ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.12.2021Справа № 910/16254/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Фізичної особи підприємця Петренко Ігор Анатолійович
до Фізичної особи підприємця Щербина Олександр Анатолійович
про стягнення 39 203, 42 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Фізична особа підприємець Петренко Ігор Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця Щербини Олександра Анатолійовича про стягнення 39 203, 42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №ol/bio30102018 від 30.10.2018.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.10.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/16254/21, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) .
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 08.10.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105478539378.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
30.10.2018 між Фізичною особою-підприємцем Петренко Ігорем Анатолійовичем (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Щербиною Олександром Анатолійовичем (покупець, відповідач) укладений договір №ol/bio30102018 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується за замовленням (заявкою) покупця в терміни, обумовлені договором продати та передати у власність покупця товари (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах договору (п. 1.1. договору).
Асортимент найменування, і ціна за одиницю товару вказані в специфікації, яка з моменту її підписання сторонами є Додатком до Договору і становить його невід'ємну частину. Кількість, вартість кожної партії товару, адреса і дата доставки, інші умови поставки товару вказуються у відповідних замовленнях (заявках) покупця, які складаються покупцем на підставі специфікації і узгоджуються продавцем в порядку, передбаченому п. 2.2. договору (п. 1.2., п. 1.3. договору).
За змістом пункту 3.1. договору покупець оплачує реалізований товар на умовах 1/30 днів.
Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок продавця. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 3.2. договору).
Згідно із п. 4.1. договору, дата відвантаження відповідної партії товару визначається шляхом зазначення дати відвантаження товару, що вказуються продавцем у видатковій накладній.
Відповідно до п. 4.2. договору поставка товару здійснюється продавцем на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2010) до місця його передачі, вказаної в замовленні покупця. У випадку, якщо вартість замовленого товару менше ніж 2000 грн покупець оплачує вартість доставляння товару.
За змістом п. 4.3. договору передача партії товару підтверджується шляхом підписання покупцем відповідної товарної накладної. При передачі товару продавцем (його представник) передає представнику покупця комплект наступних супровідних документів: 1) товарні накладні; 2) податкові накладні (у разі якщо продавець є платником ПДВ): 3) товаротранспортні накладні або інший документ, що засвідчує доставку товару.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2019 року включно. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік за умови, що жодна зі стоpін не надасть письмового повідомлення (відправленого поштою або через кур'єра) іншій стороні про припинення договору за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії цього договору (п. 7.1. договору).
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що на виконання умов договору №ol/bio30102018 від 30.10.2018, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 112 517,17 грн, в підтвердження чого позивач надав видаткові накладні: №5029 від 23.10.2020, №4317 від 11.09.2020, №593 від 12.02.2020, №886 від 12.03.2019, №3760 від 21.12.2018, №3459 від 29.11.2018, № 3084 від 02.11.2018, №3083 від 02.11.2018.
Позивач зазначає, що відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 52 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, а також відповідачем частково повернуто товар на суму 21 313,75 грн, що підтверджується накладними на повернення товару.
За доводами позивача, оскільки часткове погашення заборгованості за договором становить 52 000,00 грн та товар частково був повернутий позивачу на загальну суму 21 313,75 грн, заборгованість відповідача перед позивачем становить 39 203,42 грн (112 517,17 грн - 52 000,00 грн - 21 313,75 грн).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як підтверджено наявними у матеріалах справи видатковими накладними: №5029 від 23.10.2020, №4317 від 11.09.2020, №593 від 12.02.2020, №886 від 12.03.2019, №3760 від 21.12.2018, №3459 від 29.11.2018, № 3084 від 02.11.2018, №3083 від 02.11.2018 на виконання умов договору №ol/bio30102018 від 30.10.2018, позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 112 517,17 грн.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом пункту 3.1. договору сторонами погоджено, що покупець оплачує реалізований товар на умовах 1/30 днів.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідачем здійснено часткову оплату по договору у сумі 52 000,00 грн та повернуто товар на загальну суму 21 313,75 грн, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 39 203,42 грн (112 517,17 грн - 52 000,00 грн - 21 313,75 грн).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав відзиву на позов та заперечень з приводу обставин неналежного виконання ним свого зобов'язання щодо оплати переданого позивачем майна.
Докази оплати заборгованості за договором №ol/bio30102018 від 30.10.2018 у сумі 39 203,42 грн в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором №ol/bio30102018 від 30.10.2018 у сумі 39 203,42 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 39 203,42 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про задоволення позову Фізичної особи-підприємця Петренка Ігоря Анатолійовича до Фізичної особи-підприємця Щербини Олександра Анатолійовича про стягнення 39 203, 42 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 13500,00 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Петренком І.А. та адвокатом Данилюк Д.В. укладений договір про надання правової допомоги №_66_, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах та питаннях, які пов'язані чи можуть бути пов'язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (п. 1.1. договору).
У відповідності до пункту 4.1. вказаного договору вартість послуг (гонорар) адвоката за кожним укладеним окремим дорученням з клієнтом та порядок їх оплати визначаються в Додатках до цього договору.
Згідно із актом приймання-передачі послуг від 29.09.2021 та робочим звітом адвоката №1 від 29.09.2021, загальна вартість наданих послуг за договором становить 13500,00 грн.
Позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 13 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №82 від 29.09.2021.
Повноваження адвоката Данилюк Д.В. підтвердженні копією ордеру КВ №420628 від 29.09.2021.
З урахуванням наведеного, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання адвокатом Данилюк Д.В.. професійної правничої допомоги ФОП Петренку І.А. на суму 13500,00 грн.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідачем клопотань про зменшення розміру витрати на правничу допомогу адвоката не заявлено.
З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 13500,00 грн.
З огляду на викладене вище, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 13500,00 грн пов'язані з розглядом справи та відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Щербини Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Петренка Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) заборгованість у сумі 39 203,42 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13 500,00 грн та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Дата складення повного тексту рішення: 13.12.2021.
Суддя О.В. Гулевець