ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.12.2021Справа № 910/16492/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Апріора»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендерс Комтрейд»
про стягнення 74.919,94 грн
Представники сторін: не викликались
Суть спору :
11.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Апріора» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендерс Комтрейд» про стягнення 74.919,94 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір поставки № 417 від 26.07.2021 умовами якого встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом 100% оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання специфікації. 26.07.2021 сторонами було погоджено та підписано специфікацію до договору № 417 від 26.07.2021, у зв'язку з чим позивачем 26.07.2021 було перераховано відповідачу 63.000,00 грн. Відповідно до умов договору відповідач був зобов'язаний поставити товар не пізніше 05.08.2021, проте свої зобов'язання останнім виконано не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 07/09/2021 від 07.09.021 та письмовою претензією № 09/09/2021 від 09.09.2021 про повернення коштів, які відповідачем залишено без задоволення. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 74.919,94 грн, з яких 63.000,00 грн передоплати, 1.788,16 грн неустойки, 6.300,00 грн штрафу та 30% річних у розмірі 3.831,78 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/16492/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.10.2021 було 20.10.2021 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105481308964 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, офіс 505, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Проте, конверт разом з ухвалою від 18.10.2021 (номер відправлення 0105481308964) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 29.11.2021 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 18.10.2021 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вендерс Комтрейд» (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апріора» (покупець, позивач) укладено договір поставки № 417 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до даного договору (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку-фактури.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставку товару не здійснив, в зв'язку з чим має повернути сплачені кошти в розмірі 63.000,00 грн та за неналежне виконання зобов'язань позивачем нараховано 1.788,16 грн неустойки, 6.300,00 грн штрафу та 30% річних у розмірі 3.831,78 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з п. 9.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 01.06.2022, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, кількість та асортимент товару визначається специфікацією.
Відповідно до пп. 2.1, 2.2 договору вартість товару визначається постачальником в рахунку-фактурі та специфікації до даного договору. Втрати на перевезення включені постачальником в ціну товару.
Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) постачальник мав поставити покупцю товар: морський контейнер 40 футов НС «CRONOS» (#ETTU681362) вартістю 47.500,00 грн без ПДВ, послуги з вантажних перевезень вартістю 5.000,00 грн без ПДВ, що разом з ПДВ становить 63.000,0 грн.
Згідно з п. 4.1 договору відповідно до п. 2.1 договору визначено наступні умови оплати в розмірі: 100% від загальної вартості товару, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання специфікації до договору.
Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 88/07 від 26.07.2021 на суму 63.000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 26.07.2021 на підставі рахунку та договору здійснено перерахування відповідачу коштів за товар в розмірі 62.000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3625 від 26.07.2021.
Відповідно до п. 3.1 договору поставка партії товару здійснюватися на наступних умовах:
3.1.1. Товар має бути поставлений постачальником протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Постачальник своїми силами поставляє товар на склад покупця розташований за адресою: Київська обл., м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67.
Доставка товару здійснюється краном-маніпулятором постачальника на об'єкт визначений в п. 3.1.1 даного договору.
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З урахуванням викладеного відповідач мав поставити товар у строк до 05.08.2021 включно.
Відповідно до п. 3.2 договору товар вважається зданим постачальником і прийнятим Покупцем з моменту передачі товару безпосередньо покупцю або повноважному представнику покупця відповідно до накладної. Повноважним представником покупця є особа, яка має оригінал довіреності на отримання товару зі заповненими обов'язковими реквізитами первинного документа.
Пунктом 3.3 договору визначено, що факт передачі товару підтверджується видатковою накладною (складською накладною), підписаною представником покупця.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що відповідач товар на суму 63.000,00 грн позивачу не поставив.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання повернути кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Оскільки строк виконання грошового зобов'язання з повернення попередньої оплати товару не встановлено, позивач вправі вимагати його виконання в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 07/09/2021 від 07.09.2021, в якій позивач вимагав негайно, але в будь-якому разі не пізніше 09.09.2021 повернути грошові кошти в сумі 63.000,00 грн.
Дана вимога надіслана позивачем на адресу відповідача 08.09.2021, що підтверджується фіскальним чеком № 0015678 0012112 від 08.09.2021, накладною № 0311700165561 від 08.09.2021 та описом вкладення у цінний лист від 08.09.2021.
Згідно інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет вбачається, що поштове відправлення за трекінгом № 0311700165561 не вручено відповідачу та 25.09.2021 повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до абз. 2 п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
За відсутності документального підтвердження поважності причин неотримання кореспонденції, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від її прийняття, а тому в силу ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України зазначена вимога є врученою відповідачу 25.09.2021.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 63.000,00 грн на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до п. 6.2 договору у випадку порушення постачальником строків поставки товару, відповідно до п.п. 3.1.1 даного договору, постачальник виплачує покупцю неустойку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарних дні постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості не поставленого товару.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.
Оскільки мало місце порушення постачальником строків поставки товару, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1.788,16 грн неустойки та 6.300,00 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За змістом статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір таких процентів визначається договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.3. договору визначено, що керуючись ст. 693 ЦК України сторони домовились, що якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти в розмірі 30% річних відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня одержання суми попередньої оплати від покупця, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3.831,78 грн процентів за користування чужими грошовими коштами (за обґрунтованим розрахунком позивача).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Апріора» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендерс Комтрейд» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, офіс 505, код ЄДРПОУ 43826393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апріора» (03065, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 10-Б, кв. 45, код ЄДРПОУ 35715139) 63.000 (шістдесят три тисячі) грн 00 коп. попередньої оплати, 1.788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн 16 коп. неустойки, 6.300 (шість тисяч триста) грн 00 коп. штрафу, 3.831 (три тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 78 коп. 30% річних, 2.270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова