Ухвала від 01.12.2021 по справі 908/671/18

УХВАЛА

01 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/671/18 (280/652/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі: Головного управління ДПС у Запорізькій області - Скитиби Н.І. у режимі відеоконференції; Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України - Суниці А.А. - дов. №13/26-08/21 від 26.08.2021; АТ ДАК Автомобільні дороги України - Марущенко Н.О. - наказ від 09.06.2020 3120-ВК, положення, посадова інструкція.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції із Господарським судом Запорізької області касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021

у справі

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ ДАК Автомобільні дороги України

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку

в межах справи №908/671/18

про банкрутство Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, -

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2021 до Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Запорізькій області з позовною заявою, в якій просило накласти арешт на кошти та інші цінності Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор «ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в межах суми податкового боргу 85 685 900,14 грн., що знаходяться на банківських рахунках платника податків.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача існує податковий борг, у зв'язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов'язань контролюючим органом 18.07.2012 рекомендованим листом з повідомлення про вручення направлена податкова вимога форми Ю №3542/10/19 від 04.07.2012. Контролюючим органом вживались заходи стягнення податкового боргу у судовому порядку. Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника нерухоме майно є загальнодержавною власністю України.

Разом з цим, відповідач має відкриті банківські рахунки. З метою забезпечення виконання відповідачам грошових зобов'язань перед бюджетом (погашення податкового боргу у сумі 85 685 900,14 грн.), позивач просить суд накласти арешти на кошти та інші валютні цінності боржника.

3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2021 адміністративну справу №280/652/21 передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2021 прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про накладення арешту на кошти та інші цінності в межах справи №908/671/18 про банкрутство Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.07.2021 у справі № 908/671/18 (280/652/21), яке залешене без змін постановою Центрального апеляційного господарстького суду від 27.09.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю з підстав недоведення позивачем відсутності у боржника майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

5.1. При винесенні рішень суди попередніх інстанцій врахували, що в березні 2021 до місцевого господарського суду позивач вже звертався із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, який був задоволений у повному обсязі рішенням від 01.07.2021 у справі №908/671/18 (908/737/21).

Крім того, судами зазанчено, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, а винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

У той же час, боржник перебуває в банкрутстві на стадії розпорядження майном згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 07.06.2018, отже, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Головного управління ДПС у Запорізькій області звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021у цій справі, в якій скаржник просить скасувати рішення попередніх судових інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Скаржник зазначає, що контролюючі органи в силу вимог п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку, в разі відсутності у такого платника достатнього майна для погашення податкового боргу. Крім того, скаржник наводить правову позицію Верховного Суду викладену у постановах від 06.02.2020 у справі №826/8691/16, від 24.04.2020 у справі №802/2067/15-а, від 23.04.2021 у справі №640/20759/18 про те, що арешт коштів здійснюється на підставі рішення суду шляхом звернення до суду контролюючого органу

На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначив, що підставою для звернення до суду касаційної інстанції є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16, від 24.04.2020 у справі № 802/2067/15-а, від 23.04.2021 у справі № 640/20759/18, від 28.05.2019 у справі № 813/3943/17, від 14.02.2019 у справі № 813/4345/16.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. Дочірнім підприємством Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» та АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Провадження у Верховному Суді

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/671/18 (280/652/21) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.10.2021.

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2021 відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021 у справі № 908/671/18 (280/652/21).

Призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на 01 грудня 2021 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою слід закрити, з огляду на таке.

12. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

13. Предметом касаційного оскарження у цій справі є правомірність рішень попередніх судових щодо накладення арешту на кошти та інші цінності Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор «ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в межах суми податкового боргу 85 685 900,14 грн.

14. Як встановлено під час розгляду справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2018 відкрито провадження у справі № 908/671/18 про банкрутство Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника, що триває наразі.

15. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.11.2020 визнано грошові вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області до боржника (відповідача) в межах справи про банкрутство на суму: 3 524,00 грн. - 1 черга задоволення, 4 146 041, 09 грн. - 2 черга задоволення, 33 642 094,09 грн. 3 черга задоволення, 17 889 086,04 грн. - 6 черга задоволення.

16. Верховний Суд враховує, що відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

17. Тобто з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальних характер щодо інших законодавчих актів України. Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону про банкрутство є усталеною та послідовно викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17.

18. У постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № Б13/115-12 наведено висновок, згідно з яким КУзПБ, як і Закон про банкрутство (до прийняття КУзПБ), слід застосовувати як спеціальний законодавчий акт, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

19. Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого є пропорційне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника із дотриманням балансу інтересів боржника, кредиторів та інших учасників справи про банкрутство.

20. Судами попередніх інстанцій правильно враховано, що у межах справи про банкрутство боржника питання грошових вимог податкової інспекції вже вирішувалось, відтак пред'явлення позову про накладення арешту на рахунки платника податків в межах суми податкового зобов'язання має наслідком порушення балансу інтересів кредиторів боржника, вимоги яких також були визнані та включені до реєстру, та надасть перевагу одному кредитору перед іншими.

Щодо суті касаційної скарги:

21. Правовою підставою для касаційного оскарження судових рішень попередніх судових інстанцій скаржником визначено п.1 ч.2 ст.287 ГПК України.

22. Отже, стосовно доводів скаржника стосовно прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування правових висновків Верховного Суду викладених у постановах від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16, від 24.04.2020 у справі

№ 802/2067/15-а, від 23.04.2021 у справі № 640/20759/18, від 28.05.2019 у справі № 813/3943/17, від 14.02.2019 у справі № 813/4345/16, слід зазначити таке.

23. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

24. Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).

25. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та 13.09.2017 у справі №923/682/16.

26. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

27. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

28. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду, оскільки спори у наведених справах є спорами адміністративної юрисдикції, у яких до боржника не застосовувалися процедури передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, тобто сам зміст правовідносин та правове регулювання у наведених скаржником справах та у цій справі не є подібними.

29. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

30. З огляду на встановлені судами обставини справи та надану їм оцінку, Верховний Суд зауважує, що зазначені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування ухвалених у цій справі судових рішень, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до п.5 ч. 1 ст.296 ГПК суд касаційної інстанції закриває провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

32. Таким чином, касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021 у справі №908/671/18 (280/652/21), підлягає закриттю відповідно до п.5 ч.1 ст.296 ГПК.

Судові витрати

33. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021 у справі №908/671/18 (280/652/21) закрити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді О.О. Банасько

К.М. Огороднік