Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2945/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом AVANTI S.R.L.,Pesaro, Italy 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - 1. UAB "PRIVATI STRUKTURA", м. Одеса, 2. Фізична особа - підприємець Краснопьорова Наталія Михайлівна, м. Одеса, 3. Фізична особа - підприємець Левчук Ірина Михайлівна, м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ", м. Харків
про та зустрічним позовом до про стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ", м. Харків AVANTI S.R.L.,Pesaro, Italy розірвання контракту та зобов'язання повернути майно
за участю представників сторін:
позивача - Мельник А.С., ордер № 1053598 від 15.17.2021 року
третіх осіб - 1. Мельник А.С., ордер № 1053599 від 15.07.2021 року, 2. Мельник А.С., ордер № 1053596 від 15.07.2021 року, 3. Мельник А.С., ордером № 1053597 від 15.07.2021 року
відповідача - Бикова Ю.Ю., ордер № 1067629 від 14.09.2021 року
Позивач - AVANTI S.R.L., Pesaro, Italy звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 243705,48 євро, що за курсом НБУ станом на 20 липня 2021 року. еквівалентно 7806203,34 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засіданні на 11 серпня 2021 року на 11:40 годин; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - 1. UAB "PRIVATI STRUKTURA", м. Одеса, 2. Фізичну особу - підприємця Краснопьорову Наталію Михайлівну, м. Одеса, 3. Фізичну особу - підприємця Левчук Ірину Михайлівну, м. Одеса.
10 серпня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" подано заяву-клопотання (вхідний № 18716) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 11 серпня 2021 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 21 вересня 2021 року на 11:40 годин.
15 вересня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" подано клопотання (вхідний № 21651) про виключення третіх осіб зі складу учасників процесу.
15 вересня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" подано клопотання (вхідний № 21652), в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" просить не вважати пропущеним строк на подання відзиву та зустрічного позову, оскільки такий строк має обчислюватись з дати отримання представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" ухвали про відкриття провадження у справі 13 вересня 2021 року; у разі визнання строку пропущеним - поновити його, як пропущений з поважних підстав, а саме - направлення ухвали про відкриття провадження для Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" на неактуальну поштову адресу, яка відрізняється від відомостей ЄДРПОУ, отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі № 922/2945/21 лише 13 вересня 2021 року; прийняти до одночасного розгляду зустрічний позов, який прямо пов'язаний із первісним; долучити до матеріалів справи відзив на позов разом із заявою про застосування строків позовної давності для огляду справи по суті та у разі необхідності продовжити строк підготовчого провадження. Суд приймає надане клопотання та долучає його до матеріалів справи.
15 вересня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" подано відзив (вхідний № 21650) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
15 вересня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" подано зустрічну позовну заяву (вхідний № 21649), в якій відповідач просить суд визнати розірваним Контракт № 3/04 від 03 квітня 2019 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" та AVANTI S.R.L. з 31 грудня 2020 року; зобов'язати AVANTI S.R.L. повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" товар, поставлений за електронною вантажною митною декларацією UA807190/2019/025051 за переліком: фарба для брів та вій "OXYGEN O2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES" WARM WALNUT 6.42, 15 мл - 10656 шт. на суму 7672,32 євро; фарба для брів та вій "OXYGEN O2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES" BROWN 5.67, 15 мл - 10272 шт. на суму 7395,84 євро; фарба для брів та вій "OXYGEN O2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES" GRAPHITE 3.11, 15 мл - 10368 шт. на суму 7464,96 євро; фарба для брів та вій "OXYGEN O2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES" BLACK 2.07, 15 мл - 10176 шт. на суму 7326,72 євро; фарба для брів та вій "OXYGEN O2" CLEARS HADE DILUTER 0.0, 15 мл - 8832 шт. на суму 5829,12 євро.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2021 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ", м. Харків до AVANTI S.R.L.,Pesaro, Italy про розірвання контракту та зобов'язання повернути майно для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 922/2945/21 та розгляд зустрічного позову призначено сумісно з первісним позовом на 21 вересня 2021 року на 11:40 годин.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 вересня 2021 року клопотання відповідача за первісним позовом про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів задоволено; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 27 жовтня 2021 року; усне клопотання позивача за первісним позовом про відкладення підготовчого засідання задоволено та відкладено підготовче засідання на 07 жовтня 2021 року на 11:20 годин.
