ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" грудня 2021 р. справа № 300/6517/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про визнання протиправним та скасування рішення №204750009855 від 15.07.2021 щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за списком №1 і зобов'язання зарахувати періоди роботи: з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017 до спеціального стажу, а також призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 08.07.2021, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 28.10.2021 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ПФУ в області, Управління, орган пенсійного фонду, орган пенсійного забезпечення), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі по тексту - третя особа), про визнання протиправним та скасування рішення №204750009855 від 15.07.2021 щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за списком №1 і зобов'язання зарахувати періоди роботи: з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017 до спеціального стажу, а також призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 08.07.2021.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно і необґрунтовано прийнято рішення від 15.07.2021 за №204750009855, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні і виплаті пенсії на пільгових умовах за Списком №1 з підстав відсутності у позивача необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із не зарахуванням (виключенням) із пільгового стажу періоду роботи з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017. За доводами позивача, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Водночас, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 за №8, яке застосовується при призначенні пенсій Пенсійним фондом, працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею 14, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного вибою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік - 3 місяці. Враховуючи те, що позивач працював гірничим очисного вибою 19 років 4 місяці 12 днів, останній має право на додаткових 57 місяців пільгового стажу, що становить 4 роки 9 місяців. Отож, маючи необхідний пільговий стаж за списком №1 - 25 років 2 місяці 24 дні, ОСОБА_1 вказує, що в незалежності від віку набув право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). ОСОБА_1 вважає неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017, оскільки весь стаж роботи на підприємствах підтверджується відповідними записами у трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття і звільнення, а також із зазначенням про зайнятість повний робочий день під землею. При цьому, подання уточнюючих довідок необхідне тільки у разі відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення. Також позивач переконаний, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці його роботодавцем чи його адміністрацією. Як наслідок непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для незарахування відповідного періоду до страхового стажу і відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З наведених підстав ОСОБА_1 просив позов задовольнити повністю та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 08.07.2021.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Одночасно судом витребувано у відповідача письмові пояснення, необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.28-29).
На виконання вищевказаної ухвали суду від 17.11.2021 електронним зв'язком, після чого 22.11.2021 поштовим зв'язком, відповідач подав в суд письмові пояснення від 17.11.2021 за №0900-0803-7/43085 (а.с.36-40, 82-86)
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 19.11.2021 за №0900-0803-8/43431, який надійшов на адресу суду 19.11.2021 (а.с.77-81, 87-91). Відповідач не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Так, пенсійне забезпечення громадян, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 здійснюється відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Частина 3 вказаної норми Закону №1058-IV передбачає право на пенсію за віком на пільгових умовах працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. При цьому, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Згідно з поданими позивачем документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1, його загальний страховий стаж становить 23 роки 3 місяці 29 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи позивача, згідно із записами трудової книжки, яка долучена позивачем до матеріалів справи. Щодо спірного пільгового стажу позивача. відповідач вказує на відсутність підстав для його зарахування оскільки не подано підтверджуючих документів про пільговий характер роботи, а саме уточнюючі довідки, накази про проведення атестації робочих місць. З урахуванням викладеного та беручи до уваги обставину документального не підтвердження спеціального трудового стажу роботи, відповідач вказує на відсутність у спірному випадку підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, що і слугувало підставою для прийняття Управлінням оскаржуваного рішення №204750009855 від 15.07.2021 про відмову у призначенні пенсії. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
В свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як третя особа, скористалося правом на подання письмового пояснення від 10.11.2021 за №2000-0802-7/140362 (зазначивши як відзив на позов), яке надійшло на адресу суду 18.11.2021 із відповідними письмовими доказами (а.с.41-45, 46-75). У письмовому поясненні третя особи висловила аналогічну позицію, що й і відповідач, стосовно правомірності відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах на Списком №1. Додатково зазначено, що ОСОБА_1 08.07.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії, після чого така заява після її реєстрації із сканованими копіями поданих документів, відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 від 25.11.2005 розглянута відповідачем. За наслідком розгляду заяви, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії, яке, на переконання третьої особи, є правомірним, оскільки позивачем не подано уточнюючих довідок про пільговий період роботи та наказів про проведення атестації робочих місць, як це передбачено чинним законодавством. Просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, письмових пояснень третьої особи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 04.02.2019 за №6329-5000025925/12148 (а.с.12).
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.05.1998 ОСОБА_1 з 27.09.1996 на підставі наказу №858/к від 27.09.1996 прийнятий на учнем підземного гірничоробочого 1 розряду у шахту №81 "Київська" з повним робочим днем під землею (а.с.15).
З 06.12.1996 позивач переведений підземним гірничоробочим 2 розряду з повним робочим днем під землею в шахті №81 "Київська" відповідно до запису №3 трудової книжки, а з 30.10.1997 переведений гірничим очисного забою 4 розряду, про що свідчить запис №4 трудової книжки позивача (а.с.15).
Згідно записів 6 і 9 шахта №81 "Київська" перейменована у державне відкрите акціонерне товариство "Шахта №81 "Київська" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Ровенькиантрацит", яке в подальшому реорганізовано у відокремлений підрозділ "Шахта №81 "Київська" Державно підприємства "Ровенькиантрацит" (а.с. 16).
