про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
13 грудня 2021 рокум. Ужгород№ ЗП/260/123/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, якою просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №58366434 за постановою Головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Сухана Михайла Михайловича з виконання Постанови №51252006 від 31.10.2018 року виданої Ужгородським MB ДВС ГТУЮ у Закарпатській області щодо стягнення виконавчого збору в сумі 55084,74 грн. до набуття законної сили рішенням у даній справі.
Клопотання про забезпечення позову мотивоване тим, що Постановою у ВП №51457322 від 17.06.2016 року головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Сухан М.М. було відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа №712/5384/2012, виданого Ужгородським міськрайонним судом 25.12.2012р. Згодом, дане виконавче провадження було закрито у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу.
31.10.2018 року Головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Сухан М.М. винесено постанову у ВП №51252006 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 55084,74 грн.
Однак за відсутності фактичного стягнення з позивача будь-яких сум за виконавчим документом, вважає що у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, а тому така постанова не відповідає вимогам ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того зазначає, що 13.11.2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. відкрито виконавче провадження №60602493 щодо виконання вищевказаного виконавчого листа №712/5384/2012 виданого 03.06.2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.
Постановою ВП №60602493 від 13.11.2019 року винесено також до стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 55084,74 грн.
07 вересня 2020 року, у виконавчому провадженні ВП №60602493 постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, приватним виконавцем Ярошевським Д.А. звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 , по місцю роботи в Закарпатській митниці Держмитслужби
29 листопада 2021 року, у виконавчому провадженні №58366434 Головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Сухан М.М. також винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20 відсотків, за місцем роботи в Закарпатській митниці.
Заявник вважає, що Головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Сухан М.М. вживаються заходи, щодо примусового виконання постанови у ВП №51252006 виданої 31.10.2018 щодо стягнення виконавчого збору в сумі 55084,74 грн., з грубим порушенням вимог законодавства, оскільки, на даний момент за одним виконавчим документом (виконавчим листом №712/5384/2012 виданим 03.06.2013р.) відкрито два виконавчі провадження, №58366434 та №60602493, таким чином створились умови для стягнення з нього подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення збору без реального виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 1 ч.1 ст.153 КАС України встановлено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч.2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору винесену у ВП 51252006 від 31.10.2018р., суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови.
Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18 передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам
Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Крім того, позивачем до суду не було подано жодного доказу, щодо стягнення з нього виконавчого збору у виконавчих провадження №58366434 та окремо №60602493.
Подання до суду копії постанови про стягнення виконавчого збору не може бути доказом безпосереднього стягнення збору у виконавчому провадженні №58366434 чи №60602493.
Як вбачається з поданої заяви, спір між сторонами існує щодо правомірності винесення Постанови Головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про стягнення виконавчого збору та оцінка винесення такої постанови підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті про її оскарження та повинна надаватися судом за результатами розгляду справи.
Забезпечення позову з підстави очевидної протиправності такої постанови є вирішенням адміністративного спору до розгляду справи по суті.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк