61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
про залишення позовної заяви без руху
13.12.2021 Справа № 905/2302/21
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали
позовної заяви
позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт», м. Київ
до відповідача-1: Приватне підприємство «Сервісний центр «Деу Мотор», м. Маріуполь, Донецька область
відповідача-2: Приватне акціонерне товариство «Маріуполь-Авто», м. Маріуполь, Донецька область
відповідача-3: Фізична особа-підприємець Глига Володимир Іванович, м. Маріуполь, Донецька область
відповідача-4: Фізична особа-підприємець Шарандо Олексій Володимирович
відповідач-5: Фізична особа-підприємець Безнос Геннадій Анатолійович, м.Маріуполь, Донецька область
про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1: Приватне підприємство «Сервісний центр «Деу Мотор», м. Маріуполь, Донецька область, відповідача-2: Приватне акціонерне товариство «Маріуполь-Авто», м. Маріуполь, Донецька область, відповідача-3: Фізична особа-підприємець Глига Володимир Іванович, м. Маріуполь, Донецька область, відповідача-4: Фізична особа-підприємець Шарандо Олексій Володимирович, відповідач-5: Фізична особа-підприємець Безнос Геннадій Анатолійович, м.Маріуполь, Донецька область про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає про намір скористатися своїм правом виділити в натурі частку нерухомого майна за адресою м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, 10, що перебуває в спільній частковій власності сторін.
Вирішуючи питання про прийняття даної позовної заяви до розгляду, суд виходить з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1. Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Так, у позові як на факт виділення частки нежитлового приміщення із загальної часткової власності ФОП Черкасовим Г.О. та ПП «Сервісним центром «Део Мотор» позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області по справі №34/216пн від 25.09.2007 та рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполь по справі №2-2803/2008 від 25.09.2000.
Водночас відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин до позову не додано.
2. Відповідно до п.5 ч. 3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити в тому числі: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Так, позивач за змістом позову стверджує про те, що всі співвласники позивача на теперішній час вже реалізували своє право та здійснили виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебувала у спільній частковій власності.
Водночас це твердження лише відсилає до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Однак, оскільки позов заявлений до декількох відповідачів і суд під час розгляду справи повинен буде встановити належність кожного з відповідачів й обґрунтованість позову, відтак і позивач повинен надати суду деталізовану обґрунтовану позицію закожним з заявлених відповідачем окремо з посиланням на підтверджуючи обставини за хронологією подій, кожен доказ окремо в обґрунтування обставин того, що дійсно кожен з відповідачів здійснив виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебувала у спільній частковій власності.
3. Згідно з п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Разом з цим, представник позивача в позовній заяві вказав про відсутність відомостей про реєстраційні номери облікових карток платників податків щодо відповідачів 2,3,4,5.
Позивач може пред'явити позов до іншої сторони про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до приписів ч.4 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу. За змістом ст.48 ГПК України належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
Відтак, відповідач - це конкретно визначена особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. Неналежним відповідачем є особа, яка має відповідати за пред'явленим позовом.
З аналізу наведеного слідує, що законодавець поклав саме на позивача обов'язок визначати відповідача (співвідповідача) у справі та вказати його ідентифікаційний код і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт» є самостійною юридичною особою, а отже має право здійснювати представництво своїх інтересів у судах через своїх уповноважених представників. Так, суд відзначає, що позовна заява підписана представником позивача адвокатом Тітовою О.Ф., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 20.11.2020 та ордеру серії ДН №146361.
Таким чином, представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт» здійснюється у суді через фахівця в галузі права, який, у свою чергу, має належним чином підготуватися до розгляду справи у суді.
В свою чергу, представником позивача не доведено наявність поважних причин, які зумовили неможливість вказати у позові ідентифікаційний код відповідачів 2,3,4,5, оскільки посилаючись на необізнаність із відповідною інформацією представник не наводить будь-яких аргументів та не надає доказів на підтвердження того, що саме заважало або ускладнювало для адвоката можливість отримати вказані відомості.
Суд вважає, що представник позивача мав можливість вчинити всі можливі від нього заходи з метою реалізації обов'язку позивача вказати у позові всі ідентифікуючи ознаки інших учасників справи, однак відсутність цих відомостей не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об'єктивний характер. Суд вважає, що отримання даних відомостей у даному випадку залежало виключно від ефективної організації роботи та належного здійснення її правового забезпечення. Отже, можливість отримати вказані відомості залежала від волевиявлення самого представника, тобто мала суб'єктивний характер.
За висновком суду, відсутність реальних дій направлених на отримання інформації щодо реєстраційних номерів облікової картки платників податків відповідачів 2,3,4,5 призвели до наслідків невідповідності позову вимогам п.2 ч.3 ст.162 ГПК України.
Крім того, у позові не зазначено також адресу (місцезнаходження) відповідача-4.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії", заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany)).
Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Частиною 1 ст.174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на встановлені судом обставини, позовна заява подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху.
В силу ч.ч.3, 4 ст.174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.164, ст.ст.174, 234-235 ГПК України, суд, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт», м. Київ до відповідача-1: Приватне підприємство «Сервісний центр «Деу Мотор», м.Маріуполь, Донецька область, відповідача-2: Приватне акціонерне товариство «Маріуполь-Авто», м. Маріуполь, Донецька область, відповідача-3: Фізична особа-підприємець Глига Володимир Іванович, м. Маріуполь, Донецька область, відповідача-4: Фізична особа-підприємець Шарандо Олексій Володимирович, відповідач-5: Фізична особа-підприємець Безнос Геннадій Анатолійович, м.Маріуполь, Донецька область про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви - п'ять робочих днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК України).
4. Ухвала набирає чинності 13.12.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Макарова