65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2363/21
За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 )
До відповідачів: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ); Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук Ірини Юріївни (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6); Юридичного департаменту Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, буд.0, код ЄДРПОУ - 26302537, електронна адреса: legal_department@omr.gov.ua)
про визнання припиненими повноважень та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Тарасенко Ю.Г.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - згідно паспорту ; Хрипко М.Ю. - на підставі ордера серії ВН №1073691 від 17.08.2021р.
Від відповідача ( ОСОБА_2 ): Лисевич С.В. - на підставі ордера серії ОД №481432 від 27.10.2021р.;
Від відповідача (Юридичний департамент Одеської міської ради): Чабан І.А. - в порядку самопредставництва;
Від відповідача (Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук Ірини Юріївни): не з'явився.
В засіданні брали участь:
Від позивача: Хрипко М.Ю. - на підставі ордера серії ВН №1073691 від 17.08.2021р.;
Від відповідача (ОСОБА_2): не з'явився;
Від відповідача (Юридичний департамент Одеської міської ради): Чабан І.А. - в порядку самопредставництва;
Від відповідача (Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук Ірини Юріївни): не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук Ірини Юріївни та Юридичного департаменту Одеської міської ради про:
- визнання припиненими повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "РІКОМ" (Ідентифікаційний код: 31095019; місцезнаходження: 65104, Одеська область, місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 20), ОСОБА_2 на підставі рішення, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "РІКОМ" від 07.12.2020р.;
- зобов'язання Юридичного департаменту Одеської міської ради провести державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ "РІКОМ" (код 31095019), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до заяви "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", щодо ТОВ "РІКОМ" (код 31095019) від 18.12.2020р., підписаної ОСОБА_1 , а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), як про керівника ТОВ "РІКОМ" (код 31095019), шляхом заміни відомостей про керівника ТОВ "РІКОМ" (код 31095019) на відомості про керівника ТОВ "РІКОМ" (код 31095019) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; НОМЕР_3 ).
Ухвалою суду від 11.08.2021р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
27 серпня 2021р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.09.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.09.2021р. Ухвалою суду від 23.09.2021р. відкладено підготовче засідання на 12.10.2021р. Ухвалою суду від 12.10.2021р. відкладено підготовче засідання на 28.10.2021р. Ухвалою суду від 28.10.2021р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 16.11.2021р. Ухвалою суду від 16.11.2021р. відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 02.12.2021р.
01 грудня 2021р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання Юридичного департаменту Одеської міської ради про закриття провадження у справі №916/2363/21 в порядку п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
Протокольною ухвалою суду від 02.12.2021р. клопотання Юридичного департаменту Одеської міської ради про закриття провадження у справі №916/2363/21 залишено без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Згідно ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Однак, в клопотанні про закриття провадження у справі відповідачем не наведено причин ненадання даного клопотання на стадії підготовчого провадження. Більше того, Юридичним департаментом Одеської міської ради не заявлено клопотання про поновлення строку на звернення з даним клопотанням після закриття підготовчого провадження у справі.
Згідно з ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що клопотання Юридичного департаменту Одеської міської ради про закриття провадження у справі №916/2363/21 підлягає залишенню без розгляду.
Позивач - ОСОБА_1 , підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, відповідях на відзиви на позовну заяву, що надійшли до суду 27.10.2021р.
Відповідач - ОСОБА_2 , заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 22.09.2021р.
Відповідач - Державний реєстратор Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук І.Ю., не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав. Ухвали суду у справі №916/2363/21, направлені на адресу Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук І.Ю., були вручені отримувачу, що підтверджується поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.
Отже, Державний реєстратор Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук І.Ю. був обізнаний про наявність спору у справі, про дату, час та місце судових засідань, однак, не скористався своїм правом на судовий захист.
Відповідач - Юридичний департамент Одеської міської ради, заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 10.09.2021р.
Позивач у справі, ОСОБА_1 зазначає, що він є учасником ТОВ «РІКОМ» з часткою у статутному капіталі в розмірі 50 %, що в сумі складає 9 250 грн та відповідає 50 % голосів при голосуванні.
