ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.11.2021Справа № 910/10391/21
За позовом Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто-ТВ";
про укладення договору.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: Бородкін Д.І., адвокат.
Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просила суд вважати укладеним Громадською спілкою і товариством з обмеженою відповідальністю "Місто-тв" (далі - Товариство) договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на умовах, викладених у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 року відкрито провадження у справі № 910/10391/21 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 17.08.2021 року.
Через відділ діловодства суду 04.08.2021 р. від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі 910/10391/21 до вирішення судом справи № 640/22936/20. Господарський суд розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі не знаходить підстав для його задоволення оскільки встановлені у справі 640/22936/20 обставини не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, які господарський суд може встановити самостійно.
Через відділ діловодства суду 04.08.2021 р. від представника відповідача надійшло клопотання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи. Судом відхилене зазначене клопотання, оскільки представником відповідача не обґрунтовано неможливості вирішення спору без призначення відповідної судової експертизи та дійсної необхідності для застосування спеціальних знань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10391/21 до судового розгляду по суті на 02.11.2021.
У судовому розгляді по суті 02.11.2021 оголошувалась перерва до 23.11.2021.
У cудовому засіданні 23.11.2021 представник відповідача проти позовних вимог заперечував, у задоволені позову просив відмовити.
Представник позивача в судове засідання 23.11.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 23.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Статтею 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" визначено, що провайдер програмної послуги - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.
Пакет програм - це перелік телерадіопрограм, які провайдер програмної послуги пропонує абонентам на договірних засадах як цілісну інформаційну послугу.
Багатоканальна телемережа (ефірна або кабельна) - це телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання телерадіопрограм, а також надання інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування.
Ретрансляція - це прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.
Відповідно до частин третьої і п'ятої статті 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги.
Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" кабельна ретрансляція - це прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення, за умови що початкова трансляція такої передачі (програми) здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" визначено, що користувач - це будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.
Обов'язкове колективне управління - це колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" обов'язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
Обов'язкове колективне управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно у таких сферах: 1) право слідування щодо творів образотворчого мистецтва; 2) репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків); 3) відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників; 4) кабельна ретрансляція об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.
Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється обов'язкове колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.
За кожною сферою обов'язкового колективного управління визначається одна акредитована організація.
Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення обов'язкового колективного управління у декількох сферах, а також одночасно із здійсненням розширеного колективного управління.
Обов'язкове колективне управління не передбачає вилучення правовласником, повністю або частково, належних йому майнових прав з управління акредитованою організацією.
Абзацом першим частини третьої статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" передбачено, що користувачі зобов'язані до початку використання у своїй діяльності об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Згідно з абзацами першим і десятим частини другої статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об'єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об'єктів.
Тарифи, узгоджені на переговорах про встановлення тарифів чи визначені судом, є обов'язковими для всіх користувачів за відповідною категорією та застосовуються з дати завершення переговорів про встановлення тарифів на підставі відповідного договору.
З матеріалів справи вбачається, що Громадська спілка є єдиною в Україні акредитованою організацією у сфері обов'язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, що підтверджується наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.09.2019 №14.
ТОВ «Місто-ТВ» є суб'єктом господарювання, що відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення HP № 00709-п від 29.05.2018 здійснює на території України діяльність провайдера програмної послуги.
З 10.03.2020 по 09.04.2020 позивачем та представниками провайдерів програмної послуги, а також їх об'єднань було проведено переговори стосовно встановлення остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. 10.04.2020 було складено і підписано Протокол щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.
Згідно з протоколом переговорів затверджено такі тарифи винагороди (доходу від прав) за кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення за кожного абонента користувача:
2020 рік - 0,40 грн;
2021 рік - 0,90 грн;
2022 рік - 1,50 грн;
2023 рік - 2 грн;
2024 рік - 2,50 грн;
2025 рік - 3 грн.
Оскільки, на думку позивача, ТОВ «Місто-ТВ» здійснює кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, каналів, які згідно даних Нацради відносяться до іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України, 21.12.2020 позивачем було надіслано на адресу відповідача цінний лист з пропозицією укласти Договір № 03-21/12/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення та два примірники проекту зазначеного договору, скріплених печаткою та підписом Генерального директора ГС «КАМП».
Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто-ТВ" проект договору не підписало, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Обгрунтовуючи здійснення відповідачем кабельної ретрансляції, позивач посилається на лист Національної ради №16/743 від 17.12.2020 та копії додатків 3 та 4 до Положення про порядок видачі ліцензії (далі - Положення).
Відповідно до п. 3 ст. 40 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», до заяви про видачу Ліцензії провайдера програмної послуги серед іншого додаються: а) загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції (Додаток 4), б) документи, які підтверджують придбання та право на розповсюдження (ретрансляцію) програм іншого мовника (Додаток 3). Отже, Провайдер подає Додаток 3 та Додаток 4 разом з заявою про видачу Ліцензії (дозволу) ще до отримання Ліцензії (дозволу) та до фактичного початку своєї діяльності.
Відповідно до Ліцензії HP №00709-п, виданої відповідачу 29.05.2018, Додаток 3 та Додаток 4 до Положення - не є частиною Ліцензійних умов, яких провайдер зобов'язаний дотримуватись. Ліцензійні умови провайдера програмної послуги визначені в зазначеній Ліцензії Національної ради, а єдиною умовою Загальної концепції добору програм для ретрансляції є мінімальна частка програм вітчизняного виробництва в загальній кількості програм, що ретранслюється в мережі - 83%.
Отже, Додатки 3 та 4 до Положення, які були надані Відповідачем для отримання Ліцензії ще до початку діяльності Відповідача як провайдера, не містять в собі відомостей щодо фактичного використання Відповідачем програм, а містять в собі загальну концепцію добору програм для розрахунку мінімальної частки програм вітчизняного виробництва.
Таким чином, вищевказані додатки містять лише перелік придбаних програм і не підтверджують, що відповідач здійснює трансляцію цих творів або їх кабельну ретрансляцію.
Також на підтвердження своїх доводів щодо здійснення відповідачем ретрансляції іноземних каналів, що входять до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" станом на 18.02.2009, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 02.04.2008 №652, позивачем було долучено до матеріалів роздруківки з веб-сайту http://misto-tv.com.ua/, який згідно з інформації Державною реєстру Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відповідач використовує у свої діяльності. Позивач стверджує, що на вказаному веб-сайті міститься перелік телеканалів (в тому числі «TV 1000 World Kino», «TV1000 Action East», «СARTOON NETWORK», «DELUXE MUSIC» та інші), які пропонуються абонентам відповідача для перегляду.
Суд відзначає, що надані позивачем роздруківки з веб-сайту http://misto-tv.com.ua/ не відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Подані позивачем роздруківки з веб-сайту http://misto-tv.com.ua/, які не посвідчені в порядку, передбаченому законом та без зазначення про наявність у позивача або іншої особи оригіналу вказаних електронних доказів, не належать до доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі, як того вимагає стаття 76 Господарського процесуального кодексу України, а отже, не є належними доказами у даній справі.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатом дослідження зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт ретрансляції Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто-ТВ" іноземних каналів, а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо укладення з організацією колективного управління відповідний договір про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та застосування тарифів за таке використання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.12.2021
Суддя О.В. Мандриченко