ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.11.2021Справа № 910/6537/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кучеренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/6537/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгрупсервіс ЛТД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Араксбуд»
про стягнення 324401,70 грн
Представники учасників справи:
від позивача: Бойко А.М.;
від відповідача: Дирека О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будгрупсервіс ЛТД» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Араксбуд» (далі - відповідач) про стягнення 560986,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем під час виконання умов договору підряду №14/05-2 від 14.05.2020 було зроблено переплату на користь відповідача у сумі 236584,87 грн, тоді як відповідачем прострочено терміни виконання робіт за цим договором, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 236584,87 грн переплати та 324401,70 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2021 відкрито провадження у справі №910/6537/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
17.05.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог з підстав того, що ним як субпідрядником були виконані підрядні роботи, що підтверджується актами та заборгованість позивача за ними складає 5766,02 грн. Крім того, відповідач посилається на укладені між сторонами додаткові угоди, за умовами яких субпідрядник виконував роботи та здавав їх позивачу, у зв'язку з чим за позивачем рахується заборгованість в загальному розмірі 111365,31 грн. При цьому, відповідач заперечує оплату виконаних робіт зі сторони позивача на суму 3574905,59 грн за договором підряду №14/05-2 від 14.05.2020, оскільки такі оплати були здійсненні за іншим договором підряду. Нарахування пені, за твердженням відповідача, є безпідставним, оскільки відповідно до п. 3.3 договору підряду субпідрядник має право призупинити виконання робіт в разі порушення генеральним підрядником своїх зобов'язань, а саме не підписання актів виконаних робіт, порушення генпідрядником строків оплати, невиконання інших зобов'язань. У період з 31.08.2020 по 16.02.2021 позивач не пред'являв претензій щодо строків виконання робіт, приймав виконані роботи та оплачував їх, що свідчить про погодження з його сторони строків виконання.
16.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечує щодо наявності між сторонами укладених додаткових угод якими б були продовжені строки виконання робіт та вказує, що жодних підстав для пролонгування строків зі сторони відповідача не наставало, як і відсутні з його сторони звернення до позивача щодо їх продовження.
У судовому засіданні 22.06.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.
07.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо направлення додаткових угод №1-4 до договору №14/05-2 від 14.05.2020 та актів виконаних робіт за ними позивачу, які ним підписані не були.
13.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову за якою просить стягнути пеню за несвоєчасне виконання робіт за договорами підряду №14/05-1 від 14.05.2020 та №14/05-2 від 14.05.2020.
23.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про зміну предмету позову, яка обґрунтована тим, що позивач одночасно змінює як предмет позовних вимог, так і підстави, оскільки просить стягнути пеню за договором підряду №14/05-1 від 14.05.2020, що не було заявлено в позовній заяві.
29.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення з детальним розрахунком пені за договором підряду №14/05-2 від 14.05.2020.
29.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення переплати в розмірі 236584,87 грн та просить розглянути позовні вимоги лише в частині стягнення пені за договором підряду №14/05-2 від 14.05.2020 в сумі 324401,70 грн.
В судовому засіданні 06.08.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залишення без розгляду заяви позивача про зміну предмету позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгрупсервіс ЛТД» про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення переплати задоволено та залишено позовні вимоги в цій частині без розгляду, продовжено розгляд позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 324401,70 грн; закрито підготовче провадження в цій частині та призначено справу до розгляду по суті.
В судових засіданнях у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва, зокрема, до 05.11.2021.
Судове засідання, призначене на 05.11.2021 не відбулось у зв'язку з надходженням повідомлення про мінування будівель суду, у зв'язку з чим проведено евакуацію працівників та учасників судових проваджень, про що свідчить акт Господарського суду міста Києва від 05.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 призначено судове засідання на 19.11.2021.
В судовому засіданні 19.11.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити; представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в позові.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 19.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
14 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгрупсервіс ЛТД» (далі - генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Араксбуд» (далі - субпідрядник) укладено договір №14/05-2 (далі -договір підряду), за умовами пункту 1.1 якого субпідрядник зобов'язується за дорученням генерального підрядника, в межах договірної ціни і у встановлені договором строки, на свій ризик власними та/або залученими силам, з використанням власних та/або залучених ресурсів і матеріалів, виконати передбачені пунктом 1.2 цього договору, об'єкт: капітальний ремонт адміністративної будівлі за адресою: вул. Хрещатик, 16 в Шевченківському районі міста Києва (далі - об'єкт), а генеральний підрядник зобов'язується передати субпідряднику по акту прийому-передачі будівельного майданчика будівельний майданчик і здійснити своєчасну оплату таких робіт згідно з графіком фінансування, проектування, постачання матеріалів та виконання робіт (додаток №2 «Локальний графік» (далі - локальний графік)).
Пунктом 1.2 договору №14/05-2 визначено, що генеральний підрядник доручає, а субпідрядник відповідно до п. 1.1 даного договору приймає на себе зобов'язання щодо виконання в повному обсязі робіт згідно з розрахунком локального кошторису (додаток №1).
При виконанні робіт на об'єкті сторони підписують проміжні акти прийому-передачі виконаних робіт до 30 числа поточного місяця. При виконанні остаточних робіт на об'єкті сторони підписують остаточний акт прийому-передачі виконаних робіт (пункти 1.4 та 1.5 договору підряду).
Умовами пункту 2.1 договору підряду визначено, що загальна вартість робіт та матеріалів визначена в додатку №1 до цього договору та становить 3244017,00 грн згідно додатку №1 «Договірна ціна №1» (далі - додаток №1).
Ціна на роботи (у тому числі матеріали), що виконується субпідрядником за цим договором, є фіксованою та не підлягає збільшенню, за винятком зміни складу та обсягів робіт, а також за винятком вимог пунктів 1.3 та 2.4 даного договору (пункт 2.2 договору).
За умовами п. 2.3 договору підряду оплата здійснюється генеральним підрядником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника, що вказаний у розділі 13 цього договору.
Пунктом 3.1 договору підряду передбачено, що субпідрядник зобов'язується виконати роботи в обумовлені та погоджені сторонами строки за умови готовності та передачі будівельного майданчика, у порядку та строки передбачені цим договором, а також належного виконання генеральним підрядником всіх фінансових зобов'язань, що передбачені розділом 4 цього договору.
Загальний строк виконання робіт на об'єкті визначається графіком фінансування, проектування, постачання матеріалів та виконання робіт (додаток №2). Обчислення строку виконання робіт починається з моменту оплати генеральним підрядником авансових платежів, у строки що передбачені в графіку фінансування, проектування, постачання матеріалів та виконання робіт (додаток №2), та з моменту передачі генеральним підрядником будівельного майданчика за актом прийому-передачі будівельного майданчика (пункт 3.2 договору підряду).
Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що строки виконання робіт субпідрядником автоматично пролонговуються у разі, зокрема, призупинення виконання робіт субпідрядником у випадках передбачених цим договором (не підписання генеральним підрядником актів виконаних робіт, порушення генеральним підрядником строків оплати, не виконання генеральним підрядником інших взятих на себе зобов'язань) - на строк такого не виконання.
У пункті 4.1 договору підряду сторони погодили, що оплати за цим договором здійснюється згідно з графіком фінансування, проектування, постачання матеріалів та виконання робіт (додаток №2).
Умовами пункту 6.2 договору підряду, зокрема, передбачено, що субпідрядник зобов'язаний виконати всі роботи, що є предметом цього договору, в повному обсязі та в межах узгодженого локального кошторису (додаток №1) з використанням власних та залучених ресурсів та матеріалів.
Відповідно до пункту 7.1 договору підряду приймання етапів робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності з будівельними нормативними документами, чинним законодавством України та оформлюються актом прийому-передачі виконаних робіт.
Приймання-передача виконаних робіт повинна бути організована субпідрядником відповідно до графіка фінансування, проектування, постачання матеріалів та виконання робіт (додаток №2) та вимог даного договору (пункт 7.3 договору).
Згідно з пунктом 7.4 договору підряду субпідрядник передає генеральному підряднику виконані роботи за актом прийому-передачі виконаних робіт. У свою чергу, генеральний підрядник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня отримання від субпідрядника відповідного акту прийняти виконані роботи або надати вмотивовану відповідь у письмовому вигляді про відмову від прийняття виконаних робіт, у якій вказати перелік недоліків та дефектів, що унеможливлюють прийняття виконаних робіт.
