13 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/1067/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021
за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова
до: 1. Харківської міської ради,
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій-Плюс"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно,
16.11.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 (повний текст постанови складено 25.10.2021) та рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, касаційний суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.
Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 19.10.2021, повний текст складено та підписано - 25.10.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 15.11.2021.
Касаційну скаргу подано 16.11.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.
В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови ним було отримано 27.10.2021, проте доказів на підтвердження отримання постанови скаржником до касаційної скарги не додано, відтак Суд вважає наведені підстави пропуску неповажними.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази отримання оскаржуваної постанови (копія конверту суду, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо).
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями частин другої та п'ятої статті 292 та статті 174 ГПК кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021, позов задоволено в повному обсязі; здійснено розподіл судових витрат, а саме: на користь Харківської обласної прокуратури стягнуто витрати зі сплати судового збору, зокрема з Харківської міської ради - за вимогу про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в сумі 2 270,00 грн; з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради - за вимогу про визнання недійсними договору купівлі-продажу в сумі 1 135,00 грн; із Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій-Плюс" - за вимогу про повернення майна в сумі 3 405,00 грн.
У касаційній скарзі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради просить судові рішення скасувати в повному обсязі та прийняти рішення, яким у позові відмовити.
Згідно з приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На момент звернення з даним позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Предметом позову у даній справі є три вимоги: 2 немайнового характеру - визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору та 1 майнового характеру - зобов'язання повернути майно.
За 2 вимоги немайнового характеру скаржник має сплатити 9 080,00 грн (2 немайнові вимоги х 2 270,00 грн х 200%)
Разом з тим, позовна вимога про зобов'язання повернути майно має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що справа не зареєстрована в підсистемі (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", а касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у суді касаційної інстанції матеріали справи №922/1067/21 відсутні, тому суд позбавлений можливості перевірити вартість майна за майновою вимогою, відтак судовий збір вираховується на підставі визначеного судом першої інстанції розміру стягнутого судового збору за майновою вимогою.
З огляду на викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 15 890,00 грн (9 080, 00 грн (2 вимоги немайнового характеру) + 6 810,00 грн (майнова вимога)).
Проте скаржником згідно з поданим платіжним дорученням від 04.11.2021 №226 сплачено лише 13 620,00 грн, тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Суду докази доплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).
За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин другої і третьої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишити без руху до 13.01.2022.
2. Встановити Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
В.Ю. Уркевич