про відмову в забезпеченні позову
13.12.2021м. СумиСправа № 920/1259/21
Суддя господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., розглянувши матеріали справи № 920/1259/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія
«ІНВЕСТСЕРВІС» (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034),
до відповідача Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та
ведучих труб» (вул. Комарова, 2, м. Суми, 40020)
про стягнення 60 930 712 грн. 62 коп.,
23.11.2021 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 60 930 712 грн. 62 коп., зокрема: 1) 14 867 288 грн 69 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 114 098 грн 03 коп. заборгованості з оплати замовленої (договірної) потужності, 388 634 грн 86 коп. неустойки за перевищення розміру допустимого відхилення споживання природного газу (позитивний/негативний баланс) відповідно до укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 7-21/ГКД від 30.12.2020, 2 634 693 грн 17 коп. пені за прострочення оплати спожитого природного газу, 22 455 грн. 49 коп. пені за прострочення оплати замовленої (договірної) потужності, 32 380 грн 86 коп. пені за прострочення оплати небалансів обсягу постачання газу, 1 185 443 грн 16 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати природного газу, 13 176 грн. 56 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати замовленої потужності, 16 060 грн 98 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати небалансів, 3 088 662 грн 08 коп. 18% річних за прострочення оплати природного газу, 4 675 грн. 83 коп. 3% річних за прострочення оплати замовленої потужності, 37 114 грн 49 коп. 18% річних за прострочення оплати небалансів (всього за договором - 22 404 684,20 грн); 2) 34 649 898 грн 75 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 358 844 грн 68 коп. заборгованості з оплати замовленої (договірної) потужності, 905 478 грн 84 коп. неустойки за перевищення розміру допустимого відхилення споживання природного газу (позитивний/негативний баланс) відповідно до укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 50-21/ГКД від 30.06.2021, 983 670 грн 40 коп. пені за прострочення оплати спожитого природного газу, 14 371 грн. 43 коп. пені за прострочення оплати замовленої (договірної) потужності, 22 076 грн 05 коп. пені за прострочення оплати небалансів обсягу постачання газу, 521 925 грн 67 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати природного газу, 5 757 грн 53 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати замовленої потужності, 8 415 грн 64 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати небалансів, 1 049 084 грн 67 коп. 18% річних за прострочення оплати природного газу, 2578 грн. 37 коп. 3% річних за прострочення оплати замовленої потужності, 3926 грн 39 коп. 18% річних за прострочення оплати небалансів (всього за договором - 38526028,42 грн).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
Ухвалою від 24.11.2021 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/1259/21, призначив підготовче засідання на 10.01.2022, 12:00.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву № 249/11-20 від 17.11.2021 про забезпечення позову (вх. № 4171 від 23.11.2021), в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно (або) грошові кошти в розмірі 60 930 712,64 грн., що належать Дочірньому підприємству «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» та підлягають сплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС».
Ухвалою від 24.11.2021 Господарський суд Сумської області заяву ТОВ «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» про забезпечення позову № 249/11-20 від 17.11.2021 (вх. 4171 від 23.11.2021) повернув заявнику, у зв'язку з тим, що позивачем не додано доказів сплати судового збору за подання відповідної заяви.
09.12.2021 позивач - ТОВ «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» повторно звернувся до суду з заявою № 256/12-21 від 07.12.2021 про забезпечення позову (вх.№ 4362 від 09.12.2021), в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно (або) грошові кошти в розмірі 60 930 712,64 грн., що належать Дочірньому підприємству «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» та підлягають сплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС».
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що відповідачем системно не виконувалися договірні зобов'язання. В свою чергу, позивач вживав всіх заходів щодо вирішення питання про стягнення заборгованості за спожитий газ, проте відповідач ухилявся від вирішення питання щодо сплати боргу, графік погашення заборгованості ним додержано не було. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення та у суду є всі законні підстави вжити заходів забезпечення позову з метою недопущення порушення законних прав та інтересів позивача та недопущення значного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо).
Водночас, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, з доданих позивачем до заяви доказів судом не встановлено, що відповідачем вчинялися дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позивачем вимоги, не додано доказів того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись. Доводи позивача про те, що відповідачем надавалися гарантійні листи про погашення боргу, проте борг за ними погашено не було, не є тими обставинами, які б свідчили про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення у справі.
Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.
Наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення судом позовних вимог, не може на теперішній час виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов'язує застосування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» про забезпечення позову (вх. № 4362 від 09.12.2021) суд відмовляє у її задоволенні за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 3, 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви № 256/12-21 від 07.12.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» про забезпечення позову (вх. № 4362 від 09.12.2021) - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.
Ухвала підписана суддею 13.12.2021.
Суддя Є.А. Жерьобкіна