майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
"13" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1310/21
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви
Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради (м.Бердичів)
до Фізичної особи-підприємця Коробко Лілії Валентинівни (м.Бердичів)
про розірвання договорів оренди, звільнення приміщення, виселення та стягнення заборгованості,
Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому позивач просить:
- розірвати договір оренди комунального майна від 01.06.2004 №449, укладений між відділом комунального майна виконкому та ФОП Коробко Лілією Валентинівною ;
- розірвати договір оренди від 14.06.2019 №826, укладений між відділом комунальної власності за земельних відносин та ФОП Коробко Лілією Валентинівною ;
- зобов'язати ФОП Коробко Лілію Валентинівну повернути об'єкт комунальної власності Бердичівської міської територіальної громади - частину нежитлової будівлі, розміщеної за адресою: вул.Європейська, 128, м.Бердичів, 13300 , вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна від 30.11.2011 і становить 24970,00грн, шляхом підписання акту приймання-передачі;
- виселити ФОП Коробко Лілію Валентинівну з нежитлового приміщення за адресою: вул.Європейська, 128, м.Бердичів, 13300 ;
- стягнути з ФОП Коробко Лілії Валентинівни на користь управління економічного розвитку Бердичівської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 01.06.2004 №449 у розмірі 2764,33грн, 143,66грн пені та 44,80грн 3% річних;
- стягнути з ФОП Коробко Лілії Валентинівни на користь управління економічного розвитку Бердичівської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 14.06.2019 №826 у розмірі 1519,93грн, 78,39грн пені та 23,20грн 3% річних.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви за №477 від 23.11.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
В силу п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Приписами ст.2 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2021 Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2270,00грн.
Згідно із пп. 1,2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794500,00грн); за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.6 цього Закону передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру (розірвання договору оренди комунального майна від 01.06.2004 №449, розірвання договору оренди від 14.06.2019 №826, зобов'язання повернути об'єкт комунальної власності та виселення з нежитлового приміщення) та одну вимогу майнового характеру про стягнення 4574,31грн, у зв'язку з чим відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі, що становить 11350,00грн (2270,00грн х 4 (вимоги немайнового характеру) + 2270,00грн (вимога майнового характеру).
Разом з тим, управлінням економічного розвитку Бердичівської міської ради сплачено судовий збір у сумі 4540,00грн; таким чином має місце недоплата судового збору у розмірі 6810,00грн.
За наведених обставин, позивачем не дотримано вимоги п.2 ч.1 ст.164, Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст.172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копій та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Враховуючи викладене, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі
Однак позивачем не подано жодних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви від 23.11.2021 з додатками.
Таким чином, позивач не виконав вимоги п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України, оскільки не надав належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками від 23.11.2021 №477.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо змісту позовної заяви.
Так, згідно з ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача у справі є : АДРЕСА_2 .
Натомість, як вбачається з позовної заяви, позивачем не правильно зазначено місцезнаходження відповідача та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що є порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Також у позовній заяві не вказано ціну позову, відсутній перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовує правомірність заявлених вимог неналежним виконанням відповідачем двох договорів оренди нерухомого майна, а саме: договору оренди №449 нежитлового приміщення від 01.06.2004 та договору оренди №826 нежитлового приміщення від 14.06.2019.
Разом з цим, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача одну єдину заборгованість, яка виникла на підставі двох різних угод.
При цьому, у поданій позовній заяві позивач жодним чином не обґрунтовує конкретних правових підстав правомірності об'єднання сум в одну вимогу майнового характеру.
Суд звертає увагу, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в ст. 2 ГПК України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті (Аналогічні доводи висловлені в Постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18).
Крім того, сумісний розгляд цих вимог може призвести до не надходження до Державного бюджету встановлених законодавством сум судового збору, адже позивачем замість сплати судового збору за дві окремі вимоги майнового характеру у встановленому порядку і розмірі відповідно до Закону України "Про судовий збір", фактично сплачено судовий збір за розгляд однієї вимоги майнового характеру.
За вказаних вище обставин, суд рекомендує управлінню економічного розвитку Бердичівської міської ради роз'єднати позовні вимоги, які ґрунтуються на різних договорах оренди.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом:
- надання до суду належних доказів, які підтверджують сплату позивачем судового збору у встановленому порядку та розмірі;
- надання доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з описом вкладення у цінний лист;
- зазначення у позовній заяві ціни позову, переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Приписами ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Управлінню економічного розвитку Бердичівської міської ради протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків з доказами надіслання її копії відповідачу листом з описом вкладення.
3. Роз'яснити Управлінню економічного розвитку Бердичівської міської ради , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набрала законної сили 13.12.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя Соловей Л.А.
друк. 2 прим.
1- до матеріалів позовної заяви;
2- позивачу (рек. з повід)