25 листопада 2021 року Справа № 915/512/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМХ”, вул. Потьомкінська, 17, корпус 4, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 42076889)
до відповідача Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича, с. Дмитрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56571 (код ЄДРПОУ 23037187)
про стягнення заборгованості в сумі 321 506, 09 грн.
за зустрічним позовом Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича, с. Дмитрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56571 (код ЄДРПОУ 23037187)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМХ”, вул. Потьомкінська, 17, корпус 4, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 42076889)
про визнання відсутності права
за участю представників сторін:
від позивача: Степаненко С.В., керівник;
від відповідача: Сахно Ю.Ф., керівник;
від відповідача: Головченко О.А., адвокат.
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ОМХ” з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича пеню у розмірі 175 744, 10 грн., 3 % річних у розмірі 57 154, 13 грн., інфляційні збитки у розмірі 88 607, 86 грн., а всього 321 506, 09 грн.
11.06.2021 року до господарського суду Миколаївської області звернулось Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича з зустрічним позовом (вх. № 8933/21), в якому Фермерське господарство Сахно Ю.Ф. просить суд:
1. Визнати відсутність права Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМХ” за договором від 05.07.2019 № ОМХ-0200001 у зв'язку з тим, що таке право припинилось.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМХ” на користь Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича 241 700, 00 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.04.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМХ” (вх. № 5696/21 від 16.04.2021 року) до відповідача Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича про стягнення коштів в сумі 321 506, 09 грн. залишено без руху.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 15.06.2021 року.
В підготовчому засіданні 15.06.2021 року судом оголошено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15.07.2021 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви (вх. № 8933/21 від 11.06.2021 року) Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича до ТзОВ “ОМХ” в частині стягнення 241 700, 00 грн.
Прийнято зустрічний позов (вх. № 8933/21 від 11.06.2021 року) Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича до ТзОВ “ОМХ” в частині вимоги про визнання відсутності права ТзОВ “ОМХ” за договором від 05.07.2019 № ОМХ-0200001 до спільного розгляду з первісним позовом. Об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.07.2021 року зупинено провадження у даній справі № 915/512/21 до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021 року по справі № 915/512/21 та повернення матеріалів господарської справи № 915/512/21 із суду апеляційної інстанції.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 року ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021 року у справі № 915/512/21 в частині відмови в прийнятті зустрічної позовної заяви залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.10.2021 року поновлено провадження у справі № 915/512/21 та призначено підготовче засідання по справі на 21.10.2021 року.
В підготовчому засіданні 21.10.2021 року судом оголошено ухвалу з занесенням її до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання на 03.11.2021 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25.11.2021 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2021 року повернуто позивачу за зустрічним позовом Фермерському господарству Сахно Юрія Федоровича з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 625, 50 грн.
В судовому засіданні 25.11.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом первісного позову є вимога про стягнення грошової заборгованості.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу ОМХ-0200001 від 05.07.2019 року, а саме: зобов'язань щодо оплати вартості товару у строк, визначений умовами договору, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні збитки.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 15, 526, 530, 625-627, 629, 632, 655, 691, 692, ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договору.
У письмових поясненнях (вх. 15503/21 від 18.10.2021 року) позивач ТзОВ “ОМХ” зазначив, що не втратив право за договором, право досі існує, оскільки одностороннє розірвання договору відповідно до ст. 525 ЦК України забороняється.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 року по справі № 915/277/20, яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року залишено без змін, у задоволенні позову ФГ Сахно Юрія Федоровича до ТзОВ “ОМХ” про розірвання договору купівлі-продажу відмовлено, а тому договір ОМХ-0200001 від 05.07.2019 року не припинив свою дію та є чинним на даний час. А грошові кошти ФГ Сахно, що знаходяться у ТзОВ «ОМХ», не є безпідставно набутим майном, а отримані на підставі договору ОМХ-0200001 від 05.07.2019 року.
Позивач ТзОВ “ОМХ” в задоволенні зустрічного позову просить суд відмовити.
2.2. Правова позиція відповідача.
Відповідач зазначає, що предметом зустрічного позову є вимога про визнання відсутності права.
Підставою зустрічного позову відповідачем зазначено, що 05.07.2019 між ТзОВ “ОМХ” та ФГ Сахно Юрія Федоровича укладено договір купівлі-продажу ОМХ-0200001.
Проте, позивачем ТзОВ “ОМХ” неналежно виконано умови договору, а саме: позивач ТзОВ “ОМХ” в рамках договору не вчинив жодних дій з поставки товару, який оплачено відповідачем ФГ Сахно Юрія Федоровича в розмірі 270 000 грн. (попередня оплата). Крім того, позивач ТзОВ “ОМХ” частково повернув кошти в сумі 28 300, 00 грн. (попередня оплата) згідно платіжного доручення № 32 від 26.11.2019 з призначенням платежу "повернення коштів за непоставлений товар згідно листа від 25.11.2019", у зв'язку з чим відповідач Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича просить суд стягнути з ТзОВ “ОМХ” 241 700, 00 грн.
Відповідач Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича зазначає, що позивач за первісним позовом вважає, що має право вимагати стягнення пені з відповідача за первісним позовом, з чим не погоджується останній, а, отже, виникає спір про право, внаслідок чого ФГ Сахно Юрія Федоровича звернувся до суду з позовом та просить суд визнати відсутність права ТзОВ “ОМХ” за договором.
Відсутність права за договором позбавляє законних підстав ТзОВ “ОМХ” утримувати майно (кошти) позивача, а тому вони перебувають в його володінні безпідставно.
Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича зазначає, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом визнання відсутнім права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та за аналогією ст. 1212 ЦК України повернути безпідставно отримані грошові кошти в сумі 241 700 грн.
Зустрічний позов обґрунтований положеннями ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16, 1212 ЦК України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та умовами договору.
У відзиві на первісну позовну заяву (вх. № 9031/21 від 14.06.2021 року) відповідач зазначає, що за умовою п. 3.5 договору строк поставки товару не ставиться в залежність від умови оплати за специфікацією, як і обов'язок оплати на умовах специфікації також відсутній в тексті договору, що виключає їх взаємозв'язок і свідчить про відсутність порушення умов договору з боку відповідача на відміну від обов'язку такої поставки товару позивачем до 31.12.2019 року в т. ч. на умовах п. 3.6 договору.
Порушень з боку відповідача по договору не було і підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат немає. Обов'язок щодо оплати вартості товару по договору стає порушенням при умові фактичної поставки і несплати за нього відповідачем.
Оскільки не відбулась поставка, позивач не поніс будь-яких втрат, тому останній не має права на подачу позову про стягнення штрафних санкцій з відповідача.
Строк позовної давності щодо пені встановлено один рік, який минув, позивач безпідставно вимагає її стягнення, про що наразі заявляє відповідач та просить застосувати відповідні наслідки, що відповідає ст. 116, 119 ГПК України.
Щодо розрахунку інфляції, то він є незрозумілий навіть з огляду на дефляцію, що не визначено позивачем.
Жодних збитків відповідачем позивачу не завдано.
Просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Заперечення обґрунтовані положеннями ст. 116, 119 ГПК України, ст. 16 ЦК України та умовами договору.
У письмових поясненнях (вх. № 16501/21 від 03.11.2021) відповідач додатково зазначає, що оскільки умови договору купівлі-продажу № ОМХ-0200001 від 05.07.2019 року були запропоновані виключно позивачем, тому саме останній повинен нести відповідальність за ризики, які пов'язані з неякісністю такої умови. Задоволення зустрічного позову повністю виключає задоволення первісного позову.
В зустрічній позовній заяві позивач вказував на те, що відповідач не вчиняв жодних дій з поставки товару, що підтверджується згодою повернути усі отримані кошти позивача, а відтак це свідчить про відсутність мети виконувати договір.
