Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1125/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго"
до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
за участю представників:
позивача - Ворожбянов А.М.
відповідача - Крючко О.В.
третьої особи - не з'явилась
У квітні 2019 року Харківська міська рада (далі - Харківська міськрада) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Концерн Авек та Ко” (далі - ПрАТ “Концерн Авек та Ко”) з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові шляхом демонтажу споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв. м, трансформаторної підстанції площею 128 кв. м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв. м.
На обґрунтування позовних вимог Харківська міськрада зазначала про порушення її прав на землю з боку відповідача, посилаючись на статтю 152 Земельного кодексу України. Позивач вказує, що розміщення спірних споруд на земельній ділянці комунальної форми власності істотно порушує інтереси Харківської міськради щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій вони розміщені на порушення вимог земельного та містобудівного законодавства.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.2019 позовні вимоги Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору , на стороні позивача - Акціонерного товариства "Харківобенрего" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою були задоволені повністю. 31.03.2021 Східний апеляційний господарський суд постановою залишив рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2019 року без змін.
Верховний Суд постановою від 14.07.2021 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" задовольнив. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 та рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2019 у справі за № 922/1125/19 скасував. Справа направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду від 02.08.2021 р. прийнято справу до нового розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 26.08.2021 р. о 09:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи. Підготовче засідання у справі відкладалося з метою виконання завдання підготовчого провадження.
Ухвалою від 26.10.2021 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.11.2021 р. о 12:00. Засідання відкладалося по 22.11.2021 по 08.12.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в заявах по суті справи. Третя особа свого представника в судове засідання не направила.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Концерн Авек та Ко” з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові шляхом демонтажу споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв. м, трансформаторної підстанції площею 128 кв. м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв. м. В обґрунтування позовних вимог Харківська міськрада зазначала про порушення її прав на землю з боку відповідача, посилаючись на статтю 152 Земельного кодексу України. Позивач вказував, що розміщення спірних споруд на земельній ділянці комунальної форми власності істотно порушує інтереси Харківської міськради щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій вони розміщені на порушення вимог земельного та містобудівного законодавства.
Під час розгляду справи, 25.08.2021, відповідачем було надано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Заява відповідача була обґрунтована тим, що станом на момент її подачі споруда ТА 1130-1133 відсутня на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:14:001:0014 по пр. Ювілейний, 5 у м. Харкові, в підтвердження чого відповідач посилався на топо-геодезичну зйомку від 17.08.21р., складену ТОВ Фірма «Бізнеспласт-ЛТД» за участі інженера-геодезиста Матюшенка В.І. Таким чином відповідач вважав, що між сторонами цієї справи відсутній предмет спору щодо споруди ТА 1130-1133, яка раніше була розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:14:001:0014 по пр. Ювілейний, 5 у м. Харкові, демонтажу якої вимагає позивач тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України просив суд закрити провадження у справі в цій частині.
Однак, як було встановлено судом під час розгляду справи, позовні вимоги представник позивача підтримував у повному обсязі та не заявляв про відсутність між сторонами предмету спору в зазначеній відповідачем частині, що безпосередньо свідчить про наявність між сторонами спору відносно вимоги позивача про демонтаж у тому числі споруди ТА 1130-1133, а отже відсутні підстави для закриття провадження у справі в цій частині.
Розглядаючи по суті позовні вимоги Харківської міської ради щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові шляхом демонтажу споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв. м, трансформаторної підстанції площею 128 кв. м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв. м, судом було встановлено наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 163356320 від 12.04.2019р. (а.с.26 т.1), земельна ділянка загальною площею 2,2115га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 5 (назву змінено на пр. Ювілейний) перебуває у комунальній власності (запис про право власності № 6105644 від 23.06.2014р.), власником є Харківська міська рада.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.05.2017р. у справі № 922/827/17 позов Харківської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» задоволено в повному обсязі, вирішено розірвати договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) № 66106/04 від 30.06.2004р. (а.с.а.с.92-99 т.3), укладений між Харківською міською радою та Акціонерним товариством «Концерн АВЕК та Ко», а також зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Концерн АВЕК та Ко» повернути земельну ділянку, загальною площею 2,2115га по пр. Ювілейному, 5 територіальній громаді м. Харкова, в особі Харківської міської ради, з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. Означене рішення суду не було оскаржено і набрало законної сили. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 160403248 від 21.03.2019р. 06.07.2017р. на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017р. у справі № 922/827/17 припинено право оренди земельної ділянки загальною площею 2,2115га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 5 (нова назва проспекту - Ювілейний) для експлуатації та обслуговування розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торговельного центру у Публічного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко».
