18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 листопада 2021 року
м. Черкаси справа № 925/815/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора - Пидорича Д.М., та представників: позивача - Ніконорової О.О. самопредставництво, відповідача - Возного С.І. самопредставництво, третя особа - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Смілянської міської ради за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Приватне акціонерне товариство “Смілянське племпідприємство” про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
22 червня 2020 року Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Смілянської міської ради в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Смілянської міської ради, що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади м. Сміла з державної власності об'єкта нерухомості - 16-ти квартирного житлового будинку, який перебуває на балансі ПрАТ “Смілянське племпідприємство”, та знаходиться за адресою: вул. Мечнікова, 9, м. Сміла, Черкаська область;
- зобов'язати Смілянську міську раду забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Сміла Черкаської області об'єкт нерухомості - 16-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що об'єкт нерухомості - шістнадцятиквартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у процесі приватизації Смілянського племпідприємства Черкаського науково - виробничого об'єднання по племінній справі і прогресивних технологій у тваринництві "Прогрес" в 1996 році не увійшов до статутного капіталу відкритого акціонерного товариства "Смілянське племпідприємство", який є правонаступником прав і обов'язків зазначеного підприємства, перебуває на його балансі і залишається у державній власності.
Прокурор зазначив, що рішенням Смілянської міської ради від 15.06.2004 № 17-11 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність м. Сміла об'єктів соціальної інфраструктури ВАТ «Смїлянське племпідприємство» міською радою надано згоду на безоплатну передачу до комунальної власності м. Сміла об'єктів соціальної інфраструктури, що знаходилися на балансі ВАТ «Смїлянське племпідприємство», в тому числі житлового будинку по АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 02.06.2016 № 217 утворено комісію з питань прийняття його до комунальної власності міста, водночас подальших дій щодо прийняття вказаного об'єкту нерухомості до комунальної власності не вчинено.
Прокурор вказував, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (далі - Регіональне відділення) на адресу Смілянської міської ради 15.12.2020 направлявся лист № 50-12.02-4592 щодо передачі державного майна у комунальну власність шляхом прийняття на сесії міської ради рішення про надання згоди на прийняття багатоквартирного будинку до комунальної власності територіальної громади з наступною передачею управителю чи об'єднанню співвласників такого будинку.
Смілянська міська рада листом від 10.02.2021 № 2752/03-33 повідомила, що прийняття вказаного житлового будинку можливе лише після створення у ньому ОСББ або після призначення управителя багатоквартирного будинку.
Як зазначив прокурор, Регіональним відділенням 09.11.2020 була проведена повторна перевірка збереження та використання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу, але залишилось на балансі, відповідно до якої 16-ти квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться у задовільному стані, використовується за призначенням, проживають люди. Станом на час звернення до суду, вказаний об'єкт нерухомості не прийнято в комунальну власність.
Прокурор, посилаючись на норми чинного законодавства України вважає підтвердженим факт бездіяльності відповідача щодо неприйняття з державної власності в комунальну власність територіальної громади спірного об'єкту нерухомості.
Щодо підстав представництва прокурора в суді, суд виходить з наступного.
Аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно.
Прокурор вважає, що органом уповноваженим захищати інтереси держави у спірних правовідносинах є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, оскільки вказаний об'єкт нерухомості є державним майном, функції з управління державним майном, яке в процесу приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, за територіальною ознакою, місцем розташування, покладено на Регіональні відділення Фонду державного майна України (наказ Фонду від 05.03.2001 № 357), а саме на даний час - на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (наказ Фонду державного майна України № 810 від 12.08.2019).
Водночас, як вказував прокурор, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, за наявності повноважень здійснювало лише листування з міською радою, але реальних заходів щодо забезпечення збереження державного майна у стані придатному до експлуатації та його подальшої передачі до комунальної власності міста не вживало. Відтак, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях неналежно виконувало свої повноваження щодо спірного житлового будинку, не в повній мірі вживало заходи щодо захисту державних інтересів, визначених Конституцією України та іншими законами.
