майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"13" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/992/21
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу
за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Україна"
про стягнення 19 772,34 грн
Процесуальні дії по справі.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Житомир звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Україна" безпідставно включених до складу тарифу на теплову енергію витрат на постачання одиниці теплової енергії (у розмірі 6,91грн на 1 Гкал), за відсутності процесу надання вказаних послуг та витрат на постачання за Договором №502 про закупівлю за державні кошти від 03.09.2019 в сумі 10 494,12грн та за Договором №91 про закупівлю за державні кошти від 21.02.2020 року в сумі 9 278,22 грн, а всього на загальну суму 19 772, 34 грн.
Ухвалою суду від 13.09.2021 позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир залишено без руху, з підстав зазначених у ній, та надано час для усунення виявлених недоліків.
08.10.2021 до суду від позивача, на виконання ухвали суду від 13.09.2021 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 13.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.10.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
25.10.2021 до суду від представника позивача надійшли:
- відповідь на відзив;
- клопотання про розгляд справи №906/992/21 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.21777 від 25.10.2021);
- клопотання про залучення третьої особи (вх.№02-44/1812/21 від 25.10.2021), відповідно до якого позивач просить залучити Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області (код ЄДРПОУ 04053625, 10014, Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2) до участі у справі №906/992/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
- клопотання про витребування доказів (вх.№02-44/1811/21 від 25.10.2021).
08.11.2021 до суду від відповідача (ТОВ "Тепло Україна") надійшли:
- заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву;
- заперечення на клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
- заперечення на клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 16.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; відмовлено у задоволенні клопотання про залучення Виконавчого комітету Житомирської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; відмовлено у задоволенні клопотання Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир про витребування доказів.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем за результатами процедури закупівлі були укладені Договори про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 502 від 03.09.2019, № 91 від 21.02.2020. При встановленні ціни на послуги з теплопостачання сторонами було використано тариф із розрахунку 1285,75 грн за 1 Гкал, згідно з рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1082 від 01.10.2019 "Про встановлення тарифу на виробництво та постачання теплової енергії". Однак в подальшому, Центральним територіальним управлінням внутрішнього аудиту було складено Аудиторський звіт за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир № 234/3/3аз від 23.02.2021, яким встановлено, що в порушення приписів чинних нормативно-правових актів відповідачем до тарифу на теплопостачання було включено витрати на постачання теплової енергії в розмірі 6,91грн/Гкал, що призвело до завищення тарифу та придбання позивачем за державні кошти послуги з теплопостачання за ціною, вищою від фактичної на суму 19772,34 грн. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення надмірно сплачених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
23.10.2021 до суду надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради, яким було встановлено тариф є чинним та обов'язковим до виконання в силу приписів статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування будь-якого іншого тарифу, ніж встановлений уповноваженим органом для відповідача.
