ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2021Справа № 23/43
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ»
проскасування заходів забезпечення позову
у справі №23/43
за позовомНаціонального банку України
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»
прозобов'язання вчинити дії
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники учасників справи:
від заявникаТарасов С.О.
від позивачаКолосюк С.Л.
від відповідачане з'явилися
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Національного банку України про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» передати позивачеві 19 квартир (однокімнатні за номерами: 71, 95; двокімнатні за номерами: 31, 49, 61, 73, 85, 91, 97, 103, 109, 115, 56, 86; трикімнатні за номерами: 72, 90, 102, 45, 84) розташованих в будинку за будівельною адресою: м.Київ, просп.Перемоги, 131, секція 1, строк передачі яких настав у ІV кварталі 2006 року відповідно до умов договорів про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 №К-2824 та про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 №27/10-04, права за якими перейшли до Національного банку України відповідно до договору про відступлення права вимоги від 25.04.2005 № Г-368.
03.11.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва в рамках справи №23/43 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва №23/43 від 01.11.2007.
Частинами 1, 2 ст.145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» про скасування заходів забезпечення позову призначено на 18.11.2021.
09.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» надійшло уточнене клопотання, в якому заявник просить вважати вірними номер та дату ухвали, якою вжито заходи забезпечення позову, «№23/43» та « 11.01.2007» відповідно.
17.11.2021 від Національного банку України надішли письмові пояснення, в яких стягувач проти задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову заперечує.
У судовому засіданні 18.11.2021 оголошувалась перерва до 29.11.2021.
22.11.2021 від заявника надішли письмові пояснення.
25.11.2021 від заявника надійшли додаткові письмові пояснення.
У судовому засіданні 29.11.2021 оголошувалась перерва до 08.12.2021.
08.12.2021 від Національного банку України надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вказане клопотання судом задоволено.
08.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» надійшли заперечення проти скасування заходів забезпечення позову.
У судове засідання, призначене на 08.12.2021, представник заявника з'явився, заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримав. В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що заходи забезпечення позову, вжиті судом в межах господарської справи №23/43, є такими, що втратили свою дію 01.06.2012 в силу приписів ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України. Також заявник стверджує, що арешт підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства.
Представник стягувача у судове засідання з'явився, проти задоволення заяви заперечував.
Розглянувши заяву, заслухавши пояснення боржника та стягувача, суд зазначає таке.
09.01.2007 Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття запобіжних заходів щодо позову про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» вчинити дії щодо передачі 19 квартир, які знаходяться за адресою місто Київ, проспект Перемоги, буд. 131, секція 1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2007 №100-2007 задоволено заяву Національного банку України про вжиття запобіжних заходів; вжито до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» запобіжні заходи шляхом накладення арешту на дев'ятнадцять квартир, розташованих за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, буд. 131, секція 1, а саме:
- однокімнатні за номерами 71, 95;
- двокімнатні за номерами 31, 49, 56, 61, 73, 85, 86, 91, 97, 103, 109, 115;
- трикімнатні за номерами: 45, 72, 84, 90, 102.
Відповідно до ст.ст. 43-1, 43-2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент постановлення судом ухвали про вжиття запобіжних заходів) особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. Запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент постановлення судом ухвали про вжиття запобіжних заходів) заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.
12.01.2017, тобто з дотриманням встановленого ч. 3 ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України строку, Національним банком подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» передати позивачеві 19 квартир (однокімнатні за номерами: 71, 95; двокімнатні за номерами: 31, 49, 61, 73, 85, 91, 97, 103, 109, 115, 56, 86; трикімнатні за номерами: 72, 90, 102, 45, 84) розташованих в будинку за будівельною адресою: м.Київ, просп.Перемоги, 131, секція 1, строк передачі яких настав у ІV кварталі 2006 року відповідно до умов договорів про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 №К-2824 та про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 №27/10-04, права за якими перейшли до Національного банку України відповідно до договору про відступлення права вимоги від 25.04.2005 № Г-368.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2007 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №23/43.
