07 грудня 2021 року м. Харків Справа № 905/389/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.
за участю представників:
позивача за первісним позовом - не з'явився
відповідача за первісним позовом - Власенка І.В. (довіреність № 7 від 04.01.2021)
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», м. Запоріжжя (вх. № 2955 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 13.08.2021 у справі № 905/389/21 (суддя Устимова А.М.; повний текст рішення складено та підписано 25.08.2021)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ»,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ГРУП»,
про: стягнення основної заборгованості в розмірі 1068552,00грн, пені в розмірі 24879,72грн, 3% річних в розмірі 7093,00грн, інфляційних втрат в розмірі 22394,36грн,
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД»,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ»,
про: стягнення штрафних санкцій в розмірі 48408,85грн,
03.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (далі - ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (далі - ТОВ «КОРУМ ДМЗ») про стягнення основної заборгованості в розмірі 1068552,00 грн, пені в розмірі 24879,72 грн, 3% річних в розмірі 7093,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 22394,36 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019 в частині оплати вартості поставленої продукції, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 1068552,00 грн, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.
26.03.2021 ТОВ «КОРУМ ДМЗ» звернулось до Господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 48408,85 грн.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за договором поставки №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019 в частині своєчасної поставки товару, що у свою чергу стало підставою для нарахування позивачем за зустрічним позовом штрафних санкцій у розмірі 48408,85 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.08.2021 у справі № 905/389/21 первісні позовні вимоги ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» до ТОВ «КОРУМ ДМЗ» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «КОРУМ ДМЗ» на користь ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» основну заборгованість в розмірі 1066650,00 грн, пеню в розмірі 20042,45 грн, 3% річних в розмірі 7093,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 22394,36 грн, судовий збір в розмірі 16730,85 грн. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 48408,85 грн - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» на користь ТОВ «КОРУМ ДМЗ» штрафні санкції в розмірі 47800,15 грн, судовий збір в розмірі 2241,46 грн.
Задовольняючи частково первісні позовні вимоги суд першої інстанції встановив порушення відповідачем за первісним позовом умов договору поставки №КДРМЗ/164-19 від 26.03.2019 в частині виконання зобов'язань з належної оплати прийнятої від позивача за первісним позовом продукції на суму 1066650,00 грн, у зв'язку з чим частково задовольнив первісні позовні вимоги. У задоволенні решти позовних вимог в цій частині судом відмовлено за їх безпідставністю.
Також, суд першої інстанції, проаналізувавши встановлені у справі обставини, дійшов висновку щодо часткового задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 20042,45 грн, 3% річних в розмірі 7093,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 22394,36 грн, а у задоволенні решти позовних вимог відмовив, посилаючись на неправильність здійснених розрахунків.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог мотивоване тим, що відповідачем за зустрічним позовом поставлено продукцію з порушенням встановленого сторонами у специфікаціях строку. При цьому судом відхилено заперечення відповідача за зустрічним позовом щодо поставки продукції за договором поза межами строків визначених у специфікаціях з причин не оформлення в належний строк покупцем довіреностей на прийняття товару, оскільки умовами договору не встановлений обов'язок покупця надавати постачальнику інформацію щодо можливості отримання товару у певну дату певною особою, який би передував виникненню обов'язку з поставки продукції. Також умовами договору на позивача за зустрічним позовом не було покладено будь-яких дій, які б обумовлювали виконання постачальником обов'язку з поставки продукції.
Позивач за первісним позовом, ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», частково не погодившись із зазначеним рішенням, 28.09.2021 звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вважає, що при ухваленні рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить рішення Господарського суду Донецької області від 13.08.2021 у справі № 905/389/21 скасувати в частині задоволення зустрічного позову, за яким стягнуто штрафні санкції в розмірі 47800,15 грн, та відмовити у задоволенні зустрічного позову. Також скаржник просить зменшити розмір неустойки, оскільки він значно перевищує розмір збитків. Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, яке стало можливим після отримання повного тексту оскаржуваного рішення.
В апеляційній скарзі ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» вважає, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, є відсутність належно та своєчасно оформленої покупцем довіреності на прийняття товару, якою визначаються повноваження представника, перелік товару та його кількість. Зазначає, що видаткова накладна не могла бути ним виписана без оформлення ТОВ «КОРУМ ДМЗ» довіреності на отримання ТМЦ.
Також скаржник вважає, що ТОВ «КОРУМ ДМЗ» безпідставно нарахований штраф, як на суму вартості своєчасно поставленого товару, так і на товар, який поставлено із простроченням.
Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 905/389/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2021.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Донецької області від 13.08.2021 у справі № 905/389/21 залишено без руху. Судом встановлено, що скаржником не надано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору в розмірі 3405,00 гривень.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2021 поновлено ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі; відкрито апеляційне провадження; іншим учасникам справи запропоновано у строк до 23.10.2021 подати до суду відзиви на апеляційну скаргу; призначено справу № 905/389/21 до апеляційного розгляду на 09.11.2021 об 11:30 год.; зупинено дію рішення Господарського суду Донецької області від 13.08.2021 у справі № 905/389/21 до закінчення розгляду справи апеляційним господарським судом; явку учасників справи у судове засідання визнано необов'язковою.
22.10.2021, тобто у встановлені судом строки, ТОВ «КОРУМ ДМЗ» надало відзив на апеляційну скаргу (вх. № 12227 від 25.10.2021), в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» без задоволення, оскільки вважає законним та обґрунтованим висновок суду про те, що ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» не надав доказів вчинення ним дій, направлених на постачання продукції в повному обсязі та в межах строку, встановленого специфікаціями. При цьому згідно умов пункту 4.8. Договору поставки від №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019 обов'язок постачальника вважається виконаним з моменту пе редачі продукції в розпорядження покупця в погоджене місце призначення поставки в належній кількості, якості, комплектності, асортименті та в строки, погоджені сторонами в Договорі і Спе цифікаціях до Договору. Умови укладеного між сторонами договору поставки не передбачають обов'язкове оформлення та надання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Жодного повідомлення про готовність товару до відвантаження в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ДМЗ» від відпові дача за зустрічним позовом не отримано.
Також ТОВ «КОРУМ ДМЗ» доводить, що довіреність не є обов'язковим документом для складання видаткової накладної, а видається постачальнику при отриманні товару покупцем, який поста чальник доставив до покупця. Натомість довіреність на отримання товару який не доставлено постачальни ком, покупцем не видається.
Обґрунтовуючи свою позицію ТОВ «КОРУМ ДМЗ» зазначає, що сума штрафу за прострочення поставки товару розрахована ним чітко у відповідності до п. 6.2.1 Догово ру поставки, тобто у розмірі 5% від вартості продукції, що постав ляється за відповідною Специфікацією.
Окремо ТОВ «КОРУМ ДМЗ» посилається на те, що ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», звернувшись до суду апеляційної інстанції із заявою про зменшення розміру стягуваного з нього штрафу, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов'язання, а також доказів невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій. Окрім того, таке клопотання не надавалось до суду першої інстанції.
08.11.2021 до суду від ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» надійшло клопотання про дослідження доказів - листування між сторонами, яке на думку скаржника, свідчить про те, що довіреності на отримання товару видавалися позивачем за зустрічним позовом не при отриманні товару, а заздалегідь до моменту поставки. При цьому повідомлення про відвантаження товару відбувалося шляхом узгодження між уповноваженими особами позивача та відповідача дати та обсягу поставки.
09.11.2021 засідання суду апеляційної інстанції не відбулося через перебування на лікарняному головуючої судді (судді-доповідача) Барбашової С.В.
Ухвалою суду від 11.11.2021 сторони повідомлено, що розгляд справи № 905/389/21 відбудеться 07.12.2021 об 11:00 год.
Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у зв'язку з відпусткою судді Пелипенко Н.М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 905/389/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 для розгляду справи № 905/389/21 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.
Явку повноважних представників у судове засідання 07.12.2021 позивач за первісним позовом та третя особа у справі не забезпечили, хоча судом апеляційної інстанції вжито заходів щодо їх належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання. У справі містяться рекомендовані поштові повідомлення (№№ 6102256884061, 6102256884045), які свідчать про вручення позивачу за первісним позовом та третій особі ухвал суду від 11.11.2021.
За таких обставин вказані учасники даного судового провадження вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд цієї справи Східним апеляційним господарським судом 07.12.2021 об 11:00 год.
Від позивача за первісним позовом та третьої особи до суду не надходило заяв або клопотань пов'язаних з рухом апеляційної скарги, в тому числі про перерву чи відкладення розгляду справи.
Відповідно до частин другої та третьої статей 120, 270 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача за первісним позовом та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
Уповноважений представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 07.12.2021 надав усні пояснення у справі, підтримав свою правову позицію у справі, просив залишити апеляційну скаргу ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.
Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п'ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні уповноваженого представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), яким підтримано свою правову позицію у справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскільки заявник апеляційної скарги не оскаржує судове рішення в частині часткового задоволення первісних позовних вимог, у якій суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ТОВ «КОРУМ ДМЗ» на користь ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» суми основної заборгованості в розмірі 1066650,00 грн за порушення відповідачем за первісним позовом умов Договору поставки від №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019 щодо виконання зобов'язань з належної оплати прийнятої від позивача за первісним позовом продукції згідно видаткових накладних від 17.03.2020 №РН-00535, від 20.05.2020 № РН-01327, від 11.08.2020 №РН-02090, від 28.09.2020 №РН-02511, а також в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 20042,45 грн, 3% річних в розмірі 7093,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 22394,36 грн, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «КОРУМ ДМЗ» зобов'язань щодо повного розрахунку за вказаним Договором, колегія суддів апеляційної інстанції не здійснює перегляд судового рішення в цій частині.
Спірним у даному випадку є наявність чи відсутність правових підстав для застосування до ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій у розмірі 47800,15 грн за несвоєчасну поставку товару, та, відповідно, підстав для задоволення вимог зустрічного позову ТОВ «КОРУМ ДМЗ».
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, за приписами частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, є договір.
Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
За положеннями частини 1 статті 216, частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання.
Як свідчать матеріали справи, встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами у справі, 26.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» від імені та за рахунок якого діє ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРУМ ГРУП», на підставі договору доручення № CG/005-19 від 02.01.2019 та довіреності №2 від 02.01.2019, (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (Постачальник) укладений Договір поставки №КДРМЗ/164-19 (далі - Договір), відповідно до п.п.1.1.,1.2. якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення реагент PuroTech RO 67 (далі - «Продукція»), в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і Специфікаціях, що є невід'ємними частинами до цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього договору.
Згідно пункту 8.1. Договору він може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.01.2020, а в частині проведення розрахунків, - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що ціни на продукцію встановлюються сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
Відповідно до пункту 4.1. Договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, погоджені сторонами в Специфікаціях до цього Договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, яка супроводжується одним товаросупровідним документом.
Згідно з пунктом 4.7. Договору датою поставки продукції вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у видатковій накладній.
Як передбачено пунктом 4.2. Договору, умови поставки продукції - DDP, згідно «Інкотермс-2010», з урахуванням умов і обмовок, що містяться в цьому договорі і/або відповідних Специфікаціях до договору. Погоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних Специфікаціях до договору. Постачальник несе усі витрати та ризики, пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в погоджене місце призначення. У випадках, коли сторонами в Специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін регулюватимуться положеннями, погодженими сторонами у відповідних Специфікаціях до договору.
Відповідно до пункту 5.6. Договору у разі порушення Постачальником строків поставки, обумовлених в Специфікації (-ях) до цього договору, Покупець вправі направити Постачальнику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, і до їх оплати Постачальником затримати оплату поставленої Продукції на суму штрафних санкцій та/або збитків. Постачальник зобов'язується сплатити штрафні санкції та/або збитки в впродовж 10 (десяти) днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій та/або збитків Покупцем. При цьому, Покупець вправі сплатити Постачальнику вартість поставленої Продукції до сплати останнім штрафних санкцій та/або відшкодування збитків Покупцеві.
Згідно пункту 6.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої із Сторін прийнятих на себе за цим договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції.
Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що у разі непоставки, недопоставки Продукції або її поставки з порушенням строків, передбачених Договором або відповідною Специфікацією, Постачальник несе наступну відповідальність:
-у разі прострочення поставки (непоставки, недопоставки) продукції Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється за відповідною Специфікацією (пункт 6.2.1. Договору);
-у разі прострочення поставки (непоставки, недопоставки) продукції понад 10 (десять) календарних днів, Постачальник, починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня прострочення, додатково до штрафу передбаченому у п.п. 6.2.1. сплачує Покупцеві неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленої (недопоставленої) продукції або продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення (пункт 6.2.2. Договору).
Відповідно до пункту 6.11. Договору строк нарахування Покупцем штрафних санкцій Постачальникові за договором не обмежується 6 (шістьма) місяцями з моменту виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за увесь період порушення зобов'язання.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено і не оспорюється сторонами, що у Специфікаціях до Договору сторони погодили такі строки поставки товару, зокрема:
-за Специфікацією №10 від 27.03.2020 передбачено строк поставки товару - до 15.04.2020,
-за Специфікацією №11 від 29.07.2020 передбачено строк поставки товару - до 01.09.2020.
Звертаючись до суду першої інстанції із зустрічним позовом ТОВ «КОРУМ ДМЗ» у зустрічній позовній заяві зазначило, що на виконання умов договору за специфікаціями №10 від 27.03.2020 та №11 від 29.07.2020 відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити продукцію у відповід ності до узгодженого сторонами строку.