25.10.2021 до суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 01.10.2019 №1082 "Про встановлення тарифу на виробництво та постачання теплової енергії ТОВ "Тепло Україна" було прийнято виконавчим комітетом в межах повноважень, тож на момент підписання Додаткової угоди №671 до договору №502 від 03 вересня 2019 року (04 листопада 2019 року), укладення Договору №91 про закупівлю за державні кошти від 21 лютого 2020 року та проведення розрахунків на виконання умов вказаних договорів, в яких ціна за 1 Гкал теплової енергії встановлена на підставі вказаного рішення №1082, у позивача не було жодних сумнів щодо законності формування вартості теплопостачання, не було відомо про завищення вартості теплової енергії внаслідок включення до тарифу зайвих складових (процесу постачання). Даний факт був виявлений в результаті проведеного фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир в лютому 2021 року Центральним територіальним управлінням внутрішнього аудиту. Вказує, що у відзиві відповідачем не обґрунтовано, не доведено та не підтверджено здійснення процесу саме постачання теплової енергії. Розрахунки з відповідачем здійснено на виконання умов вищевказаних договорів за ціною теплової енергії 1 542,90 грн (в т.ч. ПДВ 257,15) (1542,90 грн - 257,15 грн = 1285,75 грн. за 1 Гкал, тобто за тарифом 1285,75 грн/Гкал (без ПДВ), встановленим рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 01.10.2019 №1082. Вважає, що тариф на теплову енергію мав формуватися виключно з тарифу на виробництво теплової енергії, а включення до складу тарифу вартості теплопостачання призвело до зайвих витрат.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, що надійшли до суду 08.11.2021, зазначив, що позивач щодо оскарження порядку формування та встановлення тарифів на теплову енергію до суду не звертався, тому вказане рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради "Про встановлення тарифу на виробництво та постачання теплової енергії ТОВ "Тепло Україна" є чинним та не було визнано незаконним у судовому порядку відповідно до ст. 144 Конституції України та ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". ТОВ "Тепло Україна", як відповідач по справі, наголошує, що предметом розгляду даної судової справи є стягнення безпідставно, на думку позивача, включених до складу тарифу на теплову енергію витрат на постачання одиниці теплової енергії в сумі 19 772,34 грн, а не питання законності та обґрунтованості встановленого тарифу на теплову енергію. Сам же факт "безпідставності" мотивується позивачем лише наявністю висновку аудиторського звіту за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир від 23.02.2021р. № 234/3/3аз Центрального територіального управління внутрішнього аудиту. Однак цей висновок не несе нормативний характер, а являється рекомендаційним для КЕВ м. Житомир; аудиторський звіт, як підстава для стягнення надмірно сплачених коштів за надання послуг з теплопостачання через неправомірне завищення тарифів не може бути підставою виникнення господарсько-правових зобов'язань. Вважає, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів та не можуть їх змінювати. Зазначив, що ціни у договорах про закупівлю теплової енергії встановлені на основі тарифу на теплову енергію , що затверджений відповідним органом місцевого самоврядування з додержанням норм законодавства України. Затверджені тарифи були оголошені позивачу, з якими він погодився, підписавши Договір №502 про закупівлю за державні кошти від 03.09.19р. та Додаткову угоду №671 до нього (від 04.11.19р.), а також Договір №91 від 21.02.2020 року. На виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем поставлено, а позивачем прийнято теплову енергію, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт, підписаними сторонами без зауважень та заперечень. Оплата за надані послуги проведена у повному обсязі. Правовою підставою сплати спірних коштів є укладений між сторонами Договір. Таким чином, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі ціни позову на підставі аудиторського звіту за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир № 234/3/3аз від 23.02.2021 та ст. 1212 ЦК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
03.09.2019 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Житомир (позивач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепло Україна» (відповідач/постачальник) укладено договір №502 про закупівлю за державні кошти (далі - Договір №502), за умовами якого виконавець зобов'язується у 2019 році поставити споживачеві теплову енергію для опалення приміщень будівель згідно код ДК 021:2015 - 09320000-8 "Пара, гаряча вода та пов'язана продукція" (постачання теплової енергії для опалення приміщень) (далі - теплова енергія) на об'єкт споживача вчасно та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати виконавцю за надану теплову енергію у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1. договору).
Відповідно п.1.3 договору одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.
Пунктом 1.4 визначено місце надання послуг: 10014, м.Житомир, вул.Чуднівська, 114, військове містечко № НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_2 .
Пунктом 2.4 визначено, що ціна за 1 Гкал теплової енергії становить 1 625,64 грн. в т.ч. ПДВ 270,94 гри, кількість 1200, 0 Гкал.
Пунктом 2.5 встановлено, що вартість 1 Гкал теплової енергії, що відпускається замовнику, переглядається за узгодженням сторін у разі зміни тарифу на теплову енергію для постачальника уповноваженим на це органом.
Згідно п.2.7 договору щомісячно 05 числа представники - постачальника та замовника складають акти прийому-передачі послуг теплопостачання, в якому зазначається кількість поставленої та прийнятої теплової енергії в Гкал відповідно до показників приладу обліку теплової енергії.
Пунктом 2.8 визначено, що оплата за послуги здійснюється замовником у національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок за реквізитами постачальника щомісячно протягом 15 банківських днів в безготівковій формі по факту поставки відповідно до акту прийому - передачі послуг теплопостачання в Гкал.
Договір вступає в силу з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині зобов'язань - до повного виконання (п.10.1 договору).
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 01.10.2019 №1082 "Про встановлення тарифу на виробництво та постачання теплової енергії ТОВ "Тепло Україна" встановлено товариству з обмеженою відповідальністю "Тепло Україна" тарифи з використанням нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету (військова частина НОМЕР_2 ) у розмірі 1 285,75 грн/Гкал (без ПДВ), в тому числі:
- на виробництво теплової енергії у розмірі 1 278,84 грн/Гкал (без ПДВ);
- на постачання теплової енергії у розмірі 6,91 грн/Гкал (без ПДВ).
04.11.2019 додатковою угодою №671 до договору №502 від 03 вересня 2019 року сторонами внесено зміни до п.2.4 договору та викладено його у наступній редакції: ціна за 1 Гкал теплової енергії становить 1 542, 90 грн., в т.ч. ПДВ 257,15 грн.
21.02.2020 між тими ж сторонами укладено Договір №91 про закупівлю за державні кошти (далі - Договір №91), за умовами якого виконавець зобов'язується у 2020 році поставити споживачеві теплову енергію для опалення приміщень будівель згідно код ДК 021:2015 - 09320000-8 "Пара, гаряча вода та пов'язана продукція" (автономне виробництво та постачання теплової енергії для опалення приміщень) (надалі - теплова енергія) на об'єкт споживача вчасно та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати виконавцю за надану теплову енергію у строки і на умовах, передбачених Договором (п.1.1 договору).
Інші умови договору аналогічні умовам договору №502.
Пунктом 10.1 термін дії договору №91 визначено до 31 грудня 2020, а в частині зобов'язань - до повного виконання.
Розрахунки з постачальником позивачем здійснено на виконання умов вищевказаних договорів за ціною теплової енергії 1 542,90 грн., (в т.ч. ПДВ 257,15грн) (1542,90 грн - 257,15 грн.= 1285,75 грн. за 1 Гкал, тобто за тарифом 1 285,75 грн/Гкал (без ПДВ), встановленим рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 01.10.2019 №1082.
Здійснення оплати Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомир на виконання умов договорів підтверджується платіжними дорученнями №2148 від 07 листопада 2019 р. на суму 1 950 768, 00 грн. за Договором №502, №1977 від 23 листопада 2020 р. на суму 574 550,80 грн. за Договором №91, №206 від 04 березня 2020 р. на суму 1 366 394,84 грн. за Договором №91.
В подальшому, аудиторським звітом за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир від 23 лютого 2021 року №234/3/3аз Центрального територіального управління внутрішнього аудиту встановлено порушення фінансово-бюджетної дисципліни. Під час аудиторського дослідження встановлено, що суб'єкт господарювання (ТОВ "Тепло Україна") безпідставно включав до складу тарифу на теплову енергію - витрати на постачання одиниці теплової енергії (у розмірі 6,91 грн. на 1 Гкал), за відсутності процесу надання вказаних послуг та витрат на постачання. Включення до складу тарифу вартості постачання вмотивовано наявністю відповідної ліцензії. Водночас, за Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання (Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308) засобами провадження господарської діяльності є персональний веб-сайт ліцензіата в мережі Інтернет, засоби комунікації зі споживачами (розрахунково - абонентський підрозділ) та місце провадження господарської діяльності (територія розташування споживачів теплової енергії та приладів обліку теплової енергії). У випадку договірних відносин із Установою послуги теплопостачання фактично не надаються за відсутності потреби (Установа є одним абонентом) та засобів провадження зазначеної діяльності. Відповідно, тариф на теплову енергію мав формуватися виключно з тарифу на виробництво теплової енергії, а включення до складу тарифу вартості теплопостачання призвело до зайвих витрат. Згідно розрахунку за період із 01.10.2019 по 31.11.2020 ТОВ "Тепло Україна" безпідставно включено до складу тарифу на теплову енергію витрати на постачання одиниці теплової енергії на загальну суму 29,73 тис.гривень.
Квартирно-експлутаційний відділ м.Житомир листом за вих. №5018 від 30.12.2020 звернувся на адресу ТОВ "Тепло Україна" з проханням усунути порушення, виявлене аудиторами Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю (м.Вінниця), та здійснити перерахунок в розмірі - 29 728, 34 грн., шляхом виключення складової - тарифу (постачання теплової енергії) 6,91 грн. без ПДВ, зайво нараховані кошти повернути на розрахунковий рахунок КЕВ м.Житомир або здійснити перерахунок шляхом взаєморозрахунків в грудні місяці за фактично спожиту теплову енергію.
В подальшому Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомир встановлено, що довідка-перерахунок відповідно до укладених договорів №664 від 19.09.2018 року, №502 від 03.09.2019 року та №91 від 21.02.2020, на підставі якої визначено суму порушення 29,73 тис. грн., помилково включала період грудень 2018 - жовтень 2019 р.р. за тарифом 1 434, 16 грн. з ПДВ, який діяв до тарифу, встановленого рішенням Житомирської міської ради від 01.10.2019 №1082.
На підставі вищевказаного КЕВ м.Житомир звернувся на адресу Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю з відповідним листом про зменшення суми порушення в частині зміни суми завищення вартості теплової енергії, внаслідок включення до тарифу зайвих складових (процесу постачання), з загальної суми 29728,34грн. (з округленням 29,73 тис.грн.) на суму 19772,34грн.
Здійсненим КЕВ м.Житомир перерахунком визначено кількість спожитих Гкал за період дії тарифу, встановленого рішенням від 01.10.2019 №1082, зазначено тариф з урахуванням постачання та суми нарахувань за даним тарифом, також вказано тариф без урахування постачання і відповідно суми перерахунку, всього за Договором №502 на суму -10494,12 грн. та за Договором №91 на суму - 9278,22 грн., а за двома договорами разом на загальну суму - 19 772,34 грн.
Судом встановлено, що згідно з Актом приймання-передачі №6/1-2019 від 01 грудня 2019 року (листопад 2019р.) та актом приймання-передачі №5/1-2019 від 01 листопада 2019 р. (жовтень 2019 р.) відповідачем як постачальником були надані, а позивачем як замовником прийняті послуги на загальну суму 504 601,62 грн. (428341,24 + 76260,38) (а.с. 33-34). За даними позивача сума перерахунку складає -2714,49 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі № 7/1-2019 від 02 січня 2020 року (грудень 2019 р.) відповідачем як постачальником були надані, а позивачем як замовником прийняті послуги на суму 581 102,15 грн. (а.с. 42). За даними позивача сума перерахунку складає - 3 126,03 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі № 8/1-2020 від 04 лютого 2020 року (січень 2020 р.) відповідачем як постачальником були надані, а позивачем як замовником прийняті послуги на суму 659 082,35 грн. (а.с. 41). За даними позивача сума перерахунку складає - 3 545,52 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі № 9/1-2020 від 04 березня 2020 р. (лютий 2020 р.) відповідачем як постачальником були надані, а позивачем як замовником прийняті послуги на суму 205 981,88 грн. (а.с. 40). За даними позивача сума перерахунку складає -1 108,08 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі №10/1-2020 від 04 березня 2020 року (лютий 2020 р.) відповідачем як постачальником були надані, а позивачем як замовником прийняті послуги на суму 417 517,40 грн. (а.с. 39). За даними позивача сума перерахунку складає - 2 246,03 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі № 11/1-2020 від 04 квітня 2020 року (березень 2020р.) відповідачем як постачальником були надані, а позивачем як замовником прийняті послуги на суму 459 366,15 грн. (а.с. 38). За даними позивача сума перерахунку складає - 2471,15 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі № 12/1-2020 від 13 квітня 2020 року (квітень 2020 р.) відповідачем як постачальником були надані, а позивачем як замовником прийняті послуги на суму 154 453,19 грн. (а.с. 37). За даними позивача сума перерахунку складає - 830,88 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі №3-2020 від 04 листопада 2020 року (жовтень 2020 р.) відповідачем як постачальником були надані, а позивачем як замовником прийняті послуги на суму 142 153, 39 грн. (а.с. 36). За даними позивача сума перерахунку складає -764, 71 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі №6-2020 від 30 листопада 2020 року (листопад 2020 р.) відповідачем як постачальником були надані, а позивачем як замовником прийняті послуги на суму 551 252, 71 грн. (а.с. 35). За даними позивача сума перерахунку складає - 2965,45 грн.
