02 грудня 2021 року м. Харків Справа № 905/452/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В. , суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання - Овчаренко О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Долгополова В.М., на підставі виписки з ЄДРПОУ;
від відповідача - не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк" (вх. № 2659 Д/2)
на рішення Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 у справі №905/452/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Говорун О.В., повний текст рішення складено та підписано 25.08.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", смт Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область,
до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк", м. Покровськ, Донецька область,
про стягнення 2 485 806,01 грн,
Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" задоволено повністю.
Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" 48% річних в сумі 864232 (вісімсот шістдесят чотири тисячі двісті тридцять дві) грн 02 коп., пеню - 646602 (шістсот сорок шість тисяч шістсот дві) грн 88 коп., штраф - 740478 (сімсот сорок тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 02 коп., інфляційні втрати в розмірі 234493 (двісті тридцять чотири тисячі чотириста дев'яносто три) грн 09 коп. та 37287 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят сім) грн 09 коп. витрат з оплати судового збору.
Селянське (фермерське) господарство "Кондратюк" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 у справі №905/452/21 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Скаржник вважає рішення суду першої інстанції неправомірним, необґрунтованим і прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права внаслідок неправильності встановлення та оцінки судом обставин, які мають значення для справи, а також неповноти і неправильності дослідження та оцінки судом доказів, наявних в матеріалах справи.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку тому факту, що між позивачем та відповідачем фактично відбулися правовідносини, якими було змінено порядок та строки розрахунку за описаними в позові Договорами поставки.
Скаржник наполягає, що судом першої інстанції не було враховано, що укладення між позивачем та відповідачем товарної аграрної розписки від 27.03.2019 було змінено порядок та строки розрахунків між сторонами договорів. Вказані розрахунки були належно та вчасно виконані. Про факт належного виконання зобов'язань свідчить лист позивача нотаріусу та відповідні записи нотаріуса про виконання розписки.
Зазначає, що судом першої інстанції не належно оцінено факт існування форс-мажорних обставин, які зафіксовані відповідачем.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк" (вх.№2659 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 у справі №905/452/21 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Білоусової Я.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 11.10.2021, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи муж суддями, та визначено судову колегію для розгляду справи: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк" на рішення Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 у справі №905/452/21. Встановлено позивачу п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії апелянту, але не пізніше ніж до 10.11.2021. Встановлено сторонам строк до 10.11.2021 для подання заяв, клопотань тощо. Призначено справу до розгляду на 23.11.2021 об 11:00 годині.
08.11.2021 до Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" надійшов відзив, в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.
Щодо укладання Товарної аграрної розписки позивач зазначає, що остання і договір поставки є різними за своєю суттю виконання зобов'язань. Товарна розписка укладена в забезпечення виконання зобов'язань за договорами поставки. Тому вважає доводи відповідача про виконання зобов'язань за договором поставки та аграрними розписками безпідставними та необґрунтованими. Заперечує існування форс-мажорних обставин, оскільки Сертифікат торгово-промислової палати №8335, що наданий відповідачем, стосується зобов'язань відповідача за іншим договором, з іншим контрагентом та за інший період.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/452/21. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 02.12.2021 о 12:00 год.
01.12.2021 від відповідача на електронну пошту апеляційного суду надійшло клопотання про слухання справи за відсутності відповідача та його представника.
02.12.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня представник відповідача, яка заперечувала проти доводів та вимог апеляційної скарги, просила суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача до судового засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
01.02.2018 між ТОВ "Агрозахист Донбас" (далі - постачальник) та СФГ "Кондратюк" (далі - покупець) укладено договір №163 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого, в терміни визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну) визначеному договором (т.1 а.с.25-26).
Відповідно до п.2.1 договору, за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначається додатками та/або накладними, що є невід'ємною частиною цього договору.
Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних, що зазначені в п.2.1 та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару) (п.2.3 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.
Згідно з п. 3.5 договору, товар, що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладання інших письмових угод - додатків), має бути оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною.
Відповідно до п.3.7 договору, за згодою сторін після укладення відповідної угоди, може використовуватись інша форма та спосіб розрахунків, у тому числі шляхом зарахування зустрічних вимог та сільськогосподарською продукцією.
Строк поставки товару визначається у відповідних додатках до цього договору (п.4.1 договору).
За п. 6.3 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятий покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній у сертифікаті якості підприємства-виробника.
За порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору (п. 7.1. договору).
У п. 7.1.1. сторони погодили, що крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору покупець зокрема за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 7.7 договору, в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
Пунктом 7.8 договору передбачено, що в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.
Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років (п. 7.9 договору).
Відповідно до п.11.2 договору, договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.
На виконання умов договору між сторонами було укладено, зокрема, додатки до договору поставки №163 від 01.02.2018, а саме:
- додаток №1 від 11.04.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 870000 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.10.2018. 11.04.2018 сторонами підписана видаткова накладна №1710 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 870000 грн, (т.1 а.с.28, 44);
-додаток №2 від 27.04.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 87000 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.10.2018. 27.04.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 4168 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 87000,00 грн (т.1 а.с.29, 43);
-додаток №3 від 06.06.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 163897,00 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.10.2018. 07.06.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 5606 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 163897,00 грн (т.1 а.с.30, 45);
- додаток №4 від 13.06.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 523272,96 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.10.2018. 14.06.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 5853 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 523272,96 грн (т.1 а.с.31, 46);
-додаток №5 від 19.06.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 100000,08 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.10.2018. 19.06.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 5983 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 100000,08 грн (т.1 а.с.32, 47);
- додаток №6 від 20.07.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 1108400,02 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 01.08.2018, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити до 01.10.2018. 20.07.2018 та 31.07.2018 сторонами підписані видаткові накладні №6720 та № 6834 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 845199,95 грн та 263200,07 грн відповідно (т.1 а.с.33, 48-49);
- додаток №7 від 24.07.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 526400,81 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 01.08.2018, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити до 01.10.2018. 31.07.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 6966 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару від на суму 526400,81 грн (т.1 а.с.34, 50);
- додаток №8 від 23.08.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 156300,36 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 01.08.2018, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити до 01.10.2018. 27.08.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 7840 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 156300,36 грн (т.1 а.с.35, 51);
- додаток №9 від 17.09.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 936474,60 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 01.08.2018, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити до 01.10.2018. 17.09.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 8337 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 936474,60 грн (т.1 а.с.36, 55);
- додаток №10 від 20.09.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 46728,00 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 01.08.2018, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити до 01.10.2018. 20.09.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 8476 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 46728,00 грн (т.1 а.с.37, 56);
- додаток №11 від 18.10.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 220806,00 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 01.08.2018, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити до 01.10.2018. 18.10.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 9057 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 220806,00 грн (т.1 а.с.38, 54);
- додаток №12 від 18.10.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 204450,00 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 01.08.2018, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити до 01.10.2018. 19.10.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 9133 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 204450,00 грн (т.1 а.с.39, 52);
- додаток №13 від 29.10.2018 до договору від 01.02.2018, щодо поставки товару на суму 3000368,15 грн. Згідно з п.3 цього додатку, покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 01.08.2018, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити до 01.10.2018. 29.10.2018 сторонами підписана видаткова накладна № 9258 на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 3000368,15 грн (т.1 а.с.40, 53).
Зазначені вище видаткові накладні підписані представником відповідача без зауважень.
Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару на підставі наведених вище документів становила 7943898,18 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку позивача, відповідач частково оплатив поставлений йому позивачем товар, а саме: 30.08.2018 на суму 30000 грн; 05.09.2018 на суму 30000 грн; 08.11.2018 на суму 107345,25 грн; 23.11.2018 на суму 50000 грн. 217345,25 грн (т.1 а.с.67-70).
28.12.2018 між сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1010000,4 грн (т.1 а.с.139).
Відповідно до зазначеної угоди станом на дату її укладання грошові зобов'язання апелянта з оплати позивачу продукції поставленої за умовами договору №163 від 01.02.2018 складає 7428911,58 грн, а зобов'язання позивача з оплати продукції поставленої апелянтом за договором №1014 від 09.10.2018 - 1010000,40 грн.
У пункті 3 зазначеної угоди зазначено після проведення взаєморозрахунків заборгованість відповідача перед позивачем складає 6418911,18 грн.
Згідно з наданого відповідачем акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками, заборгованість СФГ "Кондратюк" перед ТОВ "Агрозахист Донбас", станом на 31.12.2018, складає 6418911,18 грн (т.1 а.с.144).
Відповідно до додатку №1-в від 04.04.2019 на повернення товару за договором поставки №163 від 01.02.2018 СФГ "Кондратюк" повернуто ТОВ "Агрозахист Донбас" товару на суму 776160,00 грн (т. 1 а.с. 41).