ТОВ «КОРУМ ДМЗ» вважає, що ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» порушено строки виконання зобов'язання зі своєчасної поставки продукції за договором, у зв'язку із чим у зустрічному позові заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 48408,85 грн, які нараховані відповідно до пункту 6.2.1. Договору у розмірі 5 % від вартості продукції, що поставляється за прострочення поставки продукції, а саме:
-за Специфікацією №10 від 27.03.2020 на загальну суму 192192,00 грн нараховано штраф у розмірі 9609,60 грн;
-за Специфікацією №11 від 29.07.2020 на загальну суму 570600,00 грн нараховано штраф у розмірі 28530,00 грн.
Також позивачем за зустрічним позовом відповідно до пункту 6.2.2. Договору заявлено до стягнення неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленої (недопоставленої) Продукції або Продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення:
-за Специфікацією №10 від 27.03.2020 на загальну суму 192192,00 грн за період з 25.04.2020 по 20.05.2020 (25 днів) - у розмірі 4804,80 грн;
-за Специфікацією №11 від 29.07.2020 на загальну суму 321438,00 грн за період з 11.09.2020 по 28.09.2020 (17 днів) - у розмірі 5464,45 грн.
Матеріалами справи підтверджується і не спростовано відповідачем за зустрічним позовом те, що:
-товар - Метабісульфіт натрію 32% розчину (Puro Тесh RО 67) у кількості 10400 кг відповідно до видаткової накладної №РН-01327 від 20.05.2020 (Специфікація № 10 від 27.03.2020) на суму 192192,00 грн (у т.ч. ПДВ - 32032,00 грн) фактично був поставлений 20.05.2020 (т. 1 а.с. 17);
-товар - Метабісульфіт натрію 32% розчину (Puro Тесh RО 67) у кількості 13000 кг від повідно до видаткової накладної №РН-02090 від 11.08.2020 (Специфікація №11 від 29.07.2020) на суму 247260,00 грн (у т.ч. ПДВ - 41210,00 грн) фактично був поставлений 11.08.2020 (т. 1 а.с. 19);
-товар - Метабісульфіт натрію 32% розчину (Puro Тесh RО 67) у кількості 16900 кг від повідно до видаткової накладної №РН-02511 від 28.09.2020 (Специфікація №11 від 29.07.2020) на суму 321438,00 грн (у т.ч. ПДВ - 53573,00 грн) фактично був поставлений 28.09.2020 .
Отже, зобов'язання з поставки товару за вказаними специфікаціями слід вважати простроченими:
-за Специфікацією №10 від 27.03.2020 з 16.04.2020;
-за Специфікацією №11 від 29.07.2020 з 02.09.2020.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач за зустрічним позовом поставив продукцію позивачу за зустрічним позовом з порушенням встановленого Специфікаціями строку, з огляду на таке.
Згідно умов пункту 4.8. Договору поставки від №КДРМ3/164-19 від 26.03.2019 обов'язок постачальника вважається виконаним з моменту пе редачі продукції в розпорядження покупця в погоджене місце призначення поставки в належній кількості, якості, комплектності, асортименті та в строки, погоджені сторонами в Договорі і Спе цифікаціях до Договору.
Право власності на Продукцію, ризики втрати або ушкодження продукції переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі продукції Покупцеві (пункт 4.9. Договору).
Однак колегія суддів зазначає, що ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» не надало до матеріалів справи доказів вчинення ним дій, направлених на постачання продукції в повному обсязі та в межах строку, встановленого вказаними вище Специфікаціями.
Відповідач за зустрічним позовом в апеляційній скарзі посилається на те, що поставка продукції за договором була здійснена ним поза межами визначених у Специфікаціях строків, але виключно з причин не оформлення в належний строк покупцем довіреностей.
Проте вказані аргументи ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» колегія суддів вважає безпідставними та такими, що підлягають відхиленню, оскільки умови укладеного між сторонами договору поставки не передбачають обов'язкове оформлення та надання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, довіреність не є обов'язковим документом для складання видаткової накладної, а є внутрішнім документом підприємства і видається постачальнику при отриманні товару покупцем, який поста чальник доставив до покупця. Натомість довіреність на отримання товару який не доставлено постачальни ком, покупцем не видається.