Позивача 29.12.2011 звільнено по переводу з відособленого підрозділу "Шахта №81 "Київська" ООО "ДТЕК Ровенькиантрацит" та з 30.12.2011 прийнятий на роботу у відособлений підрозділ "Шахта №81 "Київська" Державно підприємства "Ровенькиантрацит" (а.с.17).
20.03.2017 ОСОБА_1 звільнено з роботи за угодою сторін, про що у трудовій книжці вчинено відповідний запис №20 (а.с.19).
ОСОБА_1 , з метою призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 08.07.2021, до якої, поряд з іншими документами, долучив трудову книжку (а.с.47-48).
Відповідно до положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1, за результатом розгляду поданих позивачем документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення №204750009855 від 15.07.2021, яким відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з підстав відсутності у останнього документально підтвердженого пільгового стажу (а.с.73-74).
Як пояснив представник органу пенсійного фонду, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховані всі періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.05.1998 та період навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 , і такий становить 23 роки 3 місяці 29 днів (а.с.39-40).
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №204750009855 від 15.07.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
В судовому порядку ОСОБА_1 ставить питання про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017, та призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 08.07.2021.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, який набрав чинності з 01.01.2014 (надалі по тексту також - Закон №1058).
Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу за правилами пункту 20 Порядку №637 приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Щодо обґрунтованості рішення Головного управління ПФУ в області від 15.07.2021 №204750009855, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах по списку №1, суд зазначає наступне.
Оскаржуване рішення вказує на єдину підставу для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, без жодної іншої мотивації, зокрема, відсутність у ОСОБА_1 документально підтвердженого стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Водночас, виходячи із змісту такого рішення, відповідач підтвердив наявність у ОСОБА_1 страхового стажу 23 роки 3 місяці 29 днів, а саме, відповідач враховав всі періоди роботи згідно записів трудової книжки позивача та період навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 (а.с.39-40).
Також, у відзиві на позов представник відповідача, обґрунтовуючи правомірність дій органу пенсійного фонду щодо відмови у призначенні позивачу пенсії та неврахуванні до пільгового стажу період роботи у Державному підприємстві "Ровенькиантрацит" (його відокремлених підрозділах) з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017, вказав на неподання позивачем уточнюючих довідок про пільговий характер роботи, а також документів на підтвердження проведення атестації робочих місць за умовами праці на вказаному підприємстві.
Насамперед, досліджуючи такі доводи відповідача, суд відзначає слідуюче.
Частиною 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За змістом частини 3 статті 114 коментованого Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Аналогічні положення закріплено в статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII.
В межах спірних правовідносин та з огляду на вік позивача на дату звернення з заявою про призначення пенсії за віком (47 років) для встановлення позивачу права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідно дотримання таких обов'язкових вимог: не менше 25 років безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку та за результатами атестації робочих місць, а робітники очисного вибою, за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як уже з'ясовано судом, відповідач вказує на відсутність у позивача пільгового стажу роботи по Списку №1, у зв'язку з неподанням останнім уточнюючих довідок про пільговий стаж роботи у Державному підприємстві "Ровенькиантрацит" (його відокремлених підрозділах) та документів на підтвердження проведення атестації робочих місць за умовами праці.
З даного приводу слід відмітити, що 21.08.1992 вступив в дію Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за №442 (надалі по тексту також - Порядок №442).
Даним Порядком встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за №383 (надалі по тексту також - Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Тобто, виключно виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків, вважається виконання роботи зі шкідливими умовами праці повний робочий день.
За змістом абзацу 4 пункту 2.14 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України за №58 від 29.07.1993 (надалі по тексту також - Інструкція №58), якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що у трудовій книжці ОСОБА_1 містяться записи про прийняття (переведення) позивача на роботу з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017 із відміткою "з повним робочим днем під землею", зокрема записи №№1, 3, 4, 5, 14 (а.с.15, 17-18).
Поряд із вказаним трудова книжка позивача містить відомості щодо наказів, на підставі яких ОСОБА_1 прийнято, переведено та звільнено з роботи у Державному підприємстві "Ровенькиантрацит" (а.с.14-19).
Вище вказані відомості, зазначені у трудовій книжці ОСОБА_1 та трудова книжка в цілому, як основний документ, що підтверджує стаж роботи, на переконання суду є належним і достатнім доказом, який засвідчує зайнятість позивача протягом спірного періоду на підземних гірничих роботах повний робочий день у Державному підприємстві "Ровенькиантрацит".
Попри вказане, як доказ на підтвердження проведення атестації робочих місць у Державному підприємстві "Ровенькиантрацит" (попередні назви: Шахта №81 "Київська"; Державне відкрите акціонерне товариство "Шахта №81 "Київська" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Ровенькиантрацит"; відокремлений підрозділ "Шахта №81 "Київська" Державного підприємства "Ровенькиантрацит") у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 вчинено запис №7 про підтвердження права виходу на пільгову пенсію по списку №1 за результатом атестації робочих місць (наказ №555 від 16.07.1997). Трудова книжка містить відтиски штемпеля про підтвердження права виходу на пільгову пенсію по Списку №1, згідно наказів №704 від 05.07.2001, №430 від 21.03.2007, №444 від 14.03.2012, №13 від 03.04.2013 (а.с.16-18).
Наведене свідчать про своєчасне проведення керівником (адміністрацією) підприємства чергової атестації робочих місць, де працював позивач.
Трудова книжка, подана позивачем до органу пенсійного фонду для призначення пенсії на пільгових умовах, що не заперечується відповідачем.
З даного приводу слід відмітити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (надалі по тексту також - Мінпраці України) від 01.09.1992 року за № 41 (надалі по тексту також - Методичні рекомендації).
Зазначені нормативні акти визначають основну мету атестації, яка полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за №383 (надалі по тексту також - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Слід відмітити, що на період роботи ОСОБА_1 з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017, чинними були Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за №162 та Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за №36.
Починаючи з 03.08.2016 року діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.
У пункті 4.2 Порядку №383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктами 4.4, 4.5 Порядку №383 визначено, що якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Таким чином, з 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за №442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Попри вказане суд звертає увагу відповідача на те, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII.
Таким чином, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Так, Згідно з Розділом І (Гірничі роботи) Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджених вищенаведеними постановами Кабінету Міністрів СРСР роботи "гірник підземний" (у тому числі "учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті"), віднесені до професій із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Так, відповідно до Розділу I "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт Постанови № 202: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю), мають право на пільгову пенсію відповідно до положень частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Матеріали справи вказують, на те, що позивач у спірний період працював повний робочий день під землею "учнем підземного гірничого робочого", "підземним гірничим робочим" та "гірничим очисного забою".
З урахуванням коментованих висновків суду та встановлених обставин, зазначені періоди роботи позивача відносяться до категорії посад, що мають право на пільгову пенсію відповідно до положень частини 3 статті 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В той же час, відповідно до роз'яснення Міністра соціального забезпечення №8 від 20.01.1992 працівникам, зайнятим на підземних роботах, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону №1788-XII, але не відпрацювали повного стажу, передбаченого цією статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися за наявності не менше ніж 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, забійником на відбійних молотках із розрахунку 3 місяці за 1 рік.
На час трудової діяльності позивача і на теперішній час роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є діючим.
Застосування саме такого правого регулювання спірного питання визначено у правових позиціях, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі №2-а-22/11 (адміністративне провадження № К/9901/33338/18, К/9901/33339/18), від 20 жовтня 2021 року у справі №2-а-22/11 (адміністративне провадження № К/9901/33339/18, К/9901/33338/18) і від 08 липня 2021 року у справі №212/1743/17-а (адміністративне провадження №К/9901/44710/18).
З наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що пільговий стаж ОСОБА_1 по Списку №1 за спірний період становить 20 років 5 місяців 22 дні, що в розумінні положень частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є недостатнім для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до коментованої норми Закону.
Разом з тим, записи у трудовій книжці позивача свідчать про зайнятість останнього повний робочий день на посаді "гірничий очисного вибою" у період з 30.10.1997 по 20.03.2017, що підтверджує наявність пільгового стажу на провідній професії 19 років 4 місяці 21 день.
Отож, виходячи із змісту роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 за №8 та беручи до уваги не достатність у позивача пільгового стажу для призначення пенсії (25 років) відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає, що ОСОБА_1 має право на обрахування пільгового стажу при призначенні пенсії за віком при розрахунку стажу додатково 3 місяці за кожний відпрацьований рік (19 років) на посаді "гірничий очисного вибою" за період з 30.10.1997 по 20.03.2017. А тому додатково підлягає врахуванню до пільгового стажу роботи позивача 4 роки і 7 місяців.
З огляду на вказане, пільговий стаж ОСОБА_1 на підземних роботах є більшим 25 років, що надає останньому право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оцінюючи в сукупності обставини справи, враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягають до задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
В даному випадку із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 звернувся до органу пенсійного фонду 08.07.2021.
Надаючи об'єктивну оцінку обставинам порушеного права ОСОБА_1 , враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту у цій справі суду слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №204750009855 від 15.07.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з підстав його невмотивованості та зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи по Списку №1 періоди з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017 і призначити пенсію на пільгових умовах, з 08.07.2021.
В Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 зазначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, які є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейської соціальної хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 726,40 гривень згідно квитанції №0.0.2316914707.1 від 25.10.2021 (а.с.1).
За змістом частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вказаного підлягають стягненню з відповідача за його рахунок на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 726,40 гривень.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.07.2021 за №204750009855 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати до пільгового стажу по Списку №1 ОСОБА_1 період роботи з 27.09.1996 по 05.12.1996, з 06.12.1996 по 29.10.1997, 30.10.1997 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 08.07.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 726 (сімсот двадцять шість гривень) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ,
представник позивача - адвокат Шпіньова Олена Михайлівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №932 від 12.05.2012, ордер на надання правничої допомоги серії №1071222 від 25.10.2021), майдан Героїв Небесної сотні, буд. 5, оф. 23, м. Харків, Харківська область, 61001,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344), майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.