ФГ Сахно Юрія Федоровича не здійснювало розірвання договору в односторонньому порядку, а відтак така аргументація заперечення є помилковою. Інших доводів на зустрічний позов ТОВ «ОМХ» не вказало.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
3.1. Обставини справи щодо укладення договору та умови договору.
05.07.2019 року між ТОВ “ОМХ” (продавець) та ФГ Сахно Юрія Федоровича (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № ОМХ-0200001 (арк. 7-11).
Відповідно до п. 8.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до 31.12.2019 року, а можливо, і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору Сторонами.
До договору сторонами складено Специфікацію від 05.07.2019 (Додаток № 1) (арк. 12).
Договір та специфікація підписано сторонами та скріплено печаткою ТзОВ «ОМХ».
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Предмет договору.
Відповідно до п. 1.1 договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.
Відповідно до п. 1.2 договору кількість, комплектність товару визначаються Сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору (Додаток №1).
Вартість товару та умови розрахунку.
Відповідно до п. 2.2 договору Покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару, зазначену в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору в 3-денний строк з моменту укладання даного Договору (з правом дострокової оплати) чи в інші строки вказані в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору.
Відповідно до п. 2.3 договору Покупець здійснює будь-яку оплату на підставі рахунку Продавця, оскільки ціна (вартість) товару є динамічною і може змінюватися Продавцем залежно від відповідних змін на відповідному ринку товарів, зміни індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов'язкових платежів, тощо.
Порядок передачі товару.
Відповідно до п. 3.1 договору Товар відпускається Покупцеві по видатковій накладній та/або Акту приймання-передачі зі складу Продавця або іншого місця. Адреса складу або іншого місця відвантаження зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору.
Відповідно до п. 3.5 договору строк поставки товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору то товар поставляється Покупцю в розумні строки. Про готовність передати товар Продавець повідомляє Покупцеві в будь-який зручний для Продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті.
Відповідно до п. 3.6 договору до виконання умов даного Договору щодо повної оплати вартості товару цього Продавець має право передати товар Покупцю на відповідальне зберігання (без права використання), що оформляється окремим договором зберігання.
Відповідальність сторін.
Відповідно до п. 5.2 договору у випадку порушення своїх зобов'язань за договором винна сторона несе відповідальність, передбачену даним договором і діючим в Україні законодавством.
Відповідно до п. 5.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару Покупцем, Продавцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення оплати. У випадку затримки оплати товару більше чим на 30 днів або відмови від оплати Покупцем, Продавець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов'язань передбачених даним Договором, а також має право витребувати поставлений Покупцю товар (за умови його поставки) про що письмово повідомляє Покупця, та має право реалізації такого товару. Покупець повинен на першу вимогу Продавця повернути товар та передати Продавцю право власності на товар (за умови передачі Продавцем права власності на товар Покупцю) та підтвердити це документально шляхом передачі відповідних документів. Передоплата (за умови її здійснення) в такому випадку повертається у 30 денний строк після вирахування пені, штрафних санкцій та збитків, за умови, якщо Продавець реалізує товар.
Відповідно до Специфікації продавець ТзОВ “ОМХ” зобов'язався поставити на адресу покупця ФГ Сахно Юрія Федоровича: Миколаївська область, Вознесенський район, с. Дмитрівка, товар в строк - 7 робочих днів з моменту повної оплати відповідно до переліку:
Трактор ХТА 200-10 зав № двигуна 166491. зав. № 12364 трактора, 2019 р., в кількості 1 шт.; за ціною 1 350 000, 00 грн. з ПДВ.
3.2. Обставини справи щодо виконання умов договору.
Судом встановлено, що для проведення оплати ТзОВ «ОМХ» виставлено ФГ Сахно Юрія Федоровича рахунок на оплату по замовленню № 200001 від 05.07.2019 на суму 1 350 000 грн. з ПДВ (арк. 13).
