Рішення від 07.12.2021 по справі 916/3033/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"07" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3033/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участі представників сторін:

від позивача: Тимошенко О.А.,

від відповідача: Ричков М.Ю.,

розглянувши справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 300352,00 грн.

Встановив:

06.10.2021 р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ" (далі - ТОВ "ЕЕІ", відповідач) 300352,00 грн заборгованості, з яких 98192,00 грн пені та 202160,00 грн штрафу, нарахованої у зв'язку з не виконанням останнім умов договору постачання від 26.05.2020 р. № 51.

Обґрунтовуючи звернення з позовом до Господарського суду Одеської області Військова частина НОМЕР_1 посилається на порушення відповідачем взятих на себе за умовами договору зобов'язань з поставлення у встановлений строк товару, у зв'язку з чим Військовою частиною НОМЕР_1 реалізовано передбачене умовами договору право на одностороннє розірвання договору та відповідно нараховано штраф та пеню за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.11.2021 р.

08.11.2021 р. ТОВ "ЕЕІ" реалізовано право на подачу відзиву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати при відмові у задоволенні позову, відповідач посилається на те, що: до нього не надходило письмового повідомлення позивача про готовність до виконання умов договору, водночас надана позивачем до матеріалів справи заявка оформлена всупереч умовам договору; в ході листування до позивача неодноразово доводилась інформація про вплив, зокрема, введеного у країні карантину (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211) на господарські правовідносини сторін, внаслідок якого відбулось значне підвищення вартості складових товару, що постачається за договором (цінова довідка Одеської регіональної торгово-промислової палати від 09.10.2020 р. № СИО-а № 00202).

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 23.11.2021 р.

У відповіді Військової частини НОМЕР_1 на відзив остання, зокрема: із посиланням на Інструкцію з діловодства у Збройних Силах України (затверджену наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 р. № 124), зазначає, що адресована відповідачу заявка відповідає вимогам та визначенню «документ»; заперечує проти доводів в частині впливу, зокрема, введеного у країні карантину на господарські правовідносини сторін, оскільки введення карантинних обмежень відбулось значно раніше укладання договору.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.11.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 07.12.2021 р.

Ухвалами, в т.ч. протокольними, Господарського суду Одеської області забезпечено участь представника Військової частини НОМЕР_1 в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".

В ході розгляду справи представник Військової частини НОМЕР_1 підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному об'ємі, представник ТОВ "ЕЕІ" натомість заперечував проти заявлених позивних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.

07.12.2021 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

26.05.2020 р. між Військовою частиною НОМЕР_1 (Покупець) та ТОВ "ЕЕІ" (Постачальник) укладено договір постачання № 51 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується у 2020 році поставити та передати у власність Покупцю товар, зазначений у Специфікації (Додаток 1), що є невід'ємною частиною Договору, Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

Номенклатура, асортимент та кількість товару зазначені у Специфікації та визначаються відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 44210000-5, а саме: Макет будинку двоповерховий навчального місця виконання тактичних дій без бойової стрільби «Населений пункт сільського типу №1» (п.1.2 Договору).

Номенклатура та кількість товару повинні відповідати Специфікації (Додаток 1) (п.2.3 Договору).

Ціна Договору (загальна вартість товару) є твердою та за складовими визначеними у Специфікації становить 2888000,00 грн (два мільйони вісімсот вісімдесят вісім тисяч грн 00 коп.), в т.ч. ПДВ 481333,33 грн. (чотириста вісімдесят одна тисяча триста тридцять три грн 33 коп.) (п.3.1 Договору).

Ціна Договору (загальна вартість товару) визначена автоматичною електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону (п.3.2 Договору).

Покупець здійснює оплату на умовах безготівкового рахунку протягом 2020 р. Фінансування здійснюється з державного бюджету 2020 р. (п.3.5 Договору).

Вартість тари, упаковки, витрати, пов'язані з доставкою товару на адресу Покупця, включено до загальної вартості товару (п.3.7 Договору).

