"08" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3224/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Кухарук В.М. /керівник/;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Телеком” до приватного підприємства „Стивідорна компанія „Сенат” про стягнення 232 000,00 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтер-Телеком” (далі по тексту - ТОВ „Інтер-Телеком”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до приватного підприємства „Стивідорна компанія „Сенат” (далі по тексту - ПП „Стивідорна компанія „Сенат”) про стягнення основного боргу у розмірі 232 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань прийнятих на себе за умовами договору безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р. в частині повернення грошових коштів.
ПП „Стивідорна компанія „Сенат” не скористалося наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовим відправленнями суду були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, буд. 1. Так, згідно даних веб-сайту АТ „Укрпошта” поштове відправлення №6511913543951 не було вручено відповідачу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ПП „Стивідорна компанія „Сенат” про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки ПП „Стивідорна компанія „Сенат” не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
29.03.2019р. між ТОВ „Інтер-Телеком” (Позикодавець) та ПП „Стивідорна компанія „Сенат” (Позичальник) було укладено договір безвідсоткової строкової позики, умовами п. 1, 2 якого передбачено, що Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, передає у власність Позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника протягом наступних 2 банківських днів від дня підписання договору, а Позичальник зобов'язується повернути позику Позикодавцеві у визначений цим договором строк. У зв'язку з тим, що між сторонами за цим договором налагоджуються тісні взаємовигідні ділові відносини, позика надається Позичальникові на безвідсотковій основі.
Відповідно до п. п. 3-5 договору безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р. позикою за цим договором є грошові кошти у розмірі 232 000,00 грн. Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю позику до 05 травня 2019 року. Передбачений в п. 4 цього договору термін може бути змінений у бік збільшення за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.
Згідно з п. 6 договору безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р. після настання терміну, визначеного в п. 4 цього договору, Позичальник зобов'язується протягом 3-х банківських днів повернути позику Позикодавцеві шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ"УкрСиббанк" МФО 351005.
На підставі платіжного доручення №816 від 01.04.2019р. ТОВ „Інтер-Телеком” в рахунок виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р., було перераховано на рахунок ПП „Стивідорна компанія „Сенат” грошові кошти у розмірі 232 000,00 грн.
11.03.2020р. ТОВ „Інтер-Телеком” звернулось до ПП „Стивідорна компанія „Сенат” із претензією №49, згідно якої позивач просив відповідача повернути грошові кошти у розмірі 232 000,00 грн., сплачені за договором безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р.
Листом №25 від 06.04.2020р. ПП „Стивідорна компанія „Сенат” у відповідь на претензію позивача за №49 від 11.03.2020р. було повідомлено про відсутність договору безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р. у зв'язку із зміною керівника на підприємстві, яким не було передано договір новому керівнику.
08.04.2020р. ТОВ „Інтер-Телеком” звернулось до ПП „Стивідорна компанія „Сенат” із листом №71, згідно якої позивач просив повернути грошові кошти у розмірі 232 000,00 грн., сплачені за договором безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р. При цьому, на прохання відповідача позивачем було направлено копію договору.
17.09.2021р. ТОВ „Інтер-Телеком” звернулось до ПП „Стивідорна компанія „Сенат” із претензією №280, згідно якої позивач в черговий раз просив повернути грошові кошти у розмірі 232 000,00 грн., сплачені за договором безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ПП „Стивідорна компанія „Сенат”, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р. зобов'язань не було повернуто грошових коштів у розмірі 232 000,00 грн., у зв'язку з чим, позивачем з метою захисту порушених прав було подано до суду дану позовну заяву.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Положеннями ст. 1049 ЦК України встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що ТОВ „Інтер-Телеком” на виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р., було перераховано на рахунок ПП „Стивідорна компанія „Сенат” грошові кошти у розмірі 232 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №816 від 01.04.2019р.
Проте, в порушення умов договору безвідсоткової строкової позики від 29.03.2019р. та приписів чинного законодавства ПП „Стивідорна компанія „Сенат” прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення позики виконані не були, оскільки в обумовлений договором строк грошові кошти повернуті не були, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Інтер-Телеком” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ПП „Стивідорна компанія „Сенат” грошових коштів у розмірі 232 000,00 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер-Телеком” позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з приватного підприємства „Стивідорна компанія „Сенат” грошових коштів у розмірі 232 000,00 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства „Стивідорна компанія „Сенат” /67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, буд. 1; ідентифікаційний код 40209636/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Телеком” /01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 літера А; ідентифікаційний код 22927111/ суму основного боргу у розмірі 232 000,00 грн. /двісті тридцять дві тисячі грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 3 480,00 грн. /три тисячі чотириста вісімдесят грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 13 грудня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна