Ухвала від 06.12.2021 по справі 641/6292/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/6292/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/818/3522/21 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю: захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 13.01.2022 року.

Обвинувачений та його захисник, не погоджуючись з ухвалою суду, подали апеляційні скарги.

Адвокат просить ухвалу суду скасувати, посилається на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування ризиків, спроб уникнення відповідальності обвинуваченим вчинено не було. Злочин було вчинено 02.06.2020 року, а ОСОБА_7 був затриманий через 3 тижні. Весь час він з'являвся за викликом до поліції. Не враховано, що у нього на утриманні перебувають непрацездатні батьки, судимості не має.

Обвинувачений вказав, що його заява про вчинення злочину працівниками правоохоронних органів не розглянута. Вважає, що підстави для ініціювання тримання під вартою відсутні. Судом апеляційної інстанції порушені вимоги ст. 35 08.11.2021 року. В доповненнях обвинувачений вказав, що проживає без реєстрації шлюбу із жінкою, яка має інвалідність 2 групи, офіційно може працювати оскільки має інженерну освіту, має стійкі соціальні зв'язки, батьків, які потребують догляду. Джерело доходу втратив із триманням під вартою, є єдиним годувальником в родині. Спроб незаконного впливу на свідків не було.

Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні вимоги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Судом встановлено, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, з чим погоджується і колегія суддів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, внаслідок якого потерпілий помер, відсутність даних про наявність у обвинуваченого законних джерел заробітку, міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, які б достатньою мірою гарантували належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений вказав, що має батьків, проживає з жінкою без реєстрації шлюбу, яка має інвалідність 2 групи. Вказані особи потребують його допомоги. Захисник також вказує, що на утриманні обвинуваченого перебувають непрацездатні батьки. Натомість достовірних даних, які б підтверджували їх перебування на утриманні обвинуваченого суду не надано, як і не доведено, що останній мав законні джерела доходу, за рахунок яких міг утримувати родину. Посилання ОСОБА_7 на те, що він може працювати, оскільки має відповідну освіту, не спростовують реальної можливості настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі з деякими свідками обвинувачений мешкає в одному будинку. Обвинувачений вказує, що протягом 3 тижнів не було ним здійснено впливу на цих свідків, але враховуючи, що судовий розгляд триває не виключена в подальшому можливість здійснення обвинуваченим таких дій. Відсутність у обвинуваченого судимостей безумовно не свідчить про відсутність встановлених судом ризиків. Посилання обвинуваченого на наявність заяви про вчинення працівниками правоохоронних органів злочину не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки для продовження запобіжного заходу встановлені достатні правові підстави. Вказівка обвинуваченого на порушення суду апеляційної інстанції від 08.11.2021 року не конкретизована. Крім того, предметом перегляду в даному провадженні є ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.11.2021 року. ОСОБА_7 також зазначає про порушення прокурором строків вручення йому клопотання, але вказане не є істотним порушенням, яке б потягло скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Апеляційні доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку не зможе на даний час гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв'язку із чим апеляційний суд не встановив підстав для задоволення апеляційних вимог. Ухвала суду є вмотивованою та обгрунтованою.

Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді