23 листопада 2021 року
м. Київ
Справа №909/82/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, суддів: Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз»,
розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Чопенко Денис Вікторович - особисто (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку «EasyCon»),
ініціюючий кредитор - Компанія Naran Advisory Corporation,
представник кредитора - не з'явився,
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кавертон»,
представник кредитора - Дробот Д.М., адвокат (довіреність від 26.01.2021),
кредитор - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
представник кредитора - не з'явився,
кредитор - Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Майсен»,
представник кредитора - не з'явився,
кредитор - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,
представники кредитора - Ільїнова І.В., адвокат (довіреність № 0024701/3850-21 від 02.02.2021), Пасацька В.В., адвокат (довіреність №0024701/27464-21 від 26.08.2021),
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку «EasyCon») касаційну скаргу
Акціонерного товариства «Альфа-Банк»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021
у складі колегії суддів: Матущака О.І. (головуючий), Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.,
за заявою Компанії Naran Advisory Corporation
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз»
про банкрутство
Короткий зміст позовних вимог
1. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 порушено провадження у справі № 909/82/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз» (далі - ТОВ «Корпорація «Агро-Союз») та прийнято заяву до розгляду.
Визнано безспірні грошові вимоги Компанії Naran advisory corporation до ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» в сумі 600 000,00 грн.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі.
Введено процедуру розпорядження майном боржника.
Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тритяченко О.В.
2. 15.02.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Корпорація «Агро-Союз».
3. Ухвалою від 08.11.2017 припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Тритяченко О.В. та призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Чопенка Д.В.
4. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2019 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кавертон» (далі - ТОВ «ФК «Кавертон», кредитор) у розмірі 235 315 959,82 грн., які забезпечені заставою майна боржника, 2 756,00 грн. першої черги та 26 252 260,65 грн. четвертої черги.
5. Ухвалою суду від 09.10.2019 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк») до боржника з грошовими вимогами частково. Визнано грошові вимоги такого кредитора у сумі 2 756,00 грн. як вимоги першої черги та 142 601 621,00 грн. як забезпечені заставою майна. Відмовлено у задоволенні грошових вимог у розмірі 17 335 708,49 грн.
6. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2019 замінено кредитора - АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» м. Київ (далі - АТ «Альфа-Банк») .
7. Ухвалою суду від 13.11.2019 узагальнено усі визнані вимоги кредиторів та встановлено, що їх загальна сума складає розмір 680 112 082,52 грн., з яких:
420 664 979,93 грн. вимог забезпечених заставою майна боржника;
53 450,00 грн. вимоги першої черги;
238 560 116,05 грн. вимог четвертої черги;
20 833 536,54 грн. вимоги шостої черги.
Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання для визначення подальших судових процедур у цій справі про банкрутство боржника на 18.12.2019.
8. 21.04.2020 до місцевого господарського суду розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Чопенко Д.В. подано План санації боржника разом із протоколом засідання зборів кредиторів боржника № 5 від 15.04.2020.
9. 06.07.2020 до суду звернувся забезпечений кредитор - АТ «Альфа-Банк» із заявою про надання дозволу на звернення стягнення предмету іпотеки.
В обґрунтування заяви АТ «Альфа-Банк» послалось на припинення дії мораторію відносно майна, яке виступає предметом забезпечення, з огляду на положення абз. 2 частини 8 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
10. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2020 заява АТ «Альфа-Банк» задоволена у повному обсязі.
Ухвалою надано дозвіл на звернення стягнення на 9-ти об'єктів нерухомого майна (майнових комплексів), які перебували в іпотеці згідно іпотечного договору від 03.09.2010, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за номером № 2911, що належать боржнику.
11. Ухвала мотивована тим, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, процедура задоволення вимог забезпечених кредиторів щодо звернення стягнення на заставне майно відбувається виключно в межах справи про банкрутство згідно ухвали господарського суду після встановлення факту спливу передбаченого частиною 8 статті 41 КУзПБ строку або при переході до іншої судової процедури (санація, ліквідація). А тому, оскільки процедуру розпорядження майном боржника введено 11.02.2016, а станом на день постановлення ухвали інша процедура не застосована, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви АТ «Альфа-Банк» про надання дозволу на звернення стягнення предмету іпотеки.
12. Суд першої інстанції критично оцінив посилання розпорядника майна на розроблений та схвалений зборами кредиторів план санації боржника, оскільки відповідно до приписів частини 8 статті 41 КУзПБ мораторій щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів припинений автоматично, а винятків вказана норма не містить.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 апеляційні скарги арбітражного керуючого Чопенка Дениса Вікторовича, м. Дніпро та ТОВ «ФК «Кавертон» задоволено.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2020 у справі №909/82/16 скасовано.
У цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки.
14. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що первинним і пріоритетним завданням для місцевого суду повинен був стати розгляд клопотання розпорядника майна і ініціюючого процес санації конкурсного кредитора з наданням правового аналізу як рішенню загальних зборів кредиторів про схвалення плану санації, так і самого змісту такого плану санації. При цьому, лише за наслідками такого розгляду, суд повинен вирішувати питання про надання чи ненадання забезпеченому кредитору дозволу на звернення стягнення на іпотечне майно, яким забезпечені грошові вимоги такого кредитора.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що порушення логічної черговості вирішення процесуальних питань, унеможливлює вирішення питання про затвердження плану санації у разі чинності оскаржуваної ухвали.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
15. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 909/82/16, АТ «Альфа-Банк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженої постанови, з вимогою ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2020 у цій справі залишити в силі.
16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/82/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.03.2021.
17. 02.04.2021 до Верховного Суду від ТОВ «ФК «Кавертон» надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк».
18. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк», датою проведення судового засідання визначено 25.05.2021.
19. 06.05.2021 до Суду від ТОВ «ФК «Кавертон» надійшов (електронною поштою) Відзив на касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
20.14.05.2021 до Верховного Суду надійшов Відзив кредиторів (АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Майсен» та АТ «Комерційний банк «Земельний капітал») на апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» з вимогою задовольнити касаційну скаргу, постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 скасувати, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2020 у справі №909/82/16 залишити в силі.
21. 24.05.2021 до Суду від ТОВ «ФК «Кавертон» надійшли письмові пояснення щодо касаційної скарги АТ «Альфа-Банк» для врахування їх в подальшому розгляді скарги.
22. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2021 відкладено розгляд касаційної скарги АТ «Альфа-Банк», датою проведення судового засідання визначено 08.06.2021.
23. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 відкладено розгляд касаційної скарги АТ «Альфа-Банк», датою проведення судового засідання визначено 24.06.2021.
24. 23.06.2021 до Суду від АТ «Альфа-Банк» надійшла заява про зупинення провадження у справі № 909/82/16 до розгляду Палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/1923/15 та оприлюднення повного тексту судового рішення.
25. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2021 зупинено провадження у справі №909/82/16 за касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 до розгляду палатою з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/1923/15 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020.
26. Постановою Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 скасовано, ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2020 залишено в силі.
27. 19.10.2021 до Суду від АТ «Альфа-Банк» надійшла Заява про заміну учасника справи - кредитора АТ «Альфа-Банк», - його правонаступником ТОВ «ФК «Альтарес фінанс».
28. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2021 поновлено касаційне провадження у справі № 909/82/16 касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021. Судове засідання призначено на 23.11.2021 об 11:00.
29. 15.11.2021 засобами електронного зв'язку від арбітражного керуючого Чопенка Дениса Вікторовича, на адресу Касаційного господарського суду, надійшло клопотання про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку «EasyCon».
30. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2021 клопотання арбітражного керуючого Чопенка Дениса Вікторовича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку «EasyCon» задоволено.
31. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №909/82/16 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
32. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (23.11.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 23.11.2021.