28 вересня 2021 року через канцелярію суду, AVANTI S.R.L. подано відповідь (вхідний № 22735) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
06 жовтня 2021 року через канцелярію суду, AVANTI S.R.L. подано відзив (вхідний № 23564) на зустрічну позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 25 жовтня 2021 року на 15:30 годин.
18 жовтня 2021 року електронною поштою, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС" подано клопотання (вхідний № 24222) про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 21651 від 15 вересня 2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" про виключення третіх осіб зі складу учасників процесу та відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 24222 від 18 жовтня 2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС" про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
Протокольною ухвалою суду від 25 жовтня 2021 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 листопада 2021 року на 15 годин.
Протокольною ухвалою суду від 08 листопада 2021 року, на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 23 листопада 2021 року на 11:20 годин.
Протокольною ухвалою суду від 23 листопада 2021 року, на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 07 грудня 2021 року на 12:30 годин.
29 листопада 2021 року електронною поштою, AVANTI S.R.L. подано клопотання (вхідний № 28050), в якому позивач повідомляє про направлення на адресу суда клопотання про долучення до матеріалів справи CD диску. Суд долучає клопотання до матеріалів справи.
29 листопада 2021 року через канцелярію суду, AVANTI S.R.L. подано клопотання (вхідний № 28104) про долучення до матеріалів справи CD диску.
01 грудня 2021 року електронною поштою, AVANTI S.R.L. подано клопотання (вхідний № 28361), в якому позивач повідомляє про направлення на адресу суда клопотання про долучення до матеріалів справи CD диску. Суд долучає клопотання до матеріалів справи.
Щодо клопотання (вхідний № 28104 від 29 листопада 2021 року) AVANTI S.R.L. про долучення до матеріалів справи CD диску, судом встановлено, що під час розгляду справи по суті та дослідження доказів представником позивача Мельник А.С. заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи CD-диску з вмістом переговорів. Клопотання обґрунтоване тим, що разом з позовною заявою до суду надано USB флеш-накопичувач, на якому мав міститись цей запис.
Оглядом вмісту USB флеш-накопичувача в судовому засіданні встановлено, що він містить відео-файли та графічні файли. Судом вказані відеофайли та графічні файли вмісту USB флеш-накопичувача оглянуті та досліджені.
Відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Оскільки доказ поданий учасником, - DVD (а не СD) диск, не були подані у встановлений частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України строк, а також не доведено неможливості подання доказу у визначений строк з причин, що не залежали від них, судом на підставі частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України цей не приймаються до розгляду.
Враховуючи, що частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України не передбачає повернення доказу, тому він приєднується судом до матеріалів справи, але не приймається судом до розгляду як доказ.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні та у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні наполягає на задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.
Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні та у відзиві проти зустрічної позовної заяви заперечує, просить відмовити у її задоволенні
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
03 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" (відповідачем, постачальником за контрактом) в особі директора Блохіної Валентини Дмитрівни, котра діє на підставі статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю AVANTI S.R.L. зареєстрованим на території Італії (позивачем, покупцем за контрактом), в особі Красноперової Наталії Михайлівни, котра діє на підставі Виписки з Реєстру підприємств офіційного архіву торгових палат №293471906, був укладений контракт №3/04, за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов'язався здійснити поставку товару парфумерно-косметичну продукцію (фарбу для брів), а покупець зобов'язувався приймати або організовувати прийом товару і сплачувати за товар відповідно до умов контракту.
Згідно пункту 1.3. контракту, назва товару, асортимент, кількість, строк поставки, ціна, назва вантажоодержувача, вказується в Специфікаціях до контракту, котра оформлюється на кожну партію товару.