Листом за вих.№1/21 від 11.01.2021 ТОВ "Тепло Україна" повідомило позивача, що "тариф на постачання теплової енергії для потреб військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 у розмірі 6,91 грн/Гкал без ПДВ затверджений у порядку передбаченому законодавством Рішенням Житомирської міської ради від 01.10.2019 №1082. Тариф на постачання теплової енергії розрахований відповідно до Постанови НКРЕКП №1174 від 26.06.2019 р. і складається з прямих витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи (25% ставки посадового окладу бухгалтера) та інших витрат (канцелярські товари)."
КЕВ м.Житомир листом за вих.№992 від 03.03.2021 з метою усунення порушень за результатами висновку аудиторської перевірки звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок в розмірі 29 728, 34 грн, шляхом виключення складової тарифу (постачання теплової енергії) 6,91 грн. без ПДВ в період з грудня 2018 року по листопад 2020 року. Зайво нараховані кошти повернути на розрахунковий рахунок КЕВ м. Житомир або здійснити перерахунок шляхом взаєморозрахунків в січні-лютому 2021 року за фактично спожиту теплову енергію.
01.04.2021за вих. №1471 КЕВ м.Житомир на адресу відповідача направив претензію щодо врахування в подальшій роботі при виставленні рахунку за березень 2021 року за мінусом зайво нарахованих коштів за постачання теплової енергії в сумі 29 728,34 грн. та виключити з встановленого тарифу на виробництво теплової енергії з використанням нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії для установ та організацій складову - постачання теплової енергії в розмірі 6,91 грн. без ПДВ.
ТОВ "ТЕПЛО Україна" надало відповідь за вих. №21 від 07.04.2021 на претензію, що тариф на постачання теплової енергії для потреб військового містечка № НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 КЕВ м.Житомир, вул.Чуднівська, 114 у розмірі 6,91 грн./Гкал без ПДВ затверджений Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 01.10.2019 р. №1082. Тариф на постачання теплової енергії розрахований відповідно до Постанови НКРЕКП №1174 від 26.06.2019 р. і складається з прямих витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи (25% ставки посадового окладу бухгалтера) та інших витрат (канцелярські товари). Висновки аудиторської перевірки Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю вважає хибними та необґрунтованими, а вимоги КЕВ м.Житомир про зменшення рахунку за березень 2021 р. на суму 29 728, 34 грн. - безпідставними.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно включив до складу тарифу на теплову енергію - витрати на постачання одиниці теплової енергії (у розмірі 6,91 грн. на 1 Гкал) за відсутності процесу надання вказаних послуг та витрат на постачання, тому звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 19772,34 грн надміру сплачених коштів.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Вимогами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1 та 2 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Умовами п. 2.4. укладених між позивачем та відповідачем Договорів про закупівлю за державні кошти теплової енергії № 502 від 03.09.2018, № 91 від 21.02.2020 передбачено, що ціна за 1 Гкал становить 1542,90 грн (в т.ч. ПДВ 257,15грн).
У позовній заяві позивач вказує на те, що на підставі вищезазначених Договорів він отримав від відповідача за період з 01.01.2019 по 30.11.2020 теплову енергію за тарифом 1542,90грн за 1 Гкал на загальну суму 3891713,64грн, за яку розрахувався у повному обсязі.