19.10.2017р. позивачем в односторонньому порядку був складений Акт приймання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) до земель запасу міста з посиланням на рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017р. у справі № 922/827/17. Цей акт не містить інформації щодо стану земельної ділянки та обмежень щодо можливості її використання.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 160403248 від 21.03.2019р. вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. «Ч-1» загальною площею 60,4кв.м по пр. Ювілейному, 5 зареєстроване за Приватним акціонерним товариством «Концерн АВЕК та Ко» на підставі свідоцтва про право власності від 14.07.2004р. (а.с. 27 т.1).
Матеріали справи містять листування відповідача з відповідними органами державної влади/місцевого самоврядування та комунальними підприємствами (а.с.а.с.101-103, 106-146 т.1), що передувало рішенню Харківської міської ради, стосовно отримання дозволів на збереження самочинно збудованих нежитлових приміщень по пр. Ювілейному, 5 у м. Харкові.
Відповідно до наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки від 16.08.2018р. (а.с.33 т.1) встановлено, що на балансі Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» знаходяться наступні будівлі та будови, розташовані на земельній ділянці площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. Ювілейному, 5:
- капітальні будівлі та споруди, незавершеного будівництва - літ. «А-2», «Б-2», «В-1», «Г-2», «Д-2», «Е-1», «Ж-2», « 3-1», «И-2», «І-2», «Й-2», «К-2», «Л-2», «М-2», «Н-2», «О-2», «П-2», «Р-2», «С-2», «Т-2», «У-2», «Ф-2», «X-2», «Ч-2», «Ч-1», «Ц-2», «Ш-2», «Щ-2», «Ю-2», «Є-2», «Я-2», «ВВ-2», «ББ-2», «АА-2», «ГГ-2»;
- некапітальні споруди та будови - № 39, № 12, № 13, № 14, розподільча трансформаторна підстанція (РП ТП) та головний розподільчий щит (ГРЩ-1).
Листом № 493/1 від 16.08.2018р. (а.с.9 т.2), направленим Приватним акціонерним товариством «Концерн АВЕК та Ко» на адресу Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, зокрема, надавалася гарантія щодо знесення об'єкту ТА1130-1133 терміном до 01.11.2018р.
Рішенням Харківської міської ради № 1183/18 від 22.08.2018р. дозволено Приватному акціонерному товариству «Концерн АВЕК та Ко» збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення): літ. « 3-1», літ. «І-2», літ. «М-2», літ. «Н-2», літ. «Т-2», літ. «У-2», літ. «Ш-2», літ. «Є-2», літ. «В-1», літ. «Д-2», літ. «Е-1», літ. «Ї-2», літ. «Л-2», літ. «О-2», літ. «С-2», літ. «Ф-2», літ. «Ч-2», літ. «Й-2», літ. «К-2», літ. «П-2», літ. «Р-2», літ. «X-2», літ. «Г-2», літ. «А-2», літ. «АА-2», літ. «Я-2», літ. «Ю-2», літ. «Щ-2», літ. «ББ-2», літ. «ВВ-2», літ. «ГГ-2», літ. «Ц-2», літ. «Б-2», літ. «И-2», літ. «Ж-2» по пр. Ювілейному, 5. Змінено вид використання земельної ділянки площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. Ювілейному, 5 на «для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об'єктів». Надано вказану земельну ділянку в оренду відповідачу із земель територіальної громади м. Харкова строком до 22.08.2028р. для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об'єктів по пр. Ювілейному, 5. Встановлено, що завершення будівництва об'єкту слід виконати до 22.08.2021р. Споруда ТА 1130-1133 площею 80 кв. м, трансформаторна підстанція площею 128 кв. м, дві комплектних трансформаторних підстанції, огорожа та розподільчий щит площею 24 кв. м. не увійшли до переліку об'єктів самочинного будівництва, щодо яких рішенням Харківської міськради від 22.08.2018 № 1183/18 надано дозвіл на збереження та земельні ділянки для їх експлуатації та обслуговування.
За результатами обстеження позивачем складено акт від 25.03.2019 (т. 1, а. с. 21- 25), згідно з яким земельна ділянка площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. Ювілейному, 5 у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та некапітальних споруд торгівельного призначення. На земельній ділянці розташована споруда ТА 1130-1133 площею 80 кв. м., трансформаторна підстанція площею 128 кв. м та дві комплектні трансформаторні підстанції та розподільчий щит площею 24 кв. м.
Відповідно до інформації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міськради в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасуванні та анулюванні зазначених документів, розміщених на офіційному сайті Держархбудінспекції України, який містить відповідну інформацію, з травня 2011 року відсутня інформація щодо споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв. м, трансформаторної підстанції площею 128 кв. м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв. м.
