30 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 906/638/20 (906/144/17)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представники позивача - не з'явилися,
відповідач - 1 - Приватне акціонерне товариство «Кремнянський крохмальний завод»
представники відповідача - 1 - не з'явилися,
відповідач - 2 - ОСОБА_2
представники відповідача - 2 - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Житомирської області
від 23.03.2021
у складі судді: Макаревича В.А.
та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 24.06.2021
у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. - головуючий, Савченко Г.І., Демидюк О.О.
у справі за позовом
ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства «Кремнянський крохмальний завод»
ОСОБА_2
про визнання недійсним договору купівлі продажу, укладеного 26.09.2019, в частині продажу ОСОБА_2 транспортного засобу «МТЗ 82 екскаватор колір червоний, 1992 року випуску» та витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 транспортного засобу «МТЗ 82 екскаватор колір червоний, 1992 року випуску», що був придбаний на електронних торгах у межах зведеного виконавчого провадження № 52186725, право власності на який підтверджується актом державного виконавця про проведення електронних торгів від 21.08.2017
в межах справи № 906/144/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПК»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс Фармінг»
Селянського (фермерського) господарства «Фермер»
до Приватного акціонерного товариства «Кремнянський крохмальний завод»
про визнання банкрутом
Рух справи та короткий зміст вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Кремнянський крохмальний завод» (далі - ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод») про витребування з чужого незаконного володіння транспортного засобу «МТЗ 82 екскаватор колір червоний», що був придбаний на електронних торгах в межах зведеного виконавчого провадження №52186725, право власності на який підтверджується актом державного виконавця про проведення електронних торгів від 21.08.2017, в межах справи про банкрутство ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод».
2. В процесі розгляду справи позивачем змінено предмет позову шляхом формулювання позовних вимог наступним чином:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 26.09.2019, в частині продажу ОСОБА_2 транспортного засобу «МТЗ 82 екскаватор колір червоний, 1992 року випуску»;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 транспортний засіб «МТЗ 82 екскаватор колір червоний, 1992 року випуску», що був придбаний на електронних торгах в межах зведеного виконавчого провадження № 52186725, право власності на який підтверджується актом державного виконавця про проведення електронних торгів від 21.08.2017.
3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 визнаний переможцем аукціону за результатами проведених електронних торгів з продажу транспортного засобу «МТЗ 82 екскаватор колір червоний, 1992 року випуску», які проводились з 13.03.2021 Державним підприємством «Сетам» за заявкою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Житомирській області. На підставі протоколу електронних торгів від 10.07.2017 та проведення повної оплати ціни майна в сумі 139062,00 грн. було складено акт державного виконавця від 21.08.2017. Акт про електронні торги відповідно до п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Мінюсту України 29.06.2016 № 2831/5, є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно. Однак отримати вказане майно позивачу не вдалося, оскільки з 25.04.2017 розпочалася процедура банкрутства відповідача - ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод». В процедурі банкрутства майно боржника у вигляді майнового комплексу (28 позицій, в тому числі спірний транспортний засіб «МТЗ 82 екскаватор колір червоний, 1992 року випуску») реалізовано шляхом продажу на аукціоні. За результатами проведеного аукціону 26.09.2019 між ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод» в особі ліквідатора Генташ О.А. та ОСОБА_2 укладено договір № 1 купівлі-продажу майна банкрута.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 у справі № 906/638/20 (906/144/17) в позові відмовлено.
5. Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині продажу окремого майна за умови неоскарження результатів проведеного аукціону окремо від підстави укладення такого договору (проведення аукціону з продажу майна банкрута) не відповідає вимогам права, оскільки позивачем фактично визнані результати проведеного аукціону, а оскаржується правочин лише в частині майна, укладений за результатами проведеного аукціону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 906/638/20 (906/144/17) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 у справі №906/638/20 (906/144/17) залишено без змін.
7. Суд апеляційної інстанції визнав правомірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволені позову та вказав на те, що відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем відповідно до ст. ст. 73-80 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами підстав для застосування положень ст. 388 ЦК України, що в свою чергу тягне за собою відмову в позові.
8. При цьому, судом апеляційної інстанції була перевірена правильність встановлення судом першої інстанції обставини справи та встановлено такі обставини справи:
8.1. 13.03.2017 Державним підприємством «Сетам» за заявою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області були проведені торги з продажу транспортного засобу «МТЗ екскаватор колір червоний» на першому етапі без проведення уцінки, про що свідчить сформований 10.07.2017 протокол №270034 про проведення 13.03.2017 електронних торгів.
