Справа № 727/5606/20
Провадження № 1-кс/727/3426/21
13 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
сторони кримінального провадження :
підозрюваний ОСОБА_3
адвокат ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського райсуду м. Чернівці заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 22018260000000059, -
Адвокат ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 заявив клопотання про відвід судді ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що на розгляді судді Шевченківського районного суду м.Чернівці ОСОБА_5 знаходиться кримінальне провадження № 22018260000000059, по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 309 ч.2 КК України.
Суддя ОСОБА_5 під час судового розгляду даного кримінального провадження на думку сторони захисту виявляє прихильність стороні обвинувачення, а важливі клопотання сторони захисту відхиляє, що унеможливлює повний, всебічний та неупереджений судовий розгляд.
Також суддя ОСОБА_5 безпідставно на думку захисту знімає запитанням свідкам, відмовляє в клопотаннях, не реагує на очевидні порушення слідства.
Просив задоволити заяву про відвід.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Суддя ОСОБА_5 про розгляд відводу повідомлений, пояснень давати не бажає.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 свою заяву підтримав, посилаючись на обставини, які детально викладені в його заяві та просив її задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_3 також заяву адвоката підтримав та просив задоволити.
Суд, заслухавши пояснення адвоката, підозрюваного , вивчивши заяву про відвід судді, дійшов до такого висновку.
Вичерпний перелік обставин, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.75 КПК України.
За змістом ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої законом від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, навівши наступні мотиви (пункти 47-55 рішення).
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv.Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п. 42).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Суд вважає, що викладені в заяві обставини не можуть свідчити про упередженість та заінтересованість судді у розгляді кримінального провадження, а тому і не є підставою для відводу судді в розумінні ст.75 КПК України.
Задоволення відводу з наведених підстав призведе до необґрунтованого усунення головуючого від здійснення правосуддя у кримінальному провадженні та безпідставного затягування судового процесу з розгляду кримінального провадження.
Зважаючи на вищезазначені положення закону та наведені судом обставини, суд дійшов висновку про помилковість підстав для відводу судді ОСОБА_5 неспроможність доводів, приведених в їх обґрунтування, а тому в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 82 КПК України, Суд,
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22018260000000059 від 26.09.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.2 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1