Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2895/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №1, м.Харків, в інтересах держави, в особі Харківської обласної ради, м. Харків та Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м.Харків
до 1.Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", м.Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл", м.Харків
про визнання недійсним рішення засідання комітету замовника, оформлене протоколом, та визнання недійсним договору про закупівлю
за участю представників:
прокурор - Мурза О.В. (посвідчення №063289 від 16.04.2021 року);
позивача-1 - не з'явився;
позивача-2 - Альман Л.П. (посвідчення НОМЕР_1 від 19.09.2019 року, самопредставництво);
відповідача-1 - Маслякова О.М. (довіреність № б/н від 09.03.2021 року);
відповідача-2 - Післегіна А.А. (довіреність № б/н від 04.01.2021 року).
Керівник Харківської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сан Ойл" про:
- визнання незаконним та скасування рішення засідання тендерного комітету КНП ХОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", оформленого протоколом від 27.03.2020 №61/1, щодо прийняття рішення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури закупівлі товару: 09130000-9 Нафта і дистиляти (паливо дизельне (талони) ідентифікатор закупівлі UА-2020-03-27-003332-b, яким визнано переможцем закупівлі ТОВ "ТД "Сан Ойл";
- визнання недійсним договору на закупівлю товару від 02.04.2020 №1-ППЗ-2020, укладеного між КНП ХОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та ТОВ "ТД "Сан Ойл" щодо закупівлі товару "Паливо дизельне (талони)", код класифікатора предмета закупівлі ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистилянти.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що переговорна процедура, яка була обрана замовником для закупівлі дизельного палива, не відповідає вимогам статті 35, пункту 2-1 розділу ІХ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" та вимогам постанови Кабінету Міністрів від 20.03.2020 №225 "Про деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України" (далі - Постанова №225).
На думку прокурора, замовник застосував переговорну процедуру закупівлі без наявних на те підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
Підставами для звернення до суду з позовом прокурор визначив бездіяльність позивачів, яка полягає в тому, що останні, незважаючи на наявні порушення вимог законодавства та необхідність невідкладного захисту інтересів держави (як уповноважені органи), не вжили жодних заходів щодо скасування рішення тендерного комітету та визнання спірного договору недійсним.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2020 року у справі №922/2895/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.06.2021 року Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року та рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2020 року у справі №922/2895/20 скасовано, а справу №922/2895/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2021 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 07.09.2021 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 05.10.2021 року.
Учасниками справи надані до суду наступні документи:
- відзив відповідача-1 (т.3 а.с.195-202) про відмову в позові;
- відповідь прокуратури на відзив відповідача-1 (т.3 а.с.227-234);
- пояснення прокуратури (т.4 а.с.11-16).
Надані документи судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 05.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.10.2021, яке було відкладено на 26.10.2021 року.
Судове засідання 26.10.2021 року не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному з 25.10.21 по 16.11.21.
Ухвалою суду від 17.11.21 судове засідання з розгляду по суті призначено на 25.11.21, в якому було оголошено перерву до 02.12.21.
У судовому засіданні 02.12.2021 прокурор та позивач-2 позов підтримували, відповідачі проти позову заперечували. Позивач-1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши учасників справи об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідачем-1 - КНП ХОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено звіт про результати проведення переговорної процедури закупівлі UА-2020-03-27-003332-b про проведення процедури закупівлі товарів "Паливо дизельне (талони)", код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:09130000-9 - нафта і дистилянти. Вартість предмета закупівлі складає 7020000 грн.
У пункті 13 Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури (далі - Повідомлення) зазначено умову застосування переговорної процедури закупівлі згідно з вимогами пункту 3 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, яка унеможливлює дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
У пункті 14 Повідомлення замовник обґрунтував застосування переговорної процедури тим, що керуючись Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.02.2020 №93-р "Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 21.03.2020 №145 "Про встановлення режиму надзвичайної ситуації на території Харківської області" та Протоколом позачергового засідання Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області від 26.03.2020 №8 "Щодо введення додаткових заходів боротьби з поширенням коронавірусу COVID-19 на території Харківської області", з метою забезпечення готовності екстреної медичної допомоги до надання медичної допомоги хворим на COVID-19 на час спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, замовнику необхідно забезпечити безперебійне використання автомобілів екстреної медичної допомоги, у зв'язку з чим є нагальна потреба у забезпеченні дизельним паливом.
За інформацією, наведеною у протоколі переговорів між замовником, ТОВ "ТД "Сан Ойл" та ФОП Демченком О.М. від 27.03.2020 за №60/1 щодо закупівлі товару: 09130000-9 нафта і дистиляти (паливо дизельне (талони) участь у переговорах брали ТОВ "ТД "Сан Ойл" та ФОП Демченко О.М. Проте, у пунктах 9 - 13 Звіту про результати проведення процедури закупівлі UА-2020-03-27-003332-b від 02.04.2020 зазначено, що у процедурі закупівлі брав участь один учасник - ТОВ "ТД "Сан Ойл", чим, на думку прокурора, також порушено вимоги абзацу 3 та 4 частини першої статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" та вимоги наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" від 22.03.2016 №490 (далі - Наказ №490) в частині незазначення у Звіті інформації (пункти 9 - 13), яка є обов'язковою.
За доводами відповідача-1 інформація щодо іншого учасника - ФОП Демченка О.М. у зазначеному звіті була відсутня через технічний збій, який виник при оприлюдненні через авторизований майданчик повідомлення про намір укласти договір щодо закупівлі палива при внесенні інформації, наведеної у протоколі переговорів від 27.03.2020 №60/1, щодо найменування, місцезнаходження та контактних телефонів учасника - така інформація не відобразилася, що призвело в подальшому до некоректного формування звіту про результати проведення процедури закупівлі.
02.04.2020 між КНП ХОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", як замовником, та ТОВ "ТД "Сан Ойл", як постачальником, укладений договір на закупівлю товару №1-ППЗ-2020, за умовами якого постачальник зобов'язується до 31.12.2020 поставляти замовнику за ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (паливо дизельне (талони), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до пункту 3.1 договору, його ціна становить 7020000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1170000,00 грн. та бюджетні призначення в сумі 1853280,00 грн.
Згідно з пунктом 4.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дати поставки товару на підставі видаткової накладної, з урахуванням вимог частини першої статті 49 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється на протязі 10 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Пунктом 10.1 договору сторонами погоджений строк його дії - до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Специфікаціями до договору сторонами погоджено кількість, найменування, перелік АЗС та вартість товару.
Додатковою угодою від 27.04.2020 № до договору сторонами зменшено ціну договору на 52992,00 грн., а додатковою угодою від 28.04.2020 №2 пункт 3.1 договору викладено в новій редакції: "Ціна цього договору становить 6967008,00 грн., в т.ч. ПДВ 1161168,00 грн. та бюджетні призначення 1853280,00 грн., кошти НСЗУ 5113728,00 грн.".
З доданих до позовної заяви роздруківок з єдиного веб-порталу використання публічних коштів щодо розрахунків за договором про закупівлю послуг вбачається, що КНП ХОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" сплачено ТОВ "ТД "Сан Ойл" 07.04.2020 - 46800,00 грн. та 187200,00 грн., 15.04.2020 - 1455480,00 грн. та 163800,00 грн., що в сукупності дорівнює загальній сумі бюджетних призначень, визначеній у пункті 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 28.04.2020 №2 до нього.
18.06.2020 в електронній системі закупівель Північно-східним офісом Держаудитслужби опубліковано рішення про початок моніторингу закупівлі UA-2020-03-27-003332-b.
19.06.2020 в електронній системі закупівель Північно-східним офісом Держаудитслужби опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2020-03-27-003332-b, згідно з яким Держаудитслужбою встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, Північно-східним офісом Держаудитслужби під час моніторингу закупівлі, а саме - аналізу питання відповідності тендерних пропозицій умовам тендерної документації, встановлено, що переговорна процедура, яка обрана замовником для закупівлі дизельного палива, не відповідає вимогам статті 35, пункту 2-1 Розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" та вимогам Постанови №225. Тобто, замовником застосовано переговорну процедуру (скорочену) закупівлі без наявних на те підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, цим моніторингом встановлено порушення вимог абзацу 3 та 4 частини першої статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" та вимог Наказу №490.
Причиною виникнення спору в цій справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним рішення засідання комітету замовника, оформленого протоколом, та визнання недійсним договору на закупівлю товару, укладеного в порядку переговорної процедури закупівель.
Щодо проведення процедури закупівель.
Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон України "Про публічні закупівлі") він встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що він застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.
Частинами третьою та четвертою цієї статті закріплено, що тендерний комітет або уповноважена особа (особи), серед іншого: планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
Згідно зі статтею 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Частиною другою статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:
1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;
2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури;
4) якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;
5) потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням;
6) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору;
7) закупівлі юридичних послуг, пов'язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або введених в дію відповідно до закону рішень Ради національної безпеки і оборони України.
Наказом №490 затверджено форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури. Зокрема, пунктом 14 передбачено, що замовник зазначає обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі).
При цьому, питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби на території України регламентуються Законом України від 17.03.2020 №530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №530-ІХ) та Постановою №225, якою затверджений порядок проведення означених закупівель товарів, робіт і послуг.
