Справа № 369/10836/21
Провадження №1-кс/369/3184/21
10.12.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
08.12.2021 року захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 заявлено відвід судді у кримінальному провадженні за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12021116390000136 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Заява про відвід вмотивована тим, що у підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в зв'язку з невідповідністю вимогам КПК. Клопотання мотивоване тим, що прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, звернутися до суду з обвинувальним актом. Однак ухвалою від 29.11.2021 року справа призначене до судового розгляду. Призначаючи справу до судового розгляду та відмовляючи у задоволенні клопотання захисника, суд в порушення вимог закону, в ухвалі не зазначив повністю суть доводів, з достатньою повнотою не перевірив. В ухвалі суду переконливих аргументів на спростував всіх доводів захисника не навів. Враховуючи викладене просив суд заяву про відвід судді ОСОБА_5 по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_4 у справі № 369/10836/21 задовольнити.
У судове засідання заінтересовані особи не з'явились, що не перешкоджає розгляду заяви без їх участі.
Дослідивши матеріали заяви про самовідвід, приходжу до наступного висновку.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Як зазначено вище, підставою, яка викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді та зазначена в заяві є незгода з прийняттям судом рішення.
Так, прийняття судом рішення по справі, з яким не згодна сторона не є безумовною підставою для відводу, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості суддів, яка діє до тих пір поки не доведено інше. Будь-яких доказів зацікавленості судді в матеріалах справи відсутні.
Вивчивши заяву, суд приходить до переконання, що заява не підлягає задоволенню, оскільки захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 не надано суду доказів наявності обставин, передбачених ст. 75 КПК України, що виключають участь судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Незгода учасників судового розгляду з процесуальним рішеннями суду, не є підставою для відводу судді, вказані рішення можуть бути оскаржені разом із кінцевим рішенням по справі. Інших обставин, які б свідчили про необ'єктивність та упередженість судді ОСОБА_5 при судовому розгляді зазначеного кримінального провадження, не встановлені.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.75,76,81 КПК України, суд,-
Відмовити захиснику ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1