КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/6992/21
Провадження № 1-м/552/7/21
13.12.2021 Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
перекладача ОСОБА_5
затриманого ОСОБА_6
розглянувши клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 про перевірку наявності підстав для подальшого тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою (екстрадиційний арешт) відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, який розшукується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. п. «а», «б» ч. 4 ст. 162 Кримінального Кодексу Російської Федерації,
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави з клопотанням про визнання наявності підстав для подальшого тримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою та продовжити застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) строком на 60 діб до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам цієї країни для притягнення до кримінальної відповідальності. Упродовж екстрадиційного арешту просив утримувати ОСОБА_6 у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Клопотання обґрунтоване тим, що 26.05.2021 о 13 год. 00 хв. в м. Кременчуці Полтавської області біля будинку, 51г по вул. Велика Набережна, співробітниками УКР ГУНП в Полтавській області в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України затримано громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , який в базі даних «Інтерпол» є як особа зі статусом «Розшук» та перебуває у міжнародному розшуку («червона картка» Інтерполу №2021/7560) із характером завдання затримання і арешт.
ОСОБА_6 (російською мовою - ОСОБА_6 , англійською мовою - ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Туймази, Башкирської АРСР, громадянин Російської Федерації (паспорт № НОМЕР_1 , виданий МВС по Республіці Башкортостан), зареєстрований: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, документований паспортом громадянина Російської Федерації № НОМЕР_2 , виданий 07.02.2018 та посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_3 , орган видачі 5302, виданої 07.05.2021, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Особу затриманого громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 встановлено за посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_3 , виданої 07.05.2021.
Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.05.2021 до громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб та поміщено до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
У відповідності до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 визначено, що «чинні міжнародні договори України застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства». Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно ст. 92 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та кримінальним процесуальним законодавством України здійснюють співробітництво з компетентними органами інших держав з питань проведення процесуальних дій при розслідуванні кримінальних правопорушень, видачі осіб, які їх вчинили, перейнятті кримінального провадження та з інших питань, передбачених такими договорами.
Статтею 574 КПК України визначено, що центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних, обвинувачених у кримінальному провадженні під час досудового розслідування є Офіс Генерального прокурора.
15.06.2021 Генеральна прокуратура Російської Федерації звернулась до Офісу Генерального прокурора відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, 1993 року із запитом щодо видачі (екстрадиції) ОСОБА_6
22.06.2021 до Полтавської обласної прокуратури з Офісу Генерального прокурора надійшла належним чином завірена центральним органом України копія запиту компетентного органу Російської Федерації про видачу (екстрадицію) ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності, з відповідним дорученням стосовно проведення екстрадиційної перевірки та вжиттям заходів щодо застосування до нього екстрадиційного арешту.
Запит російської сторони та інші документи про видачу відповідають вимогам Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року (ЕТS 024), Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, якими врегульовано відносини між Україною та Російською Федерацією з питань екстрадиції.
Одночасно російська сторона надала гарантії того, що кримінальне переслідування щодо нього не несе дискримінаційного характеру, він не буде підданий катуванню, жорстокому або такому, що принижує гідність поводженню або покаранню, йому буде забезпечено право на захист, у тому числі допомогу адвокатів. ОСОБА_6 буде притягнутий до кримінальної відповідальності лише за ті злочини, за які буде виданий, і після закінчення судового розгляду та відбуття покарання або звільнення він зможе вільно залишити територію Російської Федерації.
Відповідно до наданих російською стороною документів ОСОБА_6 є громадянином Російської Федерації.
17.07.2018 другим відділом СЧ по РОПД СУ УВСв ТиНАО ГУ МВС Росії в м. Москва порушено кримінальну справу №11801450011000297 за ознаками п. п. «а», «б» ч. 4 ст. 162 КК РФ, за фактом розбійного нападу на ОСОБА_9 , вчиненого організованою групою в особливо великому розмірі.
15.09.2020 слідчим винесено постанову про притягнення ОСОБА_6 в якості обвинуваченого по кримінальній справі №11801450011000297 у вчинені злочину, передбаченого п. п. «а», «б» ч. 4 ст. 162 КК РФ (розбій, тобто напад з метою викрадення чужого майна, вчинений із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, із застосуванням засобів, які використовуються в якості зброї, із незаконний проникненням до житла, організованою групою, в особливо великому розмірі) та в цей же день постанову про обрання відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він діючи у складі організованої групи у період з 28.05.2018 по 17.07.2018, разом з іншими особами, маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужого майна незаконно проник в будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , після чого застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я по відношенню до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , при цьому погрожуючи предметом схожим на ніж, відкрито викрав майно та грошові кошти, які належали ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на загальну суму 11 млн. 036 тис 610 російських рублів, після чого з викраденим зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.
Постановою від 16.09.2020 ОСОБА_6 оголошений в федеральний, а 30.12.2020 в міжнародний розшук.
Постановою судді Пресненського районного суду м. Москва, Російської Федерації від 20.11.2020 ОСОБА_6 обрано міру запобіжного заходу за вчинення злочину, передбаченого п. п. «а», «б» ч. 4 ст. 162 КК РФ у вигляді тримання під вартою.
Згідно курсу Національного банку України, станом на 17.07.2018, 10 російських рублів коштували 4.2096 українські гривні. Таким чином, при конвертації валют станом на вказану дату 11 млн. 036 тис 610 російських рублів коштували 4 млн. 645 тис. 971 гривні 35 коп.
У порівнянні з законодавством України про кримінальну відповідальність, злочин вчинений на території Російської Федерації відповідає ч. 4 ст. 187 КК України (кваліфікуючими ознаками якого є розбій, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою), санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, а тому є екстрадиційним.
При цьому, злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України відповідно до ст.ст. 12, 49 КК України відноситься до категорії «особливо тяжких злочинів».
Строки давності притягнення особи до відповідальності за вказані діяння згідно ст. 49 КК України не минули.
Згідно висновку УДМС України в Полтавській області від 07.04.2021 ОСОБА_6 відповідно до Закону України «Про громадянство» не є громадянином України.
За інформацією УІАП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 раніше судимий: вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.01.2000 за ст. ст. 86-1, 215-3 ч. 3, 222 ч. 1, 89 ч.1, 194 ч. 3, 42 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, звільнений 07.03.2006 умовно достроково на 1 рік 7 місяців 6 днів; вироком Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2013 за ст. 187 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 07.12.2017 по відбуттю строку покарання. На даний час до кримінальної відповідальності на території України не притягається.
Відповідно до ст. 584 КПК України після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
Запобіжній захід у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадицію) застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців (ч. 10 ст. 584 КПК України).
Згідно ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або утримуватися під вартою не інакше як за вмотивованою постановою суду і тільки на підставі і в порядку встановленому законом.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 25.06.2021 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт), який спливав 23.08.2021. Ухвалою колегії судів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 23.07.2021 апеляційна скарга захисника залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 25.06.2021 залишена без змін.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 20.08.2021 перевірено наявність підстав застосування та продовжено застосування до ОСОБА_12 запобіжного заходу на 60 діб, який спливає 19.10.2021. Ухвалою колегії судів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 28.09.2021 апеляційна скарга захисника залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 20.08.2021 залишена без змін.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 18.10.2021 перевірено наявність підстав застосування та продовжено застосування до ОСОБА_12 запобіжного заходу на 60 діб, який спливає 16.12.2021. Вказане рішення суду стороною захисту оскаржено в апеляційному порядку.
На даний час ОСОБА_6 утримується під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», що знаходиться на території Київського району м. Полтави.
Відповідно до ч. 11 ст. 584 КПК України, слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
20.08.2021 Полтавською обласною прокуратурою завершено екстрадиційну перевірку, під час якої обставин, які можуть перешкоджати видачі ОСОБА_6 до Російської Федерації, не встановлено.
За наслідками екстрадиційної перевірки Офісом Генерального прокурора 27.09.2021 прийнято рішення про видачу до Російської Федерації громадянина цієї держави ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. п «а», «6» ч. 4 ст. 162 КК Російської Федерації.
Так, за повідомленням уповноважених органів України, ОСОБА_6 не є громадянином України, з питань набуття громадянства України у встановленому порядку не звертався, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, до кримінальної відповідальності на території України не притягується.
Згідно з даними ДФС України ОСОБА_6 не включено до Реєстру волонтерів антитерористичної операції на сході України. Також, відповідно до інформацій Міністерства внутрішніх справ України. Міністерства оборони України. Служби безпеки України дані щодо перебування ОСОБА_6 у складі добровольчих батальйонів, які брали участь у проведенні антитерористичної операції на сході України, відсутні, за політичними або релігійними мотивами на території запитуючої держави згадана особа не переслідується.
28.09.2021 вказане рішення центрального органу про видачу особи вручено ОСОБА_6 під розписку.
07.10.2021 рішення Офісу Генерального прокурора про видачу ОСОБА_6 оскаржено стороною захисту до Київського районного суду м. Полтави по місцю тримання особи під вартою.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02.12.2021 апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах затриманого ОСОБА_6 задоволена. Ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 18.10.2021 про видачу ОСОБА_6 скасована, постановлена нова ухвала, якою скарга адвоката ОСОБА_4 задоволена. Постанова начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 від 27.09.2021 про видачу до Російської Федерації ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. п. «а», «б» ч. 4 ст. 162 КК РФ скасована.
У зв'язку з чим, Полтавською обласною прокуратурою за дорученням Офісу Генерального прокурора за №19/2/1-29206-21 від 08.12.2021 в порядку ст. 587 КПК України проводиться додаткова екстрадиційна перевірка обставин що можуть перешкоджати видачі до Російської Федерації громадянина цієї країни ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності
На даний час додатково перевіряється інформація щодо належності вказаної особи до громадянства України.
У зв'язку з чим обласна прокуратура не може завершити екстрадиційну перевірку, а центральний орган прийняти відповідне рішення.
Будь-яких обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, не виявлено.
Враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_6 злочину, перебування тривалий період в міжнародному розшуку за вчинення особливо тяжкого злочину в іноземній країні, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, дані про особу затриманого, вік та стан здоров'я останнього, наявність у нього міцних соціальних зв'язків на території України, те, що він неодноразово судимий за тяжкі та особливо тяжкі злочини та наявність рішення центрального органу України про видачу особи, продовжують існувати ризики того, що він може переховуватись від компетентних органів України з метою уникнення фактичної передачі до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вищезазначеного злочину.
Наявність міцних соціальних зв'язків на території України, його працевлаштування з 2008 року, не можуть бути самостійною підставою для відмови у застосуванні відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу та не спростовують ризиків ухилення з метою уникнення передачі його компетентним органам Російської Федерації.
Приймаючи до уваги зазначені вище відомості та характеристику особи ОСОБА_6 , інший запобіжний захід, тобто більш м'який, ніж екстрадиційний арешт, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки до вирішення питання про його фактичну передачу російській стороні. Підстав для застосування до ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу відповідно до ст. 585 КПК України, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави, не вбачається.
Крім цього, основною і єдиною умовою фактичної видачі (екстрадиції) особи іншій держави є її тримання під вартою (екстрадиційний арешт) на підставі рішення суду.
Таким чином, на даний час підстав для припинення екстрадиційного арешту та звільнення ОСОБА_6 з під варти відповідно до ст. 586 КПК України, не вбачається.
Під час розгляду клопотання, в судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в задоволенні клопотання просили відмовити, оскільки ОСОБА_6 є громадянином України з 2006 року, отримав громадянство Російської Федерації виключно з метою повернення в Україну, оскільки на той момент паспорт громадянина України він втратив.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.1, ч.8 ст. 584 КПК України після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою. При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Закон України „Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 року , у ст.19 повторює цю норму Конституції і додатково визначає, що „чинні міжнародні договори України застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства".
Правовідносини між Україною та Російською Федерацією щодо видачі (екстрадиції) осіб регламентуються Європейською конвенцією про видачу правопорушників, 1957 року, додатковими протоколами до неї, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, 1993 року, додатковим протоколом до неї, 1997 року, які є чинними для обох держав.
Як встановлено під час розгляду клопотання, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 25.06.2021 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт), який продовжено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 20.08.2021 та від 18.10.2021. На даний час ОСОБА_6 утримується під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», що знаходиться на території Київського району м. Полтави.
Полтавською обласною прокуратурою за дорученням Офісу Генерального прокурора за №19/2/1-29206-21 від 08.12.2021 в порядку ст. 587 КПК України проводиться додаткова екстрадиційна перевірка обставин що можуть перешкоджати видачі до Російської Федерації громадянина цієї країни ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності. На даний час додатково перевіряється інформація щодо належності вказаної особи до громадянства України. У зв'язку з чим обласна прокуратура не може завершити екстрадиційну перевірку, а центральний орган прийняти відповідне рішення.
Відповідно до ч.10, ч.11 ст. 584 КПК України екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. У межах цього строку слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 діб.
Як встановлено під час розгляду клопотання, будь-яких обставин, які гарантують запобігання втечі ОСОБА_6 та забезпечення у подальшому його видачі, не встановлено, оскільки останній є громадянином іноземної держави, тривалий час перебуває у міжнародному розшуку, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у складі організованої групи, неодноразово судимий за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Крім того, на даний час наявне рішення центрального органу України про видачу особи, а тому продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_6 може переховуватись від компетентних органів України з метою уникнення фактичної передачі до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності.
Приймаючи до уваги відомості про ухилення ОСОБА_6 від правосуддя у запитуючій стороні, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі засудження, вік та стан його здоров'я, відповідно до ст. 585 КПК України, на даний час підстав для припинення екстрадиційного арешту та звільнення ОСОБА_6 з під варти, не вбачається.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 1,2 Європейської конвенції про видачу правопорушників та ст. 584 КПК України слідчий суддя, -
Визнати наявність підстав для подальшого тримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою та продовжити застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) строком на 60 діб до 11.02.2022 включно, до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам цієї країни для притягнення до кримінальної відповідальності.
Упродовж екстрадиційного арешту утримувати ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1