20.03.2006р. між відповідачем (Замовник) та Акціонерним товариством «Харківобленерго» (Виконавець) укладено договір про приєднання до електричних мереж № 1/20/03 (а.с.а.с.117-118 т.2), предметом якого, відповідно до умов п.1.2, було підключення Виконавцем електроустановок Замовника до своїх електричних мереж після укладення Замовником договору про постачання електричної енергії та/або договору про купівлі-продаж електричної енергії та оплати ним послуг з підключення. Відповідно до п.1.1 означеного договору, Замовник виконує в повному обсязі вимоги технічних умов № 54-Барабашова/901 від 14.06.2005р. на підключення електроустановок до електромереж Виконавця в термін до 14.06.2007р. Матеріали справи містять документацію щодо підключення, зокрема, спірних об'єктів: трансформаторної підстанції площею 128кв.м., двох комплектних трансформаторних підстанцій та розподільчого щита площею 24кв.м. по пр. Ювілейний, 5, до електричної мережі, складену Акціонерним товариством Харківобленерго (а.с.а.с.43-53 т.1, 115 т.2), у тому числі лист Відповідача № 631 від 13.05.2005р. про видачу технічних умов для електропостачання об'єктів (а.с.116 т.2). З означених документів вбачається, що спірне електричне обладнання прийнято в експлуатацію ще в 2006 році.
Трансформаторна підстанція площею 128 кв. м, дві комплектні трансформаторні підстанції та розподільчий щит площею 24 кв. м, розташовані на земельній ділянці площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові, використовуються для електричного живлення об'єктів споживача (відповідача) та об'єктів субспоживача Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» (т. 3, а. с. 80- 91). Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.
Таким чином про наявність спірних об'єктів позивач достеменно знав ще до прийняття рішення від 22.08.2018р № 1183/18 про передачу в оренду відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:14:001:0014 по просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові. При цьому в зазначеному рішенні Харківської міської ради не вказано будь-яких додаткових вимог для передачі та укладання договору оренди земельної ділянки. Не зазначено у цьому рішенні і про наявні недоліки земельної ділянки, які перешкоджають користуванню такою ділянкою.
Розміщення відповідачем зазначених спірних об'єктів без правовстановлюючих документів на земельну ділянку комунальної власності стало підставою для звернення Харківської міської ради до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу цих об'єктів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, розглядаючи справу суд має встановити наявність у позивача порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 922/4316/14).
При цьому під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі № 910/6631/18).
Позивач звернувся з вимогою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись на ст. 391 ЦК України, тобто звернувся до суду з негаторним позовом. У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.
Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 (провадження № 12-26гс19) та у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 914/1623/17, від 26.05.2020 у справі № 906/656/19 та від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей.
Отже, встановлення саме зазначених обставин входить до предмета доказування у справах за такими позовами (аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 по справі № 924/623/16).
Як встановлено матеріалами справи Харківській міській раді належить право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:14:001:0014 по просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові, на якій розташовані спірні об'єкти.
22.08.2018р. позивач, знаючи про наявність на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:14:001:0014 по просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові спірних об'єктів (за демонтажем яких він звернувся до суду), приймає рішення № 1183/18 про надання в оренду саме відповідачу цієї земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об'єктів на просп. Ювілейному, 5 (т. 1, а. с. 31, 32).
Таким чином дії позивача свідчать про наявність у нього волевиявлення на передачу земельної ділянки в оренду відповідачу, у тому числі і за наявності на цій земельній ділянці серед іншого майна й спірних об'єктів без будь-яких додаткових умов або застережень. Тобто позивач, приймаючи вищезазначене рішення, розпорядився належними йому як власнику правомочностями шляхом передачі саме відповідачу прав з володіння та використання земельною ділянкою, на якій розташовано спірні об'єкти, на умовах оренди.
Такі дії позивача спростовують його твердження про наявність перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Судом враховані зауваження Верховного Суду, висловленні у постанові від 14.07.2021 по цій справі, а саме:
«50. Звідси суди попередніх інстанцій не врахували наявності волевиявлення позивача щодо надання відповідачу в оренду спірної земельної ділянки згідно з пунктом 1.6 рішення Харківської міськради від 22.08.2018 № 1183/18. Адже видання такого рішення свідчить про намір позивача передати правомочності володіння та користування цією земельною ділянкою на умовах оренди саме відповідачеві.
51. Надання оцінки зазначеним обставинам впливатиме на можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 391 Цивільного кодексу України, оскільки у разі відсутності порушення приписів законодавства щодо користування земельною ділянкою власник (орендодавець) не може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування земельною ділянкою, яке (право користування) ним самим передано орендарю».