Прокурор зауважив, що відповідно до вимог законодавства вказаний об'єкт нерухомості повинен бути переданий з державної до комунальної власності територіальної громади м. Сміла, і тому пред'явленим позовом захищаються інтереси держави в сфері права комунальної власності щодо нерухомого майна з метою вжиття вичерпних заходів для забезпечення його ефективного використання та збереження.
Прокурор повідомив, що Регіональним відділенням до міської ради неодноразово направлялися листи, в яких йшлося про необхідність взяття на баланс зазначеного будинку. Проте, Смілянська міська рада на даний час не вжила заходів щодо прийняття вказаного об'єкту нерухомості в комунальну власність. Тому, як вважає прокурор, вказані дії міської ради є незаконними, оскільки призводять до руйнування державного майна та суперечать інтересам міської громади.
Як зазначив прокурор, Смілянською окружною прокуратурою був спрямований лист до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях в частині встановлення вжитих заходів, в тому числі в судовому порядку, щодо передачі у комунальну власність територіальної громади м. Сміла 16-ти квартирного житлового будинку по вул. Мечнікова, 9, м. Сміла.
Згідно інформації Регіонального відділення від 23.04.2021 № 51-12.02-1710 було встановлено, що ним постійно проводяться перевірки збереження та використання державного майна. За розглядом комісії направляються листи територіальним громадам і господарському товариству щодо передачі об'єктів житлового фонду державної форми власності до комунальної власності територіальних громад згідно Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 №147/98. Проте, на даний час, вказаний об'єкт не передано до комунальної власності відповідної територіальної громади.
Прокурор зауважив, що звертаючись до суду з позовом він намагається забезпечити правильне застосування Законів України «Про управління об'єктами державної власності», «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому звернення Смілянської окружної прокуратури до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та забезпечення визначених державою гарантій.
Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові та враховуючи норми ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», а також висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, правові позиції Верховного Суду у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17; від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц; від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18; від 18.04.2019 у справі № 906/506/18; від 11.04.2019 у справі № 904/583/18; від 13.02.2019 у справі № 914/225/18; від 21.05.2019 у справі № 921/31/18; від 08.02.2019 у справі № 915/20/18; від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, вважає що вище викладене дає підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
14.07.2021 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених вимог посилаючись на те, що прокурором не доведено, що компетентним органом, в особі якого подано позов в інтересах держави, є саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях; не доведено належними та допустимими доказами вчинення Фондом державного майна України, як суб'єктом управління спірним об'єктом, всіх передбачених Законом №147/98-ВР та Законом №4107-VІ, рішень, спрямованих на передачу спірного об'єкта до комунальної власності. Не доведено наявність волі власника такого об'єкта - держави на його відчуження.
Відповідач зазначив, що важливим є те, що в даній справі мова не йде про передачу у комунальну власність об'єкта державної власності у процесі ліквідації підприємства під час банкрутства, коли таке передання має бути безумовним, тобто відбуватися без жодних додаткових умов.
Відповідач вказував на те, що прокурором не вказано коли саме (з якої дати) і які конкретно обов'язки в розумінні Закону №147/98-ВР виникли у Смілянської міської ради стосовно об'єкта державної власності (16-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ), про тривалість невчинення яких вказано у позові.
Як зазначив відповідач, з копії акту обстеження від 20.07.2004 №1 вбачається, що каналізаційна насосна станція прийняття та перекачки стічних вод, в тому числі - від будинку по АДРЕСА_1 , перебуває в незадовільному технічному стані та не підлягає експлуатації без проведення капітального ремонту будівлі та існуючого обладнання, а з іншого акту обстеження (без номера і дати) вбачається, що будинок потребує ремонту покрівлі, електроосвітлення під'їздів і підвалу знаходиться в неробочому стані. Даними актами також встановлено й інші недоліки і зауваження, які потребують усунення з відповідними фінансовими витратами. В однакових актах перевірки збереження і використання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу, але залишилося на балансі ПрАТ «Смілянське племпідприємство» від 17.05.2017 та від 09.11.2020 (далі - акти перевірки) відсутня повна інформація про державне майно на момент перевірки (інвентарний номер, поверховість, загальна площа, фактичний стан утримання тощо), а також відсутня інформація про земельну ділянку, на якій розташоване державне майно, про суму нарахованих та використаних амортизаційних відрахувань на реновацію і ремонти зазначеного майна, про суми грошових коштів, використаних балансоутримувачем на утримання державного майна, про поточний стан державного майна, причини його зміни та зменшення або збільшення вартості цього майна на підставі акта про технічний стан державного майна.
