ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2021Справа № 910/12650/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кучеренко А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу №910/12650/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Енерджи"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 19678,66 грн
Представники учасників справи:
від позивача: Крамаренко Р.Л., Холошин А.О.;
від відповідача: Сімчук І.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Енерджи" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 19678,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем внаслідок неналежного технічного обслуговування вагону №62079264 при його ремонті на ВП "Ремонтне вагонне депо Козятин" Регіональної філії "Південно-Західна залізниця", було завдано позивачу збитки у розмірі 19678,66 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 відкрито провадження у справі та враховуючи, що ціна позову у даному спорі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відсутність клопотання про розгляд справи з викликом сторін, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06.09.2021 через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки позивач звертаючись до суду з даним позовом не довів наявність причино-наслідкового зв'язку в діях працівників відповідача для стягнення шкоди. Як зазначає відповідач, у висновку комісії зазначено про те, що причиною нагріву (руйнування) підшипника став зсув букси, а саме невідповідність геометричним розмірам корпусу букси відносно лабіринтного кільця, оскільки їх відхилення становить більше 1,7 мм, тоді як фактично таке відхилення становить рівно 1,7 мм, тобто в межах допустимих. Окрім того, зауважує на тому, що в діях працівників вагонного депо при первинному ремонті не вбачається вини щодо неякісного проведення ремонту букси колісної пари, втім наявні всі ознаки безпідставного відчеплення та повторного ремонту зі сторони інших працівників вагонного депо, вартість якого заявлена позивачем до відшкодування в межах даної справи.
09.09.2021 через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зауважує на тому, що при проведенні розслідування причин зсуву букси, за результатами якого складено "План розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вантажних вагонів" встановлено вину саме вагонного депо, що проводило попередню ревізію колісної пари.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 з огляду на зміст відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доданих до них доказів призначено судове засідання з викликом сторін та зобов'язано надати копії Інструкції з експлуатації та ремонту буксових вузлів колісних пар вагонів №ЦВ-0143 від 16.04.2014, Правил технічного обслуговування, ремонту та формування СТП 04-001:2015, наказу "Про гарантійну відповідальність за якість формування, ремонту і обстеження колісних пар, монтажу і ревізії буксових вузлів вагонів магістральних залізниць колії 1520 мм" №349-Ц від 31.12.1998 та "Порядок ведення рекламаційної роботи у вагонному господарстві Укрзалізниці" №063-Ц від 18.06.2008.
29.10.2021 та 01.11.2021 через відділ діловодства суду на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2021 відповідачем подано витребувані локальні нормативні акти.
В судових засіданнях у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви, зокрема, до 26.11.2021.
В судовому засіданні 26.11.2021 представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити; представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 26.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,
30.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" (далі - комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Енерджи" (далі - комісіонер) укладено договір комісії №300518-К пунктом 1.1 якого визначено, що цим договором врегульовані взаємовідносини сторін, що виникають в процесі виконання комісіонером доручень комітента, що мають за мету організацію проведення деповського та поточного ремонту напіввагонів власності комітента.
Умовами пункту 1.2 договору визначено, що комісіонер здійснює зазначені дії від свого імені, за рахунок комітента, на умовах, найбільш вигідних для комітента та у відповідності до вимог нормативних документів (Статуту залізниць України) та діючого законодавства України.
В межах вказаного договору комісії, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" доручило позивачу здійснювати організацію проведення деповського та поточного ремонту вагону №62079264.
05.01.2021 на станції Козятин-товарний Південно-Західної залізниці складено повідомлення №9530 (форма ВУ-23М) на ремонт або технічне обслуговування вагону №62079264, який прибув з потягом №950345770093826 із зазначенням несправності "нагрів підшипника в корпусі".
Телефонограмою №183 повідомлено власника вагону про його відчеплення від потягу з причини нагріву буксового вузла колісної пари №0029-377293-2013.
На ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці проведено розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вагону №62079264 та встановлено, що нагрів буксового вузла відбувався через обводнення мастила внаслідок деформації гумової прокладки між кріпильною кришкою та корпусом букси, що призвело до вигорання мастила, утворення надирів на упорному кільці, підвищення тертя, та як наслідок нагріву буксового вузла та визначено винне підприємство ВКМ Батуринська.