04.11.2019 року відповідачем ФГ Сахно Юрія Федоровича (покупець) проведено часткову оплату за товар в розмірі 270 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 134 від 04.11.2019 року із зазначенням призначення платежу “часткова сплата за трактор ХТА 200-10 зг. рах. № 200001 від 05.07.2019 року, у сумі 225 000, 00 грн., ПДВ - 20 % 45 000, 00 грн.” (арк. 14).
04.11.2019 ТзОВ «ОМХ» в ЄРПН зареєстровано податкову накладну № 1 від 04.11.2019 на суму 42 000 грн., в т.ч. ПДВ 7 000 грн. (арк. 54 на звороті).
25.11.2019 року ФГ Сахно Юрія Федоровича звернулось до ТзОВ «ОМХ» з листом про повернення коштів в сумі 270 000 грн. з зазначенням підстави: невиконання умов договору (арк. 53).
26.11.2019 року позивачем ТзОВ «ОМХ» повернуто частину суми предоплати в розмірі 28 300, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 26.11.2019 року із зазначенням призначення платежу «повернення коштів за непоставлений товар згідно листа від 25.11.2019 року», у сумі 23 583, 33 грн., ПДВ - 20% 4 716, 67 грн. (арк. 15).
07.12.2020 позивач ТзОВ «ОМХ» звернувся до відповідача ФГ Сахно Юрія Федоровича із претензією вих. № 269 від 07.12.2020 щодо сплати заборгованості за Договором ОМХ-0200001 від 05.07.2019, в якій позивач просив сплатити залишок вартості в сумі 1 108 300, 00 грн. (враховуючи повернення ТОВ «ОМХ» 28 300, 00 грн. 26.11.2019 ФГ Сахно Юрія Федоровича) у строк 5 календарних днів з дня отримання претензії, для подальшого виконання Договору і поставки трактора Продавцем (арк. 17-19).
Факт направлення претензії вих. № 269 від 07.12.2020 підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною, поштовою квитанцією, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 24, 25).
09.03.2021 відповідач ФГ Сахно Юрія Федоровича звернувся до позивача ТзОВ «ОМХ» із претензією № 1 від 09.03.2021 щодо повернення коштів в сумі 241 700, 00 грн. (арк. 20).
23.03.2021 року позивач ТзОВ «ОМХ» у відповідь на вищевказану претензію направив на адресу відповідача ФГ Сахно Юрія Федоровича відповідь на претензію № 1 від 09.03.2021 року та зустрічну претензію вих. № 21 від 23.03.2021 року, у якій позивач зазначив, що залишок вартості товару в сумі 1 108 300 грн. не сплачений. Просив сплатити 317 100, 86 грн. штрафних санкцій (арк. 21).
Факт направлення відповіді на претензію та зустрічної претензії вих. № 21 від 23.03.2021 підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною (арк. 22).
3.3. Обставини справи щодо розірвання договору.
Як вбачається з КП “Діловодство спеціалізованого суду” у провадженні господарського суду Миколаївської області знаходилась справа № 915/277/20 за позовом ФГ Сахно Юрія Федоровича до відповідача ТзОВ «ОМХ».
Предметом спору була вимога про розірвання договору купівлі - продажу №ОМХ-0200001 від 05.07.2019, укладеного між Фермерським господарством Сахно Юрія Федоровича та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОМХ”, а також вимога про стягнення з ТзОВ «ОМХ» 241 700,00 грн. оплати за договором купівлі - продажу № ОМХ-0200001 від 05.07.2019.
