вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" грудня 2021 р. Cправа № 902/702/21
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,
представників:
позивача - Сінгура В.В;
відповідача - Тихонюка С.Л.,
у відсутності представника третьої особи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" (вул. М. Бойчука, 18, м. Київ, 39631)
до: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601)
про визнання недійсним акту та повернення 3169635,97 грн гарантійного внеску,
Товариством з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" подано позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про визнання недійсним акту та повернення 3169635,97 грн гарантійного внеску.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 12.04.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях складено Акт про дискваліфікацію переможця аукціону, оголошеного для продажу об'єкта малої приватизації окремого майна Мартинівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" на тій підставі, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість", як переможець електронного аукціону, не підписало договір купівлі-продажу у встановлений строк, що передбачено пунктом 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою КМУ від 10.05.2018 №432.
Однак позивач не погоджується з викладеними в Акті від 12.04.2021 обставинами, зазнаючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" не відмовлялося від підписання договору купівлі-продажу, а не могло цього зробити у відповідності до вимог діючого законодавства, тому що продавець в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях не підготував об'єкт малої приватизації до продажу, а саме, балансоутримувачем не проведено дій щодо скасування обтяжень з вищезазначеного об'єкту приватизації та заборон на його відчуження.
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" просило суд:
- визнати недійсним Акт про дискваліфікацію переможця аукціону, оголошеного для продажу об'єкта малої приватизації окремого майна Мартинівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" від 12.04.2021;
- зобов'язати Державну казначейську службу України повернути суму грошових коштів в розмірі 3169635,97 грн сплачених на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях як гарантійний внесок.
Ухвалою суду від 02.08.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/702/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 19.08.2021 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державну казначейську службу України.
Під час підготовчого провадження у справі відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 58-59) та доповнення до відзиву (а.с. 112-113), а також заяву про застосування строків позовної давності від 02.12.2021. Третьою особою подано письмове пояснення (а.с. 62-64) та заяву про розгляд справи за відсутності свого представника (а.с. 69).
Окрім того, позивачем 25.10.2012 подано заяву про уточнення позовних вимог, яку судом розцінено як заяву про зміну предмета позову і прийнято до розгляду в судовому засіданні 26.10.2021. Відповідно до вказаної заяви зазнала змін лише друга позовна вимога, яка була викладена у такій редакції: "Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій областях суму грошових коштів в розмірі 3169635,97 грн".
Також слід відмітити, що протокольною ухвалою суду від 18.11.2021 судом залишено без розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 17.11.2021 (а.с. 117).
Під час судового розгляду по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав. Суду пояснив, що оскільки позивач у визначений законодавством строк не підписав договір купівлі-продажу майна, відповідачем цілком на законних підставах відповідно до п. 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою КМУ від 10.05.2018 №432, його було дискваліфіковано, а гарантійний внесок у зв'язку із цим не підлягав поверненню покупцю, натомість його перераховано до Державного бюджету України. При цьому представник позивача також послався на порушення позивачем спеціального строку позовної давності щодо оскарження рішень органу приватизації, що передбачений у ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Третя особа в судове засідання повноважного представника не направила, проте в письмових поясненнях проти позову також заперечила, вказавши, що вона жодних прав позивача не порушила.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
04.12.2020 відбувся аукціон №UA-PS-2020-11-06-000082-2 з продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Мартинівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт".
Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-06-000082-2 (а.с. 4-5), який сформовано 05.01.2021 та 31.01.2021 підписано позивачем, переможцем електронного аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна комерційна нерухомість".
04.02.2021 позивач та відповідач прибули для підписання договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Мартинівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни. Проте нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору купівлі-продажу окремого майна Мартинівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", оскільки за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна нотаріусом було встановлено наявність обтяження майна, що було предметом аукціону, арештом на підставі постанови органу виконавчої служби (а.с. 6-8).
Відтак вказаний договір купівлі-продажу не було укладено, у результаті чого 12.04.2021 начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на підставі п. 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою КМУ від 10.05.2018 №432, складено Акт про дискваліфікацію переможця аукціону, оголошеного для продажу об'єкта малої приватизації окремого майна Мартинівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" (код об'єкта: UA-AR-P-2020-08-07-000008-3) (а.с. 10).
