про залишення апеляційної скарги без руху
13 грудня 2021 року м. Харків Справа № 917/1114/21
Східний апеляційний господарський суд у складі судді - доповідача: Плахова О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м.Київ (вх.№3771 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2021р. у справі №917/1114/21 (суддя Кльопов І.Г., ухвалене в м.Полтава о 12:16год., дата складення повного тексту - 10.11.2021р.)
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м.Київ,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни, м.Полтава,
про стягнення грошових коштів
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни про стягнення 196741,95грн. штрафу за поставку 18.08.2020 товару, визначеного договором №84/В33-2020 від 23.07.2020р, з порушенням вимог щодо якості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 84/В33-2020 від 23.07.2020р. в частині поставки неякісного товару.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.11.2021р. у справі №917/1114/21 відмовлено в задоволенні позову.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2021р. у справі №917/1114/21 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2021р. у справі №917/1114/21.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так. статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 4426,71грн.
Проте, апелянтом не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Тобто, строк подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 04.11.2021р. (10.11.2021р. - дата складення повного тексту) сплив 30.11.2021р.
З матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом було подано апеляційну скаргу 06.12.2021р., що підтверджується відбитком штампу відділу поштового зв'язку на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції,
Отже, апелянт звернувся з апеляційною скаргою 06.12.2021р., тобто, після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 04.11.2021р., апелянт посилається на те, що його копію ним було отримано 16.11.2021р., отже останнім днем для подання апеляційної скарги є 06.12.2021р.
Суддя-доповідач зазначає, що практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).
Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, суддя-доповідач вважає, що строк апелянтом пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Разом з тим, з урахуванням, тих обставин, що апелянтом до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2021р. у справі №917/1114/21 залишити без руху.
2. Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Плахов