На думку відповідача, відсутність таких даних у актах перевірки є порушенням п.п.4, 5, 6, 7, 8 розділу V Порядку проведення державними органами приватизації перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 16.12.2009 №1998.
Відповідач вказував на те, що з 2004 року ні діючий балансоутримувач (ПрАТ «Смілянське племпідприємство»), ні суб'єкт управління (Фонд державного майна України та/або його регіональне відділення) не утримували зазначене майно, земельну ділянку не відводили, не здійснювали належний контроль за утриманням такого майна, а фактична ідентичність актів перевірки свідчить про формальний підхід до здійснення Регіональним відділенням обов'язків, передбачених Наказом Фонду державного майна України від 16.12.2009 №1998. Тому, за таких обставин, відповідач вважає, що має місце бездіяльність балансоутримувача (ПрАТ «Смілянське племпідприємство») та суб'єкта управління державним майном (Фондом державного майна України та/або його регіональним відділенням) як щодо утримання, так і щодо контролю, виборі та забезпеченні способу використання державного майна, що виключає порушення Смілянською міською радою інтересів держави у даному спорі.
Також, відповідач звернув увагу суду на те, що зобов'язання Смілянської міської ради у судовому порядку без правових підстав забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність 16-ти квартирного будинку, який не утримувався належним чином з 2004 року, фактично призведе до покладення тягаря утримання і усунення недоліків будинку за рахунок бюджету територіальної громади міста Сміла, яка не може нести відповідальність за неефективне утримання будинку конкретним суб'єктом господарювання (попереднім балансоутримувачем) та власником такого будинку.
Відповідач акцентував на тому, що у вказаному будинку не створене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по м.Смілі відсутній (з 26.11.2019 управитель - СКП «Наш Дім» перебуває в стані припинення - порушено справу про банкрутство), а передача об'єкта житлового фонду можлива виключно після створення у цьому будинку ОСББ або після призначення управителя будинку (що і зазначалось у листах від 10.02.2021 №2752/03-33 та від 20.05.2021 №536/03-52).
Відповідач вважає, що обраний прокурором спосіб захисту - вимоги про визнання бездіяльності Смілянської міської ради, то вимога щодо встановлення (визнання) або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до юрисдикції останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.
26.07.2021 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов вважаючи їх надуманими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.
Позивач у відповіді на відзив, поданій ним до суду 26.07.2021, просив суд заявлені вимоги задовольнити повністю посилаючись на те, що:
- компетентним органом, в особі якого подано позов в інтересах держави є саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях;
- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях здійснює всі можливі дії для збереження державного майна та його передачі до комунальної власності, як суб'єкт управління, відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом державного майна України, відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності»;
- ініціювання Регіональним відділенням передачі спірного майна до комунальної власності та вчинення всіх необхідних дій є безспірним фактом наявності волі та згоди власника в особі Регіонального відділення на його передачу;
- обов'язок відповідача щодо прийняття в комунальну власність державного майна (шляхом підписання акту прийому-передачі) виник з моменту прийняття відповідачем рішення від 15.06.2004 № 17-11 та рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 24.06.2004 № 516, оскільки вони не оскаржувались і не скасовані;
- спірний житловий будинок повинен був переданий до комунальної власності територіальної громади з наступною передачею управителю чи об'єднанню співвласників цього будинку згідно вимог Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності від 03.03.1998 №147/98.
Ухвалою суду від 02.09.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 жовтня 2021 року.
22.09.2021 відповідач подав до суду письмові пояснення та доводи проти заявлених позовних вимог і просив у позові відмовити повністю.
18.10.2021 прокурор подав до суду письмові пояснення щодо заперечень відповідача проти заявлених вимог із посиланням на те, що вказаний вище об'єкт нерухомості повинен бути переданий з державної до комунальної власності територіальної громади м.Сміла, а тому пред'явленим позовом залишаються інтереси держави у сфері права комунальної власності щодо нерухомого майна з метою вжиття вичерпних заходів для забезпечення його ефективного використання та збереження.
В судовому засіданні судом оголошувалась перерва до 03 листопада 2021 року.
03.11.2021 судом було оголошено про продовження перерви у судовому засіданні до 10 листопада 2021 року.
08.11.2021 від відповідача до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності з тих підстав, що позивач звернувся до суду з цим позовом у 2021 році, тобто з порушенням трирічного строку звернення до суду, а також вказував на відсутність бездіяльності, зазначену прокурором у позові, з боку Смілянської міської ради.
10.11.2021 від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення щодо вираження волі власника на відчуження вказаного об'єкту нерухомості та вжиття дій, спрямованих на передачу спірного об'єкту до комунальної власності, а також щодо визначення відповідача у спірних правовідносинах.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю вважаючи заявлені вимоги безпідставними.
Представник від третьої особи в судове засіданні не з'явився.
Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 202 ГПК України без представника третьої особи.
10.11.2021 суд видалявся у нарадчу кімнату до 09:00 год. 11 листопада 2021 р. для ухвалення рішення.
Суд, вислухавши прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.
Передача у комунальну власність державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області від 11.11.1996 № 613-АП прийнято рішення про перетворення Смілянського племпідприємства у відкрите акціонерне товариство.
Відповідно Плану приватизації державного майна Смілянського племпідприємства Черкаського науково - виробничого об'єднання по племінній справі і прогресивних технологій у тваринництві «Прогрес» від 20.10.1996, затвердженого заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та наказом Регіонального відділення від 21.10.1996 № 687-П, вказане підприємство приватизоване шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство «Смілаплемсервіс», яке зареєстроване 26.11.1996.
Під час приватизації в 1996 році Смілянського племпідприємства Черкаського науково - виробничого об'єднання по племінній справі і прогресивних технологій у тваринництві «Прогрес», 16-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до його статутного капіталу не увійшов, однак, залишився на балансі.
Відповідно наказу Регіонального відділення від 08.07.2004 № 2779-ПА приватизацію СВАТ «Смілянське племпідприємство» завершено.
З відомостей, які містяться у Єдиному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що на даний час правонаступником ВАТ «Смілянське племпідприємство» є ПрАТ «Смілянське племпідприємство».
Рішенням Смілянської міської ради від 15.06.2004 № 17-11 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність м. Сміла об'єктів соціальної інфраструктури ВАТ «Смілянське племпідприємство» міською радою надано згоду на безоплатну передачу до комунальної власності м. Сміла об'єктів соціальної інфраструктури, що знаходяться на балансі ВАТ «Смілянське племпідприємство», в тому числі житлового будинку по вул. Мечнікова, 9.
На підставі рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 24.06.2004 № 516 «Про прийняття до комунальної власності м. Сміла об'єктів соціальної інфраструктури ВАТ «Смілянське племпідприємство» ВО «ВодГео» та ВАТ «Смілянське племпідприємство» в присутності представника Смілянської міськрайонної екологічної інспекції проведено обстеження об'єктів, що підлягають прийому-передачі, зокрема, житлового будинку по вул. Мечнікова, 9, що підтверджується Актом від 20.07.2004 за № 1.
17.05.2017 Регіональним відділенням була проведена перевірка збереження та використання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу, але залишилося на балансі ПрАТ «Смілянське племпідприємство» 16-ти квартирного житлового будинку по вул. Мечнікова, 9, м. Сміла, Черкаська область.
Із вказаного Акту вбачається, що 16-ти квартирний житловий будинок по вул. Мечнікова, 9, м. Сміла знаходиться у задовільному стані, використовується за призначенням, в ньому проживають люди.
На підставі рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 02.06.2016 № 217 було утворено комісію з питань прийняття вказаного будинку до комунальної власності міста.