За умовами пункту 7.8 договору підряду оплата фактично виконаних робіт, у тому числі проміжних, проводиться відповідно до умов Графіка фінансування, проектування, постачання матеріалів та виконання робіт (додаток №2).
Пунктом 9.1 укладеного договору підряду визначено, що при порушенні умов даного договору винна сторона відшкодовує понесені збитки згідно з чинним законодавством України і цим договором.
За порушення термінів виконання робіт субпідрядник сплачує генеральному підряднику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожен день прострочення, за умови, що загальний розмір пені за цим договором не повинен перевищувати 10% від договірної ціни (пункт 9.5 договору).
У пункті 9.7 договору визначено, що виплата неустойки та відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором. Строк нарахування неустойки становить 1 рік, строк позовної давності по стягненню неустойки становить 3 роки.
У відповідності до пункту 12.8 договору всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу тільки в разі, якщо вони викладені в письмові формі та підписані уповноваженими представниками сторін.
У пункті 12.10 договору визначено, що невід'ємними частинами цього договору є додатки №1 «Локальний кошторис» та №2 «Графік фінансування, проектування, постачання матеріалів та виконання робіт».
Так, згідно додатку №1 визначено вартість в загальному розмірі 3244017,00 грн, а саме вартість матеріалів 2461596,00 грн та вартість робіт у розмірі 782420,00 грн.
Додатком №2 до договору сторони визначили локальний графік на фінансування, проектування, постачання матеріалів та виконання робіт на виробництво та монтаж світлопрозорих огороджувальних конструкцій.
За умовами додатку №2 генпідрядник взяв на себе зобов'язання здійснити оплату у 2020 році за матеріали та роботи субпідряднику у загальному розмірі 3244017,00 грн, а саме у травні - 2546841,00 грн, у липні - 166045,00 грн, у серпні - 461414,00 грн та у вересні - 69718,00 грн.
В свою чергу, за вказаним додатком, субпідрядник взяв на себе зобов'язання щодо надання робіт у 2020 році вартістю 3244017,00 грн з кінцевим строком їх виконання до кінця серпня 2020 року, а саме протягом травня на суму 42197,00 грн, протягом червня на суму 1923807,00 грн, протягом липня на суму 1107120,00 грн та протягом серпня на суму 170894,00 грн.
На виконання умов договору та згідно терміну визначеного локальним графіком генпідрядник сплатив на рахунок субпідрядника кошти в травні 2020 року на загальну суму 2546841,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №16 від 14.05.2020 у розмірі 1517499,00 грн та №28 від 22.05.2020 у розмірі 1029342,00 грн.
В подальшому, позивачем здійснювались оплати поза строками, визначеними локальним графіком на фінансування (додаток 2), про що свідчать долучені до матеріалів справи платіжні доручення №373 від 15.10.2020, №397 від 23.10.2020 та №476 від 20.11.2020.
Субпідрядником, в свою чергу, за умовами договору підряду №14/05-2 виконані роботи та передані за актами лише у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2020 року, що підтверджується актами виконаних робіт, а саме: у вересні 2020 року за актом №1/2 виконано робіт на суму 1044777,81 грн; у жовтні 2020 року за актом №2/2 на суму 1328490,55 грн; у листопаді 2020 року за актом №3/2 на суму 550935,00 грн; у грудні 2020 року за актом №5/2 на суму 254068,65 грн.
Відтак враховуючи, що субпідрядником порушено строки виконання робіт, визначені локальним графіком (додаток №2), позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 324401,70 грн, виходячи з умов пункту 9.5 договору.
Відповідач, в свою чергу, заперечує проти позову з підстав того, що порушення термінів обумовлено неналежним виконанням генпідрядником своїх зобов'язань за договором, що давало право субпідряднику за умовами пункту 3.3 договору призупинити виконання робіт на строк такого невиконання. Відповідач наголошує на тому, що оскільки виконані роботи по підписаним актам виконаних робіт в повному обсязі не були оплачені позивачем та не підписані додаткові угоди до договору, то строки виконання робіт автоматично продовжувались, про що свідчить і відсутність з боку позивача будь-яких претензій в цей час щодо строків виконання робіт.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до частини 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
За умовами статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими (ч.4 ст. 882 ЦК України).