Підставою позову у справі № 915/277/20 позивачем зазначено те, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі - продажу №ОМХ-0200001, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов'язався прийняти й оплатити товар. Сторонами було підписано Специфікацію до договору, якою сторони визначили, що товар, який продавець зобов'язується передати є Трактор ХТА200-10 за № двигуна 166491, зав.№12364 трактора 2019 вартістю 1 350 000,00 грн. На виконання договірних зобов'язань, 04.11.2019 позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату в сумі 270 000,00 грн. У зв'язку з відсутністю у покупця всієї необхідної суми коштів для придбання трактору, позивач звернувся до АТ КБ “ПриватБанк” з метою отримання кредиту на придбання зазначеної сільськогосподарської техніки. АТ КБ “ПриватБанк” висунуло свої вимоги щодо надання від продавця, тобто ТОВ “ОМХ”, необхідного пакету документів для належного оформлення кредитного договору та застави. У зв'язку з тим, що ТОВ “ОМХ” не було виконано вимоги банку щодо надання витребуваних документів, АТ КБ “ПриватБанк” було відмовлено Фермерському господарству Сахно Юрія Федоровича у наданні кредиту на придбання сільськогосподарської техніки у ТОВ “ОМХ”. Починаючи з листопада 2019 року покупець неодноразово звертався до продавця з усними вимогами щодо повернення суми попередньої оплати. Крім того, 25.11.2019 року позивач звернувся до відповідача із листом б/н, у якому просив повернути кошти в сумі 270 000, 00 грн. В результаті вищевказаних переговорів, ТОВ “ОМХ” 26.11.2019 року було перераховано на рахунок ФГ Сахно Ю.Ф. кошти в сумі 28 300, 00 грн. З метою розірвання договору, 18.02.2020 року ФГ Сахно Ю.Ф. звернулось до ТОВ “ОМХ” із вимогою про повернення попередньої оплати та розірвання договору вих. № 02-18/02, у якій сповістило відповідача про те, що купівля трактору ХТА 200-10 зав № двигуна 166491., зав. № 12364 трактора 2019 р., втратила для нього інтерес. Вказує, що відповідачем кореспонденція від позивача не отримується, сторони не можуть досягнути згоди щодо розірвання договору. У зв'язку з чим позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу № ОМХ-0200001 від 05.07.2019 року, укладений між ФГ Сахно Юрія Федоровича та ТОВ “ОМХ”, та стягнути залишок суми попередньої оплати сплаченої ФГ Сахно Ю.Ф. на виконання умов Договору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 року по справі № 915/277/20 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року рішення господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020р. у справі № 915/277/20 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Отже, рішення господарського суду Миколаївської області віл 23.09.2020 року набрало законної сили 13.01.2021 року.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
4.1. Право на судовий захист прав. Способи захисту прав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання наявності або відсутності прав; застосування штрафних санкцій.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (постанова КГС ВС від 28.05.2020 № 917/750/19).
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст.16 ЦК України).
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (постанова КГС ВС від 21.01.2020 № 910/17434/18).
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).
Суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту (постанова КГС ВС від 28.05.2020 № 917/750/19; постанова КГС ВС від 21.05.2020 № 920/551/19).
Відповідно до норм статей 16 ЦК України та 20 ГК України права та законні інтереси захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав. За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Велика Палата Верховного Суду погоджується з такими висновками і вважає, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності (п. 6.12 постанови ВП ВС від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
У пунктах 58, 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18) сформульований висновок, що нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання договору; звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав орендодавця на одержання орендної плати; водночас відповідно до абзацу другого частини другої статті 20 ГК України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.
4.2. Правове регулювання договірних відносин купівлі-продажу.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання (п. 29, 33-35 постанови Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов'язання" не є тотожними (відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17 та від 18.11.2019 року у справ № 910/16750/18).
Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).
4.3. Позовна давність.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Відповідно до ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц; постанову ВП ВС від 28.11.2018 по справі № 504/2864/13-ц (14-452цс18).
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Як вказано вище, 05.07.2019 року між ТОВ “ОМХ” (продавець) та ФГ Сахно Юрія Федоровича (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № ОМХ-0200001, відповідно до умов якого продавець ТзОВ “ОМХ” зобов'язався поставити на адресу покупця ФГ Сахно Юрія Федоровича товар, визначений в специфікації, а саме трактор ХТА 200-10 в кількості 1 шт. за ціною 1 350 000, 00 грн. з ПДВ.
Виходячи з приписів ст. 251, 252, 254, 631 ЦК України, а також умов п. 8.1 договору строк дії договору становить до 31.12.2019 року.
Умовами п. 2.2 договору сторони погодили, що покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару, зазначену в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору в 3-денний строк з моменту укладання даного Договору (з правом дострокової оплати) чи в інші строки вказані в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору.
В Специфікації сторони погодили, що продавець ТзОВ “ОМХ” зобов'язується поставити на адресу покупця ФГ Сахно Юрія Федоровича товар в строк 7 робочих днів з моменту повної оплати.
Отже, умовами договору сторони погодили поставку продавцем товару протягом 7 робочих днів після проведення покупцем повної попередньої оплати за товар. В силу умов п. 2.2 договору попередня оплата повинна була бути здійснена покупцем в період з 06.07.2019 по 08.07.2019 включно (3-денний строк з моменту укладання договору), оскільки інші строки проведення оплати за товар сторонами в специфікації не погоджувались, а додатки до договору не укладались.
Як вказано вище, суду не подано доказів визнання недійсним або розірвання договору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 року по справі № 915/277/20 за позовом ФГ Сахно Юрія Федоровича до ТОВ «ОМХ» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи покупцем частково проведено попередню оплату за товар в сумі 241 700 грн. (270 000 грн. - 28 300 грн.), отже, покупцем ФГ Сахно Юрія Федоровича не виконано обов'язок з проведення попередньої оплати за товар у встановлені умовами договору порядку, строки та розмірі. Як наслідок, у продавця не виник обов'язок (не настав строк) з поставки товару.
Прямою нормою закону (ч. 1 ст. 693 ЦК України) врегульовано питання проведення попередньої оплати за товар, а також правові наслідки невиконання даного обов'язку.
Так, абз. 2 ч. 1 ст. 693 ЦК України прямо передбачено, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
В свою чергу ч. 3 ст. 538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Отже, у випадку невиконання покупцем обов'язку з проведення попередньої оплати, продавець має право діяти альтернативно: або зупинити виконання свого обов'язку, або відмовитись від його виконання повністю або частково.
В матеріалах справи не міститься доказів обрання продавцем одного із варіантів поведінки, який прямо передбачений законом.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову, оскільки спеціальними нормами закону (ст. 538, 693 ЦК України) прямо передбачено правові наслідки невиконання покупцем взятого на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу щодо проведення попередньої оплати за товар та права продавця, які виникають у останнього у зв'язку з таким невиконанням (право зупинити виконання свого обов'язку або право відмовитись від виконання свого обов'язку).
Враховуючи прямі приписи закону, в суду відсутні правові підстави для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Оскільки в задоволенні первісного позову судом відмовлено, у зв'язку з відсутністю порушеного права, за захистом якого звернувся позивач, в суду відсутні правові підстави для надання правової оцінки щодо застосування строків позовної давності, які заявлені відповідачем.
Щодо вимоги за зустрічним позовом, то суд зазначає наступне.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України.
Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.
Позивачем за зустрічним позовом ФГ Сахно Юрія Федоровича не доведено жодними належними та допустимими доказами у справі в порядку ст. 74 ГПК України правових підстав припинення відповідних зобов'язань, взятих на себе сторонами за договором купівлі-продажу № ОМХ-0200001 від 05.07.2019 (глава 50 ЦК України, ст. 653 ЦК України тощо), як наслідок, в суду відсутні правові підстави для визнання відсутності права у ТзОВ "ОМХ" за договором.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 4 822, 59 грн. покласти на ТзОВ “ОМХ”, у зв'язку з відмовою в первісному позові.
Судовий збір в розмірі 2 270, 00 грн. покласти на ФГ Сахно Юрія Федоровича, у зв'язку з відмовою в зустрічному позові.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В первісному позові відмовити.
В зустрічному позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 10.12.2021
Суддя Е.М. Олейняш