Відповідно до вимог Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 № 147/98, зазначений житловий будинок підлягає передачі у комунальну власність територіальної громади.
09.11.2020 Регіональним відділенням була проведена повторна перевірка збереження та використання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу, але залишилось на балансі, відповідно до якої 16-ти квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться у задовільному стані, використовується за призначенням, проживають люди.
15.12.2020 Регіональне відділення на адресу відповідача направило лист № 50-12.02-4592 щодо передачі державного майна у комунальну власність шляхом прийняття на сесії міської ради рішення про надання згоди на прийняття багатоквартирного будинку до комунальної власності територіальної громади з наступною передачею управителю чи об'єднанню співвласників такого будинку.
Відповідач, листом від 10.02.2021 № 2752/03-33, надав відповідь про те, що прийняття вказаного житлового будинку можливе лише після створення у ньому ОСББ або після призначення управителя багатоквартирного будинку. Тобто, станом на час звернення прокурора до суду, вказаний об'єкт нерухомості не прийнято в комунальну власність.
Передача у комунальну власність державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».
За приписами ст.2 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» об'єктами передачі згідно з цим Законом є об'єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об'єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Частиною 3 ст. 4-1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» визначено, що рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.
Відповідно ст.4-2 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» видатки, пов'язані з капітальним ремонтом об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність (крім видатків, пов'язаних з капітальним ремонтом об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які передаються в комунальну власність відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів.
Порядок залучення і використання коштів або інших матеріальних активів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що спрямовуються на капітальний ремонт об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, визначається в договорах, які укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації), та відповідними органами місцевого самоврядування.
Видатки, пов'язані з утриманням об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів починаючи з бюджетного періоду, що настає за роком передачі їх у комунальну власність, відповідно до законодавства.
Крім того, абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції станом на 13.02.1997) передбачено, що в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій визначено Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891 (далі - Положення № 891).
Відповідно до абз. 1 п. 1 зазначеного Положення це положення визначає порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій.
Передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомами відповідної Ради.
За правилами ч.2 ст.4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно ч.5 і ч.6 ст.7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.
Стаття 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначає, що до основних завдань Фонду державного майна України належать управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України;
Згідно з Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 15 травня 2012 року №678 регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом: приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації; організовує та здійснює контроль за утриманням, зберіганням і використанням державного майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (п. 5.1 Положення).
Аналізуючи вище наведені положення нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що для прийняття до комунальної власності вказаного об'єкту є обов'язковим здійснення процедури підписання акту приймання - передачі будинку, передбаченої ст.7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».
Проте, докази підписання акту прийому-передачі відсутні, вказаний об'єкт нерухомості до комунальної власності не прийнятий.
В силу положень ч.4 ст.334 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. З огляду на викладене, право комунальної власності на будинок виникає з дня його державної реєстрації.
За правилами ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» права суб'єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.
Відповідно ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
П.51 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність.
З матеріалів справи вбачається, що об'єкт нерухомості - шістнадцятиквартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: Мечнікова, 9, м. Сміла, Черкаська область у процесі приватизації Смілянського племпідприємства Черкаського науково - виробничого об'єднання по племінній справі і прогресивних технологій у тваринництві "Прогрес" в 1996 році не увійшов до статутного капіталу відкритого акціонерного товариства "Смілянське племпідприємство", який є правонаступником прав і обов'язків зазначеного підприємства, перебуває на його балансі і залишається у державній власності.
Суд також бере до уваги, що у рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа 1-9/2009) Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
За приписами ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Правом власності згідно з вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 ЦК України унормовано, що власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном. Таким чином, право розпорядження майном є виключним правом власника.
Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст.3 вищевказаного Закону).
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч.1 ст. 5 Закону).
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" Єдиний реєстр об'єктів державної власності (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур.
Реєстр формується Фондом державного майна України за участю центральних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Антимонопольного комітету України, інших уповноважених органів управління, а також Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на єдиних методологічних засадах, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Формування Реєстру в частині нерухомого майна здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманих зазначеними в абзаці першому цієї частини органами відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про шістнадцятиквартирний житловий будинок, який знаходиться за адресою: Мечнікова, 9,м. Сміла, відсутні.
