Справа № 369/13163/21
Провадження № 2/369/5665/21
29.11.2021 м. Київ
Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Ільченко В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача у якому просила стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 2500 грн. 00коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитини повноліття. В обґрунтування позову позивач вказує, що вона та відповідач є батьками дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем. Остання самостійно утримує, матеріально забезпечує, доглядає та виховує дитину, виконує всі інші батьківські обов'язки. Відповідач не надає регулярно і достатню фінансову допомогу на утримання спільної дитини. Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просила задовольнити. Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав частково, а саме аліменти в твердій грошовій сумі 1500 грн., в задоволенні решти позовних вимог просить відмовити. Подав письмовий відзив, у якому проти позову заперечував з підстав необґрунтованості розміру аліментів та безпідставності стягнення аліментів, оскільки відповідач не має постійних доходів, згідно з копіями квитанцій останній завчасно сплачував достатню суму. Вказав, що після розірвання шлюбу припинив з позивачкою спільне проживання. Окрім того, систематично бере участь в матеріальному забезпеченні дочки. Надає кошти колишній дружині (Позивачу), окрім коштів, забезпечує дочку продуктами харчування, іншими необхідними речами. Вимога Позивача про стягнення аліментів взагалі є надуманою та передчасною. Відповідач стверджує, що надавав кошти готівкою, сплачував та передавав продукти харчування, взуття та одяг для дочки, але не на все має чеки та квитанції. При цьому є ряд платежів, які підтверджені чеками : в сумі 15000 грн, а саме: в червні 2020 р. - 3500 грн. в липні 2020 р. - 3500 грн. в серпні 2020 р. -2000 грн. в жовтні 2020 р. - 2000 грн. в листопаді 2020 р. -2000 р. в грудні 2020 р. - 2000 грн. За 10 місяців 2021 року відповідач сплатив позивачу по наявним копіям квитанцій в матеріалах справи на утримання дочки 17000 грн. та сплатив за придбання одягу 6074 грн. (2934 грн. +3140 грн.). Тобто загальна сума витрат на дочку, документально за 10 місяців 2021 р. склала 23074 грн., а саме: в січні 2021 р - 2000 грн, в лютому 2021 р.- 2000 грн. в березні 2021 р. - 2000 грн. в квітні 2021 р. -2000 грн. в травні 2021 р. -2000 грн в серпні 2021 р. - 2000 грн, у вересні 2021 р. - 5434 грн (2500 грн. та 2934 грн.) у жовтні 2021 р. - 5640 грн. (2500 грн та 3140 грн.). Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Всебічно та повно дослідивши докази у справі, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Згідно із ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками. Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Згідно ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. У відповідності до статей180,181 СК Українибатьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку у частці від доходу батьків чи у твердій грошовій сумі. Згідно вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В силу положень статті 182 Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно з частиною першою статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи, що відповідач, визнає позов в частині стягнення з нього 1500 грн. 00 коп. на утримання дитини, а тому суд з врахуванням матеріального становища сторін та обов'язку відповідача утримувати дитину до досягнення нею повноліття, вважає, що слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1500 грн 00 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Також стягнути з відповідача, в дохід держави, судовий збір в розмірі 908 грн. Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову з 22.09.2021р. і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 , в дохід держави, судовий збір в розмірі 908 грн. Розмір аліментів, у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. В решті позовних вимог відмовити. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 . Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 . Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня винесення рішення суду.
Суддя Л.М. Ковальчук