Вказані вище обставини стали підставами для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог позивача, заперечень відповідача, процесуальної позиції третьої особи, суд виходив із такого.
Аналіз викладених судом обставин у справі свідчить, що між учасниками справи існують спірні правовідносини щодо приватизації державного майна на аукціоні.
У свою чергу правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим визначає Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" № 2269-VIII від 18.01.2018.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
До об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (частина перша статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації.
Згідно із частинами першою, другою статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України. Електронний аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між організатором аукціону з операторами електронних майданчиків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 затверджено Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації, який визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Згідно із пунктом 28 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачує реєстраційний та гарантійний внески для набуття статусу учасника.
Гарантійний внесок - це сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об'єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об'єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов'язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини одинадцятої статті 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для участі в аукціоні з продажу об'єкта малої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації.
Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем відповідно до платіжного доручення №102 від 29.01.2021 перераховано Українській універсальній біржі в якості гарантійного внеску 3169635,97 грн (а.с. 11).
14.04.2021 Українською універсальною біржою вказаний гарантійний внесок перераховано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, що стверджується платіжним дорученням №4393 від 14.04.2021 (а.с. 12).
Таким чином, як встановлено судом, у зв'язку із не виконанням позивачем вимог п. 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації кошти у вигляді гарантійного внеску було перераховано до Державного бюджету України.
Надаючи оцінку оскаржуваному акту від 12.04.2021 через призму його обґрунтованості та відповідності положенням чинного законодавства, зокрема Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації, суд виходив із такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 ГПК України справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду відносяться до юрисдикції господарських суддів. Аналогічні норми мітяться у ч. 1 ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Досліджуючи зміст та правову природу оскаржуваного акту, суд дійшов висновку, що даний акт у розумінні як положень ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", так положень ст. 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації є рішенням органу приватизації, яке по своїй суті є юридичним фактом, що створює певні юридичні наслідки. До таких наслідків відноситься позбавлення можливості учасника аукціону претендувати на повернення гарантійного внеску.
Отже, вказаний оспорюваний акт, на думку суду, може бути предметом оскарження та розгляду у господарському суді і такий спосіб захисту є ефективним.
Що стосується аналізу правових підстав винесення вказаного акту, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства у сфері приватизації державного та комунального майна. Так, зі змісту самого акту встановлено, що його складено про те, що переможець електронного аукціону ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" не підписало договір купівлі-продажу у встановлений строк, що передбачено п. 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації.
Водночас пунктом 67 вказаного Порядку визначено, що у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14, абзацом третім частини шостої статті 15 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
Зміст зазначеного пункту Положення кореспондується із положеннями ч. 7 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", згідно із якою після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, зазначені грошові кошти зараховуються під час розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.
З системного аналізу положень наведених вище нормативно-правових актів слідує, що за результатами закінчення електронного аукціону переможець аукціону або у відповідні строки підписує протокол та договір, за результатами чого після повного розрахунку фактично об'єкт приватизації знаходить свого нового власника і в даному випадку гарантійний внесок зараховується в якості розрахунку за придбаний об'єкт, або переможець відмовляється від підписання протоколу та договору у відповідні строки, наслідком чого є втрата можливості повернути свій гарантійний внесок.
Водночас, як встановлено з обставин даного спору, позивача протоколом про результати електронного аукціону від 05.01.2021 визнано переможцем, вказаний протокол ним підписано і більше того, представник позивача у 30-денний строк з'явився для підписання та укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації до приватного нотаріуса. Натомість приватним нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із наявністю арешту майна, що було лотом у процедурі приватизації.
Таким чином, позивачем як учасником аукціону, на думку суду, у повній мірі виконано вимоги положень ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а також вчинено зі свого боку усіх дій щодо виконання вимог Порядку, згідно із п. 64 якого переможець електронного аукціону:
- підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою;
- укладає договір купівлі-продажу об'єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Дійсно з матеріалів справи встановлено, що договір укладено не було, проте суд акцентує увагу, що такі обставини мали місце з причин, що не залежали від позивача. Відповідач як суб'єкт і організатор процедури приватизації повинен був бути обізнаний про стан і правовий режим майна. Адже покупець як учасник і переможець аукціону вчинив усіх залежних від себе і чинного законодавства дій для отримання у власність такого майна. Відтак мав законні очікування та легітимні сподівання на його придбання, оскільки жодних інших правомірних перешкод, ніж арешт у ході приватизації не було. При цьому доказів відмови від підписання протоколу чи укладення договору з боку позивача матеріали справи не містять.
