06 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/2812/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
представник позивача - ОСОБА_2 - не з'явився;
відповідач - Косонська сільська рада Берегівського району Закарпатської області - представник - Юрик Богдан Ігорович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
06 липня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (90223, Закарпатська область, Берегівський район с. Косонь, вул. Бочкая, буд. 5, код ЄДРПОУ 04348993), в якому, з врахуванням збільшення позовних вимог просив суд: "1. Зобов'язати Косонську сільську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність на підставі її заяви від 13.05.2021; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Косонської сільської ради № 357 від 09.07.2021; 3. Стягнути в користь позивача судові витрати; 4. Розглянути дану справу за відсутності позивача та його представника, врахувавши, що заявлені вимоги ми підтримуймо та просимо задоволити; 5. При винесенні рішення зобов'язати Косоньську сільську раду подати звіт щодо виконання такого рішення, при цьому, встановити строк у 20 днів з дня набрання рішенням законної сили для подання такого звіту.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року було призначено підготовче засідання у даній справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання було постановлено прийняти заяву представника позивача про збільшення позовних вимог.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Збільшені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 13 травня 2021 року позивач звернулася до Косонської сільської ради Закарпатської області з заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Косонської сільської ради. До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. У зв'язку з тим, що Косонська сільська рада Закарпатської області в місячний строк не розглянула вищевказану заяву і не надала дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні вважає що бездіяльність Косоньської сільської ради протиправною у зв'язку із чим просила надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність на підставі її заяви від 13 травня 2021 року. Разом з тим, у відповідності до заяви про збільшення позовних вимог, позивач вказує, що 09 липня 2021 року Косонська сільська рада Закарпатської області прийняла рішення № 357 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з тим, що бажане місцезнаходження земельної ділянки не зазначене заявником у графічних матеріалах. Позивач вважає, що така відмова є безпідставною й необґрунтованою, а також такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову Зазначає, що із наданого позивачем графічного матеріалу, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, не можливо встановити чітко де саме знаходиться вказана земельна ділянка. Оскільки в поданих позивачем графічних матеріалах не відображено місце розташування бажаної земельної ділянки, тому прийняття позитивного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу було б незаконним та прийнятим в порушення норм чинного законодавства.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та повістку про виклик до суду в даній справі було надіслано представнику позивача з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 10 листопада 2021 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.а.с. 82, 83).
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності позивача та її представника. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.
Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовна заява не підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 травня 2021 року позивач звернулася до Косонської сільської ради Закарпатської області з заявою (клопотанням) про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Косонської сільської ради. Відповідно до інформації зазначеної у самому клопотанні - до заяви були додані: копія паспорта громадянина України, копія довідки про реєстрацію місця проживання та викопіювання з публічної кадастрової карти (а.с.а.с. 6-8).
У зв'язку з тим, що Косонська сільська рада Закарпатської області в місячний строк не розглянула вищевказану заяву і не надала дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні позивач вважає, що бездіяльність Косоньської сільської ради є протиправною, у зв'язку із чим просила надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі її заяви від 13 травня 2021 року.
Разом з тим, судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі 09 липня 2021 року Косонська сільська рада Закарпатської області прийняла рішення № 357 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з тим, що бажане місцезнаходження земельної ділянки не зазначене заявником у графічних матеріалах (а.с.а.с. 41).
Вказане рішення позивач вважаючи протиправним звернувся до Закарпатського оружного адміністративного суду в особі представника із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив скасувати вказане рішення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 частина 2 Конституції України).
Таке право реалізується громадянами та юридичними особами та державою на правових титулах володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, у тому числі перелік повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин врегульовано Земельним кодексом України (далі по тексту - Земельний кодекс України, ЗК України).
Відповідно до статті 81 частини 1 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно зі статтею 116 частиною 1 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Статтею 116 частиною 2 Земельного кодексу України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (стаття 116 частина 3 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 116 частини 4 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено у статті 118 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до статті 118 частини 6 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із статтею 118 частиною 7 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
На підставі наявних матеріалів справи, судом встановлено, що клопотання позивача подане 13 травня 2021 року, що не заперечується учасниками справ (а.с. 8).
З даним позовом позивач завернувся до суду 06 липня 2021 року. Клопотання позивача відповідачем було розглянуте тільки 09 липня 201 року року, що підтверджується витягом з рішення 9 сесії VIІI скликання Косонської сільської ради № 357 (а.с. 41).
Тобто рішення суб'єкта владних повноважень прийнято поза межами строку визначеного статтею 118 частиною 7 Земельного кодексу України.
У позовній заяві позивач просить суд прийняти рішення, яким зобов'язати Косонську сільську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність на підставі її заяви від 13 травня 2021 року.
Зважаючи на те, що відповідачем станом на час звернення до суду з даними позовом не було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у формі, суд, може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Поряд з цим, оцінка правомірності висновку стосувалася лише тих мотивів, які у ньому наведено, тобто не підлягає дослідженню, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для погодження проекту.
У суду відсутні належні правові підстави для зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення.
В даному випадку належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі № 804/1469/17 (адміністративне провадження № К/9901/43891/18).
Разом з тим, як було встановлено судом, 09 липня 2021 року Косонська сільська рада Закарпатської області прийняла рішення № 357 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з тим, що бажане місцезнаходження земельної ділянки не зазначене заявником у графічних матеріалах (а.с. 41).
А відтак, у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Косонської сільської ради надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність на підставі її заяви від 13 травня 2021 року слід відмовити, оскільки за вказаною заявою було прийнято відповідачем рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
За положеннями статті 118 частини 6 ЗК України разом із відповідним клопотанням заявник повинен подати органу місцевого самоврядування чи органу державної влади графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
З наведеної норми слідує, що вибір земельної ділянки та надання графічного матеріалу є обов'язком заявника.
Як зазначено у самому клопотанні від 13 травня 2021 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Косонської сільської ради - до такого клопотання були додані: копія паспорта громадянина України, копія довідки про реєстрацію місця проживання та викопіювання з публічної кадастрової карти (а.с.а.с. 6-8).
Однак звертаючись до суду із позовом позивачем не було надано викопіювання з публічної кадастрової карти, які зазначені у клопотанні позивача від 13 травня 2021 року.
Представником позивача викопіювання з публічної кадастрової карти було надано суду лише разом із заявою про збільшення позовних вимог (а.с.а.с. 44, 45).
Разом з тим, під час розгляду справи по суті представником відповідача були надані суду клопотання позивача від 13 травня 2021 разом з приєднаними до нього документами. Як зазначив представник відповідача суду надані саме ті документи, які отримані відповідачам по спірному питанню. Зокрема відповідачем було надано й графічні матеріали, які надійшли від позивача (а.с.а.с. 85-88).
Судом констатується, що надане представником позивача суду 04 серпня 2021 року викопіювання з публічної кадастрової карти (а.с. 45) відрізняється від наданих позивачем 13 травня 2021 року графічних матеріалів разом із відповідним клопотанням (а.с. 88).
09 липня 2021 року Косонська сільська рада Закарпатської області прийняла рішення № 357 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з тим, що бажане місцезнаходження земельної ділянки не зазначене заявником у графічних матеріалах (а.с. 41).
При цьому, за своїм змістом долучений позивачем до заяви від 13 травня 2021 року графічний матеріал є фрагментом публічної кадастрової карти без зазначення в такому місце розташування бажаної для позивача земельної ділянки встановленим вимогам (а.с. 88).
Долучене представником позивача викопіювання з публічної кадастрової карти до заяви про збільшення позовних вимог на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки значно відрізняється від тих графічних документів, що були подані разом із завою від 13 травня 2021 року (а.с. 45).
Таким чином, судом встановлено, що наданий до заяви позивачем фрагмент кадастрової карти, не є графічним матеріалом у розумінні статті 118 частини 6 ЗК України, оскільки не дає можливість встановити конкретне місце розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати безоплатно у власність та перевірити відповідність місця розташування вимогам закону. Виявлений недолік графічного матеріалу є перешкодою для прийняття органом місцевого самоврядування бажаного для позивачки рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 13 листопада 2019 року по справі № 756/6448/16.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (90223, Закарпатська область, Берегівський район с. Косонь, вул. Бочкая, буд. 5, код ЄДРПОУ 04348993) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 06 грудня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 13 грудня 2021 року.
СуддяС.Є. Гаврилко