12.01.2021 у вагонному депо Козятин Південно-Західної залізниці складено акт-рекламацію (форми ВУ-41М) на вузли та деталі вагона, які не витримали гарантійного терміну після виготовлення, ремонту, модернізації на вагон №62079264 та визначено колісну пару з характером дефекту - нагрів буксового вузла.
Для проведення ремонту вагона №62079264 ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці складено дефектну відомість форми ВУ-22 від 13.01.2021, якою визначені назви необхідних робіт, а саме: обточку та повну ревізію ходової частини, ревізію підшипників та випробування гальм.
За результатом проведення ремонту вагона №62079264 ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці складено повідомлення №9363 від 13.01.2021 форми ВУ-36М та 31.01.2021 - калькуляцію витрат на технічне обслуговування вагона №62079264 на суму 5034,62 грн.
01.02.2021 між ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці та позивачем підписано акти виконаних робіт №142/396 з технічного обслуговування вагона з відчепленням на суму 5034,62 грн та №143/396 з подавання та забирання вагона на суму 960,67 грн.
На підставі виставлених рахунків, позивачем здійснено оплату виставлених рахунків ВЧДР Козятин Південно-Західною залізницею за проведений ремонт колісної пари №0029-377293-2013, про що свідчать платіжні доручення №282 від 01.03.2021 на суму 5034,62 грн та №283 від 01.03.2021 на суму 960,67 грн
Втім, після виходу вагону №62079264 з ремонту, 14.01.2021 на станції Клепарів Львівської залізниці складено повідомлення №2076 (форма ВУ-23М) на ремонт або технічне обслуговування вказаного вагону, у зв'язку з його забракуванням через несправність - зсув букси та нагрів підшипника в корпусі букси.
Телефонограмою №30 від 15.01.2021 повідомлено власника вагону про його відчеплення від потягу з причини несправності №151 зсув букси колісної пари №0029-377293-2013.
На ВЧДЕ Клепарів Львівської залізниці проведено план розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вагону №62079264 та встановлено, що зсув букси відбувся через невідповідність геометричним розмірам корпусу букси, а саме: ширина корпусу (від торця корпусу зі сторони лабіринту до торця корпусу зі сторони кріплення кріпильної кришки) становила 240,3 мм (ширина еталонного корпусу букси 242 мм), внаслідок чого, вихід корпусу букси відносно лабіринтного кільця становила більше 1,7 мм, що є порушення вимог п. 14.2.6 таблиці 13 та п. 19.1 Інструкції ЦВ-0143 та визначено винне підприємство - ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці.
При цьому, у вказаному плані розслідування представником ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці викладено особливу думку та зазначено, що монтаж даної колісної пари виконано згідно Інструкції ЦВ-0143, вини ВЧДР Козятин не вбачає.
20.01.2021 вагонним депо Клепарів Львівської залізниці складено акт-рекламацію №1 (форма ВУ-41М) на вузли та деталі вагона, які відмовили, а саме буксовий вузол колісної пари, останній ремонт якого проведено ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці у січні 2021; характер дефекту - зсув букси.
За висновком комісії причиною виникнення дефекту є зсув букси відносно лабіринтного кільця, що викликано невідповідністю геометричним розмірам корпусу букси, а саме: ширина корпусу (від торця корпусу зі сторони лабіринту до кінця корпусу зі сторони кріплення кріпильної кришки становила 240,3 мм (ширина еталонного корпусу букси 242 мм), внаслідок чого вихід корпусу букси відносно лабіринтного кільця становив більше 1,7 мм, що є порушенням вимог пункту 14.2.6 таблиці 13 та пункту 19.1 Інструкції ЦВ-0143; винне підприємство - ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці.
Для проведення ремонту вагона №62079264 складено дефектну відомість форми ВУ-22 від 22.01.2021 за якою у ходовій частині проведено повну ревізію без обточування, а у гальмівному обладнанні заміну гальмівних колодок з повною пробою гальм.
