вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.12.2021м. ДніпроСправа № 904/5686/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" м. Нікополь
про стягнення пені в розмірі 35680грн.57коп., штрафу в розмірі 174692грн.70коп.
Представники:
від позивача: Становова Ю.В., довіреність від 11.02.2021, адвокат;
від відповідача: Мельничук В.Ю., довіреність №15 від 20.01.2021, адвокат;
ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" з позовом про стягнення пені в розмірі 35680грн.57коп., штрафу в розмірі 174692грн.70коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання зі своєчасної поставки продукції на підставі договору поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2021 позовну заяву залишено без руху та наданий час для усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 16.08.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На адресу суду 22.07.2021 надійшов відзив відповідача про незгоду із заявленими позовними вимогами.
Відповідач вказує, що нарахування штрафу та пені на суму податку на додану вартість, що є складовою ціни товару, є помилковим. Вартість продукції, постачання якої передбачено договором, була визначена сторонами без урахування податку на додану вартість.
Також відповідач зазначає, що позивач штучно створив передумови притягнення відповідача до відповідальності за можливе порушення строків виконання договірних зобов'язань. Рознарядка (дозвіл) на відвантаження продукції №ЦЗВ-20/4062 направлена на адресу відповідача засобами електронного зв'язку 29.12.2020. Позивач був обізнаний з тим, що з 01.01.2021 по 08.01.2021 на території України більшість суб'єктів господарювання не здійснюватиме господарську діяльність у зв'язку з новорічними святами.
Відповідач вказує, що позивач просить стягнути суми пені та штрафу, але в резолютивній частині позову відсутня детальна розшифровка кожного виду штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
На адресу суду 09.08.2021 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з доводами відповідача та вказав, що згідно зі специфікацією №2 до договору до складу вартості продукції включено суму податку на додану вартість.
Позивач зазначив, що кінцевою датою поставки за рознарядкою №ЦЗВ-20/4062 від 29.12.2020 є 28.01.2021 включно. Протягом дії рознарядки відповідач не поставив вчасно жодну одиницю продукції.
Також позивач вказав, що ним були дотримані вимоги Господарського процесуального кодексу України при складанні позовної заяви та наведені в тексті позову розрахунки пені та штрафу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.09.2021.
Розпорядженням керівника апарату суду №1332 від 13.09.2021 призначений повторний автоматичний розподіл справи №904/5686/21 у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади.
Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 13.09.2021 справу №904/5686/21 передано на розгляд судді Новікової Р.Г.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2021 прийнято справу №904/5686/21 до провадження судді Новікової Р.Г. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 05.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні, призначеному на 05.10.2021 о 10:00 год., в режимі відеоконференції.
На адресу суду 29.09.2021 надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого судового засідання, призначеного на 05.10.2021, без участі представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 підготовче засідання відкладено на 20.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про проведення судового засідання, призначеного на 20.10.2021 о 14:30год., у режимі відеоконференції.
У підготовчому судовому засіданні від 20.10.2021 учасники справи підтримали раніше викладені правові позиції. Представник позивача заявив про намір надати до суду додаткові докази. Відповідач надав на адресу суду клопотання про зменшення розміру пені і штрафу на 50%.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.11.2021.
На адресу суду 04.11.2021 надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та пені.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.11.2021.
В судовому засіданні від 17.11.2020 оголошено перерву до 06.12.2021, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесений до протоколу судового засідання від 17.11.2020.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Лит" (далі - постачальник) та Філією "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - замовник) укладений договір поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020 (далі - договір).
Згідно пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, що є невід'ємною частиною договору, на умовах, які викладені у цьому договорі.
Відповідно до пункту 1.2 договору найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до вантажних вагонів).
Положеннями пункту 5.1 договору визначено, що постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до…) пункт призначення - відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця", Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48 (відповідно до вимог "Інкотермс" в ред. 2010).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що поставка продукції проводиться партіями протягом строку дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції.
Зі сторони замовника рознарядка підписується з урахування вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами:
- керівник (особа, що виконує його обов'язки) філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця";
- заступник керівника (особа, що виконує його обов'язки) філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця".
Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв'язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та/або направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (e-mail).
Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв'язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (e-mail).
Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.
Пунктом 5.3 договору визначено, що датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції замовником у відділі матеріальних ресурсів м. Фастів філії "ЦЗВ" АТ "Укразалізниця", Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко 48, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною.
Умовами пункту 10.1 договору визначено, що за порушення строків постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2 цього договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.
Згідно пункту 13.7 договору строк його дії встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2020, а в частині оплати та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено рознарядкою і, у разі необхідності, відповідним повідомленням, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Між сторонами підписана додаткова угода №1 до договору поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020.
Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони узгодили включити до договору поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020 специфікацію №2 на суму 1627290грн.00коп.
Додаткова угода №1 від 16.12.2020 до договору поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020 підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.
Між сторонами підписана специфікація №2 до договору поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020. Вказаною специфікацією сторони узгодили поставку товару на суму 1627290грн.00коп. Специфікація №2від 16.12.2020 до договору поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020 підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.
Відповідно до рознарядки №ЦЗВ-20/4062 від 29.12.2020 позивач повідомив відповідача про готовність прийняти товар на суму 1627290грн.00коп. Направлення позивачем рознарядки №ЦЗВ-20/4062 від 29.12.2020 на адресу відповідача підтверджується поштовою накладною №030499755815, фіскальним чеком підприємства зв'язку від 31.12.2020 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №030499755815.
Суд зауважує, що положеннями пункту 5.2 визначено, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв'язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (e-mail).
З огляду на положення пункту 5.2 договору відповідача був зобов'язаний поставити товар згідно рознарядки №ЦЗВ-20/4062 від 29.12.2020 на адресу позивача в строк до 28.01.2021 (включно).
Товар згідно рознарядки №ЦЗВ-20/4062 від 29.12.2020 був поставлений відповідачем відповідно до видаткових накладних №28 від 01.02.2021 на суму 462672грн.00коп., №55 від 18.02.021 на суму 415800грн.00коп., №59 від 24.02.2021 на суму 378000грн.00коп., №78 від 04.03.2021 на суму 370818грн.00коп.
З наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Лит" поставило товар згідно рознарядки №ЦЗВ-20/4062 від 29.12.2020 на суму 1627290грн.00коп. у повному обсязі. При цьому, відповідачем були порушені строки поставки, визначені договором поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020.
Внаслідок порушення відповідачем строків поставки товару, визначених договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 35680грн.57коп. за період з 29.01.2021 по 04.03.2021 та штраф в розмірі 174692грн.70коп.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що товар згідно рознарядки №ЦЗВ-20/4062 від 29.12.2020 мав бути поставлений відповідачем на адресу позивача в строк до 28.01.2021 (включно). Відповідач поставив товар із порушенням строків, визначених договором.
Суд не приймає твердження відповідача, щодо створення штучних умов для притягнення відповідача до відповідальності, встановленою договором.
Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020 підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень. Наведене свідчить, що сторони на свій розсуд узгодили всі істотні умови договору, зокрема, і щодо строків поставки товару.
Відповідач також стверджує, що нарахування штрафу та пені на суму податку на додану вартість, що є складовою ціни товару, є помилковим. Вартість продукції, постачання якої передбачено договором, була визначена сторонами без урахування податку на додану вартість.
З аналізу пункту 10.1 спірного договору вбачається, що за порушення строків постачання постачальник оплачує замовнику пеню та штраф від суми непоставленої в строк продукції.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 від 16.12.2020, специфікації №2 до договору поставки №ЦЗВ-03-08220-01 від 22.10.2020, вартість продукції визначена сумою 1627290грн.00коп., в тому числі ПДВ.
Крім того, як вбачається із видаткових накладних №28 від 01.02.2021, №55 від 18.02.021, №59 від 24.02.2021, №78 від 04.03.2021, згідно яких здійснювалась поставка товару позивачем, загальна вартість товару за вказаними накладними визначалась також із урахування ПДВ.
Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів того, що він не є платником податку на додану вартість.
Таким чином, суд не приймає твердження відповідача в цій частині.
Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 35680грн.57коп. за період з 29.01.2021 по 04.03.2021.
Дослідивши розрахунок штрафу наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.
Суд виходить із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, з оплати за порушення строків сплати комунальних платежів, у вигляді неустойки (штрафу).
Згідно з частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
З огляду на матеріали справи та з метою дотримання принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд зменшує розмір неустойки (штрафу), заявленої на підставі пункту 10.1 договору, з 174692грн.70коп. до 87346грн.35коп.
При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3155грн.60коп.
Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 129, 185, 191, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про стягнення пені в розмірі 35680грн.57коп., штрафу в розмірі 174692грн.70коп. - задовольнити частково.
Зменшити розмір штрафу на 50% з 174692грн.70коп. до 87346грн.35коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" (ідентифікаційний код: 39195133; місцезнаходження: 53221, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 300) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40075815; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40081347; місцезнаходження: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 11/15) пеню в розмірі 35680грн.57коп., штраф в розмірі 87346грн.35коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3155грн.60коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні 06.12.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 13.12.2021.
Суддя Р.Г. Новікова