8.2. Переможцем аукціону з продажу вищезазначеного майна було визначено ОСОБА_1 .
8.3. Після проведення повної оплати, придбаного на аукціоні майна, державним виконавцем 21.08.2017 складений акт про електронні торги.
8.4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.04.2017 порушено провадження у справі №906/144/17 про банкрутство ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод».
8.5. 26.09.2019 Товарною біржею «Довіра» як організатором було проведено аукціон з продажу майна підприємства банкрута ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод».
8.6. На аукціон було виставлено Лот №1 - майновий комплекс у складі 28 позицій, у тому числі спірне рухоме майно - трактор, марка/модель: МТЗ 82 екскаватор.
8.7. Переможцем аукціону було визнано ОСОБА_2 , який запропонував найвищу ціну в ході аукціону.
8.8. За результатами проведеного аукціону, 26.09.2019 між ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод» в особі ліквідатора Генташ О.А. та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, а саме, майнового комплексу у складі 28 позицій, у тому числі спірного рухомого майна - трактор, марка/модель: МТЗ 82 екскаватор.
8.9. Згідно акту про передання права власності на придбане майно від 03.10.2019, куплене на аукціоні майно було передано покупцю - ОСОБА_2 .
8.10. Відповідно до п. 2.5 договору купівлі - продажу майна банкрута, ціна продажу аукціону становить 1 303 452,80 грн.
8.11. Долучені до матеріалів справи квитанції свідчать про сплату відповідної суми ОСОБА_2 за придбане на аукціоні майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 906/638/20 (906/144/17), ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень, з вимогою ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
10. Скаржником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/638/20 (906/144/17) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 31.08.2021.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. від 15.09.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 906/638/20 (906/144/17) залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
13. 05.10.2021 представником заявника здано до відділення зв'язку на адресу Касаційного господарського суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 8 408,00 грн., що підтверджується квитанцією № 87967 від 04.10.2021.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М. від 18.10.2021 клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження.
Відкрито касаційне провадження у справі № 906/638/20 (906/144/17) Господарського суду Житомирської області за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021.
Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 відбудеться 16.11.2021.
Витребувано з Господарського суду Житомирської області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 906/638/20 (906/144/17).
Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.11.2021.
15. Від відповідача-2 ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 906/638/20 (906/144/17).
16. Від відповідача-2 ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М. від 16.11.2021 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 906/638/20 (906/144/17).
Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 відбудеться 30.11.2021.
Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою.
18. Від скаржника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги без його участі та без участі його представника.
19. В судове засідання 30.11.2021 учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
20. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 906/638/20 (906/144/17) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
21. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
22. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права ч. ч. 1, 2 ст. 321, ст. 387, п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України у взаємному зв'язку з п. 8, 9 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, ч. 1, 8 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції діючої на момент продажу майна в процедурі банкрутства.
Доводи відповідача-2
( ОСОБА_2 )
23. Відполвідач-2 вказує на необґрунтованість та безпідставність касаційної скарги ОСОБА_1 , вважає її такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення - прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає про необхідність закриття касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
24. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
25. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).
Застосування конкретного способу захисту прав та законних інтересів залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено принцип диспозитивності у господарському судочинстві, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Предметом позову у даній справі є позовні вимоги ОСОБА_1 про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 26.09.2019, в частині продажу ОСОБА_2 транспортного засобу «МТЗ 82 екскаватор колір червоний, 1992 року випуску»;
- витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 транспортний засіб «МТЗ 82 екскаватор колір червоний, 1992 року випуску», що був придбаний на електронних торгах в межах зведеного виконавчого провадження № 52186725, право власності на який підтверджується актом державного виконавця про проведення електронних торгів від 21.08.2017.
Щодо визнання недійсним договір купівлі-продажу
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.04.2017 порушено провадження у справі №906/144/17 про банкрутство ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод».
З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі - КузПБ).
У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. (ч. 2 ст. 7 КУзПБ).
Таким чином, з огляду на положення КУзПБ розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.09.2019 Товарною біржею «Довіра» як організатором було проведено аукціон з продажу майна банкрута ПАТ «Кремнянський крохмальний завод».