За додатком №2-в від 31.05.2019 на повернення товару за договором поставки №163 від 01.02.2018 СФГ "Кондратюк" повернуто ТОВ "Агрозахист Донбас" товару на суму 2224208,15 грн (т. 1 а.с. 42).
09.03.2019 між СФГ "Кондратюк" (боржник) та ТОВ "Агрозахист Донбас" (кредитор) укладено товарну аграрну розписку, відповідно до п. 1 якої, остання надається боржником в забезпечення виконання зобов'язань за договорами поставки №163 від 01.02.2018 та №894 від 27.03.2019.
Аграрна розписка встановлює безумовне зобов'язання боржника здійснити поставку 1036 тон насіння ріпаку вищого класу врожаю 2019 року в строк до 31.07.2019 на суму 11499600,00 грн (п. 2 розписки).
Згідно з п. 4 аграрної розписки, боржник та кредитор погодили, що зобов'язання на аграрною розпискою не є новацією по відношенню до зобов'язань до Договору поставки.
Аграрна розписка засвідчена нотаріусом Олійник С.В.
Відповідно до напису на аграрній розписці вона є виконаною, "Аграрна розписка припинена", запис до реєстру аграрних розписок про припинення аграрної розписки від 18.02.2020 №5143.
03.07.2019 між сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3418543,03 грн (т.1 а.с.179).
Відповідно до зазначеної угоди станом на дату її укладання грошові зобов'язання апелянта з оплати позивачу продукції поставленої за умовами договору №163 від 01.02.2018 складає 3418543,03 грн, за умовами договору №894 від 27.03.2019 складає 4207429,33 грн, загальна сума 7625972,36 грн, а зобов'язання позивача з оплати продукції поставленої апелянтом за договором №206 від 27.03.2019 - 7562800,00 грн.
У пункті 3 зазначеної угоди зазначено після проведення взаєморозрахунків заборгованість відповідача перед позивачем складає 63172,36 грн.
Згідно з наданого відповідачем акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками, заборгованість СФГ "Кондратюк" перед ТОВ "Агрозахист Донбас", станом на 30.11.2019 відсутня (т.1 а.с.147).
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За своєю правовою природою договір №163 від 01.02.2018 є договором поставки.
Відповідно до 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За змістом ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 48 % річних, пеню, штраф та інфляційні втрати, що нараховані за зобов'язаннями відповідача, що виникли на підставі додатків №1, 4, 6, 7, 8, 9, 10 до договору поставки №163 від 01.02.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема вказаних додатків та видаткових накладних №1710 від 11.04.2018, №5853 від 14.06.2018, №6720 від 20.07.2018 та №6834 від 31.07.2018, №6966 від 31.07.2018, №7840 від 27.08.2018, №8337 від 17.09.2018, № 8476 від 20.09.2018, позивачем було поставлено відповідачу товар, який останнім прийнятий без зауважень, про що свідчать підписи сторін на відповідних документах.
Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару на підставі наведених вище документів становила 4167576,75 грн.
Відповідно до п. 3 додатків №1 та №4, покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.10.2018.
За п. 3 додатків 6, 7, 8, 9, 10, покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 01.08.2018, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити до 01.10.2018.
Проте, як свідчить акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками, заборгованість СФГ "Кондратюк" перед ТОВ "Агрозахист Донбас", за договором №163 від 01.02.0218 станом на 31.12.2018, складає 6418911,18 грн.
Отже, відповідачем не було проведено оплату за отриманий товару у відповідності до вимог, що встановлені умовами додатків №1, 4, 6, 7, 8, 9, 10 до договору поставки №163 від 01.02.2018.
Разом з тим, як встановлено судом, 09.03.2019 між СФГ "Кондратюк" (боржник) та ТОВ "Агрозахист Донбас" (кредитор) укладено товарну аграрну розписку, відповідно до якої боржника зобов'язувався здійснити поставку 1036 тон насіння ріпаку вищого класу врожаю 2019 року в строк до 31.07.2019 на суму 11499600,00 грн (п. 2 розписки).
Згідно з аб.1 ст. 1 Закону України "Про аграрні розписки", аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.
Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону, товарна аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.
У судовому засідання апеляційної інстанції, представником позивача було надано усні пояснення, в яких остання зазначила, що відповідач свій обов'язок з оплати заборгованості за договором поставки №163 від 01.02.2018 частково виконав шляхом сплати грошових коштів, а у 2019 році шляхом постачання продукції, що передбачена Товарною аграрною розпискою від 29.03.2019.