Постачальник здійснює постачання товару протягом 30 днів з дня отримання від Покупця письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, в якому визначаються обсяги закупівлі партії товару за попереднім погодженням Сторін, але не пізніше 21.12.2020 р. незалежно від того чи було направлено повідомлення (п.4.1 Договору).

Перегляд строків постачання товару може здійснюватися у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили такий перегляд у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі (п.4.2 Договору).

Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною в 2 примірниках (один - Покупцю, один - Постачальнику) (п.4.4 Договору).

Право Покупця - вимагати від Постачальника своєчасного та якісного постачання товару у строки та на умовах, визначених Договором (п.5.1.1 Договору).

Право Покупця - контролювати поставку товарів у строки, встановлені Договором (п.5.1.2 Договору).

Право Покупця - відмовитись від Договору в односторонньому порядку (розірвати Договір) та вимагати відшкодування збитків, письмово повідомивши про це Постачальника, у разі неналежного виконання зобов'язання Постачальником, істотних порушень Договору з його боку та якщо він своєчасно не розпочав поставку товару або здійснює її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (п.5.1.5 Договору).

Обов'язок Постачальника - поставити товар, якість якого відповідає вимогам Розділу 2 Договору, у строки та на умовах, встановлених Договором (п.5.4.1 Договору).

Обов'язок Постачальника - поставити та передати товар Покупцю в порядку, установленому Договором, з оформленням визначених Договором документів (п.5.4.2 Договору).

Обов'язок Постачальника - письмово повідомити Покупця про обставини, які перешкоджають належному виконанню обов'язків за Договором (п.5.4.3 Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність передбачену Договором та законодавством України (п.7.1 Договору).

За порушення строків виконання зобов'язань по Договору Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості на користь Покупця (п.7.2 Договору).

Сплата пені та штрафу не звільняє Сторін від виконання зобов'язань за Договором (п.7.4 Договору).

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або не належне виконання зобов'язань за Договором, якщо доведуть, що воно сталось не з їх вини чи внаслідок дії непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували на час підписання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна та інші). Доказом виникнення таких обставин є документи, надані уповноваженими на те органами (п.7.6 Договору).

Сторона, яка не може виконувати зобов'язання внаслідок дії непереборної сили (форс-мажорних обставин), зобов'язана не пізніше 5 днів з дати настання таких обставин повідомити у письмовій формі іншу Сторону та надати підтверджуючі документи (п.7.7 Договору).

Якщо дія непереборної сили (форс-мажорних обставин) буде продовжуватись більше, ніж 30 днів, то кожна із Сторін вправі розірвати Договір. В такому разі, жодна із Сторін не має права вимагати від іншої відшкодування збитків (п.7.8 Договору).

Усі спори, що пов'язані з Договором вирішуються шляхом переговорів між Сторонами (п.7.9 Договору).

Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, встановленим порядком пред'являються претензії, які розглядаються Сторонами у 10 денний термін. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. У разі не досягнення Сторонами згоди, спори вирішуються в судовому порядку згідно чинного законодавства України (п.7.10 Договору).

Договір набуває чинності з дня підписання Сторонами і діє до 31.12.2020 року, крім гарантійних та фінансових зобов'язань, які діють до їх повного виконання (п.8.1 Договору).

Зміни та доповнення до Договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладання додаткових угод, які підписуються Сторонами та є невід'ємними його частинами з урахуванням вимог чинного законодавства України (п.8.3 Договору).

Дострокове розірвання Договору можливе відповідно до п.5.1.5 Договору чи за письмовою згодою Сторін, якщо інше не встановлено Договором або законодавством України. Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати отримання Постачальником обґрунтованого письмового повідомлення від Покупця (п.8.4 Договору).

У випадках, не передбачених Договором, Сторони керуються чинним законодавством (п.8.5 Договору).

Невід'ємною частиною Договору є додатки: Додаток 1 Специфікація товару на 1 арк (п.8.7 Договору).

Додатком № 1 до Договору (Специфікацією товару) визначено найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю без ПДВ та остаточну вартість з ПДВ.

Договір та Додаток до нього підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

12.08.2020 р. Військовою частиною НОМЕР_1 складено на ім'я директора ТОВ "ЕЕІ" заявку, згідно тексту якої: «на виконання умов договору № 49 від 26.05.2020 р., № 50 від 26.05.2020 р., № 51 від 26.05.2020 р., № 76 від 15.06.2020 р., № 78 від 15.06.2020 р., та у зв'язку з проведенням навчань, просимо Вас закінчити роботи по встановленню макетів будинків до 15.09.2020 р.».

17.09.2020 р. Військовою частиною НОМЕР_1 складено на ім'я ТОВ "ЕЕІ" (Постачальника) повідомлення № 20/1945 щодо порушення строків постачання товару, зокрема, за договором від 26.05.2020 р. № 51, в якому посилається на те, що станом на 17.09.2020 р. Постачальником не поставлено відповідний товар, чим порушено визначені заявою строки поставки (до 15.09.2020 р.). Посилається на передбачене Договором право застосування штрафних санкцій (п.7.2 Договору - штраф та пеня); пропонує повідомити про обставини, через які відбулось порушення строків постачання; в термін до 21.09.2020 р. надати письмову відповідь та оновлений графік постачання товарів; здійснити поставку товарів в повному обсязі на адресу Військової частини НОМЕР_1 на умовах Договору.

Листом від 21.09.2020 р. № 11/09 ТОВ "ЕЕІ" у відповідь на повідомлення про порушення строків постачання товару від 17.09.2020 р. № 20/1945, посилається на введений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 у країні з 12.03.2020 р. карантин як об'єктиву обставину, яка вплинула на строки постачання товару за Договором, оскільки внаслідок його введення відбулось суттєве підвищення складових вартості Товару, та повідомляє, що вказані обставини унеможливлюють постачання Товару за Договором.

Військовою частиною НОМЕР_1 , в свою чергу, 07.10.2020 р. складено на ім'я ТОВ "ЕЕІ" (Постачальника) претензію щодо порушення строків постачання товару № 20/2101 за договором постачання від 26.05.2020 р. № 51, в якій повідомляє, що відповідачем у визначений заявкою від 12.08.2020 р. строк не здійснено поставку товару; заперечує проти названих відповідачем об'єктивних обставин, які вплинули на строки постачання товару (введений у країні карантин), оскільки умовами договору, по-перше, встановлена необхідність документального підтвердження відповідних обставин, а, по-друге, із посиланням на приписи п.7.6 Договору доводить до відома Постачальника, що звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором внаслідок дії непереборної сили, передбачено у разі, якщо непереборна сила (форс-мажорна обставина) не існувала на час підписання Договору, у той час як названі відповідачем обставини існували на момент підписання Договору.

Запропоновано ТОВ "ЕЕІ" повідомити у зв'язку з якими об'єктивними обставинами, які не існували на час підписання Договору, відбулось порушення строків постачання товару за Договором; здійснивши на підставі п.7.2 Договором розрахунок штрафних санкцій (за період з 15.09.2020 р. по 06.10.2020 р.) сплатити пеню у розмірі 63536,00 грн; здійснити постачання товарів в термін до 17.10.2020 р.

У відповіді від 15.10.2020 р. № 09/10 на претензію від 07.10.2020 р. № 20/2101 ТОВ "ЕЕІ", знов-таки, посилається на введений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 у країні з 12.03.2020 р. карантин (та відповідні постанови про продовження строку його дії) як об'єктиву обставину, яка вплинула на строки постачання товару за Договором, оскільки внаслідок його введення відбулось суттєве підвищення складових вартості Товару, в підтвердження представляє Покупцю цінову довідку Одеської регіональної торгово-промислової палати від 09.10.2020 р. № СИО-а № 00202; повідомляє Покупцю про неотримання оформленого у відповідності до п.4.1 Договору письмового повідомлення про готовність Покупця до виконання умов Договору. Крім того, надсилає їй підписаний проект Додаткової угоди № 1 до Договору про його розірвання.

19.10.2020 р. Військовою частиною НОМЕР_1 складено повідомлення № 1 про розірвання Договору, в якому повідомляє про розірвання договору в односторонньому порядку (п.2); вимагає Постачальника у відповідності до п.7.2 Договору сплатити 98192,00 грн пені (за період з 15.09.2020 р. по 06.10.2020 р.) та 202160,00 грн штрафу на вказаний у повідомленні розрахунковий рахунок (п.3).

Вказане повідомлення відповідно до проставленого підпису отримано І. Завойчинським 20.10.2020 р.

Вказуючи на порушення Постачальником умов Договору в частині поставлення у визначений строк Товару, Військова частина НОМЕР_1 звернулась з позовом про стягнення з ТОВ "ЕЕІ" 98192,00 грн пені та 202160,00 грн штрафу до Господарського суду Одеської області в рамках провадження у даній справі.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 ст.265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частиною 2 ст.267 ГК України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Частинами 1 та 2 ст.712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір постачання від 26.05.2020 р. № 51.

При цьому в силу приписів ст.ст.265,267 ГК України, ст.ст.526,527,530,662,663,712 ЦК України та п.4.1 Договору ТОВ "ЕЕІ" (Постачальник) зобов'язаний здійснити постачання товару протягом 30 днів з дня отримання від Військової частини НОМЕР_1 (Покупця) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору.

В контексті заявлених позовних вимог та вищенаведених норм матеріального права, господарський суд наголошує, що обов'язок ТОВ "ЕЕІ" як Постачальник здійснити постачання товару виникає після отримання письмового повідомлення Військової частини НОМЕР_1 як Покупця про готовність до виконання умов договору. При цьому обов'язок доведення отримання Постачальником письмового повідомлення про готовність Покупця до виконання умов Договору, покладається саме на Військову частину НОМЕР_1 як Покупця.

Як було зазначено в описовій частині рішення, 12.08.2020 р. Військовою частиною НОМЕР_1 складено на ім'я директора ТОВ "ЕЕІ" заявку, згідно тексту якої: «на виконання умов договору № 49 від 26.05.2020 р., № 50 від 26.05.2020 р., № 51 від 26.05.2020 р., № 76 від 15.06.2020 р., № 78 від 15.06.2020 р., та у зв'язку з проведенням навчань, просимо Вас закінчити роботи по встановленню макетів будинків до 15.09.2020 р.».

Господарським судом не ставиться під сумність те, що заявка від 12.08.2020 р. відповідає встановленим Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України (затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 р. № 124) вимогам та визначенню документа, проте з наданих Військовою частиною НОМЕР_1 до матеріалів справи доказів не встановлює ані факту її (заявки) надсилання ТОВ "ЕЕІ" як Постачальнику, ані факту її отримання останнім про, що ним, в свою чергу, повідомлено Військовій частині НОМЕР_1 у листі від 15.10.2020 р. № 09/10.

З огляду на викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з ТОВ "ЕЕІ" 98192,00 грн пені та 202160,00 грн штрафу, нарахованих у зв'язку з не виконанням останнім умов договору постачання від 26.05.2020 р. № 51, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 не доведено отримання ТОВ "ЕЕІ" письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, а відтак, і порушення останнім строків виконання зобов'язань.

Крім того, 19.10.2020 р. Військовою частиною НОМЕР_1 розірвано Договір постачання від 26.05.2020 р. № 51 в односторонньому порядку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи ст.79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 300352,00 грн відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 13 грудня 2021 р.

Суддя С.Ф. Гут

Попередній документ
101829045
Наступний документ
101829047
Інформація про рішення:
№ рішення: 101829046
№ справи: 916/3033/21
Дата рішення: 07.12.2021
Дата публікації: 29.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.02.2022)
Дата надходження: 14.02.2022
Предмет позову: про стягнення 300352,00 грн
Розклад засідань:
09.11.2021 10:15 Господарський суд Одеської області
23.11.2021 10:00 Господарський суд Одеської області
07.12.2021 11:20 Господарський суд Одеської області