Таким чином, в силу приписів ч. 3 ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції), запобіжні заходи, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2007 №100-2007, діють як заходи забезпечення позову у справі №23/43.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 у справі №23/43 позов Національного банку України задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» передати Національному банку України за актом прийому-передачі 19 квартир (однокімнатні за номерами: 71, 95; двокімнатні за номерами: 31, 49, 61, 73, 85, 91, 97, 103, 109, 115, 56, 86; трикімнатні за номерами: 72, 90, 102, 45, 84), які розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131 секція 1; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 31/11, офіс 84, код 32799609) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
На виконання вказаного рішення 02.04.2012 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 19.03.2013 ВП №37065827 за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 №23/43 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» передати Національному банку України за актом прийому-передачі 19 квартир (однокімнатні за номерами: 71, 95; двокімнатні за номерами: 31, 49, 61, 73, 85, 91, 97, 103, 109, 115, 56, 86; трикімнатні за номерами: 72, 90, 102, 45, 84), які розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131 секція 1.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 26.04.2013 наведене виконавче провадження було зупинено на підставі п. 12 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із зверненням до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника у справі №23/43 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» новим боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ».
12.09.2013 Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП№39783406 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 №23/43 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» передати Національному банку України за актом прийому-передачі 19 квартир (однокімнатні за номерами: 71, 95; двокімнатні за номерами: 31, 49, 61, 73, 85, 91, 97, 103, 109, 115, 56, 86; трикімнатні за номерами: 72, 90, 102, 45, 84), які розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131 секція 1.
Боржником у виконавчому провадженні вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ».
Постановою Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 18.05.2015 виконавче провадження ВП №39783406 було закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі №23/43 постанову Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 18.05.2015 ВП№39783406 про закінчення виконавчого провадження визнано недійсною.
Доказів фактичного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 у справі №23/43 матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що положеннями ст. 68 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017, визначено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Тобто, положеннями процесуального закону до 15.12.2017 не було передбачено строку дії заходів забезпечення позову, а передбачалося, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
З цього питання у п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» було зазначено, що оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56) та викладено його у новій редакції.
Судом враховується, що за приписами п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Разом з тим, за приписами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішеннях від 13.05.97 № 1-зп, від 09.02.99 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012 Конституційний Суд України розтлумачив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відтак, враховуючи, що положеннями процесуального закону, в редакції, яка діяла на момент звернення стягувача із заявою про відкриття виконавчого провадження (05.03.2013), не було передбачено строку дії заходів забезпечення позову (як це встановлено в нині чинній редакції ГПК), доводи заявника про те, що заходи забезпечення позову у справі №23/43 втратили свою дію 01.06.2012 на підставі ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України (через те, що виконавчий документ не було пред'явлено до виконання у строк 90 днів з дня набрання рішенням законної сили) судом відхиляються як такі, що суперечать приписам ст.58 Конституції України.
При цьому, з огляду на те, що до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 №23/43 за заявою стягувача було відкрито, а постанова державного виконавця про закінчення даного виконавчого провадження - визнана судом недійсною, підстави для скасування заходів до забезпечення позову у справі №23/43 наразі відсутні.
Сам по собі факт відсутності відомостей щодо виконавчого провадження №39783406 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наведених вище обставин не спростовує.
Доводи заявника стосовно того, що у зв'язку із визнанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» банкрутом, арешт, накладений ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2007 №100-2007, підлягає скасуванню на підставі ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства судом відхиляються з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства (який набрав чинності 21.04.2019) з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.
Разом з тим, як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 (тобто до винесення Господарським судом міста Києва постанови у справі №910/12257/13 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» банкрутом та до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства) замінено боржника у справі №23/43 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» новим боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ».
Таким чином, з 04.06.2013 боржником у справі №23/43 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», а не Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест».
При цьому, ч. 7 ст. 22, ч. 4 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній станом на 04.06.2013 (дата ухвали про заміну сторони виконавчого провадження) передбачалася можливість скасування господарським судом арештів з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном за заявою розпорядника майна або керуючого санацією.
З огляду на викладене вище, а також враховуючи, що заявник належними та допустимими доказами не довів, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову у справі №23/43, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2007 №100-2007, задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.М. Смирнова