Справа №538/1682/21
Провадження по справі №1-кп/538/181/21
09 грудня 2021 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
судового розпорядника - заступника керівника апарату суду ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Лохвиця обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170000000323 від 16.04.2021 року відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, -
На розгляді Лохвицького районного суду Полтавської області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021170000000323 від 16.04.2021 року відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20 грудня 2021 року, а щодо обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 грудня 2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 . Клопотання мотивоване тим, що наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання вказаних запобіжних заходів щодо обвинувачених на даний час не зникли та не зменшилися. Зважаючи на характер вчинених злочинних діянь, спосіб їх скоєння, поведінку обвинувачених як до, так і під час скоєння злочинів, прокурор вважає, що є реальні ризики того, що вони можуть переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені, які підтверджують вчинення злочину саме цими обвинуваченими, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім цього, обвинуваченому ОСОБА_7 інкримінується вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років, обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується вчинення тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років.
Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти продовження терміну домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти продовження терміну тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти клопотання прокурора.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, суд ураховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є особою середнього віку, має добрий стан здоров"я, постійного місця роботи не має.
Суд вважає, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які існували на момент обрання цих запобіжних заходів щодо обвинувачених, продовжують мати місце і на даний час є реальними, так як сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції, на думку суду, не міг відмінити або змінити їх настільки, що зникла суспільна небезпечність вчинених діянь і особи обвинуваченого або змінились обставини, які б виключали можливість повторення ним вчинення аналогічних дій. Також суд зазначає, що прокурором доведено наявність ризику впливу з боку обвинувачених на свідків у даному кримінальному провадженні, через що останні можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.
Прокурором доведено ризики того, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, за таких обставин, наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та потрібно продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Також суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про продовження домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 з мотивів наведених прокурором, оскільки останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, ризики чого також доведені прокурором та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Крім цього, суд ураховує те, що обвинуваченому ОСОБА_7 інкримінується вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років, обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується вчинення тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, свідки у справі ще не допитані, речові докази також не досліджені, у зв'язку з чим жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належної поведінки обвинувачених.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 та про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 131, 177, 178, 181, 183, 194, 196, 197, 331, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розмірі застави ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати житло у період часу з 20.00 год по 07.00 год строком на два місяці починаючи з 09 грудня 2021 року по 09 лютого 2022 року включно.
Покласти на ОСОБА_6 на строк дії вказаної ухвали наступні обов'язки:
1) не залишати місце постійного проживання в нічний час доби (з 20.00 години до 07.00 години) за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) прибувати за необхідним викликом до прокурора та до Лохвицького районного суду Полтавської області;
3) утримуватися від спілкування з свідками та обвинуваченим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12021170000000323 від 16.04.2021 року;
4) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Згідно ч. 4 ст. 181 КПК України копію ухвали направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого та зобов'язати негайно поставити на облік ОСОБА_6 і повідомити про це головуючого суддю.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту передати для виконання до сектору дізнання ВП № 2 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження. Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 оскарженню не підлягає.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) діб, а саме з 09 грудня 2021 року по 07 лютого 2022 року включно.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а для обвинуваченого ОСОБА_7 з моменту вручення її копії.
Суддя ОСОБА_1