За результатом проведення повторного ремонту вагона №62079264 Експлуатаційним вагонним депо Клепарів складено повідомлення №2510 від 22.01.2021 форми ВУ-36М та 26.01.2021 - калькуляцію витрат на технічне обслуговування вагона з його відчепленням у розмірі 18375,28 грн.
26.01.2021 між ВЧДЕ Клепарів Львівської залізниці та позивачем підписано акт виконаних робіт №50/(_020 з технічного обслуговування вагону з відчепленням та виконання робіт подавання-забирання вагону на загальну суму 19678,66 грн.
На підставі виставленого рахунка, позивачем здійснено оплату технічного обслуговування вагону з відчепленням та виконання робіт подавання-забирання вагону, про що свідчить платіжне доручення №109 від 27.01.2021 на суму 19678,66 грн.
З огляду на викладене, у квітні 2021 позивач звернувся до відповідача з претензію про відшкодування понесених додаткових витрат в сумі 19678,66 грн, які є збитками позивача, оскільки через проведення неякісного першого ремонту вагона №62079264 позивач був вимушений понести додаткові витрати на повторний ремонт.
Втім, відповідач відмовив у відшкодуванні збитків, з підстав того, що у висновку комісії зазначено про те, що причиною нагріву (руйнування) підшипника став зсув букси, а саме невідповідність геометричними розмірам корпусу букси відносно лабіринтного кільця так як їх відхилення становило більше 1,7 мм, тоді як фактично таке відхилення було в межах допустимих, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.
Відповідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника, а тому відповідач зобов'язаний довести той факт, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди, а позивачем, в свою чергу, має бути доведено факт того, що він реально поніс збитки у заявленому розмірі.
В даному випадку, судом встановлено, що 05.01.2021 на станції Козятин-товарний Південно-Західної залізниці складено повідомлення на ремонт або технічне обслуговування вагону №62079264 із зазначенням несправності "нагрів підшипника в корпусі" та дефектну відомість форми ВУ-22 від 13.01.2021 на проведення ремонту, яка передбачала обточку та повну ревізію ходової частини, підшипників і випробування гальм.
У плані розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вагону №62079264 було встановлено, що нагрів буксового вузла відбувався через обводнення мастила внаслідок деформації гумової прокладки між кріпильною кришкою та корпусом букси, що призвело до вигорання мастила, утворення надирів на упорному кільці, підвищення тертя, та як наслідок нагріву буксового вузла.
За результатом проведення ремонту вагону №62079264 ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці складено повідомлення №9363 від 13.01.2021 форми ВУ-36М.
Повідомлення форми ВУ-36М є документом, що засвідчує виконання ремонту вагона у повній відповідності до правил ремонту, технічних умов, креслень та придатності вагона для подальшої експлуатації. На підставі повідомлення відремонтовані вагони знімаються з обліку несправних і перераховуються у робочий парк. Повідомлення складається окремо для кожного виду ремонту на всі відремонтовані вагони.
Тобто, ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці складаючи повідомлення №9363 від 13.01.2021 за результатом ремонту вагона №62079264 засвідчило виконання ремонту вагона у повній відповідності до правил ремонту, технічних умов, креслень та придатності вагона для подальшої експлуатації.
Втім, наступного ж дня, 14.01.2021, після виходу відремонтованого вагона №62079264 з ремонтного депо Козятин Південно-Західної залізниці на станції Клепарів Львівської залізниці складено повідомлення №2076 на його технічне обслуговування у зв'язку з його забракуванням через несправність - зсув букси та нагрів підшипника в корпусі букси.
За виявленим руйнуванням буксового вузла, ВЧДЕ Клепарів Львівської залізниці проведено план розслідування та встановлено, що зсув букси відбувся через невідповідність геометричним розмірам корпусу букси, а саме: ширина корпусу (від торця корпусу зі сторони лабіринту до торця корпусу зі сторони кріплення кріпильної кришки) становила 240,3 мм (ширина еталонного корпусу букси 242 мм), внаслідок чого вихід корпусу букси відносно лабіринтного кільця становила більше 1,7 мм, що є порушення вимог п. 14.2.6 таблиці 13 та п. 19.1 Інструкції ЦВ-0143 і встановлено винне підприємство - ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці.
