вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
07.12.2021м. ДніпроСправа № 904/7818/21
за позовом Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область
до Приватного підприємства "Хелп", м. Дніпро
За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Держаної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг
про зобов'язання вчинення дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення земельної ділянки в належний стан
Суддя Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: Тавлеєв О.О. посвідчення № 065921 від 09.11.2021;
від відповідача: Алістратова О.І. ордер серія АЕ № 1093280 від 05.10.2021;
від третьої особи: Братухін О.Ю. згідно витягу з ЄДР.
Слобожанська окружна прокуратура Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Хелп" про зобов'язання ПП "Хелп" очистити земельну ділянку площею 537,25 кв.м., яка є частиною земельної ділянки площею 44 гектарів, цільове призначення - для комерційного використання, яка знаходиться на землях Новоолександрівської сільської ради, та належить ПП "Хелп" на підставі державного акту на право власності на землю серія ДП № 006162 виданого Новоолександрівською сільською радою 25.05.2001 та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації актів на право власності на землю за № 12 від відходів (будівельні відходи, відпрацьовані шини, металеве промащене обладнання, відпрацьовані пластмасові каністри, біг беги тощо).
Ухвалою суду від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 06.10.2021.
Також ухвалою суду від 13.09.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Ухвалою суду від 06.10.2021 відкладено підготовче засідання на 10.11.2021.
Ухвалою суду від 10.11.2021 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.12.2021.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
При цьому, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Позовні вимоги у цій справі обґрунтовані таким.
Прокурор зазначив, що на підставі державного акту на право власності на землю серія ДП № 006162, виданого Новоолександрівською сільською радою 25.05.2001 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № 12, Приватне підприємство "Хелп" є власником земельної ділянки площею 44 гектарів, цільове призначення - для комерційного використання, яка знаходиться на землях Новоолександрівської сільської ради.
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 25.08.2020 по 26.08.2020, на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 20.08.2020 №543-П та направлення на перевірку від 20.08.2020 № 4-6216-5-3, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо стану виконання відповідачем припису від 09.11.2018 №4-12163-5-3.
За результатом цієї перевірки складено акт № 289/5-11/20 від 26.08.2020.
Під час перевірки, в ході обстеження території підприємства, встановлено факт засмічення земельної ділянки, а саме: на відкритій земельній ділянці без відповідного дозволу розміщуються будівельні відходи, відпрацьовані шини, металеве промащене обладнання, відпрацьовані пластмасові каністри, біг беги тощо. Площа земельної ділянки, що зазнала засмічення та товщина шару відходів визначені вимірюванням (додаток до акту). Заміри проводились спеціальним мірним приладом - повіреною рулеткою (свідоцтво про повірку № 08- 0/12229-1 від 02.09.2019). Об'єм відходів, що спричинили засмічення, встановлено за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів.
Відповідно до додатку акту встановлено, що фактично мають місце факти засмічення трьох земельних ділянок, а саме: земельна ділянка №1 площею засмічення - 127,5 кв.м., об'єм відходів, що спричинили засмічення - 216,75 куб.м., земельна ділянка №2 площею засмічення - 250 кв.м., об'єм відходів, що спричинили засмічення - 425 куб.м., земельна ділянка №3 площею засмічення - 159,75 кв.м., об'єм відходів, що спричинили засмічення - 367,425 куб.м.
Загалом, перевіркою встановлено факт засмічення відходами земельної ділянки загальною площею 537,25 кв.м.
З метою усунення виявленого порушення керівнику ПП «Хелп» вручено припис від 02.09.2020 № 243/5-11/20 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства. У п. 27 цього припису зобов'язано відповідача в строк до 01.10.2020 ліквідувати засмічення земель. ПП «Хелп» необхідно направити інформацію про виконання припису не пізніше 3-х днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту припису до Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2020 року № 802 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» ліквідовано Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області та Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області та створено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Відповідно до інформації, наданої листом Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 02.09.2021 № 3-7982-24, станом на 02.09.2021 від ПП «Хелп» не надходило повідомлення про виконання припису про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 02.09.2020 № 243/5-11/20.
В провадженні слідчого відділення відділу поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12020040440000344 від 13.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 14.04.2021 слідчим проведено обшук земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 44 гектарів, яка знаходиться на землях Новоолександрівської сільської ради та на підставі державного акту на право власності на землю серія ДП № 006162 належить ПП «Хелп».