ОСОБА_2 , який є відповідачем у даній справі, також є учасником ТОВ «РІКОМ» з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50 %, що в сумі складає 9 250 грн та відповідає 50 % голосів при голосуванні. Крім того, ОСОБА_2 є керівником ТОВ «РІКОМ», відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач зазначає, що йому стало відомо про те, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «РІКОМ», одночасно є засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РІКОМ-М» (код ЄДРПОУ - 42138693), про що загальні збори ТОВ «РІКОМ» не повідомлялися.
При цьому, як зазначає позивач, відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «РІКОМ» та ТОВ «РІКОМ-М» є підприємствами, що здійснюють свою господарську діяльність в одній сфері. Так, видами діяльності обох товариств є: Код КВЕД 28.22 «Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування»; Код КВЕД 43.29 «Інші будівельно-монтажні роботи» (основний); Код КВЕД 46.69 «Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням»; Код КВЕД 47.99 «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами»; Код КВЕД 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту»; Код КВЕД 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель».
Відповідно ж до п.3 ч.5 ст.40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників бути членом виконавчого органу іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.
Згідно ч.6 ст.40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» порушення обов'язків, передбачених ч.5 цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.
Позивач зазначає, що у відповідності до ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Відповідно до ч.13 ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків.
На підставі зазначених норм права, враховуючи порушення ОСОБА_2 положень п.3 ч.5 ст.40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», з метою обрання нового директора ТОВ «РІКОМ» позивачем було надіслано директору ТОВ «РІКОМ» - ОСОБА_2 вимогу про скликання загальних зборів учасників Товариства від 13.07.2020р. У зазначеній у вимозі позивачем було запропоновано наступний порядок денний: 1. Обговорення питання щодо розірвання договору з директором Товариства ОСОБА_2 , припинення його повноважень шляхом обрання нової особи на посаду директора Товариства з числа запропонованих Учасниками Товариства, а саме ОСОБА_1 . 2. Уповноваження директора Товариства на здійснення усіх дій, необхідних для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі про зміну керівника Товариства.
ОСОБА_1 зазначає, що вказана вище вимога про скликання загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 13.07.2020р. була отримана адресатом 04.08.2020р., однак, була проігнорована. Додатково позивач надіслав виконавчому органу ТОВ «РІКОМ» ще 3 вимоги з ідентичним змістом від 02.09.2020р., які не були отримані адресатом.
Враховуючи той факт, що вимога ОСОБА_1 про скликання загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» залишилась не задоволеною, на адресу учасників товариства, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 11.10.2020р., відповідно до якого ОСОБА_1 були скликані Загальні збори учасників ТОВ «РІКОМ» на 07.12.2020р., за адресою: Україна, 65104, Одеська область, м. Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, буд.20 , з наступним порядком денним: 1. Обрання Голови та Секретаря позачергових загальних зборів Товариства. 2. Обговорення питання щодо розірвання договору з директором Товариства ОСОБА_2 та припинення його повноважень шляхом обрання нової особи на посаду директора Товариства або покладання обов'язків директора Товариства на особу з числа запропонованих учасниками Товариства, а саме ОСОБА_1 . 3. Уповноваження осіб на здійснення усіх дій, необхідних для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі про зміну керівника Товариства.
В повідомленні також зазначалися відомості щодо часу та місця реєстрації учасників зборів; документів, необхідних для участі у зборах; особи, відповідальної за порядок ознайомлення учасників з документами, що будуть надані учасникам, які ініціювали проведення позачергових загальних зборів; щодо можливості ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань, які включені до порядку денного загальних зборів учасників Товариства; способів зв'язку.
Позивач зазначає, що 07.12.2020р. відбулися загальні збори учасників ТОВ «РІКОМ», на які ОСОБА_2 не з'явився, та на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020р., яким вирішено розірвати трудовий договір з ОСОБА_2 без виплати компенсації через порушення ним обов'язку передбаченого п.3 ч.5 ст.40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та припинити його повноваження шляхом обрання директором Товариства ОСОБА_1 ; уповноважити ОСОБА_1 на підписання трудового договору з ОСОБА_1 від імені Товариства та встановити йому розмір винагороди в межах посадового окладу, визначеного штатним розкладом Товариства; директору Товариства ОСОБА_1 забезпечити внесення відповідних даних до трудової книжки ОСОБА_2 , відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110.
