Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4074/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Підприємства "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області, м. Харків
до Академії праці, соціальних відносин і туризму в особі Харківської філії Академії праці, соціальних відносин і туризму, м. Харків
про стягнення 56026,51 грн.
за участю представників:
позивача - Строкова Л.С.
відповідача - не з'явився
Підприємство "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Академії праці, соціальних відносин і туризму в особі Харківської філії Академії праці, соціальних відносин і туризму (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 32829,35 грн. основного боргу за договором оренди нежитлових приміщень, відшкодування витрат на управління, утримання, обслуговування будинку, прибудинкової території та відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги № 209-20 за період з 11.11.2020 р. по 31.07.2021; 4409,95 грн. пені за прострочення платежів за період з 01.10.2020 р. по 31.07.2021; 2576,01 грн. інфляційного знецінення коштів за період з 01.09.2020 р. по 31.08.2021; 1024,00 грн. трьох процентів річних за користування чужими грошима за період з 11.08.2020 по 30.09.2021; 15187,20 грн. неустойки за неповернення приміщень за період з 01.08.2021 по 30.09.2021 та 2379,00 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 01.11.2021 о 10:30.
Позивач, через канцелярію суду 27.10.2021 за вх.№ 25168, надав копію листа Академії праці, соціальних відносин і туризму № 01/02-281 від 19.10.2021, яка судом долучена до матеріалів справи.
Позивач, через канцелярію суду 28.10.2021 за вх.№ 25322, надав відповідь позивача на відзив відповідача на позов, згідно якої підтримав свої вимоги у повному обсязі.
01.11.2021 судом розгляд справи було відкладено на 22.11.2021 о 10:00.
22.11.2021 судом розгляд справи було відкладено на 06.12.2021 о 11:45.
Позивач, через канцелярію суду 29.11.2021 за вх.№ 28100, надав копію постанови Президії Федерації професійних спілок України № П4/12 від 16.11.2021 "Про ліквідацію Харківської філії Академії праці, соціальних відносин і туризму", яка судом долучена до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, уповноваженого представника в призначене судове засідання не направив.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 128582498 від 22.06.2018, нежитлова будівля, літ. А-6-7" загальною площею 26389,30 кв.м., у т.ч. житлова частина загальною площею 147,6 кв.м., житловою площею 99,3 кв.м. за адресою: м. Харків, майдан Конституції, буд. 1 належить на праві приватної форми власності Об'єднанню профспілок Харківської області (том 1 а.с. 57).
З наявного в матеріалах справи витягу зі статуту Підприємства "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області (том 1 а.с. 52-56) вбачається, що засновником підприємства є Об'єднання профспілок Харківської області (п.1.4. статуту). Для забезпечення діяльності підприємства засновник створює статутний фонд (капітал) у розмірі 5113274,98 грн., у тому числі наступним майном і майновими правами, зокрема, право управління, володіння, користування, та частково розпорядження, з правом здачі в оренду/найм, але без права відчуження, приміщення будівлі Палацу праці № 1 (літ. А-6-7"), розташованій на майдані Конституції міста Харкова, з усіма внутрішньобудинковими мережами, системами, обладнанням та устаткуванням, загальною площею 26389,30 кв.м., у т.ч. житловою площею 147,6 кв.м. (п.7.7. статуту).
З метою здійснення господарської діяльності та утримання будинку та прибудинкової території у належному технічному стані Об'єднання профспілок Харківської області, у відповідності до приписів ст. 35 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності", передало право володіння та користування (управління) будинком Палацу Праці, з правом здачі в оренду, спеціально створеному Підприємству "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області, що підтверджується Статутом Підприємства "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області.
01 серпня 2020 року між Підприємством "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області (орендодавцем) та Академією праці, соціальних відносин і туризму (орендарем) було укладено договір № 209-20 оренди нежитлових приміщень, відшкодування витрат на управління, утримання, обслуговування будинку, прибудинкової території та відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги (надалі - договір оренди).
Відповідно до п. 1.1. договору оренди, об'єктом оренди є нежитлові приміщення, розташовані у будинку Палацу Праці, що обліковується на балансі Об'єднання профспілок Харківської області (власника будинку) за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 1, під'їзд 4, кімната (ти) № 44-14, 44-15, загальною площею 35 кв.м., з урахуванням допоміжних приміщень загального користування.
Також, п. 1.1. договору оренди було передбачено, що права по володінню та користуванню приміщеннями виникають у орендаря з моменту підписання цього договору та акту приймання-передачі та здійснюються відповідно до умов даного договору, які визначені сторонами як суттєві.
