вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.12.2021м. ДніпроСправа № 904/7172/21
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Савенко О.О., розглянувши матеріали справи
За позовом фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
до фізичної особи-підприємця Головіни Катерини Євгеніївни, АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
про стягнення 3% річних та інфляційних втрат
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Позивач - фізична особа-підприємець Рогов Анатолій Іванович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.11.2021р.) до відповідача - фізичної особи-підприємця Головіни Катерини Євгеніївни про стягнення заборгованості у розмірі 23 750,21грн., що складає 16 455,75грн. - інфляційні втрати за період з травня 2018р. по серпень 2021р., 7 294,46грн. - 3 % річних за період з 01.06.2018р. по 03.08.2021р.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішень Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 у справі №904/5164/15, від 25.07.2016 у справі №904/4564/16 та від 25.09.2018 у справі 904/3562/18, що призвело до нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021 справу № 904/7172/21 передано на розгляд судді Панни С.П.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати суду належні докази направлення відповідачу копії додатків, що додані до позовної заяви (поіменним їх переліком в описі вкладення до листа та фіскальним чеком) та роз'яснено, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута позивачу.
25 серпня 2021 року від позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків та долучено відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2.
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 38-41).
Судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Відтак господарський суд здійснив всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.
Ухвалою суду від 01.11.2021р. здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/7172/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 30.11.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2021р.
В судове засідання ніхто не з'явився, про місце, день та час судового засідання учасники провадження були належним чином повідомлені.
В судовому засіданні 09.12.2021р. прийнято рішення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 у справі № 904/5164/15 за позовом Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця Головіної Катерини Євгеніївни (далі - відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 76574 грн. встановлено наступне.
Між позивачем та відповідачем був укладений договір доручення транспортного експедирування № 27/04/15 від 27.04.2015 (далі - договір), заявка № 1 від 27.04.2015 та заявка № 2 від 05.05.2015 до нього.
Відповідно до пункту 1 договору, даний договір і визначає порядок взаємовідносин замовника і експедитора, що зв'язані з виконанням експедирування вантажів/ транспортно-експедиторського обслуговування по організації внутрішньо-міських, міжміських і міжнародних перевезень вантажів. Згідно даного договору експедитор діє від імені та за рахунок замовника. Цим договором встановлюється обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або замовником, зобов'язання експедитора залучити до виконання перевезення третіх осіб, та укласти від свого імені або від імені замовника договір перевезення вантажу.
Згідно з пунктом 2.2 договору, виконання перевезень, у рамках діючого договору, оформлюється окремою заявкою на конкретне перевезення.
Відповідачем були подані відповідачу заявки № 1 від 27.04.2015 та № 2 від 05.05.2015.
Відповідно до пункту 2.3 договору, фактом виконання кожного перевезення являється товарно-транспортна накладна (ТТН, CMR), або її копія з відмітками отримувача про прийняття вантажу.
На виконання умов договору, позивачем були надані послуги відповідачу, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR б/№ від 08.05.2015 та CMR № 046610 від 29.04.2015.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що вартість транспортно-експедиторських послуг/винагороди експедитора за цим договором вираховується окремо по виконанню кожної заявки на перевезення, і є різницею між сумою яка надходить на поточний рахунок експедитора згідно його рахунку до замовника, та сумою рахунку виконавця: транспортної або іншої організації експедитору за виконання перевезення.
Відповідно до пункту 5.4 договору, розрахунки за виконані послуги проводяться в національній валюті України по безготівковому розрахунку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок експедитора на протязі 5-ти банківських днів згідно рахунків експедитора з моменту виставлення рахунку.
Водночас у заявці № 1 та № 2 сторони домовились про інший порядок розрахунків.
Ціна щодо кожного перевезення була визначена у заявках № 1 та № 2, та складала по заявці № 1 - 1 600 Євро, по заявці № 2 - 1 650 Євро. Оплата повинна проводитись в гривні по курсу НБУ банківським переказом після вивантаження до 5 днів.
Відповідно до даних, вказаних у CMR вивантаження за CMR № 046610 від 29.04.2015 відбулось 04.05.2015, а за CMR б/№ від 08.05.2015 - 12.05.2015.
Таким чином, строк оплати наданих послуг по CMR № 046610 від 29.04.2015 є таким, що настав 10.05.2015, а по CMR б/№ від 08.05.2015 -18.05.2015.
Вищевказаним рішенням господарського суду позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний боргу у розмірі 76574 грн. (а.с. 9-14).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 у справі №904/5164/15 залишено без змін.