Крім того, загальні збори учасників Товариства вирішили уповноважити ОСОБА_1 , з правом передоручення - здійснити усі дії, необхідні для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі про зміну керівника Товариства. Для цього вирішено, ОСОБА_1 надати повноваження, зокрема, але не виключно, складати, підписувати, подавати, отримувати будь-які заяви, клопотання, заяви у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, документи; сплачувати необхідні платежі; отримувати бланки, довідки, документи, належні Товариству, виконувати інші дії в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також інших органах.
З метою внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.12.2020р. позивачем надіслано засобами поштового зв'язку на адресу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
За результатами розгляду даної заяви позивача, рішенням державного реєстратора Татарчук І.Ю. від 13.01.2021р. відмовлено у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу із посиланням на п.5 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», ч.4 ст.34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положення статуту ТОВ «РІКОМ», з яких випливає, що рішення загальних зборів учасників приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, однак, згідно поданих до реєстрації документів, а саме протоколу зборів від 07.12.2020р., на зборах був присутній лише один учасник, який володіє 50% голосів. На підставі зазначеного, державний реєстратор дійшов висновку про відсутність кворуму на зборах учасників ТОВ «РІКОМ», які відбулися 07.12.2020р.
З цього приводу позивач зазначає, що Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не передбачено умови щодо кворуму учасників товариства. Так, відповідно до ч.4 ст.34 зазначеного Закону рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Відповідно до ч.5 ст.34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Позивач вважає, що «не менше ніж більшість голосів» можна розуміти у трьох значеннях: 1) як більшість від загальної кількості голосів усіх учасників 2) як більшість від загальної кількості голосів лише тих учасників, які з'явилися на збори 3) як більшість від загальної кількості голосів лише тих учасників, які наділені правом голосу з питань порядку денного.
Позивач також вважає, що у зв'язку з тим, що на зборах був присутній один з двох учасників ТОВ «РІКОМ», який мав право голосу з питань, що були поставлені на порядок денний, на зборах 07.12.2020р. був присутній учасник, який володів 100% голосів з питань порядку денного.
Враховуючи положення п.3 Глави VIII Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», позивач дійшов висновку, що протягом року з дати набрання Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» чинності, а саме до 16.06.2019р., існував обов'язок привести Статут ТОВ «РІКОМ» у відповідність з положеннями закону і були чинними вказані положення статуту Товариства. Але, станом на 07.12.2020р. вимоги Статуту ТОВ «РІКОМ» щодо кворуму не діяли.
Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 вважає себе директором ТОВ «РІКОМ», відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та враховуючи не реалізоване рішення про припинення повноважень ОСОБА_2 , наявний корпоративний спір.
ОСОБА_1 наголошує на тому, що у відповідності до ч.3 ст.98 Цивільного кодексу України учасник товариства не має права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень з питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством, якщо інше не встановлено законом. Це правило не застосовується у товаристві з одним учасником.
На підставі вищенаведеного, враховуючи порушення п.3 ч.5 ст.40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», позивач вважає, що ОСОБА_2 не мав права голосу на загальних зборах учасників, які відбулися 07.12.2020р., тоді як лише ОСОБА_1 мав право голосу з питань, що були на порядку денному вказаних зборів.
Таким чином, позивач вважає, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ», оформлене протоколом від 07.12.2020р., є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а відмова державного реєстратора Татарчук І.Ю. у реєстрації змін до відомостей про юридичну особу на підставі заяви ОСОБА_1 від 18.12.2020р. є безпідставною.
Враховуючи все вищевикладене, відмову державного реєстратора Татарчук І.Ю. у реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить в судовому порядку визнати припиненими повноваження ОСОБА_2 як директора ТОВ «РІКОМ» та зобов'язати Юридичний департамент Одеської міської ради провести державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ "РІКОМ", а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_2 , як про керівника ТОВ "РІКОМ", шляхом внесення відомостей про керівника ТОВ "РІКОМ" ОСОБА_1 .
Відповідач - Юридичний департамент Одеської міської ради, у відзиві на позовну заяву зазначає, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
Так, відповідно до ст.ст. 28, 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Згідно з ч.2 ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» внесення змін до статуту товариства, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу належить до компетенції загальних зборів. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.
Таким чином, прийняття рішення про зміну директора належить до компетенції загальних зборів учасників. Рішення оформлюється протоколом, завіреним підписами засновників, які нотаріально посвідчуються. У протоколі зазначається дата призначення нового директора та особа, якій дозволяється провести дії з державної реєстрації.
Відповідач вважає, що питання, що були вирішені на загальних зборах та оформлені Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020р, який був поданий як підстава для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме: обрання нового директора товариства, не є тотожними юридичним фактам, про які йдеться у ч.3 ст.98 Цивільного кодексу України, адже обрання нового директора товариства не передбачає ані вчинення правочину з колишнім директором, ані наявність спору між ним і товариством. В свою чергу, обрання нового директора товариства є виключною компетенцією загальних зборів учасників, у зв'язку з чим присутність ОСОБА_2 була обов'язковою.
На підставі зазначеного, відповідач дійшов висновку, що позивач невірно трактує положення ч.3 ст.98 Цивільного кодексу України, згідно з якою учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством.
Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ч.4 ст.34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «РІКОМ» рішення загальних зборів учасників приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, але згідно Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020р., який був поданий як підстава для внесення змін до відомостей про юридичну особу, на зборах був присутній лише один учасник - ОСОБА_1 , який володіє 50% голосів, тобто не було досягнуто більшості голосів учасників товариства.
Стосовно вимоги про зобов'язання провести державну реєстрацію змін відповідач зазначає, що державний реєстратор здійснює реєстраційні дії за результатом розгляду заяви у сфері державної реєстрації прав. Більше того, відповідач зауважує на тому, що така вимога являється втручанням в діяльність суб'єкта владних повноважень, адже, державний реєстратор - це посадова особа, яка діє від імені держави, представляє її інтереси і наділяється владними повноваженнями щодо внесення відповідних записів до реєстрів.
Відповідно до ч.8 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Крім того, відповідач зауважує на тому, що позивачем не ставиться питання з приводу протиправності дій Юридичного департаменту Одеської міської ради, а наявність повноважень щодо здійснення державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців не повинно тягнути за собою наслідки у вигляді сплати судового збору у разі задоволення судом позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, Юридичний департамент Одеської міської ради вважає відмову державного реєстратора Татарчук І.Ю. у внесенні змін до відомостей про ТОВ «РІКОМ» на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ», оформленого Протоколом від 07.12.2020р., законною, а позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені в межах даної справи, такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач - ОСОБА_2 , у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що ТОВ «РІКОМ» та ТОВ «РІКОМ-М» здійснюють свою господарську діяльність в одній сфері, адже посилання на види діяльності вказаних підприємств, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на думку відповідача, є неналежним доказом здійснення діяльності в одній сфері.
Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що перебуває на посаді директора ТОВ «РІКОМ-М» з дня державної реєстрації товариства, а саме, з 16.05.2018р., тобто задовго до набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Отже, на момент обрання ОСОБА_2 директором ТОВ «РІКОМ-М» був відсутній обов'язок в отриманні згоди на це загальних зборів ТОВ «РІКОМ».
Відповідач, також вважає недоречними посилання позивача на ч.3 ст.98 Цивільного кодексу України, адже питання щодо припинення повноважень директора не є питанням щодо вчинення останнім правочину або спору між останнім та товариством.
Відповідач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим законом та статутом товариства.
У відповідності до п.п. 7.6., 7.7., 7.9. Статуту ТОВ «РІКОМ» питання щодо обрання (призначення) та відкликання (звільнення) директора відноситься до виключної компетенції загальних зборів та вирішується простою більшістю голосів учасників товариства, що відповідає ч.ч. 2-4 ст.34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Відповідно до п.7.11 Статуту ТОВ «РІКОМ» загальні збори учасників є повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють більш як 60% голосів. При відсутності вказаної кількості голосів, загальні збори учасників є неповажними, а рішення, прийняті такими зборами, є недійсними.