Також, відповідно до вимог Закону № 530-ІХ (набрав чинності 17.03.2020) Розділ IX "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" доповнено пунктом 2-1: дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про укладені договори, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору відповідно до статті 10 цього Закону.
Також, згідно з пунктом 2 Постанови №225 за результатами проведених до 19.04.2020 закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, згідно із затвердженим цією постановою переліком, замовник в електронній системі закупівель оприлюднює звіт про укладені договори, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі".
Отже, у разі закупівлі товару який включений до переліку товарів, визначених Постановою №225, замовник повинен був оприлюднити звіт про укладений договір, а не застосовувати переговорну процедуру (скорочену).
Судом встановлено, що предмет закупівлі (паливо дизельне), визначений замовником в переговорній процедурі (скороченій) за номером UА-2020-03-27-003332-b, відсутній у переліку товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, затвердженому Постановою №225.
Отже, переговорна процедура, яка була обрана замовником для закупівлі дизельного палива, не відповідала вимогам статті 35, пункту 2-1 Розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" та вимогам Постанови №225.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення засідання комітету замовника, оформленого протоколом, та визнання недійсним договору про закупівлю.
У випадках, визначених законом, на прокуратуру покладені функції представництва інтересів громадянина або держави в суді (стаття 131-1 Конституції України).
Так, відповідно до частини третьої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Отже, прокурор при поданні позову повинен довести порушення або загрозу порушення відповідачами інтересів держави, при цьому недоведеність факту порушення інтересів держави є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (така ж правова позиція викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).
Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, виходячи із змісту статті 215 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
В якості способу захисту інтересів держави прокурор обрав визнання недійним договору, укладеного за результатом переговорної процедури, та скасування рішення тендерного комітету, в свою чергу, порушеним правом прокурор вказав те, що виконання умов укладеного оспорюваного договору призведе до неправомірного використання бюджетних коштів та створить незаконну практику проведення процедур закупівель в порушення Закону України "Про публічні закупівлі". Окрім того, договір та рішення тендерного комітету порушують зобов'язання держави Україна перед своїми громадянами щодо принципу відкритого, прозорого витрачання відповідними суб'єктами бюджетних коштів, захисту та недопущення недобросовісної конкуренції під час здійснення публічних закупівель.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З матеріалів справи та доводів прокурора не вбачається в чому конкретно полягала суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Зі змісту заявленого позову вбачається, що його подано на захист порушених, на думку прокурора, матеріальних інтересів держави, з підстав необґрунтованого застосування переговорної процедури закупівлі та при недотриманні визначеного законодавством принципу максимальної економії та ефективності.
Отже, прокурор мав довести щонайменше суми збитків, понесених державою внаслідок укладення правочину на визначених сторонами умовах, та встановлення їх невигідності для держави.
Проте, наявність збитків від укладення спірного договору прокурором не доведено, доказів їх понесення державою до суду не надано, з урахуванням того, що спірний договір на момент звернення прокуратури до суду вже був виконаний, а отримане за договором дизельне паливо використано.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що визначені прокурором інтереси держави, які порушені внаслідок недотримання визначеної законодавством процедури державної закупівлі, повинні були мати матеріальний вираз, проте обраний прокурором спосіб захисту таких прав, без вимоги про застосування реституції або відшкодування шкоди чи збитків, не може забезпечити їх реального захисту, а отже не призведе до відновлення можливо порушеного права.
При цьому до суду не надано доказів щодо невідповідності кількості, вартості або ж якості поставленого товару (дизельного пального) на цю суму коштів, чи інших істотних порушень, які б могли вплинути на виконання умов оспорюваного договору.
Також не надано доказів наявності інших потенційних учасників закупівлі, що могли б задовольнити потреби відповідача-1 за менші кошти, чи доказів наявності на ринку, на той час, аналогічного товару за більш вигідними ціновими пропозиціями взагалі, незважаючи на те, що вказане є невід'ємною частиною для висновку про порушення прав держави, та, відповідно, про можливість задовольнити заявлені у справі вимоги із вказаних підстав.
За спірним договором державою було сплачено 1853280,00 грн. бюджетних коштів за поставлене дизельне паливо (тобто 26,5% від усієї суми договору), інші кошти були не бюджетними.
Однак матеріалами справи не підтверджується порушення прав та інтересів сторін договору про закупівлі, в тому числі в частині витрачених на закупівлю товару грошових коштів, які не є бюджетними, при цьому прокурор просить визнати недійсним договір відносно всієї суми закупівлі, в т.ч. щодо не бюджетних коштів.
