20.09.07р.
Справа № 22/339-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар плюс", м. Запоріжжя
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 32 157 грн. 12 коп.
Суддя Пуппо Л.Д.
Представники
Від позивача: Найда О.А., дов. №25 від 18.09.07
Рибалка Ю.К., дов. №23 від 10.09.07
Від відповідача : Таранова Т.М., дов. №381 від 01.01.07
Шляєв І.В., дов. № 74 від 01.01.07
Позивач просить стягнути з відповідача 32157 грн. 12 коп. шкоди від недостачі прокату чорного металу за залізничною накладною № 49635574.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність доказів, на підставі яких можна було б на нього покласти вину у недостачі; акт експертизи таким доказом не може бути, оскільки складений без його участі.
Згідно зі статтями 908 Цивільного кодексу України і 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів і відповідальність сторін по цим перевезенням визначаються статутами (кодексами) окремих видів транспорту.
Даний спір розглядається у відповідності із Статутом залізниць України і Правилами перевезення вантажів.
06.08.07. на адресу позивача ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» у вагоні № 66765959 відвантажив сталь сортову за своєю вагою і навантаженням, в накладній відправником вказана її маса 65660 кг.
У відповідності з пунктом 31 Правил видачі вантажів про видачу вантажу станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити в накладній відмітку про видачу вантажу з перевіркою чи без неї. В графі 6 спірної накладної відсутня будь - яка відмітка.
Згідно відмітки на накладній вагон із спірним вантажем подано під вивантаження засобами одержувача 08.06.07.
Того ж дня одержувач (позивач у справі) за № 385 подав начальнику станції Запоріжжя Ліве прохання направити представника залізниці для комісійної видачі вантажу.
На зазначеному листі вчинена віза »ДСМ направить представителя при наличии заявки на выдачу. 08.06.07 17 ч. 20 мин».
В засіданні оглянутий оригінал відомості № 14 здачі вагонів зі станції Запоріжжя Ліве на під'їзду колію «Запоріжвогнеупор» (куди був доставлений спірний вагон), з якого вбачається фактична видача вантажу об 11 год. 10 хв.
Видачу вантажу здійснено об 11-10, а з проханням на комісійну видачу вантажу одержувач звернувся о 17-20, тобто вантаж вже знаходився у одержувача, і у залізниці не було обов'язку комісійно видавати вантаж із складенням комерційного акту.
Скаргу, подача якої передбачена пунктом 16 Правил складання актів, позивач не подавав.
За положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування. не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За положеннями статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача ... під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами..., які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
До справи, як доказ наявності недостачі вантажу у спірному вагоні, позивач додав акт експертизи № 0-1055, початок якої 08.06.07.,складений Запорізькою торгово-промисловою палатою 11.06.07. без участі залізниці.
В акті зафіксована відсутність 2 пачок прокату чорних металів, недостача 8795 кг, маркування вапном і білою фарбою, між пачками є поглиблення, в яких відсутній вантаж вміститися міг, розходження сталося до надходження вантажу на склад одержувача і виявлено в момент вивантаження із вагону.
Суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного: видача вантажів здійснюється відповідно пункту 11 “Правил видачі вантажів», причому всі дії виконуються до передачі вантажу залізницею. В статті 129 Статуту залізниць України і “Правилах складання актів» перелічені випадки, при яких складаються комерційні акти і акти загальної форми, причому це робиться теж до видачі одержувачу вантажу. Залізничним законодавством не передбачено засвідчення тих чи інших підстав, на які вказує позивач, і можливість складання у зв'язку з цим актів після видачі вантажу і знаходженні його безпосередньо у одержувача.
Як зазначалося вище комерційний акт складений не був.
Згідно із статтею 53 Статуту залізниць України, пунктом 30 Правил видачі вантажів у разі потреби встановлення розміру або причин недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його вартість, залізниця за власною ініціативою чи на вимогу одержувача запрошує експертів. Якщо станція призначення ухиляється від пред'явлення вантажу від експертизи, у тому числі на письмову вимогу одержувача, останній має право оскаржити таку відмову і сам пред'явити вантаж до експертизи, повідомивши про час її проведення станцію призначення. У разі відсутності доказів такого повідомлення акт експертизи, складений без участі відповідного представника залізниці, не може вважатися належним доказом у господарському спорі.
Керуючись статтею 307, 908 Цивільного кодексу України, статтями 53, 129 Статуту залізниць України, Правилами видачі вантажів, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Л.Д.Пуппо