Справа № 644/180/19 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1713/21 Доповідач: ОСОБА_2
06 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 26 лютого 2019 року,-
Вироком Нижнєвартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації Російської Федерації від 14.03.2018 року громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 26 лютого 2019 року зазначений вирок приведено у відповідність із законодавством України та визначено, що громадянин ОСОБА_8 при продовженні відбування покарання на території України, повинен відбувати покарання за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.307 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.
Цією ж ухвалою постановлено обчислювати строк відбування покарання ОСОБА_8 з 14.03.2018 року, та зарахувати в строк відбування покарання час тримання під вартою за період з 31.05.2017 року по 13.03.2018 року включно.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати засудженому ОСОБА_8 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 31.05.2017 року по 03.04.2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить оскаржувану ухвалу суду щодо ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання та вважати його засудженим за ч.3 ст.15 ч.2 ст.307 КК України із застосуванням положень ч.3 ст.68, ст.69 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
В обґрунтування посилається на те, що судом першої інстанції при приведенні вироку у відповідність із Українським законодавством та призначені покарання не дотримано вимог ч.3 ст.68 КК України, у відповідності до яких на думку апелянта обвинуваченому повинно було призначене покарання за ч.3 ст.15 ч.2 ст.307 КК України у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.
При цьому вказує, що вироком Нижнєвартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації Російської Федерації від 14.03.2018 року ОСОБА_9 засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років 6 місяців без додаткового покарання у виді штрафу, тобто фактично суддею російського суду застосовані положення ст.64 КК РФ, зміст якої аналогічний змісту ст.69 КК України, а тому на думку апелянта, обвинуваченому необхідно призначити покарання більш м'яке, ніж передбачено законом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проте її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.3 ст.610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
Згідно п.п.1,2 ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків:
- якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;
- якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Зі змісту цих вимог закону слідує, що суд при вирішенні питання щодо приведення вироку іноземної держави у відповідність вирішує лише обмежене коло питань, яке входить до його компетенції, а саме - визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України та строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
Крім того, при визначенні строку позбавлення волі суд дотримується тривалості призначеного покарання судом іноземної держави, крім випадків передбачених п.п.1,2 ч.4 ст.610 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, оскаржуваною ухвалою визначено, що відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_8 визнано винним вироком Нижнєвартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації Російської Федерації від 14.03.2018 року, передбачена ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України, як закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів організованою групою у великому розмірі.
Відповідно до приписів ч.3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) КК України.
Цих вимог закону судом першої інстанції належним чином не дотримано.
За санкцією ч.2 ст.307 КК України максимальний строк найбільш суворого виду покарання становить 10 років позбавлення волі.
Дві третини строку покарання за ч.2 ст.307 КК України складає 6 років 8 місяців позбавлення волі.
Як слідує із матеріалів провадження, приводячи вирок іноземної держави у відповідність законодавства України, суд постановив вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна, тобто на строк, який перевищує дві третини максимального строку покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.307 КК України та не відповідає вимогам ч.3 ст.68 КК України.
Тобто суд не застосував закон який підлягав застосуванню, що згідно п.1 ч.1 ст.413 КПК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п.4 ч.1 ст.409, п.4 ч.1 ст.408 КПК України ухвалу змінити та привести розмір покарання, призначеного вироком Нижнєвартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації Російської Федерації від 14.03.2018 року ОСОБА_8 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України, відповідно до вимог ч.3 ст.68 КК України.
Щодо посилання захисника на те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання більш м'яке, ніж передбачено законом, так як на його думку, фактично суддею іноземного суду застосовані положення ст.64 КК РФ, зміст якої аналогічний змісту ст.69 КК України, є необґрунтованим, оскільки як вбачається з вироку іноземного суду положення ст.64 КК РФ не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 26 лютого 2019 року щодо ОСОБА_8 змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим вироком Нижнєвартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 14.03.2018 року за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ч.3 ст.68 КК України, - до 6 років 8 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.
У решті ухвалу районного суду залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді: