ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.12.2021Справа № 8/276
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За скаргою Приватного підприємства "БУДІНВЕСТМОНТАЖ"
на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд»
до проПриватного підприємства "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" стягнення заборгованості у розмірі 1 448 488 грн. 93 коп.
Представники:
від Стягувача: не з'явились;
від Боржника: Мельник С.В. (представник на підставі ордеру);
від приватного виконавця: Шморгун В.М. (представник за довіреністю);
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 6 042 635,07 грн. заборгованості за договором генпідряду № 3/03 на будівництво житлового комплексу по вул. П.Дегтяренка, 22 в Оболонському районі м.Києва від 03.03.2006р., 267 069,09 грн. пені, 1 109 976,46 грн. інфляційних збитків, 184 236,44 грн. трьох відсотків річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 року (суддя Катрич В.С.) позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "ДВК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" 6 042 635 грн. 07 коп. основного боргу, 267 069 грн. 09 коп. пені, 1 109 976 грн. 46 коп. збитків від інфляції, 184 236 грн. 44 коп. трьох відсотків річних, 25 500 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
20.09.2010 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 року у справі № 8/276 було видано наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі №8/276 задоволено. Поновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 року по справі №8/276, яке набрало законної сили 18.09.2010 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 року, заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД" про заміну боржника на правонаступника у справі № 8/276 задоволено. Здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі № 8/276, а саме: - боржника - акціонерне товариство закритого типу "ДВК" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 19-А, ідентифікаційний код 19484087) на правонаступника - приватне підприємство "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" (01010, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 8, офіс 3, ідентифікаційний код 32309476).
29.11.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Приватного підприємства "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 23.10.2021 року в межах виконавчого провадження №67135407.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №8/276 у зв'язку із звільненням судді Катрич В.С.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 8/276 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 року розгляд скарги Приватного підприємства "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича по справі №8/276 призначено на 08.12.2021 року.
06.12.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича надійшли заперечення на скаргу.
В судовому засіданні 08.12.2021 року представник Скаржника підтримав вимоги та доводи скарги, просив суд її задовольнити. Представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича заперечив проти задоволення скарги, просив суд відмовити у її задоволенні. Представник стягувача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта».
Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Таким чином, неявка в судове засідання представника стягувача не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що скарга Приватного підприємства "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича по справі №8/276 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону)
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»)
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 року (суддя Катрич В.С.) позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "ДВК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" 6 042 635 грн. 07 коп. основного боргу, 267 069 грн. 09 коп. пені, 1 109 976 грн. 46 коп. збитків від інфляції, 184 236 грн. 44 коп. трьох відсотків річних, 25 500 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
20.09.2010 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 року у справі № 8/276 було видано наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі №8/276 задоволено. Поновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 року по справі №8/276, яке набрало законної сили 18.09.2010 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 року, заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД" про заміну боржника на правонаступника у справі № 8/276 задоволено. Здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі № 8/276, а саме: - боржника - акціонерне товариство закритого типу "ДВК" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 19-А, ідентифікаційний код 19484087) на правонаступника - приватне підприємство "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" (01010, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 8, офіс 3, ідентифікаційний код 32309476).
12.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Євгенієм Станіславовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №8/276 виданого 20.09.2010 року Господарським судом міста Києва.
З матеріалів виконавчого провадження №67135407 вбачається, що постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича від 12.10.2021 року стягнуто з боржника основну винагороду у сумі 262 965 грн. 23 коп.. та визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 293 грн. 77 коп.
12.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Євгенієм Станіславовичем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №67135407 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 2892994,74 грн.
Також 12.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Євгенієм Станіславовичем винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника, з подальшим внесенням публічних обтяжень до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:
Як вбачається з інформації, наданої Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», на рахунках боржника - приватного підприємства "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" недостатньо коштів для виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича про арешт коштів боржника від 12.10.2021 року.
Листом №27966/БТ від 13.10.2021 року АТ «Альфа-Банк» повідомив приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича про відсутність коштів на рахунках приватного підприємства "БУДІНВЕСТМОНТАЖ".