За результатами проведеного аукціону, 26.09.2019 між ПрАТ «Кремнянський крохмальний завод» в особі ліквідатора Генташ О.А. та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, а саме, майнового комплексу у складі 28 позицій, у тому числі спірного рухомого майна - трактор, марка/модель: МТЗ 82 екскаватор.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу в частині продажу ОСОБА_2 транспортного засобу «МТЗ 82 екскаватор колір червоний, 1992 року випуску».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що реалізація спірного майна на аукціоні у процедурі банкрутства та укладення договору за наслідками такого аукціону відбулося 26.09.2019 до набрання чинності КУзПБ.
Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано застосували положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) (в редакції, що регулювала спірні правовідносини на момент їх виникнення).
За змістом норм ч. ч. 1, 2 ст. 49, ч. 1 ст. 50 Закону про банкрутство та ч. 4 ст. 656 ЦК України правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство (ч. 8 ст. 44 Закону про банкрутство).
Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За змістом наведених норм задоволення заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута матиме наслідком визнання недійсними правочинів, укладених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, в силу закону - відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство.
Відповідна правова позиції Верховного Суду викладена в постановах від 01.08.2018 у справі № 908/431/14, від 20.10.2021 у справі № 910/2592/19, від 23.11.2021 у справі № Б8/065-12.
У цій справі вимога про визнання недійсними результатів аукціону продажу майна у справі про банкрутство позивачем заявлена не була, а лише заявлена вимога про визнання недійсним укладеного за наслідком такого аукціону договору купівлі-продажу в частині продажу окремого майна.
Водночас, вимога про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, не може бути розглянута без розгляду питання про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.
Крім того, слід враховувати, що за змістом ч. 1 ст. 202, ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України та ст. 5 ГПК України не є належним застосування таких способів захисту прав та інтересів, як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину, враховуючи, що за змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
При цьому, за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
У цій справі позивачем не заявлено вимоги про застосування наслідків недійсності правочину.
Враховуючи викладене, Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу майна банкрута недійсним, з підстав, наведених у цій постанові.
Щодо вимоги про витребування з чужого незаконного володіння
Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Безпідставне втручання держави у право власності є порушенням указаних норм.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України передбачено що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
У спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому, для правильного вирішення спору суду слід з'ясувати та перевірити передусім:
- правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно у позивача;
- факт наявності майна у незаконному володінні відповідача;
- факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном;
- факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном.
Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.
Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.
Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.
Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до ст. 388 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Тобто, право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння.
Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
В ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно, позивач повинен надати суду відповідні докази.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що він є переможцем аукціону з продажу транспортного засобу «МТЗ екскаватор колір червоний», проведеного 13.03.2017 Державним підприємством «Сетам» за заявою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, про що свідчить сформований 10.07.2017 протокол №270034 про проведення 13.03.2017 електронних торгів. Після проведення повної оплати, придбаного на аукціоні майна державним виконавцем 21.08.2017 складений акт про електронні торги.
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що вважаючи себе власником придбаного майна, позивач з серпня 2017 року до червня 2020 року не вчиняв дій з його отримання. В позовній заяві позивачем вказується на те, що ним здійснювались дії (робились усні заяви) по отриманню майна, які залишилися без задоволення. Однак, будь-яких доказів вчинення відповідних дій (листування, покази свідків тощо) та з якими особами, до матеріалів справи не додано.
Таким чином, позивач фактично не володів та не вчиняв ніяких дій (окрім усних заяв) щодо набуття спірного майна у володіння.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Суди попередніх інстанцій встановили, що 26.09.2019 спірне майно набуто відповідачем-2 ОСОБА_2 за результами аукціону, з повною оплатою його вартості, що свідчить про добросовісність набувача.
Виходячи з положень ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується.
Суд апеляційної інстанції правомірно вказав на те, що звертаючись з позовом, позивачу необхідно було довести відсутність у ліквідатора права відчужувати спірне майно через призму поінформованості останнього про претензії позивача.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивачем не оскаржувались дії ліквідатора щодо продажу оспорюваного майна, як і не оскаржувалися результати проведеного 26.09.2019 аукціону, на якому було продане вказане майно.
Правова конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 645/4220/16-ц (провадження № 61-19921св18).
Зважаючи на викладене, Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що позивачем відповідно до ст. ст. 73-80 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами підстав для застосування положень ст. 388 ЦК України, що в свою чергу тягне за собою відмову в позові.
26. Щодо суті касаційної скарги
Доводи, наведені в касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.
27. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
Згідно з ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та залишення рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 906/638/20 (906/144/17) - без змін.
28. Судові витрати
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 906/638/20 (906/144/17) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В.Васьковський
К.М. Огороднік