33. Представники АТ «Укрексімбанк» в судовому засіданні 23.11.2021 повністю підтримали вимоги касаційної скарги АТ «Альфа-Банк», просили її задовольнити.
34. Арбітражний керуючий Чопенко Д.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку «EasyCon») проти вимог та доводів скаржника заперечив, просив Суд постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №909/82/16 залишити без змін.
35. Представник кредитора ТОВ «ФК «Кавертон» в засіданні суду 23.11.2021 проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у Відзиві на касаційну скаргу та письмових поясненнях. Просив Суд постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №909/82/16 залишити без змін.
36. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.
Доводи скаржника
(АТ «Альфа-Банк»)
37. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає, що касаційна скарга подається з підстав визначених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на невірне застосування норм частини 8 статті 41 КУзПБ, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах.
Доводи кредитора
(ТОВ «ФК «Кавертон»)
38. Кредитор доводить:
- з огляду на пріоритетність процедури санації (яка визначена такою, сталою практикою Верховного Суду), клопотання розпорядника майна боржника мало бути розглянуто раніше заяви скаржника про звернення стягнення на заставне майно;
- передчасний розгляд та задоволення судом першої інстанції заяви скаржника про звернення стягнення на заставне майно без розгляду плану санації боржника фактично залишає для боржника лише єдиний варіант подальшої судової процедури у справі про банкрутство -ліквідаційну, та виключає відновлення платоспроможності боржника;
- сплив 170-денного строку мораторію, передбаченого положеннями статті 41 КУзПБ, не є умовою, що надає право заставному кредитору на звернення стягнення на заставне майно боржника;
- дія мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, з огляду на приписи Закону № 728-ІХ від 18.06.2020 у сукупності із нормами статті 58 Конституції України, продовжена до 31.08.2021;
- нерелевантним є посилання скаржника на можливість схвалення плану санації боржника в силу вимог статті 52, оскільки в даному випадку ставиться під ґрунтовний сумнів законність ухвали Суду першої інстанції від 23.12.2020, якою питання схвалення/несхвалення плану санації боржника не порушувалося взагалі.
Доводи кредиторів
(АТ «Майсен» та АТ «КБ «Земельний капітал»)
39. Кредитори у Відзиві доводять:
- при ухваленні постанови Західного апеляційного господарського у справі №909/82/16 апеляційним судом неправильно застосовані норми частини 8 статті 41 КУзПБ, при цьому висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- суд апеляційної інстанції не врахував та не відобразив в рішенні суду, що план санації боржника та протокол засідання зборів кредиторів №5 від 15.04.2020 було подано до суду 21.04.2020, тобто після спливу граничного строку 08.04.2020 - автоматичного припинення мораторію;
- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що зазначений план санації був схвалений виключно класом незабезпечених кредиторів - фактично одноособово ТОВ «ФК «Кавертон», при цьому розпорядник майна позбавив забезпечених кредиторів права голосування в частині схвалення/несхвалення плану санації класом забезпечених кредиторів.
Розгляд заяв та клопотань
40. Під час касаційного провадження АТ «Альфа-Банк» подано до Суду заяву про заміну учасника справи - кредитора АТ «Альфа-Банк», - його правонаступником ТОВ «ФК «Альтарес фінанс» (пункт 27 цієї Постанови).
41. Заява ґрунтується на приписах статті 52 ГПК України та статті 43 КУзПБ, мотивована укладенням договорів: Договір від 27.09.2021 про покладення боржником виконання обов'язку на іншу особу за Договором поруки № 126-СВ/SUR-3 від 06.09.2010, Договір факторингу № 17/Ф-21 від 27.09.2021, Додаток 1 до договору факторингу № 17/Ф-21 від 27.09.2021, Договір відступлення (передачі) прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. 03 вересня 2010 та зареєстрованим в реєстрі за № 2911 від 27.09.2021, Договір від 29.09.2021 про внесення змін та доповнень №4 до іпотечного договору від 03.09.2010.
