вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
13.12.2021м. ДніпроСправа № 904/9486/21
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до відповідача-1:Акціонерного товариства "Видавництво "Зоря" Корпоративне підприємство АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Дніпро
відповідача-2: Державного реєстратора Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Куликовської Світлани Ігорівни, смт Кринички Криничанського району Дніпропетровської області
відпаовідача-3: Державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Волос Олени Володимирівни та просить, сел. Глеюватка Криворізького району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права постійного користування на земельну ділянку
Суддя Колісник І.І.
Без участі представників сторін.
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Акціонерного товариства "Видавництво "Зоря" Корпоративне підприємство АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія", відповідача-2: Державного реєстратора Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Куликовської Світлани Ігорівни, відповідача-3: Державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Волос Олени Володимирівни та просить:
1. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу" від 27.09.2019 № 48895337, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Куликовською Світланою Ігорівною щодо реєстрації права постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:018:0030, площею 0,0025 га, яка розташована за адресою: вул. Журналістів, 7 за Акціонерним товариством "Видавництво "Зоря" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", код ЄДРПОУ 05905591, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1924292112101.
2. Скасувати рішення про реєстрацію змін до іншого речового права від 05.03.2020, індексний номер: 51491338, прийняте державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Оленою Володимирівною.
3. Припинити право постійного користування та скасувати державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:018:0030, площею 0,0025 га, яка розташована за адресою: вул. Журналістів, 7 за Акціонерним товариством "Видавництво "Зоря" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", код ЄДРПОУ 05905591, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1924292112101, номер запису про право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 33421935, із закриттям розділу.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на таке.
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 07.08.2002 № 109/3 Дніпропетровською міською радою з відповідачем-1 (колишня назва - ВАТ "Видавництво "Зоря") було укладено договір від 06.11.2002, згідно з яким останній отримав у користування земельну ділянку площею 0,0025 га по вул. Журналістів, буд. 7 у м. Дніпрі.
При цьому пунктом 6 зазначеного рішення міської ради визнано таким, що втратив чинність Державний акт від 07.02.2000 щодо права АТ "Видавництво "Зоря" на постійне користування земельними ділянками по вул. Журналістів, буд. 7.
07.08.2017 закінчився термін дії договору оренди землі. Однак, у процесі моніторингу права користування землями комунальної власності представником позивача встановлено, що 27.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Куликовською Світланою Ігорівною за АТ "Видавництво "Зоря" було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Журналістів, буд. 7 з кадастровим номером 1210100000:04:018:0030, площею 0,0025 га. Підставою для державної реєстрації зазначено державний акт серії 1-ДП № 004376, виданий Дніпропетровською міською радою 07.02.2000.
За інформацією з Єдиного державного реєстру позивачем було також встановлено, що всупереч вимогам чинного законодавства державним реєстратором було зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:018:0030 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1924292112101) з визначенням власника - Держава в особі Дніпропетровської міської ради; причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду, країна реєстрації: Україна. Зареєстроване право державної власності на земельну ділянку , що перебуває у комунальній власності без зазначення коду ЄДРПОУ, спричиняє незручності для Дніпровської міської ради та не дозволяє вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним об'єктом нерухомого майна.
Крім того, з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 05.03.2020 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Оленою Володимирівною було вчинено реєстрацію змін до іншого речового права шляхом видалення інформації щодо державного акта на право постійного користування землею та внесення інформації щодо даних державного акта на право постійного користування землею, індексний номер рішення: 51491338.
Дніпровська міська рада вважає, що рішення № 48895337 від 27.09.2019, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації Куликовською Світланою Ігорівною та рішення від 05.03.2020 № 51491338, прийняте державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Оленою Володимирівною, є протиправними у зв'язку з тим, що не відповідають вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що зареєстрований постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та порушують права територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради, як власника спірної земельної ділянки.
Одночасно з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, а саме:
1. Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:018:0030, площею 0,0025 га, яка розташована за адресою: вул. Журналістів, 7, за Акціонерним товариством "Видавництво "Зоря" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", код ЄДРПОУ 05905591, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1924292112101.
2. Заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права користування, власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії, передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення цього позову у цій справі на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:018:0030, площею 0,0025 га, яка розташована за адресою: вул. Журналістів, 7 за Акціонерним товариством "Видавництво "Зоря" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", код ЄДРПОУ 05905591, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1924292112101, номер запису про право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 33421935.
Необхідність забезпечення позову позивач вмотивовує наявністю правових підстав, передбачених статтями 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. При цьому позивач, серед іншого, звертає увагу суду на те, що відповідачем-1 здійснювалися заходи з продажу оренди виробничих приміщень за адресою: вул. Журналістів, буд. 7, розміщених на спірній земельній ділянці, що у подальшому може покласти на позивача тягар повернення земельної ділянки від третіх осіб, що, в свою чергу, спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав. У той же час заборона вчиняти дії відносно неї на час вирішення спору забезпечить його гарантоване збереження у відповідача-1 до набрання судовим рішенням законної сили.
На підтвердження викладеному позивач надав суду інформацію з офіційного веб-сайта "prozorro" про проведення замовником - АТ "Видавництво "Зоря", код ЄДРПОУ: 05905591, місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, 7, аукціону з оренди виробничих приміщень 2-го поверху будівлі складу паперу, площею 893,7 кв.м. Старт аукціону - 10.03.2020; прийом пропозицій - до 06.04.2020; торги не відбулися.
Вмотивовуючи свої висновки, заявник посилається на частини третю - п'яту статті 120 Земельного кодексу України.
Так, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагаються. Про перехід відповідного права його суб'єкт зобов'язаний негайно повідомити орендодавця, особу, яка передала земельну ділянку в користування на праві емфітевзису, суперфіцію (ч. 3 ст. 120 ЗК України).
У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, якщо такий об'єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні попереднього власника на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов'язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) пропорційно до його частки у праві власності на такий об'єкт.
Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду (ч. 4 ст. 120 ЗК України).
У випадках, визначених частинами першою - третьою цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт (ч. 5 ст. 120 ЗК України).
З огляду на викладене позивач вважає, що запропоновані ним заходи забезпечення позову є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.
ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
забороною відповідачу вчиняти певні дії;
Cуд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі №913/257/18).
За таких обставин, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, у першу чергу, повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
З огляду на викладене, оцінюючи доводи позивача та надані ним докази в їх обгрунтування, суд вважає їх недостатніми для задоволення його заяви про забезпечення позову.
Так, надані заявником докази одиничної спроби відповідача-1 передачі в оренду нежитлових приміщень, що знаходяться в об'єкті, розташованому на спірній земельній ділянці, не стосуються сьогодення, а мають значну давність у часі, що перевищує 21 місяць з моменту такої спроби шляхом проведення аукціону, який не відбувся. Наведені позивачем правові норми Земельного кодексу України стосуються наслідків купівлі-продажу нежитлових приміщень, будь-які докази щодо чого з боку відповідача-1 чи то інших осіб взагалі відсутні. Теоретична ймовірність вчинення відповідачем-1 такого правочину з огляду на його правоздатність та дієздатність не передбачена законом для забезпечення позову.
За вказаних обставин заявник не довів належними й допустимими доказами необхідності вжиття заходів забезпечення позову у визначений законом спосіб.
За змістом статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди здійснюють правосуддя на засадах верховенства права. Одними з його елементів є законність, заборона свавільності, недискримінація та рівність перед законом.
Тому, правові підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.
Утім заявник не позбавлений права повторного звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Дніпровській міській раді у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.12.2021 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Колісник