23.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Євгенієм Станіславовичем винесено постанову про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №67135407, якою накладено арешт на нерухоме майно, а саме: - Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 717398280000 Об'єкт нерухомого майна: об'єкт незавершеного будівництва (30% готовності), об'єкт житлової нерухомості: Ні Опис об'єкта: Опис: об'єкт незавершеного будівництва складає 30% готовності Адреса: м.Київ, вулиця Дехтяренка Петра, будинок 22 Додаткові відомості: об'єкт незавершеного будівництва відноситься до першої черги будівництва та має номер (згідно проектної документації) - будинок №3, секції - 03/с-1 та 03/с-2, що належить боржнику - Приватному підприємству "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" в межах залишку заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року у справі № 8/276 про стягнення з Приватного підприємства «БУДІНВЕСТМОНТАЖ» (01010, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 8, офіс 3, ідентифікаційний код 32309476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45/2; код 31752439) 6 042 635 (шість мільйонів сорок дві тисячі шістсот тридцять п'ять) грн 07 коп. основного боргу, 267 069 (двісті шістдесят сім тисяч шістдесят дев'ять) грн. 09 коп. пені, 1 109 976 (один мільйон сто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 46 коп. збитків від інфляції, 184 236 (сто вісімдесят чотири тисячі двісті тридцять шість) грн. 44 коп. трьох відсотків річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно заяви стягувача заборгованість за виконавчим документом складає 2 629 652 (два мільйони шістсот двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 30 коп., з урахуванням залишку основної винагороди приватного виконавця в розмірі у виконавчому провадженні № 67135407, а всього до стягнення - 2 754 109 грн. 39 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з ч.ч. 4-6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. (ч.ч.1, 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження")
Відповідно до ч.3 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
При зверненні до суду з вказаною скаргою Приватне підприємство "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" зазначало, що законодавством встановлена певна послідовність дій виконавця, а саме накладення арешту на кошти боржника та в разі відсутності необхідного обсягу для покриття заборгованості, стягнути інше майно боржника. Також приватним виконавцем було накладено арешт на майно боржника на підставі постанови від 23.10.2021 р., що фактично є потворним накладенням арешту. Крім того, накладено арешт на майно, вартість якого значно перевищує розмір заборгованості.
Відповідно до п.п.6,7 ч.3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення. (ч.5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження")
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що приватний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право як накладати арешт на майно боржника, так й накладати арешт на кошти та інші цінності боржника. Так, Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Євгенієм Станіславовичем 12.10.2021 року винесено постанови про арешт коштів боржника та про накладення арешту на все майно боржника, проте під час примусового виконання рішення судом було повідомлено приватного виконавця про недостатність коштів для виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича про арешт коштів боржника від 12.10.2021 року. Також, Суд зазначає, що черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем, а тому Суд не приймає до уваги доводи Скаржника в цій частині.
Згідно з ч.8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. (ч.2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження")
Як вбачається з постанови про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №67135407 від 23.10.2021 року, згідно інформаційної довідки № 280884163 від 23.10.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено право власності боржника - Приватного підприємства «БУДІНВЕСТМОНТАЖ», ідентифікаційний код 32309476 на об'єкт нерухомого майна: - Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 717398280000 Об'єкт нерухомого майна: об'єкт незавершеного будівництва (30% готовності), об'єкт житлової нерухомості: Ні Опис об'єкта: Опис: об'єкт незавершеного будівництва складає 30% готовності Адреса: м.Київ, вулиця Дехтяренка Петра, будинок 22 Додаткові відомості: об'єкт незавершеного будівництва відноситься до першої черги будівництва та має номер (згідно проектної документації) - будинок №3, секції - 03/с-1 та 03/с-2.
Таким чином, з моменту отримання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Євгенієм Станіславовичем інформації щодо виявлення майна боржника, останнім винесено постанову про накладення арешту на майно боржника.
Також Суд зазначає, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича від 23.10.2021 року було накладено арешт на майно боржника в межах залишку заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року у справі № 8/276. Згідно з заявою стягувача заборгованість за виконавчим документом складає 2 629 652 грн. 30 коп., з урахуванням залишку основної винагороди приватного виконавця в розмірі у виконавчому провадженні № 67135407, а всього до стягнення - 2 754 109 грн. 39 коп.
Таким чином, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Євгенієм Станіславовичем винесено постанову про арешт майна боржника від 23.10.2021 року в межах виконавчого провадження №67135407 відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» та в межах наданих повноважень, у зв'язку з відсутністю доказів виконання боржником судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.
У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини no. 15729/07, від 05.07.2012).
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
При цьому Суд звертає увагу, що звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов'язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов'язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження - є неприпустимим. Саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю; необхідно також довести та встановити порушення прав саме скаржника як сторони виконавчого провадження. Таким чином, якщо державний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь-якої іншої особи), - то така скарга задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі № 904/7326/17.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги Приватного підприємства "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича по справі №8/276 у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні скарги Приватного підприємства "БУДІНВЕСТМОНТАЖ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича по справі №8/276 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата підписання та складання повного тексту ухвали:13 грудня 2021 року.
Суддя О.В. Чинчин