42. Суд залишає без розгляду подану 19.10.2021 заяву АТ «Альфа-Банк» про заміну кредитора у справі № 909/82/16 правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс», з огляду на таке.
42.1. За змістом статті 512 ЦК України вбачається, що підставою для заміни кредитора у зобов'язанні визначено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої цієї статті).
42.2. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
42.3. Отже, законодавець передбачив можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов'язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).
42.4. Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
42.5. Водночас питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано статтею 43 КУзПБ), відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
42.6. Порядок розгляду заяви та вирішення судом про процесуальне правонаступництво визначений ГПК України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, у зв'язку із цим заяви про процесуальне правонаступництво у справі про банкрутство підлягають розгляду судом касаційної інстанції.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 в якій, зокрема, уточнено правову позицію, викладену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 по справі № 905/1956/15.
42.7. Водночас існує істотна відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого нормами КУзПБ, і процесуальним правонаступництвом у позовному провадженні, передбаченим ГПК України.
Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов'язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
42.8. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 дійшла висновку про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
42.9. Питання заміни кредитора правонаступником, що врегульовано нормами спеціального законодавства (стаття 43 КУзПБ), належить до першої групи питань.
Щодо спорів, які згідно зі статтею 7 КУзПБ розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство мають застосовуватися загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і зокрема статтею 52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру кредиторських вимог, правонаступником, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (стаття 43 КУзПБ). Відтак, в залежності від цього мають застосовуватися частина третя статті 9 КУзПБ, а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ - статті 255, 287 ГПК України.
42.10. З урахуванням приписів частини шостої статті 12 ГПК України, норми Закону про банкрутство (КУзПБ) застосовуються переважно як спеціальні норми права. У випадках відсутності в спеціальному Законі з питань банкрутства (КУзПБ) іншого врегулювання інституту правонаступництва, норми чинного ГПК України мають застосовуватися як загальні норми процесуального права.
У цих висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 27.02.2020 у справі № 911/806/17.
42.11. Враховуючи викладене та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, вирішення першої групи питань врегульовано нормами законодавства з питань банкрутства (Закон про банкрутство, КУзПБ). Норми чинного ГПК України, як загальні норми процесуального права, підлягають застосуванню у випадках відсутності в законодавстві, що регулює процедуру банкрутства, іншого врегулювання інституту правонаступництва.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 50/311-б.
42.12. Водночас Суд зазначає, що розгляд заяви про заміну кредитора у справі про банкрутство правонаступником в порядку статті 43 КУзПБ за правових підстав, передбачених статтями 512, 514 ЦК України, вимагає оцінки судом аргументів заявника щодо зазначених ним підстав для здійснення заміни кредитора правонаступником, відповідно, дослідження та оцінки судом відповідних доказів, зокрема тих, на які послався заявник.
42.13. У зв'язку із цим з метою повного та всебічного розгляду заяви про заміну сторони - кредитора у справі про банкрутство, правонаступником, задля забезпечення процесуальних прав інших учасників провадження у цій справі (зокрема, забезпечення прав сторін та інших учасників у справі надавати свої доводи та міркування з порушеного питання - щодо заміни кредитора правонаступником), вирішення питання щодо наявності або відсутності правових підстав для здійснення заміни кредитора у справі про банкрутство правонаступником відповідно до статті 43 КУзПБ повинно відбуватись в судовому засіданні з повідомленням всіх учасників справи про банкрутство.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11.07.2018 по справі №5011-15/2045-2012 та від 11.06.2020 у справі № 916/3200/17.
42.14. В силу частини першої статті 300 ГПК України, до повноважень суду касаційної інстанції, що переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не належить встановлення фактичних обставин справи, оскільки касаційний суд перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі обставин, вже встановлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
42.15. Відтак, враховуючи, що предметом касаційного оскарження у цьому провадженні за скаргою АТ «Альфа-Банк» є постанова апеляційного суду від 18.02.2021 про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки, суд не наділений у цьому касаційному провадженні процесуальною можливістю та компетенцією вирішити питання щодо здійснення сингулярного правонаступництва вимог кредитора до боржника на стадії касаційного перегляду судового рішення.