На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015, які набрали законної сили 27.10.2015 було видано наказ від 04.11.2015 про примусове його виконання.
Позивач зазначає, що відповідач рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 у справі № 904/5164/15 не виконав, у зв'язку з чим позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 3% річних за період з 10.05.2015 по 20.05.2016 у розмірі 2347, 33 грн. та інфляційні збитки за травень 2015 року - травень 2016 року в розмірі 6576, 55 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2016 у справі № 904/4564/16 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Головіної Катерини Євгенівни на користь Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича три відсотки річних у сумі 2344, 90 грн. за період з 10.05.2015 по 20.05.2016, інфляційні втрати у сумі 5687, 49 грн. за період травень 2015 року - травень 2016 року та 1240, 34 грн. витрат зі сплати судового збору (а.с. 15-17).
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2016, яке набрало законної сили 09.08.2016 було видано наказ №904/4564/16 від 09.08.2016 про примусове його виконання.
В подальшому позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.05.2016 по 31.05.2018 у розмірі 4657,38 грн. та інфляційні втрати за період з червня 2016 року по квітень 2018 року у розмірі 18863,73 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 у справі №904/3562/18 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Головіної Катерини Євгеніївни на користь Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича, інфляційні втрати від суми боргу у розмірі 18863,73 грн. за період з червня 2016 року по квітень 2018 року, 3% річних від суми боргу у розмірі 4657,38 грн. за період з 21.05.2016 по 31.05.2018, 2300,00 грн. - витратна професійну правничу допомогу адвоката, судовий збір в сумі 1762 грн.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018, яке набрало законної сили 19.10.2018 було видано наказ №904/3562/18 від 19.10.2018 про примусове його виконання.
На дату звернення до суду з цим позовом, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 у справі № 904/5164/15, від 25.07.2016 у справі 904/4564/16, від 25.09.2018 у справі 904/3562/18 ФОП Головіна Катерина Євгеніївна не виконала та основний борг у розмірі 76 574,00грн. не сплатила.
У зв'язку з чим, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 7 294,46грн. за період з 01.06.2018 по 03.08.2021 та інфляційні втрати в розмірі 16 455,75грн. за період травень 2018 року - серпень 2021року.
Предметом розгляду у справі № 904/7172/21 є правомірність застосування до Фізичної особи-підприємця Головіної Катерини Євгеніївни відповідальності відповідно до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
За змістом загальних положень щодо виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК Україна, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.598, ст.ст.599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.
Виходячи із змісту зазначеного, враховуючи те, що сплата процентів за ст.625 ЦК України є відповідальністю боржника, яка виникає з факту правопорушення грошового зобов'язання та у свою чергу набуває характеру охоронного грошового зобов'язання, вимагають з'ясування питання про судове рішення як підставу виникнення та припинення зобов'язання.
Підстави виникнення зобов'язань визначені у ст.ст.11, 509 ЦК України це юридичні факти, у складі яких включаються договір і правопорушення (делікт). Рішення суду за загальним правилом не може породжувати приватноправове зобов'язання, у тому числі грошового характеру, тому що зобов'язання боржника завжди передує судовому рішенню. Судове рішення у цьому разі не виступає юридичним фактом, що породжує зобов'язання, а слугує підтвердженню факту певного правопорушення та визначає суму коштів, що становить зміст цього зобов'язання.
Як установлено судом, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 у справі № 904/5164/15 станом на час розгляду справи не виконано відповідачем.
У зв'язку з невиконанням рішення суду, позивачем нараховані три відсотки річних та втрати від інфляції на загальну суму основного зобов'язання 76574,00грн.
Господарським судом здійснено за допомогою програми "Законодавство" перевірку правильності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розмір 3% річних за період з 01.06.2018р. по 03.08.2021р. складає 7 294,46грн., інфляційні втрати за період з травня 2018р. по червень 2021р. складають 17 009,18грн.
Позивач просить стягнути 3% річних у сумі 7 294,46грн. та інфляційні втрати у сумі 16 455,75грн., що є його правом. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача 3% річних за період з 01.06.2018р. по 03.08.2021р. у розмірі 7 294,46грн., інфляційні втрати за період з травня 2018р. по червень 2021р. у розмірі 16 455,75грн.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00грн, що підтверджується квитанцією №69794 від 03.08.2021.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача у сумі 2270,00грн. відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Головіної Катерини Євгенівни ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) інфляційні втрати від суми боргу у розмірі 16 455,75грн., 3 % річних від суми боргу у розмірі 7 294,46грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 13.12.2021
Суддя С.П. Панна