Дата документу 09.12.2021 Справа № 554/3450/21
Провадження №1-кс/554/15457/2021
Іменем України
09 грудня 2021 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України,-
Заявник ОСОБА_4 звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України, в якій просив скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 від 08.10.2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42020170000000245 від 16.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст.365, ч.2 ст.366 КК України.
В обґрунтування вимог заявник вказав, що у провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали кримінального провадження № 42020170000000245 від 16.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст.365, ч.2 ст.366 КК України.
ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку направив слідчому клопотання про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
25.10.2021 року заявником було отримано постанову слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 від 08.10.2021 року про відмову у визнанні потерпілим. ОСОБА_4 зазначив, що постанова мотивована тим, що у вказаному кримінальному провадженні він перебуває у статусі заявника та не має права подавати клопотання про визнання його потерпілим. Також у постанові зазначено, що на даний час не встановлено даних, які б в достатній мірі підтверджували причинно-наслідковий зв'язок між негативними наслідками та об'єктивними обставинами, про які повідомляє ОСОБА_4 .
Заявник вважає постанову слідчого від 08.10.2021 року про відмову у визнанні потерпілим такою, що за змістом не відповідає вимогам КПК України, необґрунтованою, невмотивованою, незаконною, передчасною, та такою, що підлягає скасуванню.
ОСОБА_4 вказує, що кримінальне провадження № 42020170000000245 від 16.12.2020 року внесено до ЄРДР на підставі його заяви про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, а тому права потерпілого виникли у нього ще 16.12.2020 року. Зазначає, що в супереч закону слідчим до теперішнього часу не визнано його потерпілим, не проведено його допиту в якості потерпілого для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень відносно нього та обставин завдання йому фізичної, моральної, матеріальної шкоди, а також не проведено жодних інших слідчих дій для підтвердження або спростування обставин, повідомлених ОСОБА_4 . Натомість слідчим безпідставно констатовано про нібито відсутність завдання йому шкоди кримінальними правопорушеннями. ОСОБА_4 вважає, що жодних законних підстав та причин із посиланням на об'єктивні дані , джерелом яких є проведення слідчих дій , які б спонукали слідчого прийняти рішення про відмову у визнанні потерпілим, постанова не містить.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_6 скаргу підтримали, просили задовольнити з підстав, зазначених у скарзі. Постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим вважають незаконною, оскільки за заявою ОСОБА_4 були внесені відомості до ЄРДР про скоєння злочину відносно нього, та саме йому була заподіяна шкода.
Слідчий, прокурор до суду повторно не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином. Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Суд, вислухавши адвоката, дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази за скаргою, приходить до наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Законодавець в ч. 1 ст. 2 КПК України передбачив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження № 42020170000000245 від 16.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст.365, ч.2 ст.366 КК України.
Заявник ОСОБА_4 направив на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, клопотання про залучення його в якості потерпілого до вказаного провадження, у відповідності до ст.55 КПК України.
Постановою слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 від 08.10.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 від 24.09.2021 року у кримінальному провадженні № 42020170000000245 від 16.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст.365, ч.2 ст.366 КК України.
У постанові про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про визнання потерпілим слідчий вказує, що останній у кримінальному провадженні №42020170000000245 від 16.12.2020 року перебуває у статусі заявника. Тикам чином, заявлене клопотання не відповідає обсягу прав, якими відповідно до процесуального статусу наділений ОСОБА_4 . На даний час не встановлено даних, які б в достатній мірі підтверджували причинно-наслідковий зв'язок між негативними наслідками та об'єктивними обставинами, про які повідомляє ОСОБА_4 .
Із змісту ч.5 ст.55 КПК України випливає, що у разі відмови особі у визнанні її потерпілою, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно вимог ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можуть бути оскаржені тільки під час досудового розслідування.
У відповідності до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмова у задоволенні скарги.
Частиною першою ст.55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Разом з тим ч.5 даної статті визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ст. 110 КПК України, в постанові слідчого обов'язково повинні бути зазначені зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі(розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до ст.93 ч.3 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку ,передбаченому ст. 220 цього Кодексу.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав або відмовити, про що виноситься вмотивована постанова.
Суд вважає, що слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.220 КПК України вирішено клопотання ОСОБА_4 про проведення визнання потерпілим, прийнята постанова від 08.10.2021 року містить обґрунтування відмови у задоволенні вимог заявника.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Із змісту абз. 2 п. 12 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 року № 1640/0/4-12 вбачається, що, якщо підстави для задоволення скарги відсутні, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, яка не підлягає оскарженню.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Суд вважає, що обґрунтовуючи відмову у задоволенні клопотання, слідчим було переконливо доведено відсутність необхідності в задоволенні клопотання ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні.
Суд приходить до висновку, що аналіз викладених обставин справи і діючого законодавства свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги.
Частиною 3 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.2, 24, 220, 303, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1