Приписами статті 883 ЦК України визначено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Отже, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Додатком №2 до договору сторони визначили локальний графік на фінансування, проектування, постачання матеріалів та виконання робіт на виробництво та монтаж світлопрозорих огороджувальних конструкцій.
За умовами додатку №2 генпідрядник взяв на себе зобов'язання здійснити оплату у 2020 році за матеріали та роботи субпідряднику у загальному розмірі 3244017,00 грн, а саме у травні - 2546841,00 грн, у липні - 166045,00 грн, у серпні - 461414,00 грн та у вересні - 69718,00 грн.
В свою чергу, за вказаним додатком, субпідрядник взяв на себе зобов'язання щодо надання робіт у 2020 році вартістю 3244017,00 грн з кінцевим строком їх виконання до кінця серпня 2020 року, а саме протягом травня на суму 42197,00 грн, протягом червня на суму 1923807,00 грн, протягом липня на суму 1107120,00 грн та протягом серпня на суму 170894,00 грн.
З аналізу умов договору та додатків до нього вбачається, що сторони на власний розсуд погодили, зустрічне виконання зобов'язань шляхом здійснення авансування робіт протягом загального терміну їх виконання у встановлені графіком строки та передачі виконаних робіт за проміжними актами на проавансовані суми до 30 числа визначеного графіком місяця.
Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору та згідно терміну визначеного локальним графіком генпідрядник сплатив на рахунок субпідрядника перші авансові платежі в загальній сумі 2546841,00 грн у встановлений строк, що підтверджується платіжними дорученнями №16 від 14.05.2020 у розмірі 1517499,00 грн та №28 від 22.05.2020 у розмірі 1029342,00 грн.
Тоді як, будівельні та ремонті роботи на вказану суму були передані субпідрядником з порушенням термінів визначених умовами локального графіку, про що свідчать акти виконаних робіт №1/2 у вересні 2020 року, №2/2 у жовтні 2020 року, №3/2 у листопаді 2020 року та №5/2 у грудні 2020 року.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Пунктом 9.5 договору підряду за порушення термінів виконання робіт субпідрядник сплачує генеральному підряднику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожен день прострочення, за умови, що загальний розмір пені за цим договором не повинен перевищувати 10% від договірної ціни.
Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строків передачі виконаних робіт, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 9.5 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальному розмірі 324401,70 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з того, що генпідрядником у встановлений строк були сплачені лише авансовані платежі на суму 2546841,00 грн, інші ж оплати здійснювались з порушенням, визначеного умовами договору та локальним графіком, порядку і строків, а за змістом пункту 3.3 договору строки виконання робіт субпідрядником автоматично пролонговуються у разі, зокрема, порушення генеральним підрядником строків оплати.
З огляду на вищевикладене, враховуючи узгоджений в додатку №2 сторонами порядок і строк здійснення проплат генпідрядником та порядок і строк передачі робіт, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та стягнення пені на своєчасно проавансовані позивачем, але не виконанні відповідачем роботи, що за розрахунком суду становить 301215,38 грн, в іншій частині позовних вимог належить відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги в повному обсязі, а доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються вищевикладеним та умовами договору підряду.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на ігнорування позивачем його звернень щодо підписання додаткових угод в частині пролонгації строків виконання робіт, оскільки надані додаткові угоди до договору підряду №14/15-2 від 14.05.2020 стосуються додаткових робіт, які слід виконати, а не тих, що погоджені додатком №2 до договору, отже не впливають на строки і порядок виконання робіт і їх оплати, визначених додатком №2.
Водночас аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгрупсервіс ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Араксбуд» про стягнення 324401,70 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Араксбуд» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, офіс 6, ідентифікаційний код 41071827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгрупсервіс ЛТД» (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 28, ідентифікаційний код 34456493) пеню у розмірі 301215 (триста одна тисяча двісті п'ятнадцять) грн 38 коп. та судовий збір у розмірі 4518 (чотири тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн 23 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2021.
Суддя Т.В. Васильченко