На думку ОСОБА_2 , вказані положення Статуту ТОВ «РІКОМ» не суперечать нормам чинного законодавства, зокрема, положенням Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки чинним законодавством не заборонено визначати в статуті вимоги щодо кворуму.
Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не брав участі в загальних зборах учасників ТОВ «РІКОМ» 07.12.2020р., кворуму учасників не було дотримано, у зв'язку з чим рішення, оформлені Протоколом від 07.12.2020р., відповідач вважає недійсними, а підстави для задоволення позовних вимог - відсутніми.
Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд встановив, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «РІКОМ» (код ЄДРПОУ - 31095019) зареєстровано 01.10.2003р.
Засновниками ТОВ «РІКОМ» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які володіють рівними частками в статутному капіталі Товариства, по 50% кожна.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором ТОВ «РІКОМ» є ОСОБА_2 .
Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначив, що оскільки відповідач - ОСОБА_2 , є одночасно директором ТОВ «РІКОМ» та засновником і директором ТОВ «РІКОМ-М» (код ЄДРПОУ - 42138693), про що загальні збори ТОВ «РІКОМ» не повідомлялися, ним порушено п.3 ч.5 ст.40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
З метою усунення порушення п.3 ч.5 ст.40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» позивачем було ініційовано скликання загальних зборів для вирішення питань щодо припинення повноважень директора ТОВ «РІКОМ» ОСОБА_2 та щодо обрання на посаду директора товариства ОСОБА_1 .
Вимоги про скликання загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 13.07.2020р., 02.09.2020р. неодноразово направлялися на адресу виконавчого органу ТОВ «РІКОМ» за адресою: 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд.20, однак, були проігноровані.
При цьому, за твердженням позивача вимога про скликання зборів була отримана ТОВ «РІКОМ» 04.08.2020р. Однак, до матеріалів справи не надано доказів отримання вказаної вимоги. Так, позивачем надано до позову докази направлення на адресу ТОВ «РІКОМ» поштових повідомлень №6502614461400, №6504801695450, №6502614554476, №6501408486212, якими було направлено відповідні вимоги. Однак, доказів вручення жодного з них матеріали справи не містять.
Суд також зазначає, що у зв'язку з обмеженим терміном зберігання інформації щодо статусу поштових відправлень, відсутня можливість відстежити вказані вище відправлення через офіційний веб-портал поштового оператора.
Отже, доказів отримання виконавчим органом ТОВ «РІКОМ» вимоги позивача про скликання загальних зборів від 13.07.2020р., 02.09.2020р. матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 самостійно скликав загальні збори ТОВ «РІКОМ» на 07.12.2020р., про що на адресу ОСОБА_2 направлено повідомлення від 11.10.2020р. Вказане повідомлення було отримано 15.10.2020р., що підтверджується поштовим повідомленням №6502614644769, яке міститься в матеріалах справи.
Суд зауважує на тому, що вимога, що направляється виконавчому органу товариства в порядку, визначеному ч.5 ст.31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», для скликання загальних зборів товариства за ініціативою учасника не є тотожною повідомленню про скликання загальних зборів учасників товариства.
За матеріалами справи, 07.12.2020р. відбулися загальні збори учасників ТОВ «РІКОМ», за участю учасника товариства ОСОБА_1 та запрошеної особи ОСОБА_5 , на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020р., про розірвання трудового договору з ОСОБА_2 без виплати компенсації через порушення ним обов'язку передбаченого п.3 ч.5 ст.40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та припинення його повноважень шляхом обрання директором Товариства ОСОБА_1 ; уповноваження ОСОБА_1 на підписання трудового договору з новообраним директором, внесення до трудової книжки ОСОБА_2 відповідного запису про звільнення та державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В подальшому позивач звернувся до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
Також, судом встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача, рішенням державного реєстратора Татарчук І.Ю. від 13.01.2021р. відмовлено у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «РІКОМ», з посиланням на п.5 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», ч.4 ст.34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положення Статуту ТОВ «РІКОМ», з яких випливає, що рішення загальних зборів учасників приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства. Однак, згідно поданих до реєстрації документів, а саме протоколу зборів від 07.12.2020р., на зборах був присутній лише один учасник, який володіє 50% голосів. На підставі зазначеного, державний реєстратор дійшов висновку про відсутність кворуму на зборах учасників ТОВ «РІКОМ», які відбулися 07.12.2020р.