Отже, склалися обставини, за яких позивач не став переможцем і не отримав об'єкт приватизації у власність, оскільки його дискваліфіковано, при цьому гарантійний внесок йому не повернуто.
На думку суду, в даному випадку оскаржуваний протокол підлягає визнанню недійсним, оскільки відсутні законні підстави для застосування відповідачем п. 67 Порядку, позаяк розглядом справи не встановлено обставин щодо відмови позивача від підписання проколу чи договору. Водночас сам факт неукладення договору у відповідний строк відбувся безпосередньо із вини відповідача за наявності арешту майна. Обставини існування арешту підтверджуються листуванням відповідача із Фондом державного майна України та ДП "Укрспирт". При цьому наявна у листах інформація, що за певними пошуковими критеріями арешт відсутній спростовується витягами з Реєстру речових прав, отриманих судом самостійно.
Таким чином, прийшовши до висновку щодо недійсності оспорюваного акту, а також завершення аукціону, за результатами якого фактично позивач не набув статусу переможця та власника об'єкта приватизації, на переконання суду, до даних спірних правовідносин щодо повернення гарантійного внеску слід застосувати кондикційні правовідносини.
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При цьому за правовими висновками Великої Палати ВС у справі №910/23967/16 від 19.06.2018 кошти підлягають стягненню саме з Державного бюджету України, а не з відповідача, оскільки саме туди вони були перераховані.
Разом із тим визначаючись щодо питання позовної давності, на що звернув увагу відповідач, суд враховує таке.
Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсними результатів приватизації об'єкта великої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта великої приватизації становить три роки. Строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці. Строк позовної давності для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про недопущення до участі в аукціоні або про неукладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону.
Досліджуючи наявні у справі обставини, суд приходить до висновку що оспорюваний акт є нічим іншим як рішенням органу приватизації, оскільки зміст Порядку і Закону не містить у собі положень про можливість прийняття відповідачем рішення саме у формі акту про дискваліфікацію переможця аукціону. При цьому це рішення стосується укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону і воно є рішенням прийнятим у розумінні приписів ст. 30 Закону.
У свою чергу до оскарження таких рішень застосовуються спеціальні строки позовної давності в один місяць.
З матеріалів господарської справи вбачається, що оспорюване рішення було опубліковано 12.04.2021, відповідно і позивач міг ознайомитися з ним не пізніше вказаної дати. Водночас позивач звернувся з позовом до суду 02.07.2021 (а.с. 18, дата на конверті), пропустивши місячний термін, визначений у ст. 30 Закону.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Окрім того, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц).
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з огляду на наведені положення законодавства, встановлення наявності порушеного права позивача, разом із тим враховуючи наявну заяву відповідача про застосування строків позовної давності, позаяк позивачем не наведено поважності причин її пропуску, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Вирішуючи питання розподілу витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви, суд враховує, що за приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Так, сам факт неукладення договору у відповідний строк відбувся безпосередньо із вини відповідача за наявності арешту майна, тобто з причин, що об'єктивно не залежали від позивача, внаслідок чого суд приходить до висновку про покладення на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" на сплату судового збору за подання позовної заяви повністю в сумі 49 814,54 грн відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018; код ЄДРПОУ 42964094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" (вул. М. Бойчука, 18, м. Київ, 39631; код ЄДРПОУ 43933745) 49 814,54 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відповідні адреси електронної пошти: vinnytsia@spfu.gov.ua; office@treasury.gov.ua.
Повне рішення складено 13 грудня 2021 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. М. Бойчука, 18, м. Київ, 39631;
3 - відповідачу - вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018; vinnytsia@spfu.gov.ua;
4 - третій особі - вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601;office@treasury.gov.ua.