42.16. У зв'язку із наведеним Суд зауважує на тому, що АТ «Альфа-Банк» не позбавлено права ініціювати в суді першої інстанції вирішення питання про правонаступництво у цій справі у порядку, передбаченому статтею 52 ГПК України та статтею 43 КУзПБ - з повним та всебічним дослідженням всіх доказів та обставин щодо заявлених підстав правонаступництва, з дотриманням відповідних процесуальних процедур та прав сторін та учасників провадження у справі про банкрутство.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
43. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Щодо суті касаційної скарги
44. Предметом цього розгляду у справі є заява АТ «Альфа-Банк» (забезпечений кредитор) про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Корпорація «Агро Союз», за Іпотечним договором від 03.09.2010, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 2911.
45. В обґрунтування заявник послався на припинення дії мораторію відносно майна, яке виступає предметом забезпечення, з огляду на положення абз. 2 частини 8 статті 41 КУзПБ.
46. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним вказати наступне:
46.1. Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
46.2. Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).
46.3. Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон України «Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
46.4. Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38).
47. Провадження у справі про банкрутство ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» відкрито та введено мораторій під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) у редакції станом на 11.02.2016 (пункт 1 цієї Постанови).
47.1. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
47.2. Як положення Закону про банкрутство (до втрати ним чинності з 21.10.2019 з введенням в дію з цієї дати Кодексу України з процедур банкрутства та у разі наявності підстав для застосування до правовідносин його положень), і положення чинного Кодексу України з процедур банкрутства визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та застосовані відповідні процедури.
47.3. Стаття 16 Закону про банкрутство встановлює, що з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, серед іншого, пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
47.4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1 статті 19 Закону про банкрутство).
47.5. Згідно частини 3 статті 19 Закону про банкрутство, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
47.6. За приписами частини 6 статті 19 Закону про банкрутство під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
47.7. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство (частина 7 статті 19 Закону про банкрутство).
48. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.
49. Як про це зазначено вище (пункт 45 цієї Постанови), заява АТ «Альфа-Банк» мотивована тим, що мораторій відносно майна, яке є предметом забезпечення, з огляду на частину 8 статті 41 КУзПБ, не діє (не поширюється).
49.1. Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
49.2. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна (частина друга статті 41 КУзПБ).
49.3. Приписами частини третьої цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
49.4. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз 1 частини п'ятої статті 41 КУзПБ).
49.5. Відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.
49.6. В частині шостій статті 41 КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
49.7. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п'ята статті 41 КУзПБ).
50. Провадження у справі №909/82/16 за касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк», ухвалою Верховного Суду від 19.07.2021 було зупинено до розгляду палатою з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/1923/15 (пункт 25 цієї Постанови).
50.1. Постановою Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 скасовано, ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2020 залишено в силі.
50.2. За правовими висновками палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.
50.3. Суд дійшов висновку, що після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.
51. Аналізуючи викладене вище, а також правові позиції Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15), слід дійти висновку, що сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів не змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що прямо випливає зі змісту частини 14 статті 39 КузПБ, відповідно до положень якої з моменту відкриття провадження у справі пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі (тотожне за змістом положення у частині 15 статті 16 Закону про банкрутство) у сукупності з частиною 3 статті 41 КУзПБ, якою передбачено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника та частиною 6 цієї ж статті, за якою задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство; реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечених вимог.
52. Водночас, вирішення питання щодо можливості задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, законодавець ставить у пряму залежність від винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про введення процедури санації.
53. У відповідності до положень частини першої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
54. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:
схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина друга статті 49 КУзПБ).
54.1. Питання про проведення зборів кредиторів та діяльності комітету кредиторів врегульовано статтею 48 КУзПБ. Так, учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника; кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу. Комітет кредиторів є представницьким органом кредиторів у справі про банкрутство, наділеним КУзПБ певними повноваженнями щодо участі у справі.