У пункті 3.1. контракту визначено, що поставка товару, продаваного за цим контрактом, проводиться постачальником на умовах FCA м. Харків (в редакції INCOTERMS 2010).
Відповідно до пункту 4.2. контракту ціна на товар встановлюється в ЄВРО та включає в себе вартість навантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника. В вартість ціни входить також вартість упаковки та маркування.
Специфікацією від 19 квітня 2019 року визначена номенклатура товару, який підлягає постачанню, його кількість, строки та умови постачання та оплати. Також визначений вантажоодержувач - компанія UAB "PRIVATI STRUKTURA".
Вартість товару за наведеною специфікацією складає 67216,92 євро.
Позивачем на виконання своїх зобов'язань було сплачено за товар у повному обсязі у розмірі 67216,92 євро шляхом перерахування на банківський рахунок відповідача у повному обсязі, платіжними ордерами № 454 від 10 червня 2019 року на суму 17076,0 євро, № 460 від 05 вересня 2019 року на суму 20000,0 євро, № 468 від 19 листопада 2019 року на суму 30000,0 євро, № 469 від 20 листопада 2019 року на суму 140,92 євро.
Згідно електронної митної декларації від 25 листопада 2019 року №UA807190/2019/025051 вантажоодержувачу - компанії UAB "Privati Struktura" відповідач відвантажив товар, зазначений у специфікації від 19 квітня 2019 року, на загальну суму 67216,92 євро, а саме:
1. Фарба для брів і вій "OXYGEN О2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES" WARM WALNUT 6.42, 15мл - 10656 шт. на суму 7672,32 євро;
2.Фарба для брів і вій "OXYGEN О2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES "BROWN 5.67, 15мл - 10272 шт. на суму 7395,84 євро;
3.Фарба для брів і вій "OXYGEN О2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES "GRAPHITE 3.11, 15мл - 10368 шт. на суму 7464,96 євро;
4.Фарба для брів і вій "OXYGEN О2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES» BLACK 2.07, 15мл - 10176 шт. на суму 7326,72 євро;
5. Фарба для брів і вій "OXYGEN О2" CLEARS HADE DILUTER 0.0, 15мл - 8832 шт. на суму 5829,12 євро;
6. Гель косметичний окислювач "OXYGEN О2" CREAM-ACTIVATOR (Крем-активатор), 30мл - 20928 шт. на суму 15486,72 євро;
7. Тонік "OXYGEN О2" FixTone флюїд-стабілізатор для брів та вій, 50 мл. - 10332 шт. на суму 8472,24 євро;
8. "OXYGEN O2 тонік для зняття фарби з шкіри", 35мл - 10092шт. на суму 7569,0 євро.
Відповідно до пункту 2.1. контракту якість товару, що продається за цим контрактом, повинна відповідати наведеному у відповідних нормативних документах і підтверджуватись посвідченням якості товару, виданим виробником.
Пунктом 3.3 контракту визначено, що пакування та маркування товару повинно відповідати ДСТУ 5010:2008 "Продукція парфюмерно-косметична. Пакування маркування, транспортування та зберігання".
Листом Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" від 01 червня 2020 року № 31/20 повідомило покупця (позивача) про виробничий брак поставленого товару - порушення герметичності упаковки (туби), які були використані при виробництві партії продуктів з датою виготовлення "жовтень 2019 року". Де просив зупинити продаж цих товарів за "жовтень 2019 року" та проінформувати про це партнерів.
