ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2021Справа № 910/13705/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей»
про розподіл судових витрат
у справі № 910/13705/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантел Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»
про стягнення 148 832,93 грн
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Бортнюк М.В.
Представники учасників справи:
від позивача Борецький В.В. (адвокат за ордером ВН № 1070341 від 10.08.2021)
від відповідача Войтов О.А. (адвокат за ордером ВІ № 1055445 від 01.09.2021)
від третьої особи не з'явились
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/13705/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантел Україна» (далі - ТОВ «Сантел Україна», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (далі - ТОВ «НоваПей», відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі - ТОВ «Нова Пошта», третя особа) про стягнення 148 832,93 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
19.11.2021 відповідач подав до суду клопотання про стягнення судових витрат, у якому просив суд покласти на позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 для ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13705/21 призначено судове засідання на 07.12.2021.
29.11.2021 позивач подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу відповідача до 3 000,00 грн.
02.12.2021 позивач подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 06.12.2021.
У судовому засіданні 07.12.2021 відповідач подану ним заяву про розподіл судових витрат підтримав, просили суд вказану заяву задовольнити.
Позивач проти задоволення заяви заперечував, просив суд зменшити розмір правової допомоги до 3 000,00 грн.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд заяви щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами.
Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/13705/21, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
У відзиві на позовну заяву відповідач навів попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікував понести у зв'язку з розглядом справи, згідно з яким вартість професійної правничої допомоги визначена в розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2021 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сантел Україна» відмовлено повністю.
Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відповідач просив покласти на позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Заперечуючи проти покладення на нього вищевказаних судових витрат, позивач вказував наступне:
- договір про надання правової допомоги від 01.07.2020 було укладено між адвокатом Войтовим О.А. та ТОВ «Пост Фінанс», тоді як відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваПей». При цьому, матеріали справи не містять відомостей з приводу того, що ТОВ «НоваПей» є правонаступником ТОВ «Пост Фінанс»;
- під час розгляду справи № 910/17550/20 за позовом ТОВ «Сантел Україна» до ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Пост Фінанс» була наявна та ж сама доказова база, як і при розгляді даної справи. При цьому судом дану справу визнано малозначною та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження;
- вивчення судової практики не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в статтях 1, 19 закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а тому витрати на здійснення вказаної послуги не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі № 9901/264/19 від 04.11.2019). При цьому, хоча представник відповідача зазначає, що витрачав час на пошук судової практики, подані ним процесуальні документи не містять будь-яких посилань на судову практику;
- в одному випадку представник відповідача зазначає, що 1 година його роботи коштує - 1 000,00 грн, в іншому випадку 2 години роботи він оцінює в 3 000,00 грн. Водночас, за участь в судових засіданнях, які були досить нетривалими представник відповідача вказує тривалість 1 година, але вартість послуги оцінює в 3 000,00 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд зменшити розмір витрат відповідача на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, до 3 000,00 грн.
Оцінюючи аргументи та заперечення сторін, суд вказує наступне.
Судом встановлено, що представник ТОВ «НоваПей» Войтов О.А. є адвокатом, що підтверджується відомостями, розміщеними в Єдиному реєстрі адвокатів України.
На підтвердження понесених ним судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи:
- договір про надання правової допомоги від 01.07.2021, укладений між ТОВ «Пост Фінанс» та адвокатом Войтовим О.А.;
- протокол узгодження вартості послуг № 1 від 01.09.2021;
- акт приймання-передачі наданих адвокатом послуг від 29.10.2021 на суму 10 000,00 грн з наведенням переліку наданих послуг.
Судом встановлено, що ідентифікаційним кодом юридичної особи ТОВ «Пост Фінанс» є 38324133, що зазначено у договорі про надання правової допомоги від 01.07.2020. На даний момент за вказаним ідентифікаційним кодом юридичної особи 38324133 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про ТОВ «НоваПей», що свідчить про зміну найменування ТОВ «Пост Фінанс» та спростовує відповідні заперечення позивача.
Суд вказує, що заперечення позивача про те, що згідно з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19, вивчення судової практики не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в статтях 1, 19 закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», не відповідають змісту вказаної ухвали.
Заперечення позивача про різну вартість однієї години роботи адвоката спростовуються погодженим адвокатом та його клієнтом протоколом узгодження вартості послуг від 01.09.2021, згідно з яким різні юридичні послуги, що надаються адвокатом, мають різну вартість.
Крім того, суд вказує, що визначення іншої господарської справи за участі тих же сторін як малозначної не покладає на суд обов'язку визначати дану справу також як малозначну та враховувати вказані обставини при визначенні обґрунтованого розміру судових витрат на правову допомогу.
З урахуванням викладеного, заперечення позивача суд визнає необґрунтованими та до уваги не бере.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Зважаючи на те, що суд визнав необґрунтованими заперечення позивача, підстави для зменшення розміру заявлених відповідачем до стягнення судових витрат на правову допомогу відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що розподілу між сторонами підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн, які з урахуванням відмови в задоволенні позову в повному обсязі покладаються судом на ТОВ «Сантел Україна» у вказаному розмірі.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі № 910/13705/21 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантел Україна» (03151, м. Київ, вул. Смілянська, буд. 7, код 38393647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 13, офіс 1304, код 38324133) витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.).
3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 13.12.2021.
Суддя О.Г. Удалова