08 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/184/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву позивача - Акціонерного товариства «Харківське підприємство автобусних станцій», м.Харків (вх.№13548) про розподіл судових витрат у справі №922/184/21
за позовом Акціонерного товариства «Харківське підприємство автобусних станцій», м.Харків,
до фізичної особи-підприємця Рябініної Світлани Василівни, м.Харків,
про стягнення 91343,47 грн.,-
У січні 2021 року Акціонерне товариство «Харківське підприємство автобусних станцій» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з фізичної особи-підприємця Рябініної Світлани Василівни штраф у розмірі 91343,47 грн. Судові витрати просив покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2021 року у справі №922/184/21 (повний текст складено 05.03.2021 року, суддя Шарко Л.М.) позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця Рябініної Світлани Василівни на користь Акціонерного товариства «Харківське підприємство автобусних станцій» штраф в розмірі 91343,47 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.
Позивач - Акціонерне товариство «Харківське підприємство автобусних станцій», у відзиві на апеляційну скаргу не погодився з доводами позивача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2021 року у справі №922/184/21 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Рябініної Світлани Василівни залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2021 року у справі №922/184/21 залишено без змін.
22.11.2021 року від позивача - Акціонерного товариства «Харківське підприємство автобусних станцій», надійшла заява (вх.№13548) про розподіл судових витрат у справі №922/184/20, в якій просить винести додаткове рішення, яким стягнути з ФОП Рябініної С.В. на свою користь витрати на правничу допомогу на загальну суму 12000,00 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 року прийнято заяву Акціонерного товариства «Харківське підприємство автобусних станцій» про розподіл судових витрат у справі №922/184/21 до розгляду. Розгляд заяви призначено на 08.12.2021 року на 10:30 год. та судом явку представників сторін визнано необов'язковою.
Вказана ухвала суду була направлена учасникам справи рекомендованими листами 01.12.2021 року про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали.
07.12.2021 року від представника відповідача надійшли заперечення на заяву щодо розподілу судових витрат (вх.№14230), в яких просить відповідну заяву залишити без розгляду, посилаючись на приписи ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також відповідач вказує, що правова позиція позивача у суді апеляційної інстанції не змінювалась, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі. Отже, заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспівмірними за складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов'язковою, з огляду на встановлені статтею 244 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників сторін у даному судовому засіданні.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Харківське підприємство автобусних станцій» про розподіл судових витрат у справі №922/184/21, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п.1 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.
Згідно п.5 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.
Згідно п.6 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності..
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказаної позиції дотримується також Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19.
При визначенні суми відшкодування адвокатських витрат, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Так, з метою захисту своїх прав Акціонерне товариство «Харківське підприємство автобусних станцій» уклало з Адвокатським об'єднанням «Декстра» договір про надання правничої допомоги №20/1-07 від 20.01.2021 року (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору предметом даного договору є надання адвокатами АО усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справі за позовом АТ «ХПАС» до ФОП Рябініної С.В. про стягнення штрафу.
У відповідності до п. 4.2. договору обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару за наступними показниками:
- вартість послуг АО наданих клієнту, в тому числі щодо виконання пункту 2.1.1. цього договору - визначається на підставі звіту витраченого часу адвоката АО з розрахунку 1 (одна) година витраченого часу адвоката АО дорівнює 900 грн.
- вартість представництва інтересів клієнта у судовому засіданні (участь адвоката АО у судовому засіданні І інстанції) є фіксованою та складає 1000 грн. за кожне судове засідання.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду копії договору про надання правничої допомоги №20/1-07 від 20.01.2021 року, додаткової угоди №1 від 26.07.2021 року до договору про надання правничої допомоги 20/1-07 від 20.01.2021 року, звіту витраченого часу адвоката від 26.07.2021 року; платіжне доручення від 28.07.2021 року №8252 на суму 12000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом (адвокатським об'єднанням), суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням виконавця з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 Господарського процесуального кодексу України та у ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
З огляду на приписи ст. 15 Господарського процесуального кодексу України при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено наявність доказів нарахування Адвокатському об'єднанню «Декстра» коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правничу професійну допомогу в сумі 12000,00 грн. покладаються на відповідача.
Одночасно, колегією суддів враховано, що розмір гонорару, визначений за погодженням позивача та АО «Декстра», а згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 постанови).
Щодо заперечень відповідача, колегія суддів зазначає, що саме лише зазначення про неспівмірність витрат на правничу допомогу без доведення у встановленому порядку такої неспівмірності (що у даному випадку зумовлено виключно його суб'єктивною поведінкою) не є підставою для зменшення розміру цих витрат.
Також суд відхиляє посилання відповідача про необхідність залишення заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу без розгляду на підставі ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Так матеріали справи свідчать, що докази понесених позивачем судових витрат були надані представником разом із відзивом на апеляційну скаргу. У відзиві міститься вимога про необхідність розподілу таких витрат, а в судовому засіданні представник оголошував про необхідність вирішення питання про розподіл судових витрат.
Отже, оскільки позивач надав суду докази отримання ним правничої допомоги, довів витрачений час адвокатами Адвокатського об'єднання «Декстра» на вирішення питань, які виникали при вирішенні спору у даній справі, а постановою суду апеляційної інстанції від 27.08.2021 року у цій справі апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, то заяву позивача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Заяву Акціонерного товариства «Харківське підприємство автобусних станцій» про розподіл судових витрат у справі №922/184/21 задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рябініної Світлани Василівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Харківське підприємство автобусних станцій» (61001, м.Харків, пр-т. Гагаріна, 22, код ЄДРПОУ 03112593) витрати на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 13.12.2021 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя О.В. Ільїн
Суддя В.В. Россолов