Прокурором не наведено будь-якого правового обґрунтування щодо наявності підстав для визнання недійсним договору на закупівлю товару (дизельного палива) на іншу частину грошових коштів в розмірі 5113728,00 грн., які були отримані від Національної служби здоров'я України за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
При цьому тягар доказування покладено на прокурора.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.07.20 по справі №905/1562/20.
"Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно з абз.2 ч.5 ст.215 ЦК таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).
Визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору), а прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави".
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено та не підтверджується матеріалами справи порушення інтересів держави внаслідок недотримання проведення процедури закупівель, а обраний спосіб захисту (визнання недійсним рішення засідання комітету замовника, оформленого протоколом, та визнання недійсним договору про закупівлю, які вже виконані) не захищає права держави, оскільки не має матеріального виразу.
Щодо доводів відповідачів.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Статтею 49 Конституції України визначено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 1 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" екстрена медична допомога - медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я.
Таким чином, екстрена медична допомога також відноситься до сфери "інтересів держави", оскільки спрямована на такі соціальні цінності як життя і здоров'я людини. Верховний Суд зазначає, що у випадку, коли інтереси держави через неможливість їх одночасного дотримання конкурують між собою, на переконання Суду уповноважений орган або юридична особа має обрати дотримання того інтересу держави, який у даному конкретному випадку є більш пріоритетним за інший (інші). В такому випадку менш пріоритетні інтереси не можуть вважатися порушеними.
Суд бере до уваги пояснення відповідача-1, в яких зазначено, що з метою дотримання вимог діючого законодавства, надання доступної, безоплатної, своєчасної та якісної екстреної медичної допомоги, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, забезпечення невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, врятування і збереження життя людей у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на їх здоров'я, КНП ХОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" було невідкладно прийнято рішення здійснити закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (паливо дизельне (талони)) (ідентифікатор закупівлі UА-2020-03-27-003332-b) шляхом застосування переговорної процедури, відповідно до пункту третього частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
При цьому КНП ХОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" наголошувало, що:
- (1) 21.03.2020 розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації №145 на території Харківської області було встановлено режим надзвичайної ситуації (т.1 а.с.95).
- (2) про наявність нагальної потреби в пальному було відомо керівництву Харківської області та саме у зв'язку з цим і було розглянуто таке питання на засіданні Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області (витяг з протоколу №8 від 26.03.2020 (т.1 а.с.96-98);
- (3) питання щодо забезпечення паливно-мастильними матеріалами підприємства із застосуванням положень статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" було розглянуто Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (копія листа від 26.03.2020 №11-16/1341 (т.1 а.с.99);
- (4) в період проведення оскаржуваної процедури закупівлі карантинні заходи, спричинені коронавірусом SARS-CoV-2, вже були запроваджені Верховною Радою та Урядом України, суспільство в цей період мало найвищий рівень занепокоєння, будь-які зволікання могли спричинити наслідки для мешканців регіону в цілому. Держава направляла максимальні зусилля задля найшвидшого реагування на будь-які прояви коронавірусної хвороби та ізоляції потенційних хворих від інших осіб.
Суд погоджується з доводами відповідача-1, в яких наголошено на вірному визначенні ним пріоритетності інтересів держави, а відтак і правомірному вжитті заходів для своєчасного забезпечення дизельним паливом автомобілів швидкої медичної допомоги для нормального функціонування їх в цілодобовому режимі із забезпечення надання екстреної медичної допомоги у період загострення коронавірусної хвороби, оскільки обов'язок держави - захищати життя людини.
Конституція України гарантує право на охорону здоров'я та медичну допомогу (ст. 49).
З урахуванням викладеного вище, спірний договір допоміг врятувати життя людей, що не суперечить інтересам держави і суспільства, метою вчинення спірного правочину було найскоріше забезпечення автомобілів швидкої медичної допомоги необхідним пальним під час пандемії.
Дослідивши питання щодо визначення пріоритетності інтересів держави з урахуванням таких принципів, як добросовісність, розумність та справедливість, суд погоджується з доводами відповідача-1 щодо ризику проведення ним переговорної процедури у співвідношенні з ризиком ненадання екстреної медичної допомоги особам, які перебувають у невідкладних станах у всьому Харківському регіоні.
За таких обставин, порушення відповідачами інтересів держави суд вважає не доведеним та безпідставним, оскільки неможливо вважати рівнозначними порушення процедури закупівлі та загрозу життю людей через неможливість отримати своєчасно швидку медичну допомогу через нестачу пального.
Отже, повно та всебічно дослідивши обставини спору, докази та аргументи учасників справи, що мають значення для правильного розгляду даної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за прокуратурою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 49, 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "13" грудня 2021 р.
Суддя К.В. Аріт