26 листопада 2021 року Справа № 280/5421/20 ПР/280/32/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , АДРЕСА_2), поданого представником за довіренністю Москаленко Іриною Миколаївною ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б про визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
11.08.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Москаленко Ірини Миколаївни , діючої на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповідно до якого просить суд:
визнати незаконною відмову відповідача щодо опитування заявлених ОСОБА_1 свідків на підтвердження дати її звільнення із Запорізького малого приватного підприємства фірми «БІГ» з мотивів, що дана обставина встановлюється показаннями свідків лише при втраті документів про працевлаштування «… в зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями»;
визнати незаконною відмову відповідача щодо опитування заявлених ОСОБА_1 свідків для підтвердження дати її звільнення із Запорізького малого приватного підприємства фірми «БІГ» з тих підстав, що покази свідків не можуть бути підставою для підтвердження такої дати, оскільки в трудовій книжці вона містить недостовірні та незавірені виправлення;
зобов'язати відповідача опитати свідків заявлених ОСОБА_1 на підтвердження дати її звільнення із Запорізького малого приватного підприємства фірми «БІГ» на підтвердження її трудового стажу за допомогою їх особистих електронних пристроїв по скайпу згідно наданим іменам свідків.
Ухвалою судді від 17.08.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненого адміністративного позову із дотриманням вимог пункту 2 частини п'ятої та частини шостої статті 160 КАС України (для суду та відповідача); належним чином засвідчені копії додатків до позову (для суду та відповідача).
Ухвалою суду від 16.09.2020 повернуто позовну заяву Москаленко Ірини Миколаївни , діючої на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, та додані до неї матеріали Москаленко Ірині Миколаївні .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 апеляційну скаргу Москаленко Ірини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , - залишено без задоволення, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі №280/5421/20 - залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 22.07.2021 касаційну скаргу Москаленко Ірини Миколаївни , яка діє на підставі ОСОБА_1 - задоволено частково, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.
Адміністративна справа №280/5421/20 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 25.08.2021.
Ухвалою суду від 28.08.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: копії адміністративного позову з належним чином засвідчені копії додатків до позову для відповідача.
21.09.2021 позивачем надано заяву про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем надано уточнений адміністративний позов, відповідно до якого позивач просить суд:
визнати незаконною відмову відповідача щодо опитування заявлених ОСОБА_1 свідків на підтвердження дати її звільнення із Запорізького малого приватного підприємства фірми «БІГ» з мотивів, що дана обставина встановлюється показаннями свідків лише при втраті документів про працевлаштування «… в зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями» а також у зв'язку з тим, що покази свідків не можуть бути підставою для підтвердження такої дати, оскільки в трудовій книжці вони містять недостовірні і незасвідченні виправлення;
зобов'язати відповідача опитати свідків заявлених ОСОБА_1 на підтвердження дати її звільнення із Запорізького малого приватного підприємства фірми «БІГ» на підтвердження її трудового стажу за допомогою їх особистих електронних пристроїв по скайпу ;
при встановленні дати звільнення ОСОБА_1 зарахувати підтверджений період її роботи в Запорізькому малому приватному підприємстві фірми «БІГ» в її загальний страховий стаж з перерахунком пенсії з 16.06.2020, з дня звернення із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку про розрахунок стажу представнику позивача;
стягнути судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
Ухвалою суду від 27.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження за позовом Москаленко Ірини Миколаївни , діючої на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити певні дії та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін).
20.10.2021 відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №60255), відповідно до якого зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058. Порядком № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Зазначає, що позивачем, крім трудової книжки, не було надано відповідачу жодного іншого документу, який би підтверджував трудовий стаж за спірний період. Також повідомляємо, що позивачем не здійснено жодного запиту до архівних установ щодо надання довідок за спірний період роботи, що також підтверджується позивачем у позовній заяві. Крім того, зазначає, що стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, стаж роботи. У разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях - показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів в трудову книжку. Отже, на підставі наведеного вище, повідомляємо, що оскільки запис № 8 (трудової книжки НОМЕР_3 від 23.05.1980) про звільнення з роботи ОСОБА_1 містить виправлення внесених раніше записів до трудової книжки, які не відповідають вимогам Інструкції про Порядок ведення трудових книжок працівників, на підставі чого, у відповідача відсутні правові підстави для зарахування спірного періоду до страхового стажу ОСОБА_1 на підставі показань свідків, оскільки в даному випадку спірний період стажу необхідно підтвердити уточнюючою довідкою або архівною довідкою відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, оскільки трудова книжка ОСОБА_1 містить записи з виправленнями за період роботи з 25.09.1994 по 12.08.1998 на Малому приватному підприємстві фірми «БІГ», у зв'язку з чим, показання свідків не можуть бути підставою для зарахування спірного періоду до страхового стажу. Звертаємо увагу суду, на ту обставину, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд, зобов'язати відповідача допитати заявлених свідків позивача стосовно підтвердження дати її звільнення з Малого приватного підприємства фірми «БІГ» для підтвердження її трудового стажу за допомогою їх особистих електронних пристроїв по скайпу. Але позивачем не враховано ту обставину, що чинне законодавство не містить такої норми, відповідно до якої зарахування до страхового стажу здійснюється за показаннями свідків за допомогою електронних пристроїв по скайпу, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
26.10.2021 представником позивача надано відповідь на відзив, (вх. №61611), відповідно до якого зазначає, що Порядком №637 від 12.08.1993 передбачено лише обов'язок щодо отримання показань свідків, проте не встановлено яким шляхом дані покази повинні бути надані. Відтак у даному випадку необхідно керуватися наказом Державної судової адміністрації України №169 від 08.04.2020 щодо проведення судового засідання за участю сторін поза межами приміщення суду. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (надалі - Закон № 1058).
Як слідує з відповіді Управління в Жовтневому районі м. Запоріжжя Пенсійного фонду України від 04.10.2012 №187/Г-9, за матеріалами пенсійної справи №15764 призначена пенсія за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11.09.2010. Пенсія призначена згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 по справі №2а-451/11, заяви від 21.09.2012 та додатково наданих документів: копія паспорту, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копії та оригіналу трудової книжки, довідки ВГІРФО ГУМВС України в Запорізькій області №9/л 7004 від 04.12.2009, копії свідоцтва про народження дітей, архівні довідки архівного відділу Запрізької міської ради про заробітну плату за період з 01.02.1983 по 30.09.1994 №г-12/67 від 26.02.2008, №47/67 від 06.07.2007, архівні довідки С-Петербургського державного університету інформаційних технологій, механіки і оптики №89-56/9 від 11.02.2008, №89-56/10 від 11.02.2008, №89-56/18 від 11.02.2008.
15.06.2020 ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача, відповідно до якого просить визнати стаж роботи в якості інженера на протязі повного робочого дня в Запорізькому приватному малому підприємстві фірми «БІГ» з 25.09.1994 по 12.08.1998. У зв'язку з чим просить допитати свідків в дистанційному порядку по скайпу.
Листом від 03.07.2020 за вих. №5770-5667/Г-02/8-0800/20 Олександрівським відділом обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь, відповідно до якого надано роз'яснення щодо відсутності підстав для виправлення занечених раніше записів в трудову книжку на підставі показів свідків.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначається Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно п. 18. Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, можливо прийти до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-ХІІ, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як слідує з відзиву відповідача підставою для відмови у зарахування спірних періодів стали наступні обставини:
до страхового стажу не включені періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки запис № 8 (трудової книжки НОМЕР_3 від 23.05.1980) про звільнення з роботи ОСОБА_1 містить виправлення внесених раніше записів до трудової книжки, а саме в даті місяця та року здійсненого запису та в графі на підставі чого внесено записи.
Отже, вищенаведені записи стали підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії із зарахуванням вказаного періоду.
Перевіряючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування вказаного періоду роботи позивача, суд проаналізував положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі Інструкція № 58).
Пунктами 2.2 - 2.3 Інструкції № 58 передбачено що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).
Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Суд вважає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Дана позиція кореспондується з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).
Таким чином, суд вважає, що наведені відповідачем обставини для відмови у зарахуванні спірного періоду є формальними та не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІУ врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі Порядок №22-1).
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, відповідно до зазначеного пункту відповідач мав право перевірити відповідність відомостей, що надані заявником, як по інформації яка знаходиться в Пенсійному фонді України так і зробивши відповідний запит до відповідних органів, що ним зроблено не було.
Суд зазначає, що саме на відповідача покладено обов'язок, при призначенні (перерахунку) пенсії позивачу, щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №607/14668/16-а.
Відсутність у відповідача фактичної можливості здійснити перевірку інформації у трудовій книжці, на підставі первинних документів підприємства, не є підставою для неврахування стажу для перерахунку пенсії позивача.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що у разі звернення особи до пенсійного орану із відповідною (згідно додатку 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») заявою про призначення (перерахунок) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення щодо призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Як слідує з матеріалів справи відповідачем до відповіді від 22.01.2014 було надано бланки протоколів опиту свідків.
19.06.2020 на адресу пенсійного органу було направлено заяву від ОСОБА_3 , як свідка, з поясненнями щодо підтвердження стажу позивачки ОСОБА_1 та документами, що підтверджують факти викладені у поясненнях.
Крім того, 14.06.2021 на адресу пенсійного органу направлено заяву від ОСОБА_4 , як свідка, з поясненнями щодо підтвердження стажу позивача ОСОБА_1 та документами, що підтверджують факти викладені у поясненнях. Зокрема зазначено, що він у спірний період був директором підприємства «БІГ» та приймав 12.08.1998 наказ про звільнення ОСОБА_1 за її власним бажанням.
При цьому суд звертає, що відповідачем не враховано вказані пояснення та не надано вмотивованого рішення щодо їх врахування у розгляді заяви про перерахунок пенсії. У відзиві відповідач зазначає лише про неможливість допиту свідків за допомогою скап-звязку, проте не надає пояснень щодо неможливості прийнятті показань, що були надані у письмовому вигляді з відповідними доказами.
Таким чином, суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає, що належним способом захисту буде визнання протиправними дії відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.06.2020 про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням стажу за період з 25.09.1994 по 12.08.1998 та зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи на Запорізькому приватному підприємсті фірмиа «БІГ» з 25.09.1994 по 12.08.1998 на посад інженера.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності не зарахування позивачу страхового стажу, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на викладені обставини у рішенні.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовй збір у розмірі 840,80 грн. (оригінал квитанції від 06.08.2020 №П264/9203065/1 знаходиться в матеріалах справи), що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Крім того, під час розгляду справи позивачем понесено судові витрати у зв'язку з апеляційним та касаційним розглядом справи у розмірі 2102 грн. (оригінал квитанції №0.0.1860050499.1 від 06.10.2020 знаходиться в матеріалах адміністративної справи) та у розмірі 2270 грн. (оригінал квитанції від 18.02.2021 №П264/98950012/1 знаходиться в матеріалах адміністративної справи), підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , АДРЕСА_2), поданого представником за довіренністю Москаленко Іриною Миколаївною ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б про визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.06.2020 щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи на Запорізькому приватному підприємсті фірмиа «БІГ» з 25.09.1994 по 12.08.1998 на посад інженера.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Запорізькому приватному підприємсті фірмиа «БІГ» з 25.09.1994 по 12.08.1998 на посад інженера та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 16.06.2020.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5212,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 13 грудня 2021 року.
Суддя О.О. Артоуз