ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" грудня 2021 р. справа № 300/3075/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Калуської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення нарахування та виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020, в квітні 2021 року протиправно виплачено грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в сумі 3391 грн., а не в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2021 року. Зазначає, що з 27.02.2020 із врахуванням статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі саме семи мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позов, у якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за №325 позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, виплачено щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі 3391,00 грн. Зазначає, що Управління соціального захисту населення Калуської міської ради не може нести відповідальність за вимогами позивача, оскільки є органом місцевого самоврядування. Вважає, що видатки держави на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися за рахунок бюджету територіальних громад, в даному випадку за рахунок коштів Калуської міської територіальної громади, в той час, як фінансування спірної допомоги забезпечується виключно із державного бюджету, в межах кошторисних видатків на 2021 рік та Паспорта відповідної бюджетної програми. Вважає, що виплата щорічної допомоги до 5 травня без відповідних бюджетних призначень буде прямим порушенням норм Бюджетного кодексу України. Жодним нормативно-правовим актом не надано повноважень Управлінню встановлювати розмір вказаної допомоги. Також зазначає, що 13.04.2021 відповідач звернувся до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА із листом про потребу в коштах для виплати разової грошової допомоги та розрахунком видатків за відповідною бюджетною програмою. Зауважує, що відповідачем проведено всі необхідні дії, у межах повноважень, для виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Стверджує, що при надходженні додаткових коштів на рахунок відповідача на ці цілі від головного розпорядника коштів, зазначена допомога буде виплачена позивачу у повному обсязі (а.с.30).
Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача з підстав аналогічних позовній заяві (а.с.44).
Відповідач скористався правом подання заперечення в якому не погоджується із доводами позивача з підстав зазначених у відзиві на позов (а.с.49).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.09.2012 (а.с.11).
Як зазначають сторони, в квітні 2021 року відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 3391,00 грн., визначеній постановою Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся із позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі також - Закон №3551-ХХІ).
01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі також - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону №3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI (надалі також - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону №3551-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Надалі, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 вказані зміни визнано неконституційними.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
09.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі також - Постанова №325), якою, серед іншого, установлено, що в 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 3391 гривня (Додаток до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затверджений Постановою №325).
27.02.2020 Конституційний Суд України рішенням №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 слідує, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-ХІІ та Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни необхідно застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня в 2021 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
У відзиві на позов позивач зазначає, що вчиняв дії щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком шляхом направлення листа до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА №01-10/1896/02 від 13.04.2021 про потребу в додаткових коштах для виплати допомоги до 5 травня за 2021 рік, розрахунок видатків за бюджетною програмою «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» від 13.04.2021 №01-16/1846/02, наказ про затвердження паспорта бюджетної програми на 2021 рік, (а.с.36-41).
Однак, жодних доказів про нарахування недоплаченої суми допомоги до 5 травня за 2021 рік ОСОБА_1 відповідач суду не надав.
Більше того, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не звертався до управління соціального захисту щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, у розмірі, що встановлений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», хоча в матеріалах справи наявне як звернення позивача, так і відповідь відповідача про відмову в такому перерахунку і виплаті.
Суд зазначає, що, враховуючи фактично однаковий зміст Постанови №325 та постанови Кабінету міністрів України №112 від 19.02.2020, ця адміністративна справа щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі передбаченому частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є типовою справою по відношенню до зразкової справи №440/2722/20, оскільки відповідачем у таких справах є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються фактично одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги.
При вирішенні цієї справи суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права наведені в рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20.
Крім того, у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України", заява № 63134/00).
З врахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті позивачу щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи із семи мінімальних пенсій за віком, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.
У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Калуської міської ради у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, виходячи із семи мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Калуської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Управління соціального захисту населення Калуської міської ради (код ЄДРПОУ 03193318, вул. Євшана, 9, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.