Пунктом 19.1 Інструкції з експлуатації та ремонту буксових вузлів колісних пар вантажних вагонів ВНД УЗ 32.2.03.042-2014, затвердженої наказом від 16.01.2014 №009-Ц/од, встановлено, що підприємства державної адміністрації залізничного транспорту України, які ремонтують буксові вузли вантажних вагонів, несуть гарантійну відповідальність відповідно до наказу Укрзалізниці від 31.12.1998 №349-Ц «Про гарантійну відповідальність за якість формування, ремонту і обстеження колісних пар, монтажу і ревізії буксових вузлів вагонів магістральних залізниць колії 1520 мм».
Пунктом 1 наказу від 31.12.1998 №349-Ц встановлено, що відповідальність за якість формування, ремонту і обстеження колісних пар, монтажу і ревізії буксових вузлів несуть ремонтні заводи, вагонні колісні майстерні і вагонні депо при умові дотримання правил їх експлуатації і зберігання: а) при новому формуванні із заміною елементів, за міцністю пресового обладнання до наступного формування; б) при повному обстеженні колісних пар - до наступного повного обстеження; в) при звичайному обстеженні колісних пар за виконання робіт передбачених цим обстеженням, до наступного повного обстеження; г) при повній ревізії букс - до наступної повної ревізії; д) при проміжній ревізії буксових вузлів, за виконання робіт передбачених проміжною ревізією до наступної повної чи проміжної ревізії.
З аналізу викладеного слідує, що ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці Акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідає за проведення якісного гарантійного ремонту букси колісної пари №0029-377293-2013 вагону №62079264, так як саме ним проводилось останнє повне обстеження колісної пари №0029-377293-2013 вагону №62079264, який наступного ж дня після виходу з ремонту був забракований з причин зсув букси колісної пари №0029-377293-2013, що спричинило для позивача додаткові матеріальні витрати.
При цьому, під час розгляду справи належних доказів порушення правил експлуатації після виходу вагону з першого ремонту чи наявність обставин, які б звільняли від відповідальності у відповідності до наказу №349-Ц суду не надано.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності та враховуючи, що останнє повне обстеження колісної пари №0029-377293-2013 вагону №62079264 проводилось саме ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці Акціонерного товариства «Українська залізниця», яке несе відповідальність за якість проведеного ремонту, суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку в діях структурного підрозділу відповідача, яке не забезпечило належного і якісного повного обстеження буксового вузла колісної пари №0029-377293-2013 вагону №62079264 при проведенні ремонтних робіт та понесеними у зв'язку з цим, в подальшому, додатковими матеріальними витратами позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та більш вірогідних доказів, які б свідчили, що зсув букси колісної пари №0029-377293-2013 на наступний же день після виходу з ремонту, сталося з причин, які не залежали від дій саме вагонного депо, яке проводило цей ремонт та несе гарантійну відповідальність за належне і якісне повне обстеження буксового вузла колісної пари №0029-377293-2013 вагону №62079264 при проведенні ремонтних робіт.
При цьому, суд не приймає до уваги викладені представником ВЧДР Козятин Південно-Західної залізниці мотиви особливої думки у складеному ВЧДЕ Клепарів Львівської залізниці плані розслідування про те, що монтаж даної колісної пари виконано згідно Інструкції ЦВ-0143, оскільки це не звільняє від гарантійної відповідальності, визначеної наказом №349-Ц, тим більш, що жодних доказів того, що зрушення букси колісної пари №0029-377293-2013 вагону №62079264 на наступний же день після виходу з ремонту сталося з причин, які не мають причинно-наслідкового зв'язку з проведеним ним обстеженням і ремонтом, суду не надано, не спростовують даного факту і доводи відповідача про те, що відхилення було в межах гранично допустимих.
Водночас аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Енерджи" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 19678,66 грн задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6; ідентифікаційний код 40081221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Енерджи" (03028, м. Київ, вул. Оскольська, буд. 31, офіс 21) збитки у розмірі 19678 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 66 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2021.
Суддя Т.В. Васильченко