Листом-претензією, що направленою постачальнику, було запропоновано виготовити та здійснити повну заміну бракованої партії продукції, а саме:
1. Фарби для брів і вій "OXYGEN О2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES" WARM WALNUT 6.42, 15мл - 10656 шт. на суму 7672,32 євро;
2. Фарби для брів і вій "OXYGEN О2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES "BROWN 5.67, 15мл - 10272 шт. на суму 7395,84 євро;
3. Фарби для брів і вій "OXYGEN О2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES "GRAPHITE 3.11, 15мл - 10368 шт. на суму 7464,96 євро;
4. Фарби для брів і вій "OXYGEN О2 DYE FOR EYEBROWS AND EYELASHES» BLACK 2.07, 15мл - 10176 шт. на суму 7326,72 євро;
5. Фарби для брів і вій "OXYGEN О2" CLEARS HADE DILUTER 0.0, 15мл - 8832 шт. на суму 5829,12 євро.
А також, зазначеним листом-претензією відповідачу запропоновано повернути покупцю грошові кошти, сплачені за наведену вище браковану продукцію у загальному розмірі 35688,96 євро.
Вказані факти встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 21 січня 2021 року у справі №922/3028/20.
Цим рішенням позовні вимоги AVANTI S.R.L. задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" (62461, Харківська область, м. Південне, вул. Жовтнева, 101/2; 61004, м. Харків, вул. Катеринська, 46; ЄДРПОУ 30226021; ІПН: 302260220231) на користь AVANTI S.R.L. (номер в адміністративно-господарському переліку Італії (Numero REA): PS - 200819, податковий номер (Codice fiscale): 05971280481, юридична адреса: Pesaro (PS) Viale Goffredo Mameli 104/D, CAP 61121) суму боргу в розмірі 35688,96 євро (з яких основний борг - 35688,96 євро), а також суму судового збору у розмірі 17644,47 грн.
Рішення є таким, що набрало законної сили. Учасниками процесу це судове рішення не оскаржувалось.
Судом під час розгляду справи встановлено, що за матеріалами справи №922/3028/20 підтверджується той факт, стосовно наявного виробничого браку -порушення герметичності упаковки (туби), що відбулися з вини виробника туби, де відповідач/постачальник повідомив покупця/позивача у своєму листі від 01 червня 2020 року № 31/20.
Рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/3028/20 виконано, грошові кошти сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" згідно з платіжними дорученнями № 9256874 від 19 лютого 2021 року на суму 35688,96 євро та №9257652 від 19 лютого 2021 року на суму 524,39 євро.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості щодо проведеної рекламаційної роботи між постачальником та покупцем та відомості щодо повернення товару, в якому виявлено виробничий брак.
Згідно пункту 8.2. контракту №3/04 від 03 квітня 2019 року право, що застосовується до взаємовідносин між його сторонами - це право України.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитки поділяються на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.
Збитки - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
Відповідно до частини 4 статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.
Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові ВС/КГС від 25 червня 2019 року по справі № 910/422/18.
Суд зазначає, що позивачу необхідно довести, що він міг та повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).
Згідно частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитки включають втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки (damnum emergens)) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода (lucrum cessans)).
Реальними збитками підкреслюється наявність фактичних втрат майнової сфери потерпілої особи.
Другою складовою збитків є упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Інакше кажучи, збитки прямо не пов'язані з умовами договору, а лише є наслідком їх неналежного виконання стороною. (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 923/700/17).
Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Реальність можливості отримання такого приросту не випливає з умов договору, але має бути доведена позивачем.
Враховуючи припис частини 4 статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. Кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися відомості, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання винагороди, якби зобов'язання було виконано боржником у належний спосіб. Дохід не може бути абстрактним, адже для відшкодування упущеної вигоди повинні враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для його отримання (Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №908/2261/17).
Відповідно сформованою судовою практикою, упущена вигода - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 листопада 2019 року № 910/9278/18).
Крім цього, висновки судів ґрунтуються на тому, що при визначенні розміру упущеної вигоди повинні враховуватися лише ті точні дані, які безперечно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 червня 2019 року по справі № 910/422/18). Водночас наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 жовтня 2018 року по справі № 906/824/17.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 грудня 2019 року у справі №908/2486/18 вказано, що судове рішення не може ґрунтуватись на таких розрахунках завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди, які є суто теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами.
За заявленими позовними вимогами, позивач просив стягнути упущену вигоду, яка полягає у різниці закупівельної вартості товару, в якому виявлено брак, та вартістю його реалізації. Між тим, матеріалами справи документально не підтверджено здійснення реалізації товару позивачем AVANTI S.R.L.
В позові заявлені вимоги щодо відшкодування витрат на просування продукції, яка виявилась бракованою, на підготовку рекламних матеріалів, тестування продукції для ринку ЄС, консультаційний супровід реалізації продукції, оформлення торгової марки на продукцію.
Між тим, позивачем не доведено наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між виявленням виробничого браку та здійсненням таких витрат. Відомості про реєстрацію торгової марки за позивачем AVANTI S.R.L в матеріалах справи відсутні.
Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ", суд зазначає наступне.
Статтею 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів закріплено принцип pacta sunt servanda, відповідно до якого кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися.
Сторони у контракті №3/04 від 03 квітня 2019 року погодили, що до правовідносин застосовується право України.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника його обов'язку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 265 Господарсько кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання часткового або в повному обсязі (частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України, стаття 525 Цивільного кодексу України)
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
У відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни або розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга - четверта статті 188 цього Кодексу).
З викладеного вбачається, що частинами другою та третьою статті 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
Однак наведена норма є матеріально-правовою, а не процесуальною. Отже, передбачена нею процедура не відноситься до випадків обов'язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України.
Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб'єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.
Відповідно до пункту 10.6 контракту №3/04 від 03 квітня 2019 року визначено строк його дії до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання. У разі, якщо жодна із сторін не вживе заходів щодо його розірвання, контракт є пролонгованим ще на рік.
Згідно пункту 10.4. контракту №3/04 від 03 квітня 2019 року будь-яка сторона має право розірвати цей контракт, повідомивши в письмовій формі іншу сторону не менше ніж за 30 днів до дати розірвання контракту.
В матеріалах справи відсутні відомості про направлення письмового повідомлення про розірвання контракту. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які свідчили б про виконання договору сторонами протягом 2021 року. В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтвердили, що сторони не мають наміру співпрацювати за контрактом в майбутньому. Але доводів на підтвердження наявності перешкод у виконанні вимог пунктів 10.4., 10.6. контракту жодна із сторін не навела.
В обґрунтування своїх позовних вимог в частині повернення товару, поставленого за електронною вантажною митною декларацією UA807190/2019/025051 за переліком, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" посилалося, що виконав обов'язок за статтею 681-1 Цивільного кодексу України шляхом відкликання партії товару та повернення грошових коштів. Альтернативний обов'язок (в тому числі можливість утилізації продукції) ані законом, ані договором не передбачено.
Відповідно до частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Згідно пункту 5.1 контракту №3/04 від 03 квітня 2019 року зазначено, що покупець має право заявити постачальнику рекламацію про невідповідність якості або кількості товару протягом 30 календарних днів з дати доставки відповідно пункту 3.2 контракту. За змістом абзацу третього пункту 5.1 контракту №3/04 від 03 квітня 2019 року за спливом строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, товар вважається остаточно прийнятим покупцем, і останній не має права посилатись на невідповідність якості товару цьому контракту.
Суд бере до уваги, що відповідно до змісту рішення господарського суду Харківської області від 21 січня 2021 року, яке набрало законної сили, за позовом AVANTI S.R.L у справі №922/3580/20, товар визнано таким, що відкликано постачальником. Отже, право на захист інтересів, пов'язаних із істотним порушенням вимог щодо якості товару, вже реалізовано покупцем на власний вибір.
В матеріалах справи відсутні інші докази рекламаційної роботи між сторонами, крім листа Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" за вихідним № 31/20 від 01 червня 2021 року, якому вже було надано оцінку.
Обрання позивачем неефективного способу захисту є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 та від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19).
За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає за необхідне у первісному позові та у зустрічному позові відмовити повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на позивачів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У первісному позові відмовити повністю.
У зустрічному позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "10" грудня 2021 р.
Суддя П.В. Хотенець