54.2. Рішення про введення процедури, наступної за розпорядженням майна, належить зборам кредиторів (на підставі звіту розпорядника майна та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника), а повноваження на звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням - комітету кредиторів як представницькому органу.
54.3. Отже, саме рішення зборів кредиторів має визначальне (але не виключно) значення при розгляді питання щодо визначення наступної судової процедури та подальшого розгляду справи.
54.4. Так, судами встановлено, що розпорядником майна ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» арбітражним керуючим Чопенком Д.В. подано (21.04.2020) до місцевого господарського суду на затвердження План санації боржника разом із протоколом засідання зборів кредиторів боржника № 5 від 15.04.2020.
54.4.1. З протоколу №5 від 15.04.2020 вбачається, що на зборах кредиторів ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» були присутні наступні кредитори:
1. ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (кількість голосів - 41 377),
2. ТОВ «ФК Кавертон» (кількість голосів - 195 138).
На зборах кредиторів ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» були присутні з правом дорадчого голосу:
- ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»,
- АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МАЙСЕН»,
- ПАТ «Комерційний банк «Земельний Капітал»,
- ОСОБА_1 ,
- ОСОБА_2 ,
- Розпорядник майна ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» - арбітражний керуючий Чопенко Д.В.
54.4.2. Зборами кредиторів («за» - 195 138 голосів, «проти» - 41 377 голосів, «утримався» - 0 голосів) по позачерговому питанню порядку денного було прийнято рішення: «Голосування за схвалення Плану санації ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» проводити виключно класом незабезпечених кредиторів».
54.4.3. По другому питанню порядку денного («за» - 195 138 голосів, «проти» - 41 377 голосів, «утримався» - 0 голосів) прийнято рішення: «визнати План санації ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» таким, що схвалений зборами кредиторів».
54.4.4. По третьому питанню порядку денного («за» - 195 138 голосів, «проти» - 41 377 голосів, «утримався» - 0 голосів) прийнято рішення: «Звернутися до Господарського суду Івано-Франківської області з клопотанням про введення процедури санації у справі про банкрутство ТОВ «Корпорація «Агро-Союз». Зобов'язати ТОВ «ФК «Кавертон», як кредитора з найбільшим розміром кредиторських вимог, направити до Господарського суду Івано-Франківської області відповідне клопотання.».
55. Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:
- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
56. Колегія суддів зазначає, що процедури банкрутства реалізуються за активної участі та ініціативи боржника та кредиторів, які є зацікавленими особами в їх результатах та ефективності, під контролем суду, який має забезпечити дотримання вимог закону, забезпечити одну з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство - дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.
57. Верховний Суд, на підставі аналізу положень частин третьої, четвертої статті 49 КУзПБ зазначає, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, ухвалює рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями частини першої статті 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду.
58. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
59. Доволі сталою правовою позицією Верховного Суду є те, що процедура санації є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, оскільки є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
60. Як встановлено судами попередніх інстанцій:
60.1. 21.04.2020 до місцевого господарського суду розпорядником майна ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» арбітражним керуючим Чопенком Д.В. подано на затвердження План санації боржника разом із протоколом засідання зборів кредиторів боржника № 5 від 15.04.2020 (пункт 8 цієї Постанови).
60.2. 06.07.2020 до суду звернувся забезпечений кредитор - АТ «Альфа-Банк» із заявою про надання дозволу на звернення стягнення предмету іпотеки (пункт 9 цієї Постанови).
61. Втім, як це слушно зауважив суд апеляційної інстанції, місцевий господарський суд першочергово розглянув заяву забезпеченого кредитора АТ «Альфа-Банк», а питання щодо Плану санації боржника навіть не було призначено до розгляду.