Згідно пунктів 3.1.-3.8. договору, орендар за користування орендованими приміщеннями зобов'язувався не пізніше 10 числа кожного місяця перераховувати орендодавцю договірну орендну плату за поточний місяць і відшкодовувати загальні для всього будинку і прибудинкової території витрати на їх утримання, та вартість спожитих комунальних послуг, що надаються у централізованому порядку, із розрахунку фактичних витрат на 1 (один) квадратний метр площі будинку, пропорційно займаній орендарем площі, а саме (з ПДВ): 5,40 грн. орендна плата; 93,48 грн. - витрати на управління та обслуговування будинку та прибудинкової території; 8,34 грн. - опалення; 0,84 грн. - водопостачання; 0,42 грн. - водовідведення.
Таким чином, загальна місячна сума до сплати за користування орендованими приміщеннями дорівнює 3796,80 грн. з ПДВ, у тому числі: 189,00 грн. - орендна плата; 3271,80 грн. - утримання будинку та прибудинкової території; 291,90 грн. - опалення; 29,40 грн. - водопостачання; 14,70 грн. - водовідведення.
Крім того, відповідно до п. 2.2.7. договору оренди, орендар зобов'язувався відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії за кожний поточний місяць згідно показників відраховуючого лічильника.
У відповідності до п.6. договору, загальний строк дії договору встановлювався з 01.08.2020 по 31.07.2021.
З наявного в матеріалах справи Акту здачі-приймання нежитлових приміщень від 01.08.2020 вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв згідно вищевказаного договору оренди нежитлові приміщення за адресою: пл. Конституції, 1, Палац Праці, під'їзд 4, поверх 4, кімн.№ 44-14, 44-15, площа приміщень, з урахуванням допоміжних складає 35 кв.м.
Додатковою угодою № 1 від 01.08.2020 до договору було встановлено додаткову плату у розмірі 49,32 грн. за користування лінією зв'язку, а додатковою угодою № 2 від 01.09.2020, умови додаткової угоди № 1 були скасованими.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує, що під час дії договору відповідачем жодної оплати за договором не було здійснено. Заборгованість відповідача за користування приміщеннями за період з 11.11.2020 по 31.07.2021 складає 32829,35 грн., з яких 1512,00 грн. - орендна плата; 26315,49 грн. - за послуги з утримання будинку та прибудинкової території; 2627,10 грн. - за централізоване опалення; 264,60 грн. - за водопостачання. 132,30 грн. - за каналізацію та 1977,86 грн. за електроенергію.
Також, позивач зазначає, що він неодноразово пропонував відповідачу: погасити заборгованість (листи №81 від 31.05.2021; №83 від 31.05.2021; №104 від 07.07.2021); підписати додаткову угоду № 3 (лист №81 від 31.05.2021 та № 104 від 07.07.2021); звернутися з листом для коригування помилок самої Академії, у платіжних дорученнях, в яких Академія зазначала інший договір оренди, тобто іншу правову підставу (лист №81 від 31.05.2021 та №104 від 07.07.2021); здійснити звіряння розрахунків за обома договорами (лист 83 від 31.05.2021); своєчасно повернути орендовані приміщення після спливу строку договору (лист №104 від 07.07.2021).
Окрім того, позивач зазначає, що 31.05.2021 ним на адресу Академії було направлено претензію №82 з проханням погасити борг з врахуванням пені за прострочення платежів, інфляційного знецінення коштів та 3% річних за користування чужими грошима, яку Академія проігнорувала і відповіді не надала, але 17.06.2021 перерахувала на рахунок підприємства позивача 15000,00 грн. (банківська виписка АТ "Укрсиббанк від 29.09.2021).
Зважаючи на систематичне порушення обов'язку щодо оплати за користування орендованими приміщеннями, що призвело до позбавлення підприємства можливості здійснювати заплановані роботи по утриманню будинку та прибудинкової території, позивач своїм листом № 104 від 07.07.2021 письмово повідомив відповідача про свою незгоду на подовження орендних відносин, які стали економічно невигідними. Згідно поштового повідомлення від 12.07.2021 відповідач отримав письмове повідомлення позивача про припинення орендних відносин.
Таким чином, відповідно до ст. 764 ЦК України та умов договору оренди, договір № 209-20 від 01.08.2020 припинив свою дію 31.07.2021 у зв'язку із спливом встановленого строку та письмового повідомлення орендодавця, отриманого орендарем.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу суми основного боргу у розмірі 32829,35 грн. за договором оренди та докази повернення відповідачем позивачу орендованих приміщень.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України, об'єктом оренди можуть бути, серед іншого, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 765 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.1 договору оренди, сторони погодили порядок здійснення розрахунків.
Так, за користування орендними приміщеннями орендар зобов'язаний не пізніше 10 числа кожного місяця перераховувати на рахунок орендодавця договірну орендну плату за поточний місяць і відшкодувати загальні для всього будинку і прибудинкової території витрати на їх утримання, та вартість спожитих комунальних послуг, що надаються у централізованому порядку, із розрахунку фактичних витрат на один квадратний метр площі будинку, пропорційно займаній орендарем площі.