Таким чином, з урахуванням умов застосування ст. 391 ЦК України та сталої практики Верховного Суду з цього питання, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у позивача перешкод у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
За таких обставин у суду відсутні підстави для застосування для спірних правовідносин ст. 391 ЦК України.
Окрім цього, вимога про захист порушеного права має відповідати не лише змісту порушеного права та характеру правопорушення, а повинна забезпечити поновлення порушеного права. Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Позивач не зазначає, яким чином демонтаж спірних об'єктів поновить або відновить його право за наявності прийнятого ним рішення про передачу в оренду відповідачу земельної ділянки, на якій вони розташовані.
Статтею 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі права чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненими цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).
З цією метою необхідним є з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція, що викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19)
Також при розгляді питання щодо обраного позивачем ефективного способу захисту порушених прав судом були враховані зауваження Верховного Суду, викладенні у постанові від 14.07.21 по цій справі, а саме:
«62. Однак суди попередніх інстанцій не встановили обставин приналежності спірних об'єктів до категорії рухомого чи нерухомого майна, тимчасових чи капітальних споруд, а також не дослідили можливості проведення демонтажу спірних об'єктів за рішенням органу місцевого самоврядування без звернення до суду».
Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.08.2021р. по цій справі сторони було зобов'язано надати через канцелярію суду наступні документи: документальне підтвердження належності спірних об'єктів до категорії рухомого чи нерухомого майна, тимчасових чи капітальних споруд, а також розглянути можливості проведення демонтажу спірних об'єктів за рішенням органу місцевого самоврядування.
Сторони вимоги ухвали не виконали, до суду витребуванні судом докази не подали, а тому суд, керуючись ч.10 ст. 81 ГПК України розглядає справу за наявними у справі доказами.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами застосування обраного ним способу захисту у вигляді вимоги про демонтаж спірних об'єктів, так як відповідно до вимог чинного законодавства, а також висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.07.21 по цій справі - саме орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об'єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою території міста Харкова, які затверджені рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 р. № 504/11 (далі - Правила).
Згідно пункту 1.1. Правил зазначено, що Правила благоустрою території міста Харкова є нормативно-правовим актом, яким встановлюються економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою м. Харкова, порядок благоустрою та утримання території об'єктів благоустрою міста, регулюються права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначається комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті. Пунктом 1.3. Правил встановлено, що організацію благоустрою міста Харкова забезпечують міська рада та її виконавчі органи в межах визначеної положеннями компетенції. Здійснюють благоустрій підприємства, установи, організації відповідно до наданих повноважень. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території міста Харкова.
Параграф 5.10. зазначених Правил поширюється на звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, елементів телекомунікаційної мережі, елементів благоустрою вулично-дорожньої мережі тобто його дія не поширюється на звільнення території від капітальних споруд, які є об'єктами нерухомого майна. Згідно пункту 5.10.9. Правил у разі підтвердження факту самовільного (незаконного) встановлення об'єкта його власнику або особі, яка встановила такий об'єкт, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради виноситься припис із вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об'єкта у триденний строк. Також пунктом 5.10.13. Правил передбачено, що звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об'єктів у примусовому порядку здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - рішення виконавчого комітету).
Рішення виконавчого комітету є обов'язковим для виконання визначеними в ньому особами (пункт 5.10.14. Правил).
Пунктом 5.10.20. цих Правил визначено, що демонтаж - це комплекс заходів щодо звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об'єктів, що передбачає відокремлення від місця розташування (основи тощо) або розібрання (розділення) на складові частини (елементи), визначених у п. 5.10.2 цих Правил об'єктів (майна), з від'єднанням від інженерних та інших мереж (у разі потреби), транспортуванням їх до місця подальшого зберігання.
Таким чином виконавчий комітет Харківської міської ради має власні владні повноваженнями для захисту прав територіальної громади м. Харкова від зазначених в Правилах порушень, що усуває необхідність застосування судового порядку захисту цих прав.
У разі якщо об'єкт не є тимчасовою спорудою, його може бути примусово знесено в порядку, встановленому Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за судовим рішенням, ухваленим за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю (п. 30, 31 постанови Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 644/3036/17).
Позивач в позовній заяві зазначає, що спірні об'єкти є нерухомим майном, але ж при цьому вимагає їх демонтажу. Тобто наявна невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права заявленому змісту порушеного права.
Право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Враховуючи зазначене відсутні правові підстави для застосування обраного позивачем способу захисту прав (шляхом демонтажу) відносно спірних об'єктів, приналежність яких до категорії рухомого майна позивачем не доведена.
Виходячи з приписів ст. 4 ГПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача, відповідність закону або договору обраного позивачем способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу спірних об'єктів не підлягають задоволенню.
З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "13" грудня 2021 р.
Суддя Л.С. Лаврова