В аудитрському звіті № 234/3/3аз від 23.02.2021 також зазначено, що позивач отримав від відповідача за період 2018-2019 років теплову енергію у кількості 2522,33792 Гкал за тарифом 1542,90 грн за 1 Гкал на суму 3891713,64грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору № 502 від 03.09.2018 та № 91 від 21.02.2020 та згідно з наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі спожитої замовником теплової енергії, відповідач поставив позивачу теплову енергію на загальну суму 3891713,64 грн. Зазначені акти підписані представниками обох сторін без зауважень та заперечень.
Позивач, у свою чергу, здійснював оплату отриманої теплової енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Таким чином, теплова енергія поставлялась позивачу за ціною, яка вказана у п. 2.4 укладених між позивачем та відповідачем Договорів про закупівлю за державні кошти теплової енергії № 502 від 03.09.2019, № 91 від 21.02.2020.
Стосовно посилання позивача на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України як на підставу позовних вимог про стягнення 19772,34грн надмірно сплачених коштів на придбання послуг з теплопостачання через неправомірне завищення тарифів відповідачем, суд зазначає наступне.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
За приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, суд зазначає, що застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі №910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.03.2018 у справі №904/5844/17.
Таким чином, оскільки між сторонами у спорі укладено договори на поставку теплової енергії протягом 2018 - 2020 років, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату за поставлену теплову енергію, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору і вони не можуть вважатися безпідставно набутим майном.
Щодо посилання позивача на Аудиторський звіт за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир № 234/3/3аз від 23.02.2021, складений Центральним територіальним управлінням внутрішнього аудиту Міністерства оборони України м.Вінниця, як на підставу для стягнення 19772,34грн надмірно сплачених коштів на придбання послуг з теплопостачання через неправомірне завищення тарифів відповідачем, суд зазначає наступне.
Аудиторський звіт є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторський звіт не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Аудиторський звіт вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним, в межах своєї компетенції, відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому законом порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-правових відносин.
Аудиторський звіт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.
Аудиторський звіт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка аудиторського звіту, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні відповідного спору щодо оскарження, зокрема, дій чи рішення контролюючого органу.
До того ж аудиторський звіт не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
Водночас, чинне законодавство України не покладає на постачальника обов'язку після оплати теплової енергії замовником без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов'язку повернути відповідну суму завищення.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин, аудиторський звіт має оцінюватись у сукупності з іншими доказами.
Сам по собі аудиторський звіт та висновок, виконаний на замовлення контролюючого органу не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях відповідача і підставою для стягнення коштів отриманих на виконання договірних відносин.
Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Суд вважає, що обставини, які встановлені під час проведення внутрішнього аудиту не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Тобто укладання сторонами у справі договорів про закупівлю теплової енергії, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення отримання позивачем теплової енергії за визначеною у договорах ціною та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови поставки та оплати теплової енергії та умовами укладених між сторонами договорів.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансово-бюджетної дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Зазначений аудиторський звіт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами приймання-передачі. Відтак аудиторський звіт сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за укладеними між сторонами договорами.
Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача 19772,34 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.
Оскільки правовідносини з оплати теплової енергії виникли з відповідних договорів, ціна кожного договору визначена за узгодженням сторін, акти приймання-передачі теплової енергії за тарифом 1285,75грн/Гкал (без ПДВ) за кожним договором підписані позивачем без зауважень, оплата теплової енергії проведена в межах узгодженої ціни, суд вважає, що виявлені Центральним територіальним управлінням внутрішнього аудиту порушення не впливають на умови укладених сторонами договорів і не можуть їх змінювати, тому наявні у справі докази не підтверджують заявлені позовні вимоги.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, у зв'язку з чим відмовляє у їх задоволенні.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії), від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Щодо розподілу судових витрат
Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
У задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Україна" про стягнення 19772,34грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.12.21
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам - рек.