Іменем України
01 грудня 2021 року м. Кропивницький
справа № 399/625/21
провадження № 22-ц/4809/1730/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Письменного О. А., Чельник О. І.,
секретар судового засідання Кравченко Я. С.,
учасники справи:
позивач - Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області, яка діє в інтересах держави в особі органів уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Відділ освіти Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2021 року судді Шульженко В. В.
Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.
15.08.2020 Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області, в інтересах держави в особі органів уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Відділ освіти Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути на користь відділу освіти Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області грошові кошти у сумі 390 393, 30 грн.
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2021 рокуповернуто позовну заяву.
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Повертаючи позов позивачу, суд виходив з того, що відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Суд вважав, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.
Суд зауважив, що прокурор не зазначив у позовній заяві, в обґрунтуванні підстав для представництва, причини не звернення вказаного органу з позовом до суду. До матеріалів позову не надано належних та достатніх доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення вказаним органом відповідних повноважень, віднесених до його компетенції. Відділ освіти Онуфріївської селищної ради існує як юридична особа, не ліквідований, є структурним підрозділом Онуфріївської селищної ради, а тому здатний самостійно представляти свої інтереси в суді шляхом само представництва або ж через представника, у тому числі через адвоката на договірних засадах.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Керівником Олександрійської окружної ррокуратури Кіровоградської областіподано апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування сказаної ухвали суду, направлення справи для розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для представництва інтересів держави в суді, не зважаючи на наявність у матеріалах справи листування між Олександрійською окружною прокуратурою Кіровоградської області та відділом освіти Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо встановленого факту розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах. Не врахував суд, що Онуфріївська селищна рада висловила прохання до прокуратури щодо здійснення представництва відділу освіти в суді (лист від 18.05.2021).
Прокурор посилається на неврахування судом постанови Верховного Суду від 10.08.2021 у справі №923/833/20, де міститься висновок, що за своїм змістом приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб'єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб'єктам права яких порушуються, а, з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17 та від 18.08.2020 р. у справі № 914/1844/18.
Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
В даному випадку прокурор звертався до суду в інтересах держави в особі відділу освіти Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області, оскільки останній є стороною договору та має вимогу до Відповідача щодо повернення розтрачених коштів за договором про виконання підрядних робіт, тобто установа, якій заподіяно шкоду.
Суд не взяв до уваги лист відділу освіти від 18.05.2021 в якому чітко зазначено про відсутність посади спеціаліста з юридичних питань та відсутності (на час звернення прокурора з листом про вжиття заходів щодо захисту інтересів держави) спеціалістів з юридичних питань у відділі Онуфріївської селищної ради а лише констатує написане.
Безпідставно на думку позивача, суд першої інстанції наголошує на тому, що Онуфріївська селищна рада повинна була надати обґрунтування з приводу невжиття ними захисту інтересів держави.
Проте, позивачем по справі є відділ освіти Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області оскільки кошти перераховувалися з рахунків відділу освіти.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (справа № №927/491/19 від 18.06.2021). Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду у справі № 912/9/20 від 25.02.2021 тау справі № 923/449/18 від 19.08.2020.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з таких підстав.
Суд першої інстанції вказав, що саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду.
Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до абз.1-2 ч.3 ст. 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до абз.1-2 ч.4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Аналіз частини третьої статті 56 ЦПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У своєму позові прокурор підставою для представництва зазначає не здійснення належного захисту інтересів держави та незабезпечення відділом освіти Онуфріївської селищної ради, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави щодо повернення коштів до бюджету, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави вказаним органом.
До матеріалів позову додано відповідь відділу освіти Онуфріївської селищної ради від 18.05.2021 року №01-22/8/1, наданої Онуфріївському відділенню Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області згідно з якої вбачається, що в штатному розписі відділу освіти Онуфріївської селищної ради відсутня посада спеціаліста з юридичних питань. У юридичному відділі Онуфріївської селищної ради на даний час відсутні спеціалісти з юридичних питань, представляти та захищати інтереси громади в суді немає змоги. Та, висловлено прохання здійснити представництво відділу освіти Онуфріївської селищної ради в суді у зв'язку з відсутністю такої можливості.
Прокуратурою з урахуваннями норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у позові наведено підстави для представництва у суді інтересів держави в особі відділу освіти Онуфріївської селищної ради.
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області безпідставно вважав, що позовна заява Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області підлягає поверненню.
Ухвала суду першої інстанції постановлена без дотримання норм процесуального права, фактично обмежує права позивача та перешкоджає йому у доступі до правосуддя.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав, передбачених п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, через не підтвердження Олександрійською окружною прокуратурою Кіровоградської області наявності підстав для представництва у суді інтересів держави в особі відділу освіти Онуфріївської селищної ради, є помилковими, оскільки суперечать наведеним нормам процесуального права.
Ухвала Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2021 року перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому відповідно до вимог ст. 374, 379 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області задовольнити.
Ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2021 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. А. Письменний
О. І. Чельник