Отже, як вбачається зі змісту товарної аграрної розписки, актів звірок взаєморозрахунків та пояснень сторін, укладанням Товарної аграрної розписки сторонами фактично було змінено строки та порядок розрахунків, який був передбачений умовами договору № 163 від 01.02.2018 та додатків до нього. А саме замість сплати грошових коштів, відповідач зобов'язувався здійснити поставку продукції позивачу на суму 11499600,00 грн у строк до 31.07.2019.
Згідно з частинами 1, 2, 4 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, крім випадків, коли первісне зобов'язання змінене планом санації або реструктуризації згідно з Кодексом України з процедур банкрутства і заставодержатель проголосував проти такого плану.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Верховний Суд у постанові у справі №921/301/17-г/11 від 25.11.2020 зазначив, новація - це угода про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж самими сторонами. Юридичною підставою для зобов'язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов'язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього.
Застосування новації як способу припинення зобов'язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявності умов про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання (наведена правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13).
Крім того, Верховним Судом України у постанові від 09.09.2014 по справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012 (3-105гс14) було висловлено правову позицію про те, що характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому, нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами.
Оскільки принцип свободи договору є одним з основних принципів зобов'язальних правовідносин, сторони вправі припинити існуюче між ними зобов'язання за домовленістю.
Укласти договір про припинення зобов'язання сторони можуть як до початку виконання зобов'язання, так і в процесі його виконання.
Предметом домовленості може бути будь-яка діяльність сторін, зокрема передача відступного, прощення боргу тощо.
Одним із способів припинення зобов'язання за домовленістю сторін є новація зобов'язання або заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.
Новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.
У випадку новації сторони шляхом заміни предмета чи способу виконання зобов'язання припиняють його і створюють нове.
Таким чином, новація - це угода про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж самими сторонами. Юридичною підставою для зобов'язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов'язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього.
Проаналізувавши зміст умов аграрної розписки та встановивши дійсний зміст правовідносин, які фактично склалися між сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відбулась новація зобов'язань, які існували за договором поставки від 01.02.2018 № 163 оскільки, укладенням товарної аграрної розписки сторони погодили змінити строки та порядок розрахунків, який був передбачений умовами договору № 163 від 01.02.2018 та додатків до нього, і замість сплати грошових коштів, відповідач зобов'язувався здійснити поставку продукції позивачу на суму 11499600,00 грн у строк до 31.07.2019.
Щодо доводів позивача, що умовами аграрної розписки сторони погодили, що остання не є новацією по відношенню до договорів поставки, судова колегія зауважує, що умови названого позивачем пункт суперечать іншим умовам аграрної розписки та фактичним правовідносинам, оскільки вони свідчать, що укладання товарної аграрної розписки є саме новацією.
Судова колегія зауважує, що позивач, погодивши змінити основне зобов'язання щодо оплати відповідачем грошових коштів за отриманий товар протягом строків, визначених у додатках до договору поставки від 01.02.2018 № 163, шляхом вчинення правочину - укладанням товарної аграрної розписки, та виникненням у відповідача нового зобов'язання - з поставки товару, що визначений у аграрній розписці, та у строк, що також визначений нею, втрачає право здійснювати нарахування штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням відповідачем його первісного обов'язку, встановленого договором поставки від 01.02.2018 № 163, оскільки за згодою сторін та в силу положень ст. 604 ЦК України, таке зобов'язання є припиненим. А між сторонами існують інші зобов'язання, які визначені умовами товарної аграрної розписки.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, що в свою чергу призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Згідно зі ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 пункту 2 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з частиною 1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного, рішення Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 у справі №905/452/21 підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що маються значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Оскільки апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати скаржника зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк" задовольнити.
Рішення Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 у справі №905/452/21 скасувати.
Прийняти у справі №905/452/21 нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Селянського (фермерського) господарства "Кодратюк" про стягнення 2485806,01 грн відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В, ЄДРПОУ 30048570) на користь Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк" (85300, Донецька обл., м. Покровськ, мкр. Южний, 15, кв.12, ЄДРПОУ 24617604) судові витрати за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 55 930,64 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
У судовому засіданні 02.12.2021 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2021.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя В.В. Россолов
Суддя М.М. Слободін