Відповідно до протоколу обшуку встановлено, що виявлені в ході перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області факти засмічення вказаної земельної ділянки, представниками ПП «Хелп» не усунуті.
Що і стало причиною звернення прокурора до суду з цим позовом.
При цьому, прокурор звертається до суду з цим позовом в інтересах держави та наполягає на відсутності органу, уповноваженого на звернення до суду з вимогами про зобов'язання ПП «Хелп» привести земельну ділянку у належний стан шляхом звільнення такої земельної ділянки від будівельних відходів.
Прокурор зазначив, що, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 254 від 01.06.2021, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) може звертатися із позовами до суду щодо:
- обстеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин;
- визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
На думку прокурора, із вищевказаного вбачається, що у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) відсутні повноваження щодо звернення самостійно до суду із позовною заявою про зобов'язання ПП «ХЕЛП» вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести земельну ділянку, яка перебуває у власності ПП «ХЕЛП» в належний стан.
Також прокурор вказав, що, відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.05.2021 № 248, державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності здійснює Головне правління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Згідно підпункту 3 п. 6 Положення, посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право на звернення до суду лише у чітко визначених випадках:
1) з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
2) а також з позовом про повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
За таких обставин прокурор наполягає на тому, що чинним законодавством не надано право звертатись до суду на захист інтересів держави у спірних правовідносинах жодному іншому суб'єкту владних повноважень.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Діяльність Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України" (надалі - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За приписами п. 3 Положення, основними завданнями Держекоінспекції є:
1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо:
охорони земель, надр;
екологічної та радіаційної безпеки;
охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
охорони, захисту, використання і відтворення лісів;
збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття;
раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного та рослинного світу;
ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів;
охорони атмосферного повітря;
формування, збереження і використання екологічної мережі;
стану навколишнього природного середовища;
поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;
здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
За приписами пп. 2 п. 4 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: л) з питань поводження з відходами, зокрема щодо:
- дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
- складення і ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів;
- перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;
- збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані);
- ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;
- дотримання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, під час виробництва продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;
- дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;
- дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;
- своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.
Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
Підпунктом 5 Положення визначено, що Державна екологічна інспекція України звертається до суду із позовом щодо:
- обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин;
- визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
При цьому, трактування прокурором вказаної норми закону як такої, що передбачає право Державної екологічної інспекції звертатись до суду лише з позовами, предметом спору у яких є обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання або визнання протиправними дій чи бездіяльності, індивідуальних актів або правочинів фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування є не обґрунтованим з огляду на таке.
Як зазначено вище, саме на Держекоінспекцію покладено завдання зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, з питань поводження з відходами.
Згідно з ст. 28 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Зі структури пункту 5 Положення не випливає, що Державна екологічна інспекція України звертається до суду лише із позовами щодо:
- обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин;
- визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища
або не має права звертатись до суду позовами з іншими предметами спору.
А отже, пункт 5 Положення не обмежує Держекоінспекцію у здійсненні останньою своїх повноважень щодо судового захисту інтересів держави, пов'язаних з порушенням третіми особами вимог екологічного законодавства України; не встановлює виключний перелік позовних вимог, які можуть бути предметом розгляду у суді.
Так, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 904/4941/20 за позовом Криворізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 2 534 223,10 грн. Верховним Судом був зроблений висновок, що у цій справі органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області.
Слід звернути увагу на те, що предметом позову у справі № 904/4941/20 було відшкодування збитків, що також не міститься в переліку пункту 5 Положення.
Право Державної екологічної інспекції бути позивачем за позовами з предметами спору іншими, окрім визначених в п. 5 Положення, неодноразово підтверджувалось Верховним Судом, зокрема, у справах № 922/1705/20, № 920/759/20, № 909/8/18.
А отже, у цій справі органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є саме Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
За приписами пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.
За таких обставин, позовну заяву Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Приватного підприємства "Хелп" про зобов'язання вчинення дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення земельної ділянки в належний стан - слід залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Керуючись статтями 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Приватного підприємства "Хелп" про зобов'язання вчинення дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення земельної ділянки в належний стан - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 07.12.2021.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений 13.12.2021.
Суддя М.О. Ніколенко