Позивач вважає відмову державного реєстратора Татарчук І.Ю. від 13.01.2021р. порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Предметом даного позову є вимога позивача, як учасника Товариства, про визнання повноважень ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ «РІКОМ» припиненими, та похідна вимога про зобов'язання державної реєстрації змін про керівника до відомостей про ТОВ «РІКОМ».
Відповідно до ст.28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Згідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва (ч.4 вказаної статті).
Відповідно до ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності.
Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Отже, зміст положень ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
За змістом ч.1 ст.89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Згідно з ч. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Тобто за змістом наведеної норми, повноваження директора товариства можуть бути припинені лише шляхом обрання нового директора.
Згідно ст.29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» питання, передбачені ч.2 цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
Відповідно до п/п в) п.7.6 Статуту ТОВ «РІКОМ» до компетенції загальних зборів учасників товариства входить питання щодо обрання (призначення) та відкликання (звільнення) директора.
Отже, вирішення питання про звільнення директора товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства. Вказане дублюється в положеннях п.7.7 Статуту ТОВ «РІКОМ».
Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати вказане питання.
При цьому, для прийняття рішення щодо переобрання директора необхідна воля більшості учасників товариства, які мають право голосу з відповідного питання, як то визначено ч.4 ст.34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Зокрема, відповідно до п.7.11. Статуту ТОВ «РІКОМ» загальні збори учасників є повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють більш як 60% голосів. При відсутності вказаної кількості голосів, загальні збори учасників є неповноважними і рішення, прийняті такими зборами, є недійсними.
Тобто оскільки учасники ТОВ «РІКОМ» володіють рівними частками в статутному капіталі Товариства, по 50% кожна, ОСОБА_2 є одночасно директором і учасником товариства, його волевиявлення у даному випадку також має значення для прийняття відповідного рішення.
Переобрання або звільнення директора судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про звільнення або переобрання директора у разі подання учасником позову про визнання такого рішення недійсним.
Слід зауважити на тому, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.
Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2021р. у справі №922/1223/20.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, на думку суду, позивачем невірно обрано спосіб захисту, адже, взяття судом на себе повноважень загальних зборів щодо звільнення та обрання директора ТОВ «РІКОМ» є безпосереднім втручанням в господарську діяльність товариства, а питання щодо зміни директора товариства, в даному випадку, підлягає вирішенню саме загальними зборами ТОВ «РІКОМ».
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року в справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
В даному випадку, враховуючи підстави для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, з метою забезпечення реалізації корпоративних прав останнього, що полягають в управління та керуванні справами ТОВ «РІКОМ», належним способом захисту є звернення до суду з позовом про зобов'язання провести загальні збори учасників товариства із включенням до порядку денного відповідних питань за умови виконання вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статуту Товариства, якими врегульовано питання щодо скликання загальних зборів учасників за ініціативою учасників.
Суд звертає увагу позивача, що додані до матеріалів справи докази не відповідають ч.5 ст.31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема, щодо дотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства на вимогу учасника.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені у даній справі, не відповідають встановленим законом способам захисту наявного у позивача корпоративного права на управління товариством, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук Ірини Юріївни та Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання припиненими повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОМ" (Ідентифікаційний код: 31095019; місцезнаходження: 65104, Одеська область, місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 20) ОСОБА_2 на підставі рішення, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОМ" від 07.12.2020р.; зобов'язання Юридичного департаменту Одеської міської ради провести державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "РІКОМ" (код 31095019), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до заяви "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОМ" ( код 31095019) від 18.12.2020р., підписаної ОСОБА_1 , а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) як про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОМ" (код 31095019) шляхом заміни відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОМ" (код 31095019) на відомості про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОМ" ( код 31095019) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; НОМЕР_3 ) - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 13 грудня 2021 р.
Суддя Н.В. Рога