Згідно п.1 Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 467, Реєстр формується з метою:
- ведення обліку об'єктів державної власності;
- створення умов для оптимізації кількості підприємств державного сектору економіки, використання об'єктів державної власності;
- проведення моніторингу структурних змін у державному секторі економіки;
- здійснення контролю за ефективним використанням об'єктів державної власності;
- забезпечення реалізації управлінських рішень, відкритості та прозорості
інформування у державному секторі економіки.
До Реєстру вносяться відомості на підставі бухгалтерської та статистичної звітності підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких акції (частки, паї) належать державі, та балансоутримувачів (п. 6 Положення).
Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року №908/68 управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання майна.
Суд враховує, що правовий аналіз вказаного Положення, свідчить про те, що єдиним способом управління об'єктами житлового фонду, що належать до державної власності, є їх передача у комунальну власність.
Судом встановлено, що план приватизації державного майна Смілянського племпідприємства передбачав передачу в комунальну власність органам місцевого самоврядування житловий фонд на суму 9457 млн. крб.
План приватизації був затверджений 21 жовтня 1996 року відповідним наказом Регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області.
Отже, воля держави як власника майна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях відображена саме в Плані приватизації державного майна Смілянського племпідприємства.
Як зазначалося вище, рішенням Смілянської міської ради від 15.06.2004 № 17-11 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність м. Сміла об'єктів соціальної інфраструктури ВАТ «Смілянське племпідприємство» міською радою надано згоду на безоплатну передачу до комунальної власності м. Сміла об'єктів соціальної інфраструктури, що знаходяться на балансі ВАТ «Смїлянське племпідприємство», в тому числі житлового будинку по АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 02.06.2016 № 217 утворено комісію з питань прийняття його до комунальної власності міста.
Проте, подальших дій щодо прийняття вказаного об'єкту нерухомості до комунальної власності не вчинено. Оскільки вказане майно підлягає до передачі в комунальну власність, набувачем права володіння, користування та розпоряджання спірним майном є відповідач - Смілянська міська рада.
Отже, з огляду на вищевказані норми чинного законодавства України, прокурором підтверджений факт бездіяльності Смілянської міської ради щодо неприйняття з державної власності в комунальну власність територіальної громади спірного об'єкту нерухомості.
Щодо поданої заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи, що відповідачем допущено триваюче правопорушення, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухилявся від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) по відношенню до регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Суд звертає увагу на те, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі № 800/259/15 та постанові Вищого адміністративного суду України від 16.07.2017 у справі №К/800/53809/15.
Позиція щодо обрахунку строків за триваючими правопорушеннями викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 420/3261/19, від 19.06.2018 у справі № 464/2638/17, від 26.03.2018 у справі №800/506/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у цій же справі та постанові Верховного Суду справа № 464/2638/17 від 19.06.2018.
Так, суд приходить переконаний, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Суд вважає, що триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що строки давності не поширюються на триваючі правопорушення. Тобто, якщо на дату звернення позивача до суду не припинили існувати підстави для звернення до суду, твердження відповідача про порушення строків на звернення до суду є безпідставним.
Оцінюючи викладене, суд приходить до переконання, що доводи прокурора є доведеними та обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Смілянської міської ради (вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська область, 20700, код 25874705), що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади м. Сміла з державної власності об'єкта нерухомості - 16-ти квартирного житлового будинку, який перебуває на балансі ПрАТ “Смілянське племпідприємство”, та знаходиться за адресою: вул. Мечнікова, 9, м. Сміла, Черкаська область.
Зобов'язати Смілянську міську раду (вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська область, 20700, код 25874705) забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Сміла Черкаської області об'єкт нерухомості - 16-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Стягнути з Смілянської міської ради (вул.. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська область, 20700, код 25874705) на користь Черкаської обласної прокуратури (бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, код 02911119) 4540,00 грн.(чотири тисячі п'ятсот сорок гривень) судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 13.12.2021.
Суддя К.І.Довгань