Суд першої інстанції на підставі системного аналізу умов укладеного між сторонами у справі договору, дійшов абсолютно правильного висновку про те, що договірними домовленостями між сторонами на позивача за зустрічним позовом не було покладено будь-яких дій, які б обумовлювали виконання Постачальником обов'язку з поставки продукції, а саме, не було передбачено складання заявки на поставку, доведення до відповідача інформації щодо дати можливої поставки, щодо наявності довіреності на отримання продукції з боку Покупця у представника тощо.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів зазначає, що наявне у справі листування між сторонами дійсно підтверджує видачу позивачем за зустрічним позовом довіреностей на отримання товару до моменту поставки та обмін між сторонами листами з інформацією щодо дат та обсягів поставок. Однак вказане листування жодним чином не спростовує обґрунтованих висновків суду першої інстанції про те, що умовами Договору не встановлено саме такого порядку та обов'язку Покупця надати Постачальнику інформацію щодо можливості отримання товару у певну дату певною особою, який би передував виникненню обов'язку з поставки продукції.
Суд першої інстанції правомірно вказав, що ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» не надало до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження того, що Постачальник в межах строку, встановленого Специфікаціями здійснив дії, направлені на постачання продукції - привіз її на склад Покупця, однак приймання продукції не відбулось останнім внаслідок відсутності особи, яка б була уповноважена на її отримання з боку Покупця.
Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок штрафу в сумі 28530,00 грн, нарахованого відповідно до пункту 6.2.1. Договору, судом першої інстанції правомірно встановлено, що період прострочки виконання зобов'язання визначений вірно, але сума штрафу безпідставно нарахована на всю суму вартості продукції, поставка якої узгоджена сторонами за Специфікацією №11 від 29.07.2020 в розмірі 570600,00 грн, тоді як умовами п. 6.2.1. Договору штраф нараховується виключно на суму, що поставляється за відповідною Специфікацією.
Ураховуючи вказане, з огляду на фактичну поставку продукції за Специфікацією №11 від 29.07.2020 на суму 568698,00 грн, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розрахунок штрафу в цій частині здійснений позивачем за зустрічним позовом невірно, у зв'язку із чим сума штрафу відповідно до пункту 6.2.1. Договору за специфікацією №11 від 29.07.2020 з урахуванням суми фактично поставленої продукції в розмірі 568698,00 грн становить 28434,90 грн, а не 28530,00 грн, як заявлено позивачем за зустрічним позовом.
Водночас, за висновками суду першої інстанції, які не спростовані скаржником, розрахунок суми штрафу відповідно до п.6.2.1 договору за специфікацією №10 від 27.03.2020 здійснений позивачем за зустрічним позовом методологічно та арифметично вірно і складає 9609,60 грн.
Крім того, перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок неустойки, нарахованої відповідно до пункту 6.2.2. Договору, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Корум ДМЗ» безпідставно збільшив період нарахування з 10-го дня, а тому розрахунок слід вважати таким, що здійснений методологічно та арифметично невірно.
Згідно правильно здійсненого судом першої інстанції розрахунку, сума неустойки відповідно до пункту 6.2.2. Договору становить 9755,65 грн, а саме:
-за Специфікацією №10 від 27.03.2020 на загальну суму 192192,00 грн за період з 26.04.2020 по 20.05.2020 (24 дня) - 4612,61 грн;
-за Специфікацією №11 від 29.07.2020 на загальну суму 321438,00 грн за період з 12.09.2020 по 28.09.2020 (16 днів) - 5143,04 грн.
Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що за наслідками розгляду спору в частині зустрічних позовних вимог суд першої інстанції дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про їх часткове задоволення у сумі 47800,15 грн.
Відповідачем за первісним позовом не наведено жодних аргументів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин, а також порушення ним норм матеріального або процесуального права.
Окрім іншого, в апеляційній скарзі ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» посилаючись на положення статті 551 Цивільного кодексу України просить зменшити розмір неустойки, оскільки він значно перевищує розмір збитків, а у справі наявні інші обставини, які мають істотне значення для такого зменшення.
Однак вказані доводи скаржника судом апеляційної інстанції також відхиляються, як безпідставні, з огляду на таке.
ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про зменшення розміру стягуваної неустойки, не надав доказів, які підтверджують обставини, що мають істотне значення для такого зменшення, а також спростовують зустрічні позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.
Ураховуючи викладене, правові підстави для застосування положень статті 551 Цивільного кодексу України у суду апеляційної інстанції у даному випадку та на стадії апеляційного розгляду справи відсутні.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які в даному випадку не підтверджують ухвалення судом першої інстанції судового рішення у даній справі із порушеннями, визначеними статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку частини четвертої статті 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Донецької області від 13.08.2021 у справі № 905/389/21 залишається без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
З урахуванням залишення апеляційної скарги без задоволення, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Донецької області від 13.08.2021 у справі № 905/389/21 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Донецької області від 13.08.2021 у справі № 905/389/21 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», м. Запоріжжя.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 13.12.2021.
Головуючий суддя С.В. Барбашова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця