ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" грудня 2021 р. справа № 300/3149/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у виплаті позивачу, як учаснику війни з числа військовослужбовців, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку, підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно пункту «б» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, збільшеного на 20 відсотків як громадянину, який одержав статус особи, шо проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, згідно з пунктом 2 статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.1995 №56/95-ВР, з врахуванням індексації грошових доходів, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а також компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, починаючи з 29.09.2011 за весь минулий час без обмеження будь-яким строком та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно пункту «б» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, як учаснику війни з числа військовослужбовців, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку. Зазначив, що таке підвищення йому не виплачується з дня призначення пенсії, тобто з 29.09.2011 року, а тому просить зобов'язати виплачувати таке підвищення, із збільшенням на 20 відсотків як громадянину, який одержав статус особи, шо проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, з врахуванням індексації грошових доходів та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 05.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Вказала, що позивачу призначено пенсію 29.09.2011 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та окрім основного розміру пенсії виплачується підвищення учаснику бойових дій (в інших країнах), підвищення учаснику бойових дій, надбавка за особливі заслуги, надбавка за проживання в гірській місцевості. Зазначила, що учасники війни вказані у пункті «б» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віднесені до категорії учасників бойових дій та мають право на підвищення встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яке і виплачується позивачу. Оскільки відповідачем не порушено строків та розміру пенсійної виплати, право на виплату компенсації втрати частини доходів відсутні. Просила у задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву, згідно якої доводи відповідача вважає безпідставними, оскільки як згідно пункту «б» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та і відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на підвищення пенсії. Вказані норми є чинними, а тому як учаснику війни з числа військовослужбовців, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку вказані підвищення мають виплачуватись згідно вказаних законів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 29.09.2011.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 19.02.2018 ОСОБА_1 є часником бойових дій.
Також судом встановлено, що позивач у період з 24.12.1983 по 25.10.1985 проходив військову службу та брав участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку у Демократичній республіці Афганістан.
В січні 2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про необхідність підвищення йому пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно пункту «б» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, як учаснику війни з числа військовослужбовців, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку, з дня призначення пенсії, тобто з 29.09.2011. Також просив виплачувати таке підвищення, із збільшенням на 20 відсотків як громадянину, який одержав статус особи, шо проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, з врахуванням індексації грошових доходів та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.02.2021 №875-435/П-02/8-0900/21 позивачу роз'яснено, що йому виплачується пенсія в розмірі 11 021,14 грн., з урахуванням основного розміру пенсії 8 082,88 грн., підвищення учаснику бойових дій, бойові дії в інших країнах - 442,25 грн., підвищення учаснику бойових дій - 40 грн., надбавка за особливі заслуги - 619,15 грн., надбавка за проживання в гірському населеному пункті - 1836,86 грн. Також зазначено, що учасникам бойових дій пенсії підвищуються тільки на суму, встановлену в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інше нормами чинного законодавства не передбачено.
Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся з даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року за № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закон №2262-XII, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ).
Як встановлено судом, позивачу призначено пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як пенсіонеру органів податкової міліції.
З 29.09.2011 ОСОБА_1 виплачується пенсія за вислугу років, проте, на думку позивача, з зазначеної дати пенсійним органом, протиправно призначену пенсію не підвищено на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно пункту «б» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, як учаснику війни з числа військовослужбовців, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 4 Закону №1788-ХІІ встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.
Згідно пункту «б» статті 77 даного Закону призначені пенсії підвищуються іншим учасникам війни з числа військовослужбовців, які проходили службу в складі діючої армії, партизанських загонах і з'єднаннях, військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку та особам вільнонайманого складу діючої армії, батькам та дружині, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовців, які загинули на фронті, при виконанні інтернаціонального обов'язку або інших обов'язків військової служби, - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивачу, як військовому пенсіонеру, виплачується пенсія в розмірі 11 021,14 грн. Дана пенсія складається з: основного розміру пенсії (67% грошового забезпечення) - 8 082,88 грн., підвищення учаснику бойових дій, бойові дії в інших країнах (25 процентів мінімальної пенсії за віком) - 442,25 грн., підвищення учаснику бойових дій - 40 грн., надбавка за особливі заслуги - 619,15 грн., надбавка за проживання в гірському населеному пункті (20%) - 1836,86 грн.
Відповідно до статті 15 Закон №2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
Частиною 4 статті 12 встановлено, що Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм слідує, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсія за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З огляду на викладене та те, що позивачу з 29.09.2011 виплачується підвищення в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для підвищення позивачу призначеної пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно пункту «б» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Більше того позивачу не призначалася пенсія згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак протиправність дій пенсійного органу щодо не підвищення розміру пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно пункту «б» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», судом не встановлено, а тому до задоволення вимога в цій частині не підлягає.
Позовні вимога про збільшення, у зв'язку із зазначеним підвищенням, на 20 відсотків як громадянину, який одержав статус особи, що проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, з врахуванням індексації грошових доходів, а також виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, до задоволення також не підлягають, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання протиправними дій пенсійного органу щодо не підвищення розміру пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно пункту «б» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому прийняття рішення по ній залежить від задоволення чи відмови у задоволенні таких позовних вимог.
З урахуванням наведеного в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.