Загальна сума до сплати: 108,48 грн. х 35 кв.м. = 3796,80 грн., у тому числі 632,80 грн. ПДВ.
Матеріалами справи, у т.ч. розрахунками позивача (том 1 а.с. 8-17) підтверджено наявну суму основного боргу відповідача за договором у розмірі 32829,35 грн. за період з 11.11.2020 по 31.07.2021.
Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 32829,35 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за договором оренди, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 4409,95 грн. за прострочення платежів за період з 01.10.2020 по 31.07.2021.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, відповідно до умов пункту п.4.3 Договору оренди, сторони передбачили та встановили, що у випадку прострочення платежів, передбачених п.3.1 договору, орендар зобов'язаний самостійно нарахувати та перерахувати на рахунок орендодавця пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день затримки, починаючи з 01 числа наступного за розрахунковим місяця, з урахуванням встановлених обмежень.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши нарахування пені в розмірі 4409,95 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок пені суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому, виходячи з вищевикладеного, стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 1182,50 грн.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 2576,01 грн. інфляційних втрат та 1024,00 грн. 3% річних.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок позивача інфляційних нарахувань у розмірі 2576,01 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок є невірним, оскільки він суперечить вимогам чинного законодавства, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 2215,59 грн., в іншій частині інфляційних втрат суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.
Щодо розрахунку 3% річних у розмірі 1024,00 грн. суд зазначає, що даний розрахунок є вірним, у зв'язку з чим 1024,00 грн. 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до частини 1 статті 785 та частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Частиною другою ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Тобто, відповідач зобов'язаний сплатити за користування об'єктом оренди за час прострочення неустойку.
При цьому суд зазначає, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до п.5.4. договору оренди, у випадку припинення дії договору, як на підставі спливу його строку, так і у зв'язку з його достроковим розірванням, орендар зобов'язаний не пізніше останнього робочого дня дії договору звільнити орендовані приміщення і повернути їх орендодавцеві у стані, не гіршому, ніж при їх отриманні, з підписанням двостороннього акту приймання-передачі.
У даному разі відповідачем не звільнено орендовані приміщення і не повернути їх позивачу у стані, не гіршому, ніж при їх отриманні, та не підписано направлений на його адресу акту приймання-передачі. Тобто, в матеріалах справи відсутній двосторонній підписаний акт приймання-передачі орендованих приміщень.
Відповідно до п.3.5. договору оренди, сторони домовилися, що у випадку порушення строків і порядку повернення приміщень орендодавцю, встановлених п.5.4 договору, орендар зобов'язаний перерахувати плату за користування приміщеннями у повному обсязі згідно ст. 785 Цивільного кодексу України, по день фактичного повернення приміщень, оформленого актом приймання-передачі.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 15187,20 грн. неустойки за неповернення приміщень з оренди за період з 01.08.2021 по 30.09.2021 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги у справі підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 32829,35 грн. основного боргу; 1182,50 грн. пені за прострочення платежів; 2215,59 грн. інфляційних втрат; 1024,00 грн. 3% річних; 15187,20 грн. неустойки за неповернення приміщень за період з 01.08.2021 по 30.09.2021.
При цьому суд зазначає, що підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з ліквідацією Харківської філії Академії праці, соціальних відносин і туризму згідно постанови Президії Федерації професійних спілок України № П4/12 від 16.11.2021 відсутні, оскільки на момент відкриття провадження у справі Харківська філія Академії праці, соціальних відносин і туризму не була ліквідована, відомості про ліквідацію філії станом на момент розгляду справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесені, а згідно п.3 постанови Президії Федерації професійних спілок України № П4/12 від 16.11.2021 "Про ліквідацію Харківської філії Академії праці, соціальних відносин і туризму" процедура ліквідації філії має бути проведена до 31.12.2021.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Академії праці, соціальних відносин і туризму (03187, м. Київ, Кільцева дорога, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 04641405) в особі Харківської філії Академії праці, соціальних відносин і туризму (61200, майдан Конституції, буд. 1, під. 4, код ЄДРПОУ 39835433) на користь Підприємства "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під'їзд 3, поверх 5, код ЄДРПОУ 30238257) 32829,35 грн. основного боргу; 1182,50 грн. пені за прострочення платежів; 2215,59 грн. інфляційних втрат; 1024,00 грн. 3% річних; 15187,20 грн. неустойки за неповернення приміщень за період з 01.08.2021 по 30.09.2021 та 2124,72 грн. сплаченого судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Підприємство "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під'їзд 3, поверх 5, код ЄДРПОУ 30238257).
Відповідач: Академія праці, соціальних відносин і туризму (03187, м. Київ, Кільцева дорога, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 04641405) в особі Харківської філії Академії праці, соціальних відносин і туризму (61200, майдан Конституції, буд. 1, під. 4, код ЄДРПОУ 39835433).
Повне рішення складено "13" грудня 2021 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/4074/21