62. Дійсно, заява забезпеченого кредитора АТ «Альфа-Банк» про звернення стягнення на майно було подана у порядку, визначеному приписами статті 41 КУзПБ після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном (навіть і в разі, якщо відлік цього строку здійснювати з дня введення в дію КузПБ). Розпорядником майна було подано до суду першої інстанції на затвердження План санації, схвалений зборами кредиторів (протокол № 5 від 15.04.2020) також після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном/ з дня введення в дію КузПБ.
63. У рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 вказано, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
64. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
65. Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах."
66. Згідно частин 7, 8 статті 52 КУзПБ, господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:
- план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
- план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
- розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства.
Постановлення судом ухвали про відмову у затвердженні плану санації не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.
67. Тобто, винесенню ухвали про перехід з процедури розпорядження майном боржника до наступної процедури, у цій справі процедури санації, передує судовий розгляд з встановлення, на підставі відповідних доказів, можливості затвердження плану санації та введення процедури санації щодо боржника.
68. Враховуючи викладене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що місцевий господарський суд після надходження клопотання про перехід до наступної судової процедури мав би в розумний строк призначити розгляд клопотання розпорядника майна та плану санації, у призначеному судовому засіданні встановити обставини, з якими КУзПБ пов'язує можливість застосування/не застосування до боржника судової процедури санації та затвердження плану санації з наданням правової оцінки зазначеним обставинам, зокрема, дотримання порядку прийняття загальними зборами кредиторів рішення про схвалення плану санації, так і самому змісту плану санації.
Дата подання до суду клопотання арбітражного керуючого про введення процедури санації та дата подання заяви АТ «Альфа-Банк» вказують на наявність у суду першої інстанції відповідної процесуальної можливості.
69. Не дотримання місцевим господарським судом сутнісно - хронологічного порядку розгляду вказаних заяв/клопотань, а також порядку прийняття відповідних судових рішень за результатами їх розгляду може привести до порушення принципу дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів, що є однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство, а також принципу судового розсуду.
70. В частині посилань ТОВ «ФК «Кавертон» на приписи Закону № 728-ІХ від 18.06.2020 щодо продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 22.04.2021 у справі № 911/2766/20, від 01.12.2020 у справі №910/13855/19 та вважає необхідним звернути увагу на таке:
70.1. Законом України «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» № 728-IX від 18.06.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., N 19, ст. 74) доповнено пунктом 1-2 яким, зокрема, установлено що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
Пунктом 1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України № 728-IX від 18.06.2020 установлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Вказаний Закон набрав чинності 17.10.2020.
70.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, План санації боржника разом із протоколом засідання зборів кредиторів боржника № 5 від 15.04.2020 був поданий розпорядником майна до господарського суду першої інстанції 21.04.2020, АТ «Альфа-Банк» із заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки звернувся до суду 06.07.2020, строк визначений статтею 41 КУзПБ (170 календарних днів) закінчився до набрання чинності Закону України № 728-IX від 18.06.2020.
70.3. Ні «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» № 728-IX від 18.06.2020) у сукупності з положеннями абзацу другого частини 8 статті 41 КУзПБ, ні висновки про застосування норм права у наведених ТОВ «ФК «Кавертон» постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 911/2766/20 та від 01.12.2020 у справі № 910/13855/19 щодо продовження дії мораторію на період дії карантину не дають підстав для висновку, що відповідний правовий режим (продовження дії мораторію) поширюється і на задоволення забезпечених вимог кредиторів після спливу 170 календарних днів з введення процедури розпорядження майном/з дня введення в дію КУзПБ (абзац другий частини 8 статті 41 КУзПБ), безвідносно до того, припадає останній день цього строку на період між 18.06.2020 (дата прийняття Закону № 728-IX) та 17.10.2020 (дата набрання вказаним Законом чинності) чи ні. Не містить такого висновку і Постанова Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
71. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
72. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
73. Доводи касаційної скарги АТ «Альфа-Банк» не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції.
74. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги АТ «Альфа-Банк», необхідність залишити постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №909/82/16 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
75. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №909/82/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я.Погребняк
Судді В.В.Білоус
О.В.Васьковський